Рішення № 91518738, 11.09.2020, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/819/20

Провадження №2-а/472/10/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" вересня 2020 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Тарєлкіной Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи,

В С Т А Н О В И В :

07.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи.

В позові ОСОБА_1 зазначив, що 31 липня 2020 року інспектором Управління патрульної поліції в Херсонській області старшим лейтенантом поліції Кушніровим Дмитром Олександровичем відносно нього було винесено постанову серії ЕАМ № 2902184 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 510 грн.. У постанові зазначено, що 31 липня 2020 року о 2 годині 03 хвилини на автодорозі М-14 203 км, ОСОБА_1 , керуючи вантажним автомобілем RENUALT PREMIUM, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевозив вантаж, навантаження якого на ведучу вісь становило 12200 кг при нормі 11000 кг, без дозволу національної поліції, чим порушив вимоги пункту 22.5 Правил дорожнього руху по перевезенню небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, а винесену ним постанову неправомірною та такою, яка підлягає скасуванню із закриттям справи, оскільки дії викладені в оскаржуваній постанові не створюють об`єктивної та суб`єктивної сторони вказаного правопорушення, тобто він не являється власником автомобіля та відповідальною особою в розумінні ст. 14-3 КУпАП, а також відповідач при складенні постанови не вказав, яким технічним засобом здійснювався замір ваги автомобіля, постанова не містить назви приладу, за допомогою якого здійснювалося зважування транспортного засобу, не надано доказів правомірності використання технічного засобу зважування автомобілю, не вказано методику вимірювання, а також відсутні будь-які сертифікаційні документи, які б підтверджували справність габаритно-вантажного комплексу.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовної заяви.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Херсонській областісудове засідання не з`явився, суду надав відзив на позовну заяву, де заперечує проти задоволення позову та вказує на обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення великовагового вантажу.

Згідно зі ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Положеннями ст. 33 ЗУ "Про автомобільні дороги" встановлено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ за №198 від 30.03.1994 року затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, п.16 яких встановлено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою КМУ від 18.01.2001р. №30, згідно з п. 3 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п.22.5 Правил дорожнього руху.

Зазначеним пунктом визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35м), за довжиною - 22м (для маршрутних транспортних засобів - 25м), фактичну масу понад 40т (для контейнеровозів - понад 44т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5т), здвоєні осі - 16т, строєні - 22т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18т, строєні - 24т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т, здвоєні осі - понад 16т, строєні осі - понад 22т або фактичною масою понад 40т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11т, здвоєні осі - понад 18т, строєні осі - понад 24т або фактичною масою понад 44т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7т або фактичною масою понад 24т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до ст. 132-1 КУпАП України порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою КМУ від 27.06.2007р. №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п.18 Порядку).

В судовому засіданні встановлено, що 31 липня 2020 року інспектором Управління патрульної поліції в Херсонській області старшим лейтенантом поліції Кушніровим Дмитром Олександровичем відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕАМ № 2902184 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн., за те, що 31 липня 2020 року о 2 годині 03 хвилини на автодорозі М-14 203 км, ОСОБА_1 , керуючи вантажним автомобілем RENUALT PREMIUM, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевозив вантаж, навантаження якого на ведучу вісь становило 12200 кг при нормі 11000 кг, без дозволу національної поліції, чим порушив вимоги пункту 22,5 Правил дорожнього руху по перевезенню небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Визначене ОСОБА_1 правопорушення кваліфіковано відповідачем за ст. 132-1 ч. 1 КУпАП, тобто відноситься до правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху.

По суті зафіксованого в оскаржуваній постанові правопорушення суд звертає увагу на таке. Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо і порушення цих вимог відповідачем не встановлено.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Такими доказами є квитанція № 78686 від 31.07.2020 року, довідка № 024126 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 31.07.2020 року.

Крім того, суд зазначає, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб`єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов`язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а інспектор поліції при складанні постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим суд відмовляє позивачу у задоволенні позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Щодо решти доводів позивача слід відзначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи наявність доведеного факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, постанова серії ЕАМ № 2902184 від 31.07.2020 року є законною.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Тустановський А.О.