Ухвала суду № 91512874, 19.08.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24915/20

Провадження № 2/761/7236/2020

У Х В А Л А

Іменем України

19 серпня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Притула Н.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання, повернення майна, скасування заборони відчуження та запису про обтяження, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла зазначена позовна заява.

Статті 175, 177 ЦПК України визначають вимоги до позовної заяви.

Згідно ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з положеннями статті 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Так, вищезазначена заява подана до суду без додержання вимог, викладених у ст. 175, 176 ЦПК України, зокрема із урахуванням того, що позивачем подано позов, що підлягає грошовій оцінці, останнім у своїй заяві вказано ціну позову, проте суду не надано доказів вартості спірного об`єкту нерухомості, зокрема оцінки квартири, яку позивач просить повернути у власність, а тому суд позбавлений можливості встановити, що визначена позивачем ціна позову є дійсною та актуальною, у відповідності до вартості майна.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, п. 1.1) ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.)

Водночас, відповідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір, який становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Крім того, згідно роз`яснень, які містяться в п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, у разі, якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем об`єднано вимоги майнового (одна вимога) та немайнового характеру (три окремі вимоги немайнового характеру).

При цьому, згідно квитанції про сплату судового збору, заявником сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 1488,25 грн.

Однак, враховуючи те, що суду не надано доказів на підтвердження дійсної оцінки спірного майна - суд позбавлений можливості встановити актуальну ціну даного позову, від якої, у відповідності до вимог закону, залежить розмір сплати судового збору за подання даної позовної заяви, зокрема вимоги, що має майновий характер.

Крім того, варто зауважити, що згідно із ч.1 ст.9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Так, вбачається, що судовий збір сплачений заявником, згідно квитанції від 03.02.2020 року - не зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

При цьому, з урахуванням ст. 6 Закону України «Про судовий збір», в даному випадку, позивачем не в повній мірі сплачено судовий збір за подання позову, зокрема, щодо трьох вимог, які мають немайновий характер.

Так, з урахуванням положень та порядку сплати судового збору, визначених Законом України «Про судовий збір», а також того, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн., за заявлені у позовній заяві три вимоги немайнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2522,40 грн. (840,80 грн. + 840,80 грн.+ 840,80 грн.).

Разом з тим, позивачу необхідно сплатити відповідний розмір судового збору за вимогу майнового характеру, проте оскільки відсутня актуальна оцінка спірного нерухомого майна та докази на підтвердження зазначеного, суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору, який має бути сплачений за вимогу майнового характеру.

Отже, позивач має надати докази вартості квартири та сплатити відповідний розмір судового збору за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва:

Отримувач коштів УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37995466

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011

Код класифікації доходів бюджету 22030101

У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, ст. 187 ч. 9 ЦПК України встановлено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Таким чином, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням заявникові строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 30, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання, повернення майна, скасування заборони відчуження та запису про обтяження - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали та попередити що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.Г.Притула