Вирок № 9151710, 23.03.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-280

2009 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Ясельського А.М.,

при секретарях Оберемко М. М.,

з участю прокурора Смітюх В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1 українець, гр.-н України, б\п, освіта середньо - спеціальна, одружений, працює водієм в ВАТ, АТП " Автотранзит " в м. Києві, зареєстрований в АДРЕСА_2, проживає в АДРЕСА_3, раніше не засуджений

в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10.08.2008 року, приблизно в 09 годин 25 хвилин, керуючи належним йому технічно налагодженим автомобілем НОМЕР_1, рухався із швидкістю приблизно 80 км\ годину, в середній смузі по Житомирському шосе зі сторони вулиці Бударіна в напрямку пр-ту Перемоги і наближався до пішохідного переходу, який розташований біля повороту на спорткомплекс "Чайка " в м. Києві.

В цей же час до вказаного нерегульованого пішохідного переходу підійшло декілька пішоходів, серед яких був і гр. ОСОБА_2, який став переходити дорогу по пішохідному переходу справа наліво по ходу руху вказаного автомобіля.

Наближаючись до вказаного пішохідного переходу ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, проявив неуважність, порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме не виконав вимоги Правил дорожнього руху України, які діють з 1.01.2002 року: п.12.4, який дозволяє водію в населених пунктах керувати транспортним засобом із швидкістю не більш 60 км\ годину ; п. 18.1, який зобовязує водія, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, внаслідок чого передньою частиною керованого ним автомобіля, на пішохідному переході скоїв наїзд на гр. ОСОБА_2, якому заподіяв тілесні ушкодження у вигляді: чисельних синців та подряпин, закритої черепно мозкової травми у вигляді забою головного мозку; відкритого скалкового перелому правої плечової кістки на межі проксимальної та середньої третини із зміщенням відламків, наявністю рваної рани в ділянці правого плеча, які згідно судово-медичної експертизи № 1752\е від 28.11.2008 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винність в інкримінованому йому складі злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України визнав повністю, в скоєному розкаявся та підтвердив вищезазначені обставини справи.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що кваліфікація дій підсудного ОСОБА_1 за ст. 286 ч.2 КК України вірна, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи підсудньому ОСОБА_1 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд виходить з тяжкості ним скоєного, обставин скоєння злочину, враховує особу підсудного, що характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, має постійне місце проживання та місце роботи, вчинений ним злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, щиро розкаявся у скоєному, відшкодував потерпілому шкоду заподіяну злочином. Згідно ст. 66 КК України, помякшуючою його відповідальність обставиною є щире каяття в скоєному та добровільне відшкодування завданих збитків потерпілому. На підставі чого суд приходить до висновку про можливість перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства, в звязку з чим вважає за необхідне застосувати до підсудного ст. 75 КК України.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.

Цивільні позови, заявлений Київською клінічною лікарнею № 17 на суму 1419 гривень 42 копійки та Шаргородською районною лікарнею Вінницької області на суму 403 гривні 50 копійок підлягають задоволенню

Стягнути з ОСОБА_1 вартість проведення автотехнічної експертизи, що становить 529 гривень 57 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбуття основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки та на підставі ст. 76 КК України зобовязати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити без змін - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 вартість проведення автотехнічної експертизи в сумі 529 гривень 57 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві. (код: 25575285, банк: ГУДКУ у Київській області, МФО: 821018, р/р: 35226002000466).

Цивільний позов Київської клінічної лікарні № 17 на суму 1419 гривень 42 копійки та Шаргородської районної лікарні Вінницької області на суму 403 гривні 50 копійок задовольнити, стягнувши з засудженого ОСОБА_1 на їх користь вказані суми.

Речовий доказ - автомобіль НОМЕР_3 - повернути ОСОБА_1.

Накладений арешт на автомобіль НОМЕР_4 скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суду м. Києва.