Рішення № 91514972, 09.09.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6415/20

Провадження № 2/127/1047/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2020 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря Власюк І.А.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка також є законним представником відповідача неповнолітньої ОСОБА_4 ,

представника відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,

представника відповідача Виконавчого комітету Вінницької міської ради - Чорнобровкіної Юлії Вікторівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом зняття з реєстраційного обліку,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2020 ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Виконавчого комітету Вінницької міської ради та просила усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням зобов`язавши Виконавчий комітет Вінницької міської ради зняти ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 . Позов мотивований тим, що позивач являється власником вищезазначеного житла. В даній квартирі зареєстровані відповідачі, які є бувшою невісткою та онуками. Позивач вказує, що з 2015 за вказаною адресою відповідачі не проживають після розірвання шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_7 . Реєстрація відповідачів перешкоджає позивачу розпорядженню своєю власністю, що й стало підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 17.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

03.07.2020 представник Виконавчого комітету Вінницької міської ради подала до суду відзив згідно якого просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, так як позивачем обраний невірний спосіб захисту свого права та пред`явлення позову до неналежного відповідача - Виконавчого комітету Вінницької міської ради.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з підстав викладених у ньому та просив суд задовольнити позовні вимоги. Додатково зазначив, що через реєстрацію відповідачів в квартирі вона не може оформити субсидію. Відповідачі вільного доступу до вказаної квартири не мають, оскільки не є її власниками. ОСОБА_3 , і ОСОБА_2 приймали участь в приватизації і мають частку в праві власності іншого житла.

Відповідачі позов не визнали, вказали, що ОСОБА_2 подарував квартиру, яка була ним приватизована в період шлюбу і де були зареєстровані відповідачі.

ОСОБА_3 , яка також є законним представником ОСОБА_4 повідомила, що лише з документів, які були додані до заяви вони дізналися, що в 2015 році ОСОБА_7 подарував квартиру, яка була ним приватизована в період шлюбу і де були зареєстровані відповідачі позивачу. В квартирі вони не проживають, не мають до неї доступу і не мають ключів до вхідних дверей. Певний час назад за пропозицією ОСОБА_7 і ОСОБА_3 вони переселились і стали проживати в квартирі, яка належить ОСОБА_3 . На разі їм відомо, що їх хочуть позбавити права на житло в спірній квартирі, а квартиру, в якій вони проживають продати. Таким чином вони побоюються, що залишаться на вулиці. ОСОБА_2 і ОСОБА_4 - діти ОСОБА_7 , який також зареєстрований в квартирі і , відповідно, онуки позивача. ОСОБА_3 і ОСОБА_2 приймали участь в приватизації квартир батьків ОСОБА_3 розміром 19 кв.м і мають в ній не значну ( 1\7 ) частку кожна. Неповнолітня ОСОБА_4 є інвалідом дитинства і проживає разом з матір`ю, тому ОСОБА_3 вважає,що як мати дитини-інваліда має право на житло і реєстрацію в квартирі позивача. Відповідачі не заперечують проти знання з реєстрації в спірній квартирі 5 про вул.. Міліційній за умови,що будуть зареєстровані в квартирі, де вони на разі мешкають - АДРЕСА_2 ).

Відповідач ОСОБА_2 зазначила, що в квартирі АДРЕСА_1 знаходяться її і ОСОБА_4 речі. Вказану квартиру вони періодично відвідують, залишаються на ніч, про те кожен раз повинні запитувати бабуся - ОСОБА_6 про можливість прийти, - тобто не мають до квартир вільного доступу. Періодично в тому числі на травневі свята вона пропонувала бабусі - ОСОБА_6 свою допомогу в тому числі матеріальну. Позивач повідомила, що їй нічого не потрібно. Отже, у позивача немає потреби в субсидії і ніяких перешкод позивачу вони не чинять. Комунальні послуги по квартирі, в якій вони фактично мешкають вони повністю сплачують.

Представник відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила проти позову та просила суд відмовити в його задоволенні. Мотивувала, тим, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права та відсутністю належних доказів на підтвердження того, що відповідачі чинять перешкоди позивачеві у користуванні своєю квартирою. Позивач та її представник не надали належних і допустимих доказів відсутності відповідачів в квартирі АДРЕСА_1 більше року буз поважних причин, відсутності родинних зв`язків відповідачів з позивачкою.

Представник відповідача Виконавчого комітету Вінницької міської ради - Чорнобровкіна Ю.В. заперечили проти позову з підстав викладених у відзиві та просила суд відмовити в його задоволенні. Представник вважала, що виконком не наділений повноваження що до реєстрації громадян без їх згоди.

Представник третьої особи до судового засідання не прибула, однак подала до суду заву згідно якого просила судове засідання проводити у її відсутність. Служба у справах дітей виконкому Вінницької міської ради надала висновок про недоцільність зняття ОСОБА_4 з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_3 .

Оцінивши докази , суд критично відноситься до акту про не проживання осіб (на 37 а.с.), як до недостовірного доказу - складеного однією особою - головою ОСББ «Каштан - 9», яка не наділена повноваженнями опитувати громадян; особи , які давали свідчення не були попереджені про кримінальну відповідальність про дачу завідомо неправдивих свідчень і відмову надавати свідчення. Вказаний документ суд як доказ не приймає.

Інші докази суд вважає належними, допустимими, достовірними і приймає.

Вивчивши докази, суд встановив, що 08.08.2015 ОСОБА_7 подарував ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 (на 34 а.с.). Вказана квартира належала ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом Вінницької міської ради.

У вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (на 19, 21, 38 а.с.).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17.11.2015 розірвано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , які є батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (на 35 а.с.).

Згідно висновку Виконавчого комітету Вінницької міської ради, орган опіки та піклування вважає недоцільним зняття дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 (на 86 а.с.).

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства.

Права власника квартири визначені ст. 383 ЦК України, яка передбачає право власника використовувати житло для власного проживання та проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Про те докази про наявність перешкод у ОСОБА_6 , які чинять відповідачі в користуванні квартирою АДРЕСА_1 на позивач ні її представник не надали.

Частиною 1 ст. 405 ЦК України передбачено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 22.11.2010 у справі «Шальк і Копф проти Австрії» зазначив, що поняття сім`ї у значенні ст. 8 Європейської конвенції з прав людини включає в себе не тільки зареєстровані подружні відносини, але й інші «сімейні» зв`язки, які передбачають, що їх учасники живуть спільно поза законним шлюбом.

Частина 1 ст. 156 Житлового кодексу УРСР передбачає, що члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку(квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Частиною 2 ста. 156 Житлового кодексу УРСР передбачено, що за згодою власника будинку (квартири) член його сім`ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім`ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Згідно із ч. 4 ст. 156 Житлового кодексу УРСР до членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 Житлового кодексу УРСР (дружина наймача, їх діти і батьки, членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство). Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу. Отже відповідачі з моменту реєстрації отримали право на житловий сервітут в квартирі АДРЕСА_1 , яке зберігається за ними до цього часу. При укладенні договору дарування питання про житловий сервітут не вирішувалось. З моменту отримання квартир в дарунок позивач не оспорювала право відповідачів на житловий сервітут.

На разі, відповідач не надала доказів про те, що відповідачі чинять їй перешкоди в користуванні її власністю. Тому суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 в частину усунення перешкод в користуванні власністю належить відмовити.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Як в вбачається з позовної заяви, - ОСОБА_6 не пред`являла такі вимоги. Отже посилання позивача в позові на правові позиції з приводу інших правовідносин недоречні і не приймаються судом.

То ж ОСОБА_2 та ОСОБА_4 як члени сім`ї колишнього власника квартири - ОСОБА_7 мають право користування займаним приміщенням. Розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 не скасовує родинних зв`язків між бабою ОСОБА_6 та її онуками ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , тому останні як члени сім`ї власника житла знову ж таки мають право користування займаним приміщенням.

Разом з тим, позивач не обґрунтувала та не довела суду, що її право в користуванні житловим приміщенням порушено Виконавчим комітетом Вінницької міської ради.

Згідно з п. 26 Правил реєстрації\зняття з реєстрації місця проживання\ перебування , зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється з поміж іншого на підставі рішення суду, яке набрало законної сили про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про вселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою.

Отже виконком Вінницької міської ради не наділений повноваженнями зняття з реєстрації без відповідного рішення суду.

Тому в задоволенні пощовних вимог ОСОБА_6 в частині зобов`язання Виконвчого комітету Вінницьткої міської ради зняти ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 з реєстрації місця проживання в квартирі АДРЕСА_1 належить відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом зняття з реєстраційного обліку - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач Виконавчий комітет Вінницької міської ради, адреса: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, ЄДРПОУ 03084813.

Третя особа Служба у справах дітей Вінницької міської ради, адреса: вул. Соборна, 50, м. Вінниця.

Повний текст рішення суду складено 11.09.2020.

Суддя: