Ухвала суду № 91508604, 11.09.2020, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 549/163/20

Провадження № 1-кп/549/30/20

УХВАЛА

11 вересня 2020 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.,

за участю: секретаря судового засідання Бибик О.В.

прокурора - Стріли П.П.

обвинуваченої - ОСОБА_1

захисника - Сидоренко Ю.В.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020170340000051 від 09.04.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

встановив:

На розгляді Чорнухинського районного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.125 КК України.

Під час судового розгляду захисник Сидоренко Ю.В. заявив клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи.

Клопотання обгрунтовується тим, що відповідно до обвинувального акту обвинувачена нанесла ОСОБА_2 один удар лопатою в область голови, внаслідок чого потерпіла впала на землю. Завдані ОСОБА_2 тілесне ушкодження оцінені як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

В якості доказу спричинення тілесного ушкодження в акті стороною обвинувачення було надано три висновки судово-медичного експерта Лохвицького відділення обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської ОДА Мазохи І.В.: висновки експерта №62 від 10.04.2020, №65 від 16.04.2020 та №66 від 16.04.2020.

Згідно з висновком судово-медичного експерта №62 від 10.04.2020 у ОСОБА_2 виявленні такі тілесні ушкодження:

об`єктивні дані при огляді: «по передній поверхні лівої вушної раковини з переходом на завушну ділянку зліва лінійна горизонтальна рана, з рівними неосадненими краями, в глибині якої вбачається блискучі згортки крові, розміром 4,5х0,3см, на тлі підшкірного крововиливу синє-фіолетового забарвлення, що розповсюджується на проекцію соскоподібного відростку зліва та ліву скроневу ділянку, розміром 9х5см. По тильній поверхні лівої кисті, в проекції 1-3 п`ясно-фалангових суглобів синє-фіолетового забарвлення підшкірний крововилив невизначеної форми, розміром 6,5х3см, на тлі вираженої припухлості м`яких тканин».

Підсумки: при проведенні СМЕ ОСОБА_2 на її тілі виявлено тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості можливо розділити на дві групи.

Перша група - рана по передній поверхні лівої вушної раковини з переходом на завушну ділянку зліва та на тлі підшкірного крововиливу, що розповсюджується на проекцію соскоподібного відростку зліва та ліву скроневу ділянку, які утворились від не менш ніж однократної дії твердого предмету з витонченим краєм, яким міг бути край металевої частини лопати, або будь-який інший предмет з подібними характеристиками, що діяв з достатньою для утворення зазначених тілесних ушкоджень силою та не могли бути спричинені від удару кулаком руки, що може бути оцінено як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я (п.2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 р. N6 - далі - Правила;

Друга група - підшкірний крововилив по тильній поверхні лівої кисті, в проекції 1-3 п`ясно-фалангових суглобів, який міг утворитись від не менш ніж однократної дії тупого предмету, у тому числі від ударної дії кулака руки, який діяв із достатньою для утворення силою, або при ударі об такий зазначеною анатомічною ділянкою, та може бути оцінене як легке тілесне ушкодження (п.2.3.5 Правил).

Тілесні ушкодження першої і другої групи могли утворитися у короткий проміжок часу, в строк, близький до 1 доби до моменту початку проведення експертизи, що не суперечить строку, на який посилається під експертна та який зазначено в постанові про призначення експертизи.

Об`єктивних судово-медичних даних, які б дозволили встановити найбільш вірогідне положення підекспертної під час спричинення їй тілесного ушкодження на момент проведення експертизи не отримано.

Підшкірний крововилив на тильній поверхні лівої кисті, в проекції 1-3 п`ясно-фаланогових суглобів міг утворитися в результаті закриття підекспертною лівою кистю ділянок тіла від нанесення ударів тупим предметом, або при використанні пальців лівої кисті, стиснутих в кулак як натуральної зброї при нападі.

Враховуючи анатомічну локалізацію, ... виявлених тілесних ушкоджень, можливість їх утворення в результаті падіння на площині зі стоячого на ногах положення виключається».

У протоколі слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_2 від 15.04.2020 та додатках до нього, механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлені під час проведення судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_2 не відображено (висновок експерта №65 від 10.04.2020).

Тілесні ушкодження першої групи (рана по передній поверхні лівої вушної раковини з переходом на завушну ділянку зліва на тлі підшкірного крововиливу, що розповсюджується на проекції соскоподібного відростку зліва та ліву скроневу ділянку), виявлені під час проведення судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_2 , могли утворитись за обставин, встановлених під час слідчого експерименту і закріплених у протоколі слідчого експерименту з свідком ОСОБА_3 та додатках до них.

Механізм утворення тілесних ушкоджень другої групи (підшкірний крововилив по тильній поверхні лівої кисті, в проекції 1-3 п`ясно-фалангових суглобів), виявлених під час проведення судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_2 , у протоколі слідчого експерименту з свідком ОСОБА_3 та додатках до них не відображено (висновок експерта №66 від 10.04.2020).

Захист вважає, що вищезазначені висновки експерта Мазохи І.В. є необгрунтованим, такими, що суперечить іншим матеріалам провадження, зокрема, показанням самої потерпілої та свідків обвинувачення, що викликає обгрунтовані сумніви в їх правильності.

При цьому пунктом 2.3.3 Правил, на які послався експерт, визначено, що короткочасним належить вважати розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день).

Проте у дослідній частині висновку експерта не зазначено про виявлені фактичні дані спричинення розладу здоров`я потерпілої тривалістю понад шість днів.

Підсумкова частина висновку експерта не узгоджується із його дослідною частиною та з його змісту не вбачається, звідки експерт дійшов такого переконання, що завдані потерпілій тілесні ушкодження спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Крім того, потерпіла жодного дня не перебувала на стаціонарному лікуванні, вона жодного разу навіть амбулаторно не зверталась до будь-якого лікаря з приводу зафіксованих експертом тілесних ушкоджень.

Вказується на достатність навіть однієї названої обставини для призначення повторної судово-медичної експертизи, інакше обвинувачення не зможе посилатись на припущення експерта Мазохи І.В .

Незважаючи та те, що не було проведено ніякого медичного огляду, обстеження чи лікування нібито серйозно травмованої потерпілої, на відсутність будь-яких медичних документів на підтвердження факту розладу її здоров`я, експерт Мазоха І.В. не усунув цієї прогалини під час проведення експертиз, жодним чином не об`єктивував описані ушкодження фотознімками абощо.

За таких обставин захист становить під обгрунтований сумнів сам факт наявності у потерпілої ОСОБА_2 будь-яких тілесних ушкоджень на момент її огляду експертом Мазохою І.В. 09.04.2020.

Під час допиту експерта в судовому засіданні останній пояснив, що фотознімків не робив, бо це не є обов`язковим, а також припустив, що «згідно опису рани мав би залишитися малопомітний рубець».

Тоді ж експерт погодився схематично зобразити виявлені ним у ОСОБА_2 ушкодження на лівій частині голови, а саме різану/рубану рану вуха розміром 4,5х0,3см та підшкірний крововилив розміром 9х5 см на скроневій ділянці.

Виходячи з викладеного зазначено, що повторна експертиза також необхідна для встановлення факту наявності/відсутності на її лівому вусі рубця згідно з описом у висновку експерта №62 та схематичного зображення цієї рани, зробленого експертом Мазохою І.В. в судовому засіданні.

Обгрунтовуючи клопотання про призначення повторної СМЕ потерпілої захист також посилається на консультації, отримані, як зазначено у клопотанні, електронним листуванням від доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри судової медицини та медичного права Національного медичного університету імені О.О. Богомольця ОСОБА_5 , який охарактеризував судово-медичні аспекти справи ОСОБА_1 в контексті висновків експерта Мазохи І.В. щодо ушкодження потерпілої ОСОБА_2 таким чином:

1) судячи з опису, ОСОБА_2 стояла до нападниці повернутою лівим боком, горизонтальне розташування рани вказує, що діюча площина лопати - її кромка також мала горизонтально рухатися та бути розташована до бічної поверхні тіла на рівні вушної раковини. Лопата мала рухатися горизонтально до вушної раковини. Практично тримати так лопату не можна. Нападниця мала стояти ліворуч від ОСОБА_2 та дещо під кутом, або скоріше всього ззаду під кутом (зміщена дещо праворуч), оскільки задіяна завушна ділянка, яка позаду вушної раковини. Під час удару кромка лопати мала розрубувати вушну раковину і шкіру в заушній ділянці та травмувати кістку, оскільки удар заноситься із замахуванням, а товщина кромки лопати вузька. Такого у ОСОБА_2 немає;

2) опис рани нагадує різану рану, оскільки краї її неосаднені. Кромка лопати тупа та мала надати зсаднення країв. Після загоєння такої рани має бути рубець. Якщо його немає на вушній раковині та шкірі в завушній ділянці, то скоріше всього там була лінійна подряпина.

