Рішення № 91515718, 01.09.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/5246/20

Провадження № 2/234/2111/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 вересня 2020 року

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Переверзевої Л.І.,

секретаря - Костів А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького Національного медичного університету про визнання наказу про звільнення протиправним, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до Донецького національного медичного університету про визнання наказу про звільнення протиправним, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтував тим, що згідно до Наказу № 05/16/1-ок к від 15.05.2019 року його було прийнято на посаду провідного фахівця ректорату Донецького національного медичного університету.

Наказом № 125 від 11.03.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », його було звільнено згідно п. 4 ст. 40 КЗоТ.

Своє звільнення він вважає протиправним, оскільки, підставою для звільнення стали: доповідні записки провідних фахівців відділу внутрішнього аудиту Жовтун А.В., Сергеєва С.В., Шаніна А.В. від 03.03.2020 року, 04.03.2020 року, 05.03.2020 року, Акт №1 від 10.03.2020 року про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, Акт про відмову в наданні пояснення від 11.03.2020 року.

Вважає, що вказані особи не мали права здійснювати перевірку відпрацювання робочого часу, оскільки, відповідно до Наказу № 9 від 04.01.2020 року, була створена комісія з перевірки відпрацювання робочого часу адміністративно-господарським персоналом Донецького національного медичного університету у складі:провідного фахівця відділу кадрів ОСОБА_2 ; провідного юрисконсульта юридичного відділу ОСОБА_3 ; начальника планово-фінансового відділу Миленко А.В.; провідного фахівця договірного відділу Семи В.Ю.; фахівця канцелярії ОСОБА_4 .

Крім того, 03.03.2020 року позивач перебував на робочому місці, що підтверджується Актом №296 від 12.03.2020 року та безпосередньо співробітниками адміністративного корпусу ДНМУ, а також журналом контролю робочого часу, який знаходиться в приймальні ректорату.

Відповідно до Статуту ДНМУ, в м.Кропивницькому знаходяться декілька кафедр університету, що не є відокремленими підрозділами та не потребують офіційного відрядження.

4 та 5 березня 2020 року позивач, разом з ректором ОСОБА_5 та проректором з економіки та адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_6 , знаходився в м.Кропивницькому в учбових корпусах в службових цілях. Вказана присутність передбачена посадовою інструкцією провідного фахівця ректорату ДНМУ

Його присутність в м.Кропивницькому в учбовому закладі підтверджується службовою запискою від 12.03.2020 року, яка надійшла на електронну адресу ДНМУ в м.Краматорськ з м.Кропивницького, а саме від більше 10-ти викладачів та співробітників ДНМУ, які знаходяться в м.Кропивницькому та здійснюють свою професійну діяльність.

Також, присутність позивача на робочому місці разом з ректором ОСОБА_5 підтверджується проїзними документами Укрзалізниці від 3 та 5 березня 2020 року.

Крім того, фальсифікація з боку ректора ОСОБА_5 щодо звільнення ОСОБА_1 підтверджується тим, що він знаходився на своєму робочому місці до часу введення карантинних заходів в ДНМУ, підстава Наказ від 18.03.2020 року, та журналом контролю робочого часу працівників ДНМУ, де стоять підписи позивача про відпрацювання робочого часу.

Просить суд визнати незаконним та скасувати наказ ректора ДНМУ Кондратенка П.Г. № 125 від 11.03.2020 року про його звільнення з посади провідного фахівця ректорату ДНМУ на підставі п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, поновивши його на вказаній посаді, а також стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності з проханням вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином. Відзиву на позов не надавав.

Згідно вимог статі 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був повідомлений належним чином про слухання справи, не повідомив суд про причини своєї неявки. Позивач не заперечував проти заочного вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно до ст.ст.3 та 4 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Отже, розпорядчі акти власника чи уповноваженого органу повинні прийматися на підставі та на виконання Законодавства про працю та не суперечити йому.

Судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 в період з 15 травня 2019 року по 11 березня 2020 року працював у Донецькому національному медичному університеті на посадіпровідного фахівця ректорату.

Згідно Наказу №125 від 11 березня 2020 року позивач був звільнений на підставі п.4 ст.40 КЗпП України, у зв`язку з відсутністю на робочому місці 3,4,5 березня 2020 року.

Підставою для звільнення, як зазначено у наказі, стали доповідні записки провідних фахівців відділу внутрішнього аудиту Жовтун А.В., Сергеєва С.В., Шаніна А.В. від 03.03.2020 року, 04.03.2020 року, 05.03.2020 року, Акт № 1 від 10.03.2020 року про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 , Акт про відмову в наданні пояснення від 11.03.2020 року.

Згідно Наказу №9 від 04.01.2020 року «Про перевірку відпрацювання робочого часу працівниками ДНМУ» з метою посилення контролю за дотриманням режиму робочого часу адміністративно-господарського персоналу ДНМУ та контролю роботи сумісників, створено комісію у складі: провідного фахівця відділу кадрів ОСОБА_2 ; провідного юрисконсульта юридичного відділу ОСОБА_3 ; начальника планово-фінансового відділу Миленко А.В.; провідного фахівця договірного відділу Семи В.Ю.; фахівця канцелярії ОСОБА_4 .

Відповідно до Акту №296 від 12.03.2020 року комісією у зазначеному складі було проведено перевірку відпрацювання робочого часу провідним фахівцем ректорату ОСОБА_1 03.03.2020 року в період з 08 год. 00 хв. по 16 год. 45 хв. за адресою: м.Краматорськ, бул.Машинобудівників, 36, каб. 305, та встановлено, що останній знаходився на своєму робочому місці в цей час.

Також, позивачем надано копії посадочних документів «Укрзалізниці», на ім`я ОСОБА_1 , з зазначенням дат відправлення та прибуття: відповідно 03.03.2020 року - 04.03.2020 року, 05.03.2020 року - 06.03.2020 року.

Відповідно до службової записки від 12.03.2020 року, підписаною працівниками ДНМУ, провідний фахівець ректорату ОСОБА_1 04.03.2020 року та 05.03.2020 року був присутній в ДНМУ м.Кропивницький.

Відповідно до ст. 40 КЗпП України - трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

Перед виданням наказу про звільнення за прогул роботодавцеві необхідно письмово звернутися до профспілкового органу, щоб отримати згоду на звільнення працівника. Письмове звернення роботодавця про розірвання трудового договору з працівником профспілковий орган зобов`язаний розглянути в 15-денний строк у присутності цього працівника (ст. 43 КЗпП).

Судом встановлено, що Акт про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці складено не повноважною комісією, крім того, відсутні згода профспілкового органу на звільнення, що є порушенням законодавства.

Оскільки відповідачем не надано суду достовірних та допустимих доказів правомірності винесеного наказу про звільнення ОСОБА_1 , видача наказу про його звільнення є порушенням вимог КЗпП України.

З огляду на зазначене наказ №125 від 11.03.2020 року, виданий ректором ДНМУ Кондратенком П.Г. в частині звільнення ОСОБА_1 за пунктом 4 ст.40 КЗпП України є таким, що видано з порушенням діючих норм трудового законодавства.

За таких обставин вимоги позивача ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до положень ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З урахуванням правової позиції Верховного Суду України (постанова від 14 вересня 2016 р. № 6-419цс16) щодо розрахунку середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, з урахуванням норм ст.27 Закону України «Про оплату праці», за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчисляється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньо годинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 вбачається, що розмір середньоденної заробітної плати останнього, враховуючи останні два календарних місяці перед звільненням (січень -лютий 2020 року) становить - 191,76 грн.

Розрахунок загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід визначати з кількості днів такого прогулу, тобто починаючи з 12.03.2020 року, який є першим робочим днем після звільнення по день винесення рішення, що загалом становить 119 днів.

Відтак загальна сума середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу становить 22 819,44 грн. ( 191,76 грн. х 119 днів).

Згідно з абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Відповідно до частин 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, відповідно до ст.141 ЦПК України враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені, то з відповідача на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, має бути стягнуто судовий збір в сумі 1681,60 грн. за позовну вимогу майнового та немайнового характеру (скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу).

Відповідно до ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, у зв`язку з чим допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 280-283, 430 ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 22, 40, 235 КЗпП України суд, -

ВИРИШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Донецького національного медичного університету (ЄДРПОУ 02010698, зареєстроване місцезнаходження: Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 27) про визнання наказу про звільнення протиправним, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Скасувати наказ №125 від 11.03.2020 року, виданий ректором Донецького національного медичного університету П.Г.Кондратенком про звільнення ОСОБА_1 з посади провідного фахівця ректорату на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді провідного фахівця ректорату Донецького національного медичного університету.

Стягнути з Донецького національного медичного університету на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.03.2020 року по 01.09.2020 року у розмірі 22 819,44 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять гривень 44 копійки), з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з Донецького національного медичного університету в дохід держави судовий збір у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок).

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного фахівця ректорату Донецького національного медичного університету та в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 вересня 2020 року.

Суддя Краматорського міського суду Л. І. Переверзева