Ухвала суду № 91512070, 09.09.2020, Оболонський районний суд міста Києва

09.09.2020 Справа № 756/1258/20

Справа № 756/1258/20

Провадження 756/3187/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 вересня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Шершньові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Планета-Буд» в особі ліквідатора Гусара Івана Олексійовича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні власністю,

в с т а н о в и в:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Закритого акціонерного товариства «Планета-Буд» в особі ліквідатора Гусара І.О. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення відповідачів із квартири АДРЕСА_1 .

У підготовчому судовому засіданні на обговорення поставлено питання про закриття провадження у справі.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Під терміном «судом, встановленим законом» у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який суд, утворений безпосередньо на підставі закону та який діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції (справи «Coeme та інші проти Бельгії», «Gurov проти Молдови», «Олександр Волков проти України», «DMD Group A.S. проти Словаччини»).

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

У ч. 1 ст. 3 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України).

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені ст. 19 ЦПК України, відповідно до ч. 1 якої суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому сторонами в господарському процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу (ч. 1 ст. 45 ГПК України).

Так, указаною нормою передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, стороною у господарському процесі може бути і фізична особа, яка не є підприємцем.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів визначена у ст. 20 ГПК України, при цьому юрисдикція господарських судів щодо спорів, які виникають на стадії провадження у справі про банкрутство розширена ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства про банкрутство.

Так, ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Господарського суду міста Києва від 11.02.2014 року АТ «Планета Буд» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру цього товариства.

Зі змісту позовних вимог ліквідатор АТ «Планета Буд» вбачається, що він звернувся до суду з позовом у якому порушив вимогу про усунення товариству перешкод у користуванні нерухомим майном, яке перебуває у власності цього товариства.

За таких обставин позовна заява ліквідатора АТ «Планета Буд» подана під час провадження у справі про банкрутство цього товариства відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України процедур банкрутства підлягає вирішенню господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство цього товариства в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 255, 260, 261 та 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Провадження у справі за позовами Закритого акціонерного товариства «Планета-Буд» в особі ліквідатора Гусара Івана Олексійовича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні власністю - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено 14.09.2020 року.

Суддя