Рішення № 91515646, 09.09.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/7759/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» в якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки - жилий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 67,00 кв.м та житловою площею 50,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та жилий будинок з надвірними будівлям, загальною площею 149,5 кв.м та житловою площею 50,30 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» права продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за ціною встановленою за згодою встановленою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, але не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна в рахунок погашення заборгованості у розмірі 191309,43 грн за кредитним договором № 014/07-169/42 від 28.01.2008 року, що був укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 .

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що 28 січня 2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір № 014/07-169/42, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в сумі 97200,00 грн. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 28 січня 2008 року між позичальником та банком було укладено Іпотечний договір № 014/07-169/42, посвідчений приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області Ізмайловою В.Б. за реєстр. № 251, відповідно до якого предметом Іпотеки є жилий будинок з надвірними будівлям, загальною площею 67,00 кв.м. та житловою площею 50.50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та нежить іпотекодавцю на праві приватної власності, вартість предмета іпотеки становить 46889,00 грн; та жилий будинок з надвірними будівлям, загальною площею 149.5 кв.м. та житловою площею 50.30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності, вартість предмета іпотеки становить 74731,00 грн. Відповідно до п. 1.2.1 та 1.2.2 Договору іпотеки, загальна сума вартості предмета іпотеки становить 121620,00 грн. Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором, проте всупереч кредитного договору відповідач не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам.

17 червня 2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» уклали Договір про відступлення права вимоги № 114/21, відповідно до умов якого ПАТ «Вектор Банк» набуло статусу нового кредитору та отримало право грошової вимоги за кредитним договором № 014/07-169/42 від 28.01.2008 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 . 17 червня 2016 року ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» уклали Договір про відступлення права вимоги № 265/ФК-16, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло статусу нового кредитору та отримало право грошової вимоги за вищезазначеним кредитним договором. Крім того, 22 червня 2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» уклали Договір про відступлення прав за Договорами іпотеки, відповідно до умов якого право вимоги за Іпотечним договором № 014/07-169/42 від 28.01.2008 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , перейшло до ПАТ «Вектор Банк». 22 червня 2016 року ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» уклали Договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право вимоги за Іпотечним договором № 014/07-169/42 від 28.01.2008 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

Згідно з Реєстром боржників до Договору відступлення права вимоги №265/ФК-16 від 21.09.2015 року у зв`язку з невиконання зобов`язань у позичальника існує заборгованість за Кредитним договором № 014/07-169/42 від 28.01.2008 року у розмірі 191309,43 гривень, що складається із заборгованості за основною сумою боргу по кредиту договору в розмірі 82648,16 грн, заборгованості за відсотками у валюті договору в розмірі 29220,65 грн, пені у валюті договору в розмірі 79440,62 грн.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2020 року заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про зміну предмету позову залишено без розгляду в зв`язку з пропуском передбаченого ч. 3 ст. 49 ЦПК України строку її подання.

Відповідач ОСОБА_1 надала заяву про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

В судове засідання представник позивача та відповідач не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 28 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/07-169-42, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит на купівлю будинків у вигляді не відновлювальної з графіком надання кредиту, ануїтет, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15,5 % річних.

Згідно із п. 1.3 кредитного договору погашення кредиту здійснюється позичальником шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів протягом всього строку дії цього договору згідно Графіку погашення кредиту та інших платежів. За рахунок кожного рівного платежу здійснюється погашення щомісячних процентів за користування кредитом та погашення частини кредиту. Рівний платіж розраховується таким чином, щоб всі щомісячні платежі були рівними на весь період дії договору.

Сторони домовились, що процентна ставка за користування кредитом може збільшитися на 5 відсотків річних від ставки, вказаної в п. 1.4 договору, при настанні таки умов, зокрема, як несвоєчасне надання кредитору договору (полісу) страхування застави/іпотеки та/або життя (або страхування від нещасного випадку) позичальника та документів, що підтверджують повну сплату страхового платежу (якщо страхування передбачено умовами п. 4.1 договору), невиконання позичальником зобов`язань, передбачених розділом 5 цього договору (п.1.6).

Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти призначені для використання на купівлю будинків /та на сплату додаткового проценту кредитору за цим договором/. Забезпеченням зобов`язань позичальника за цим договором є будинки за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно із п. 3.1 кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що сторони встановлюють, що нарахування процентів по Договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/факт). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються кредитором щомісяця на залишок заборгованості за кредитом починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно.

У відповідності з чинним законодавством, позичальник здійснює погашення заборгованості за Договором в наступному порядку: нарахована пеня/штраф, комісії за обслуговування кредиту, заборгованості за процентами, заборгованість за кредитом. З підписанням цього договору сторони домовилися, що у випадках порушення позичальником будь-яких умов договору, кредитор має право самостійно визначити інший порядок (черговість) погашення заборгованості позичальника перед кредитором (п.3.4).

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору позичальник, зокрема зобов`язаний: щомісячно до 28 числа кожного місяця, починаючи з місяця поточного з місяця отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно з Графіком та остаточне погашення отриманого кредиту до 28 січня 2023 року включно на рахунок, зазначений в п. 4.1 цього договору; щомісячно до 28 числа кожного місяця, починаючи з місяця отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплату процентів за фактичне використання кредитних коштів у попередньому місяці згідно з Графіком на відповідний рахунок банку.

Пунктом 5.5 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору та/або договорів застави/іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту, достроково здійснити повернення кредиту, процентів та інших платежів, що визначені договором.

Кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадку невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави/іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту та в інших випадках, передбачених цим договором. Таке дострокове погашення повинно бути здійснене позичальником не пізніше 30 календарних дня з дня надіслання позичальнику відповідного повідомлення від кредитора з вимогою дострокового повернення. У випадку порушення позичальником своїх зобов`язань за договором, у т.ч. у випадку невиконання позичальником зобов`язань з дострокового погашення заборгованості відповідно до умов договору, кредитор має право без отримання додаткової письмової згоди позичальника за власним вибором звернути стягнення на предмет іпотеки/застави будь-яким способом, у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріусу, або одержати відшкодування з майна позичальника, або звернутися до поручителів/майнових поручителів, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов відповідних договорів, що забезпечують зобов`язання позичальника за договором (п.6.5).

Відповідно до п.8.6 кредитного договору з укладенням договору позичальник надав згоду на те, що кредитор має право повністю або частково передати (відступити) свої права та зобов`язання по цьому договору, а також за договорами, пов`язаними із забезпеченням виконання зобов`язань за цим договором, третій особі без додаткового отримання згоди позичальника.

За порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки (п.10.1).

Пунктом 12.7 кредитного договору передбачено, що всі інші відносини сторін, не передбачені договором, регулюються чинним законодавством України. До всіх правовідносин, пов`язаних з укладенням та виконанням цього Договору, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю три роки (ст. 257, 259 ЦК України).

08 квітня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 014/07-169/42 до кредитного договору № 014/07-169/42 від 08 січня 2008 року.

Сторонами кредитного договору погоджено графік погашення заборгованості за кредитом та відсоткам.

Пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що позичальник має право здійснювати часткове дострокове погашення кредиту з припиненням кредитних канікул за умови подання до кредитора відповідної заяви та укладення додаткової угод до кредитного договору про припинення кредитних канікул та внесення змін до графіка погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором. У разі порушення позичальником зазначеного порядку кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником в повному обсязі у порядку, передбаченому пунктом 6.5 кредитного договору.

Графік погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором, а також розрахунок сукупної вартості кредиту викладено в новій редакції в Додатках № 1, 2 до цієї додаткової угоди, які є невід`ємною частиною додаткової угоди (п.3).

28 січня 2008 року в забезпечення виконання грошових зобов`язань між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки № 014/07-169/42.

Відповідно до п. 1.2. договору іпотеки, відповідач передав в іпотеку наступне нерухоме майно:

1. Жилий будинок з надвірними будівлям АДРЕСА_3 на земельній ділянці Костянтинівської міської ради. На земельній ділянці розташовано: житловий будинок шлакобетонний літ. А-1, загальною площею 67,00 кв.м., житловою площею 50,50 кв.м., гараж з цегли літ. Б, вбиральня з цегли лит.Д, водопровід металевий лит.Г, огорожа з дерева лит № 1-2, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, посвідченого приватним нотаріусом Костянтинівського МНО Ізмайловою В.Б. 28 січня 2008 року за реєстром № 250, зареєстрованим в державному реєстрі правочинів, номер правочину 2655624, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на не рухоме майно 19724606. Заставна вартість будинку становить 46889,00 грн;

2. Жилий будинок з надвірними будівлям АДРЕСА_3 на земельній ділянці Костянтинівської міської ради. На земельній ділянці розташовано: житловий будинок з гіпсоблоку, обкладений цеглою літ. А-1, загальною площею 149,5 кв.м., житловою площею 50,30 кв.м., погріб з цегли літ.Б, огорожа з дерева лит №, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, посвідченого приватним нотаріусом Костянтинівського МНО Ізмайловою В.Б. 28 січня 2008 року за реєстром № 249, зареєстрованим в державному реєстрі правочинів, номер правочину 2655464, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на не рухоме майно 19729516. Заставна вартість будинку становить 74731,00 грн.

Відповідно до п. 3.1.4. договору іпотеки, іпотекодержатель має право у випадку невиконання зобов`язань з цим договором або кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до пункту 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі забезпечені іпотекою зобов`язання та вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення, зазначені п.1.2 цього договору.

Пунктом 5.1 зазначеного вище договору іпотеки передбачено, що у разі повного або часткового порушення будь-якого з умов основного зобов`язання або умов цього договору іпотекодержатель надсилає позичальнику/ іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.5.4 договору іпотеки № 014/07-169/42 від 28 січня 2008 року сторони узгодили, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися: - за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаруса; шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст.38 Закону України «Про іпотеку» (п.5.5.1 договору); згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя згідно зі ст.37 Закону України «Про іпотеку» (п.5.5.1 договору).

Підпунктом 5.5.1 договору іпотеки передбачено, що відповідно до ст.36 Закону України «Про іпотеку» цей договір є змішаним договором, який одночасно містить умови договору про задоволення вимог іпотекодержателя та, зокрема, згідно з підпунктом 5.5.1.2 надає іпотекодержателю право на власний розсуд задовольнити свої вимоги шляхом продажу від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.38 Закону України «Про іпотеку» за ціною, що буде встановлена після прийняття іпотекодержателем рішення про обрання передбаченого цим пунктом договору способу звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до висновку незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності. Для реалізації іпотекодержателем права звернути стягнення на предмет іпотеки вказаним способом, іпотекодавець керуючись ст.ст. 237-239 ЦК України, доручає іпотекодержателю отримати витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо предмета іпотеки, а також представляти інтереси іпотекодавця з питань, пов`язаних із предметом іпотеки, підписувати відповідні заяви та запити, отримувати будь-які документи відносно предмета іпотеки на підставі цього договору без отримання будь-якої окремої довіреності.

На виконання вимог ч. 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства», найменування Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

Між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Вектор Банк» 17 червня 2016 року було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/21 та 21 червня 2016 року Додаткову угоду № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 141/21 від 17.06.2016 року, відповідно до умов яких ПАТ «Вектор Банк» набуло статусу нового кредитору та отримало право грошової вимоги за кредитним договором № 014/07-169/42 від 28.01.2008 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до вищезазначеного Договору про відступлення прав вимоги № 141/21 від 17.06.2016 року, укладеного між первісним кредитором та новим кредитором, первісний кредитор передав, а новий прийняв на умовах, визначених Договором, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №014/07-169/42 від 28.01.2008 року із загальною сумою заборгованості 191309,43 грн, з яких сума основного боргу за кредитом - 82648,16 грн, сума заборгованості за відсотками - 29220,65 грн, сума пені - 79440,62 грн.

Крім того, 22 червня 2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» уклали Договір про відступлення прав за договорами іпотеки, відповідно до умов якого право вимоги за Іпотечним договором № 014/07-169/42 від 28.01.2008 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , перейшло до ПАТ «Вектор Банк».

17 червня 2016 року ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» уклали Договір відступлення права вимоги № 265/ФК-16 та 21 червня 2016 року Додаткову угоду № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 265/ФК-16 від 17.06.2016 року, відповідно до умов яких ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло статусу нового кредитору та отримало право грошової вимоги за вищезазначеним кредитним договором.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до вищезазначеного Договору про відступлення прав вимоги № 265/ФК-16 від 17.06.2016 року, укладеного між первісним кредитором та новим кредитором, первісний кредитор передав, а новий прийняв на умовах, визначених Договором, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №014/07-169/42 від 28.01.2008 року із загальною сумою заборгованості 191309,43 грн, з яких сума основного боргу за кредитом - 82648,16 грн, сума заборгованості за відсотками - 29220,65 грн, сума пені - 79440,62 грн.

22 червня 2016 року ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» уклали Договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право вимоги за Іпотечним договором № 014/07-169/42 від 28.01.2008 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до вимог статті 1048 ЦК України.

За змістом положень ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В порушення умов кредитного договору, ст.ст.509,526,1054 ЦК України відповідач кредитні зобов`язання за Договором належним чином не виконує, останній платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором було здійснено нею 30 квітня 2014 року в розмірі 349,53 грн та в рахунок погашення процентів в розмірі 450,47 грн, у зв`язку з чим станом на 22.06.2016 р. позивачем нарахована заборгованість в розмірі 191309,43 грн, яка складається з:

- 82648,16 грн - заборгованість за тілом кредиту,

- 29220,65 грн - заборгованість за процентами,

- 79440,62 грн - пеня.

Суд, вирішуючи питання обґрунтованості вимог за наведеним розрахунком, виходить з того, що відповідачем не спростовано зазначений розрахунок в частині заборгованості за кредитом та за процентами за користування ним.

Проте посилання позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за пенею, яка нарахована з 14 квітня 2014 року, є необґрунтованими, оскільки позивачем не враховані положення Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року та який набув чинності з 15 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1669 -УП).

Відповідно до ст.2 Закону № 1669-УП на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особа підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 -УП цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

На виконання абзацу 3 п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. у № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 та 3 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».

Судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є м. Костянтинівка Донецької області.

Місто Костянтинівка Донецької області відповідно до розпоряджень КМУ від 30.10.2014 р. та від 02.12.2015 р. входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

А отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, нарахованої за період з 16.04.2014 р. по 22.06.2016 р. в загальному розмірі 78992,79 грн (79565,28 - 572,49) є необґрунтованими.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Верховним Судом України у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16, від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 та від 03 червня 2015 року у справі № 6-31цс15 викладений правовий висновок про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

З виписки по рахунку відповідача, наданого позивачем, вбачається, що останнє погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором відбулось 30.04.2014 р. Розрахунок заборгованості здійснений позивачем станом на 22 червня 2016 року, а до суду із позовом позивач звернувся 08 листопада 2019 року, що підтверджується поштовим штампом на конверті.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту станом на 28 жовтня 2016 року, а також заборгованості за процентами та пені, що були нараховані станом на 22 червня 2016 року, пред`явлені позивачем поза межами строку позовної давності. А отже, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Разом з тим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, що складається із прострочених чергових платежів за період з 28.11.2016 року по 28.10.2019 року та суми тіла кредиту, що підлягає достроковому поверненню, в загальному розмірі 68523,06 грн є обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч.4 ст.33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, Закон України «Про іпотеку» визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).

В постанові від 29 травня 2019 року у цивільній справі № 310/11024/15-ц Верховний Суд виклав такий правовий висновок, який відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України підлягає врахуванню судом.

Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, є неналежним способом захисту.

Частина друга статті 36 Закону, яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону, способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Оскільки відповідно до п.5.4, підпункту 5.5.1.2 пункту 5.5.1 договору іпотеки № 014/04-169/42 від 28 січня 2008 року права іпотекодержателя за яким перейшли до позивача по справі, сторони передбачили позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем у порядку, встановленому ст.38 Закону України «Про іпотеку», позовна вимога про зверненя стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодерждателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону України «Про іпотеку», є неналежним способом захисту.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: жилий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 67,00 кв.м. та житловою площею 50,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та жилий будинок з надвірними будівлям, загальною площею 149,5 кв.м. та житловою площею 50,30 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» права продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за ціною встановленою за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на рівні, але не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/07-169/42 від 28.01.2008 року, що був укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , у розмірі 191309,43 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 265, 268, 273, 279, 354-355, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: жилий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 67,00 кв.м. та житловою площею 50,50 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та жилий будинок з надвірними будівлям, загальною площею 149,5 кв.м. та житловою площею 50,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» права продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за ціною встановленою за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на рівні, але не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/07-169/42 від 28 січня 2008 року, що був укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , у розмірі 191309,43 грн - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, ЄДРПОУ 38750239; відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя