Ухвала суду № 91511897, 11.09.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/16690/18

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

"11" вересня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Чех Н.А.,

за участі секретаря судового засідання - Кузьменко А.М.,

розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

установив:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває на розгляді цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування.

Представник ОСОБА_1 подав клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчого провадженні № 62115837 на підставі виконавчого листа № 755/16690/18 від 02.04.2020 року. Свою заяву обґрунтував тим, що через тривалий час розгляду заяви про перегляд заочного рішення частина доходу відповідача буде відрахована в рамках виконавчого провадження, що призведе до того, що у випадку задоволення заяви відновлення його порушеного права буде неможливим або потрібно буде докласти значних зусиль.

Перевіривши документи надані стороною заявника до матеріалів справи, обґрунтування, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Значення цього інституту полягає в тому, що ним захищаються права позивача у разі несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, продати чи знищити його та з метою попередження інших потенційних труднощів, що виникають під час реалізації рішення суду у конкретній справі.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

По даній справі позивач просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого листа № 755/16690/18, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 02.04.2020 року для примусового виконання рішення суду постановленого 15.05.2019 року.

Представник у клопотанні послався на ст. ст. 10, 149, 150 ЦПК України. Однак, норми статті 150 ЦПК України не передбачають підстав для зупинення стягнення в процесі розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Окрім того, згідно з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено обов`язковість виконання судових рішень, невиконання рішень суду тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, рішення суду підлягає обов`язковому виконанню та виконавець зобов`язаний здійснити всі необхідні дії для цього в розумний строк.

Правом зупинення виконання оскарженого рішення суду наділений лише суд касаційної інстанції.

Враховуючи норми ст. 444 ЦПК України суд не приймає до уваги посилання представника на те, що у разі не задоволення клопотання відновлення порушеного права відповідача буде неможливим або потрібно буде докласти значних зусиль.

Враховуючи викладене та норми законодавства, суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення позову не є обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258, 259, 260, 353, 354 ЦПК України,

ухвалив:

Клопотання представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: