Ухвала суду № 91509245, 14.09.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/5842/16-ц

Провадження № 2/638/1232/20

14.09.2020 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкін В.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківства, визначення місця проживання дитини, надання дозволу на виготовлення закордонного паспорту та виїзд дитини за межі України без згоди батька, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , судді Московського районного суду м. Харкова Скотар Ю.А., третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківства, визначення місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

10.09.2020 року у провадження судді Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкіна В. М. надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківства, визначення місця проживання дитини, надання дозволу на виготовлення закордонного паспорту та виїзд дитини за межі України без згоди батька, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , судді Московського районного суду м. Харкова Скотар Ю.А., третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківства, визначення місця проживання дитини, які згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зареєстрована у системі автоматизованого розподілу 10.09.2020 року за єдиним унікальним номером судової справи №643/5842/16-ц, провадження №2/638/1232/20.

Дослідивши матеріали цивільної справи, та враховуючи існування обставини, передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

Той факт, що ОСОБА_3 є моїм знайомим, з яким у нас приятельські відносини, може викликати сумнів в моїй об`єктивності.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», якою визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше бути об`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.

Суддя під час здійснення судочинства зобов`язаний бути неупередженим та незалежним, керуватися під час прийняття рішення лише вимогами закону та фактами, які ним встановлені.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримала і колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у справі №5-15п12.

Також, у рішеннях «Білуга проти України» від 09.11.2006 року, «Ветштайн проти Швейцарії» від 28.10.1998 року ЄСПЛ наголошує, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

За пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У зв`язку із зазначеним, суд вважає за необхідне заявити самовідвід у цивільній справі за вищевказаним позовом, з метою недопущення у сторін сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, а також з метою запобігання в подальшому будь-якої недовіри з боку осіб, що приймають участь у справі та забезпечення справедливого, своєчасного, об`єктивного та неупередженого розгляду цієї справи, попередження можливості скасування рішення за мотивів упередженості судді, суддя вважає за необхідне заявити собі самовідвід.

Відповідно до статті 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки доказами.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо приходить до висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

З урахуванням обґрунтованості заяви судді ОСОБА_4 про самовідвід з підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення сумніву щодо неупередженості судді під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи, суд приходить до переконання, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, п.5 ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 39ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити самовідвід судді Хайкіна В. М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківства, визначення місця проживання дитини, надання дозволу на виготовлення закордонного паспорту та виїзд дитини за межі України без згоди батька, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , судді Московського районного суду м. Харкова Скотар Ю.А., третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківства, визначення місця проживання дитини.

Цивільну справу №643/5842/16-ц, провадження №2/638/11232/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківства, визначення місця проживання дитини, надання дозволу на виготовлення закордонного паспорту та виїзд дитини за межі України без згоди батька, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 душ ОСОБА_5 , судді Московського районного суду м. Харкова Скотар Ю.А., третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківства, визначення місця проживання дитини передати до цивільної канцелярії суду для визначення іншого головуючого судді у справі в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України з урахуванням Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради Суддів України від 02.04.2015 року №25.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В. М. Хайкін