Ухвала суду № 91521844, 14.09.2020, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа №132/2748/20

Провадження №2/132/617/20

Ухвала

Іменем України

"14" вересня 2020 р. м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Ставнійчук С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Калинівської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визначення часток у спільному майні,

встановила:

ОСОБА_1 звернулася до Калинівського районного суду Вінницької області з позовом до Калинівської міської ради, в якому просила встановити юридичний факт, що Свідоцтво про право власності на житло від 10.01.1994 року зареєстроване в ВООБТІ 26.02.1994 року, яке видане ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 .

Визначити за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 по Ѕ частині квартири АДРЕСА_1 відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого 10.01.1994 року.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви судом враховано, що заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, має відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленої ст.175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченими ст. 318 ЦПК України.

Вказана заява за формою та змістом не відповідає вимогам ст.ст.175,177,318 ЦПК України.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2)причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3)докази, що підтверджують факт.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

В порушення п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України, заявником в заяві не зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують факти, які просить встановити заявник, зокрема не зазначено причини неможливості виправлення допущеної помилки в правовстановлюючому документі в позасудовому порядку, а саме шляхом звернення до органу, який видав такий документ з відповідною заявою.

Також заявник обґрунтовує свою заяву тим, що вона не може оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з підстав, що не виділені частки у спільному майні , а також через наявність помилок у написанні її прізвища та прізвища ОСОБА_2 у свідоцтві про право власності на житло.

Проте, у заяві не зазначено та до неї не додано відповідних доказів звернення до нотаріальної контори та наявність офіційної відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій щодо оформлення права на спадщину із зазначенням причин неможливості оформлення права на спадщину за заявником, зокрема, на підставі такого правовстановлюючого документа.

Як роз`яснено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674–VI (далі- Закон №3674–VI).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 Закону №3674–VI).

ОСОБА_1 заявлено дві самостійні вимоги немайнового характеру: встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визначення часток у спільному майні .

Згідно з п. 1.2 ч.2 ст. 4 Закону №3674–VI ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч.ч.3, 7 ст. 6 Закону №3674–VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Отже, розмір судового збору за дві самостійні вимоги немайнового характеру становить 1681,60 грн, тоді як ОСОБА_3 сплачено за одну вимогу немайнового характеру 840,80 грн, а за іншу лише 420,40 грн.

Тобто недоплата судового збору становить 420,40 грн.

Зазначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України заяву необхідно залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, а саме подати нову редакцію заяви, оформлену відповідно до вимог ст.ст. 318, 175, 177 ЦПК України, в якій усунути вищевказані недоліки, зазначені в цій ухвалі суду, а також надати копію нової редакції заяви з доданими документами для усіх заінтересованих осіб, засвідченими відповідно до ст. 95 ЦПК України, для відповідача та доплатити судовий збір у сумі 420,40 грн, про що надати суду оригінал платіжного документа на зазначені нижче реквізити.

Реквізити рахунку для оплати судового збору: ОТРИМУВАЧ: УК у Калинівському р–ні/Калиніський р-н/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37503268, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Номер рахунку (IBAN) UA948999980313171206000002222 Код класифікації доходів бюджету:22030101.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177,185,318 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Калинівської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визначення часток у спільному майні залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у разі неусунення недоліків у встановлений судом строк заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Ставнійчук