Ухвала суду № 91514495, 09.09.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/31468/19

Провадження № 4-с/127/64/20

УХВАЛА

09 вересня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Іщук Т.П., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Центрального ВДВС у м.Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) у ВП №60907274 пов`язані із забезпеченням виконання рішення суду та підставами зняття накладеного арешту на майно боржника.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку, що скарга не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому є підстави для її повернення без розгляду з огляду на наступне.

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень врегульований положеннями Розділу УІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Водночас, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у статті 183 ЦПК України, до якої внесено зміни, зокрема, частину другу вказаної статті доповнено абзацом другим (відповідні зміни набрали чинності 08 лютого 2020 року, тобто до подання вказаної скарги).

Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст.183 ЦПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Слід врахувати, що справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими ст.450 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються та іншої сторони виконавчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Вказана норма статті ЦПК України є імперативною та не містить положень щодо правомочності суду на залишення скарги без руху.

Натомість, як вбачається з поданих матеріалів скарги, у порушення ч. 2 ст. 183 ЦПК України, заявником не надано доказів надіслання (надання) іншим учасникам цієї скарги.

Крім того, слід звернути, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в положеннях Закону України «Про виконавче провадження», зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 07 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справ»).

Із прохальної частини поданої скарги вбачається, що заявник одночасно просить: 1) визнати неправомірним дії державного виконавця (без конкретизації їх суті); 2) зобов`язати державного виконавця скасувати постанову про арешт автомобіля боржника (не конкретизовано); 3) скасувати постанову про арешт майна боржника не конкретизовано; 4) покласти всі витрати, пов`язані з виконанням рішення про арешт та вилучення майна боржника (не конкретизовано види витрат та їх розмір).

Разом з тим, заявник не звернув уваги на загальні вимоги щодо оформлення скарги.

Слід також звернути увагу, що витребування судом доказів вбачається можливим лише за обґрунтованих підстав неможливості особою самостійно здобути такі докази, а заявник, як учасник виконавчого провадження, не позбавлений можливості реалізовувати своє право на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, робити з них копії, виписки, тощо.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що скаргу слід повернути заявнику без розгляду та вважає за можливе роз`яснити, що її повернення з підстав, передбачених ч.4 ст. 183 ЦПК України, не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що зумовили її повернення.

На підставі викладеного, керуючись ч.2, 4 ст. 183, 258-261, 353, 354, 447 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця – повернути заявнику без розгляду.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: