Ухвала суду № 91509888, 14.09.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/4983/14-ц

Провадження № 2-п/643/124/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2020 р. суддя Московського районного суду м. Харкова Довготько Т.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 21.05.2014р. по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

25.08.2020р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 21.05.2014р. по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява про перегляд заочного рішення містить вимоги про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що копію рішення суду вона не отримувала, про рішення суду дізналася 20.08.2020року з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому з вказаної дати починається перебіг строку на оскарження.

Ознайомившись із заявою про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, суд приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає, а заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини 2 статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З урахуванням положень ч.13 ст. 7, ст. 126 ЦПК України питання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення здійснюється в письмовому провадженні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 228 ЦПК України в редакції, що діяла на момент ухвалення заочного рішення, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до положень ст.126 ЦПК України в редакції, що діє на момент подачі заяви про поновлення строку, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 127 ЦПК України, в редакції, що діє на момент подачі заяви про поновлення строку, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення у справі «Жоффер де ля Прадель проти Франції»).

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановления нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії»).

Європейський суд з прав людини у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Разом з тим, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Перелік поважності причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Так, заочним рішенням суду від 21.05.2014р. позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» суму заборгованості в розмірі 24907грн.95коп. та судові витрати в сумі 249,08 грн., а всього 25157, 03 грн. (двадцять п`ять тисяч сто п`ятдесят сім грн.) 03коп.

Копію заочного рішення відповідач отримала 10.06.2014р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с.29).

Заяву про перегляд заочного рішення суду від 21.05.2014 року подано поштою лише 21.08.2020року.

Таким чином, враховуючи, що матеріали справи містять відомості щодо отримання відповідачем поштою копії зазначеного судового рішення ще 10.06.2014р., які ОСОБА_1 не спростовано, та не вказано інших поважних причин пропуску строку об`єктивно непереборних і пов`язаних з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій обставин, які б перешкоджали відповідачу звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення протягом більш ніж шести років з дня отримання його копії, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення.

З урахуванням положень ч.2 ст.126 ЦПК України, а також враховуючи, що ОСОБА_1 відмовлено в поновленні строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 21.05.2014р. по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ч. 13 ст. 7, ст.ст. 126, 260, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 21.05.2014р. по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Суддя: Т.М. Довготько