Ухвала суду № 91511050, 09.09.2020, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4088/15-ц

2/703/14/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Опалинської О.П.

при секретарі Бойко Л.М.

представника позивача Ховайби Ю.О.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання договору споживчого кредиту неукладеним, стягнення коштів за нікчемним правочином за незаконним та безпідставним переказом у подвійному розмірі внаслідок застосування обману, стягнення суми завданих ПАТ КБ «ПриватБанк» реальних збитків та стягнення моральної шкоди, та за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Компанії Rewold Europe s.r.o. в особі Українського представництва, фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача, визнання договору на відстані недійсним, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди ,-

встановив:

В провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання договору споживчого кредиту неукладеним, стягнення коштів за нікчемним правочином за незаконним та безпідставним переказом у подвійному розмірі внаслідок застосування обману, стягнення суми завданих ПАТ КБ «ПриватБанк» реальних збитків та стягнення моральної шкоди, та за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Компанії Rewold Europe s.r.o. в особі Українського представництва, фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача, визнання договору на відстані недійсним, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача за первісним позовом - ПАТ КБ «ПриватБанк» Ховайба Ю.О. заявив клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог заявлених в зустрічному позові ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення суми завданих йому ПАТ КБ «ПриватБанк» реальних збитків та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування клопотання представник позивача за первісним позовом - ПАТ КБ «ПриватБанк» Ховайба Ю.О. вказує, що відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії судців Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року по справі №703/4088/15-ц судом встановлено, що саме ОСОБА_1 проводив валютну операцію, оскільки мав намір підключитися та отримати юридичні послуги, що надає компанія Rewold Europe s.r.o. Крім того, у запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 підтвердив, що 28 липня 2014 року ним ініційовано оплату юридичних послуг компанії Rewold Europe s.r.o. через мережу Інтернет за допомогою належної йому платіжної карти в сумі 2394,14 доларів США. Таким чином, вирішуючи спір по суті, суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановив, що відсутні підстави для стягнення з Банку на користь ОСОБА_1 суми помилкового переказу та пені.

Таким чином, представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» Ховайба Ю.О., посилаючись на вказані обставини і те, що рішення суду з приводу спору між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», про той самий предмет і з тих самих підстав, набрало законної сили за тими самими вимогами, просить закрити провадження у справі в цій частині заявлених ОСОБА_1 зустрічних позовних вимог до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення суми завданих йому ПАТ КБ «ПриватБанк» реальних збитків та стягнення моральної шкоди.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання представника ПАТ КБ «ПриватБанк» Ховайба Ю.О. про закриття провадження у справі в частині заявлених ним зустрічних позовних вимог до ПАТ КБ «Приватбанк» заперечував.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 зазначив, що його позовні вимоги, заявлені у зустрічному позові не є тотожними із раніше заявленими позовними вимогами до ПАТ КБ «Приватбанк». Зауважив, що хоча спір виник про той самий предмет і між тими ж сторонами, однак підстави позовів є різними. Так, підставою попереднього позову було здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» помилкового переказу, тоді як підставою даного позову, згідно заявлених ним зустрічних позовних вимог, є завдання йому матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення нікчемного правочину.

В своїх поясненнях ОСОБА_1 також послався на постанову Верховного Суду № 6-1133цс15 від 21 жовтня 2015 року, згідно якої позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами й обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Неузгодженість хоча б одного зі згаданих вище чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

На підставі викладених обставин. ОСОБА_1 просив у задоволенні клопотання представника ПАТ КБ «Приватбанк» про закриття провадження в частині заявлених ним зустрічних позовних вимог до ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення суми завданих йому реальних збитків та стягнення моральної шкоди – відмовити.

Суд дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України,кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК України,кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Ухвалою Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 червня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення суми помилкового переказу та пені – відмовлено.

Разом з тим, ОСОБА_1 при зверненні з вказаним зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» наголошує на тому, що підстава позову змінена та не є тотожною.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Верховний суд в постанові від 22 травня 2019 року у справі № 640/7778/18 роз`яснив, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

ВС зауважив, що, визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

На підставі викладеного, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника позивача за первісним позовом - ПАТ КБ «ПриватБанк» Ховайби Ю.О. про закриття провадження у справі в частині вимог заявлених в зустрічному позові ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення суми завданих йому ПАТ КБ «ПриватБанк» реальних збитків та стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 255, 260, 261, 268 ЦПК України, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника позивача за первісним позовом - Приватного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Ховайби Юрія Олександровича про закриття провадження у справі в частині вимог заявлених за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення суми завданих йому ПАТ КБ «ПриватБанк» реальних збитків та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду виготовлено 14 вересня 2020 року.

Головуючий: О.П.Опалинська