Вирок № 91509128, 14.09.2020, Близнюківський районний суд Харківської області

612/396/20

1-кп/612/52/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року смт Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Лобановської С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Шевченко О.О.,

прокурора Павлюченка А.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальні акти за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 червня 2020 року за № 12020220730000124 та за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 квітня 2020 року за № 12020220730000082 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Близнюки Харківської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, з повною середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) 01.03.2002 Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, постановою Жовтневого районного суду м. Харків звільнений 06.04.2005 умовно-достроково з невідбутим строком 7 місяців 9 днів; 2) 21.12.2005 Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 21.01.2010 у зв`язку з відбуттям строку покарання; 3) 04.12.2012 Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 4) 13.05.2013 Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 190, ч. 2. ст. 185, ч. 1 ст. 263, ст. 70 , ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 22.08.2014 у зв`язку з відбуттям строку покарання; 5) 21.11.2019 Близнюківським районним судом Харківської області, за ч. 3 ст. 186 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 3 роки;

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

На початку квітня 2020 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, близько 18 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , прийшов до території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_2 . Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою наживи, повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, через вхідну хвіртку огорожі проник на огороджену територію вищевказаного домоволодіння. В подальшому через вхідні двері проник до приміщення сараїв, звідки викрав брухт чорного металу, загальною вагою 100 кг, вартістю 3,56 грн. за кілограм; 2,5 кг брухту міді, вартістю 106,33 грн. за кілограм та 2 кг брухту алюмінію, вартістю 18,00 грн. за кілограм, які належать ОСОБА_2 . З місця події зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 657 гривень 82 копійки.

Крім того, 07.06.2020 в ранковий час, ОСОБА_1 , маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно, з корисливого мотиву, з метою збагачення, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, таємно проник до домоволодіння ОСОБА_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , звідки викрав двокомфорну газову плиту ПГ 2-Н ГОСТ 10798-85, вартістю 267,00 гривень, радіоприймач марки «КІРО», моделі КВ-308АС, вартістю 130,00 гривень та електромашинку для стрижки марки «DОМОТЕС», моделі МS-4604, вартістю 160,00 гривень, що належали потерпілому ОСОБА_3 . Після скоєння вказаного злочину ОСОБА_1 з місця події з викраденим майном зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 557,00 грн.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 , вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, розкаявся у скоєному, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких йому пред`явлено обвинувачення. Пояснив про обставини вчинених ним злочинів як викладено вище у вироку. Кількість викраденого та його вартість не оспорює. У вчиненому щиро кається.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання надали заяви про розгляд справи без їх участі. В заявах вказали, що претензій до ОСОБА_1 не мають, міру покарання залишили на розсуд суду.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах, судом, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінальних правопорушень, а також винуватості обвинуваченого у вчиненні злочинів.

Вина обвинуваченого у скоєнні вищезазначених злочинах доведена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду від квітня 2020, за фактом крадіжки із домоволодіння ОСОБА_2 , суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду від 07.06.2020, за фактом крадіжки із домоволодіння ОСОБА_3 , суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в житло, вчинена повторно.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_1 суд враховує щире каяття, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, визнається судом обставиною, яка пом`якшує покарання.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_1 , відносяться до тяжких злочинів.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, має не зняті та не погашені в установленому законом порядку судимості, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, військовозобов`язаний, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, неодружений.

Згідно висновків досудових доповідей Близнюківського районного сектору філії державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 16.06.2020 та від 12.08.2020, ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_1 є дуже високою, загальний рівень небезпеки для суспільства - дуже високий.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання та обтяжують покарання, а також висновки органу пробації.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

При цьому суд, керуючись ч.ч. 1,4 ст. 71 КК України, дійшов висновку, що остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначити за правилами призначення покарання за сукупністю вироків, застосувавши принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання у виді семи місяців позбавлення волі за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 21.11.2019, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 3 роки.

На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, суд враховує, ризики, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, те, що ОСОБА_1 засуджується до покарання у виді позбавлення волі реально, нові корисливі злочини вчинив в період іспитового строку. Тому враховуючи, що жоден інший запобіжний захід не забезпечить запобігання спробам ОСОБА_1 переховуватись від суду та вчинити інші злочини, суд застосовує до ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор".

Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_1 суд не вбачає.

Цивільний позов не пред`являвся. Арешт на майно не накладався.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз за цим кримінальним провадженням.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч.ч. 1, 4 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_1 за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання у виді семи місяців позбавлення волі за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 21.11.2019 і остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у виді 4 (чотирьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор".

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання - 14.09.2020, взявши під варту в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи № 6/1060СЕ-20 від 14.05.2020 в сумі 490 (чотириста дев`яносто) грн. 35 коп. (код доходів 24060300 отримувач платежу УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, п/рахунок UA298999980313050115000020005, код отримувача (ЭДРПОУ) 37999680, банк Казначейство України (ЕАП), стягувач платежу Держава);

- судово-товарознавчої експертизи № 6/1497СЕ-20 від 24.06.2020 в сумі 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 25 коп. (код доходів 24060300 отримувач платежу УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, п/рахунок UA298999980313050115000020005, код отримувача (ЭДРПОУ) 37999680, банк Казначейство України (ЕАП), стягувач платежу Держава).

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: брухт чорного металу загальною вагою 2,5 кілограми, 200 гр. лому міді та 200 гр. лому алюмінію, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - повернути потерпілій ОСОБА_2 як власниці; двокмфорну газову плиту ПГ 2-Н ГОСТ 10798-85, радіоприймач марки «КІРО» та електромашинку для стрижки марки «DОМОТЕС», моделі МS-4604, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити останньому як власнику.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Лобановська