3)ідентифікуючих ознак, що саме діяла лопата немає. Тому необхідний огляд у суді на предмет наявності рубця від рани. Не вказано, яка саме ділянка передньої поверхні вушної раковини травмована. Тому розповсюдження крововиливу на скроневу ділянку сумнівне;

4) ОСОБА_3 - чоловік, показав, що позаду ОСОБА_2 стояла ОСОБА_1 та нанесла удар металевою частиною лопати по лівій стороні голови з рухом лопати зверху вниз, при цьому підняв лопату вище голови. Однак, він не вказав, якою частиною лопати була нанесена травма- ребром чи площиною лопати. Якщо удар по голові з рухом зверху вниз з підняттям лопати вище голови нанесено площиною лопати, то при такому ударі не буде рани взагалі. Якщо удар нанесено кромкою лопати зверху вниз, то рана має мати вертикальний напрямок, а у ОСОБА_2 вона йде горизонтально. Тобто, відтворення не відповідає морфологічним характеристикам рани на голові ОСОБА_2 .. Необхідно подивитьсь кінозапис під час відтворення;

5)шкіра голови добре кровопостачається і у випадку рани мала бути значна кровотеча;

6)крововилив на тильній поверхні лівої кисті на рівні п`ясно-фалангових суглобів одночасно на 1-3 пальцях не міг утворитися як від удару тупим предметом, так і під час удару об тупий предмет, оскільки 1-й палець (великий палець) у кулаці розташований у іншій проекції, ніж 2-3. Одночасне їх травмування можливе, якщо долоня розкрита, а не зібрана у кулак;

7) експерт не робить фото травм, цим вони і користується на повну...;

8)обов`язково потрібно з`ясувати, чи була кровотеча, вона повинна бути сильною;

9)рубець на голові має бути добре виражений, а не малопомітний, як каже експерт, та відповідати довжині рани;

10)напрямок рани завжди відповідає контакту із предметом, тобто, якщо рана йде в горизонтальному напрямку, відповідно контакт був перпендикулярний до площини голови;

11)при вертикальному контакті має утворитися лоскутна рана із відшарування шкіри донизу та зсаднення, оскільки діє ребро лопати та частина її поверхні під час руху зверху донизу. Такої морфології у ОСОБА_2 немає. Крім того, за таким механізмом мало бути від`єднання частини вуха;

12)будь-які ідентифікаційні дослідження щодо предмету травми не проводилися, тому казати, що травма від лопати не можна;

13)кровотеча має бути значною, оскільки рана описана глибокою та довгою, а у шкірі голови кровопостачання є добрим (доказ-швидко утворюється гуля);

14)у слідчому експерименті показано, що нападниця стояла позаду ОСОБА_2 та боком праворуч та ударила площиною лопати зверху вниз, можливо під кутом. Таким чином, дані експерта не відповідають показам свідка. При такому механізмі, коли лопата рухалася зверху вниз та під кутом має бути зсаднення, відшарування шкіри донизу (лоскутна рана) та ушкодження самої вушної раковини. Таких травм немає. Фактично, свідок спростував слова експерта;

15)свідок неодноразово казав, що лопата рухалася боком зверху вниз, і показував, що діяла площина лопати. При такому русі лопати може бути тільки синець, оскільки кромка не заподіяна. Слідчий підказував свідку відповідь і фактично звертав увагу на кромку лопати;

16)у потерпілої описано синець до ділянки соскоподібного бугра. Ця зона є зоною росту волосся. Виникає питання, як експерт серед волосся побачив крововилив;

17) ОСОБА_2 у разі наявності у неї рани, як вона була описана, не могла не звертатися за меддопомогою, оскільки така рана викликає біль та супроводжується значною кровотечею. Експерт сказав, що має бути малопомітний рубець та були краплі крові. Тобто, він невпевнений, що мав бути рубець. Тому необхідно у суді з`ясувати наявність рубця. Якщо він є, то була рана, а якщо немає, то рани не було взагалі. Викликає сумнів, що при наявності рани її не зашити чи не накласти давлячу пов`язку, щоб зупинити кровотечу, оскільки вона описана довгою та глибокою (0,3 см);

18)логічно сказати, що свідок казав одне, а в експерименті описано інше.

У зв`язку з цим просив проведення експертизи доручити Полтавському обласного бюро судово-медичної, на вирішення експертизи поставити такі питання:

1)Які тілесні ушкодження виявлені на тілі ОСОБА_2 , їх характер, локалізація, чим могли бути спричинення, механізм та послідовність їх утворення, в якому найбільш вірогідному положенні вона знаходилась під час спричинення їй кожного з них, до якого ступеню тяжкості вони відносяться?

2)Чи наявні на тілі ОСОБА_2 тілесні ушкодження, які вказують на можливу боротьбу?

3)Яка давність тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_2 , чи відповідають вони обєктивним даним її показань про давність їх спричинення, чи спричинені вони в один і той же час або у різний час?

4)Чи могли виявлені у ОСОБА_2 тілесні пошкодження бути отримані при обставинах, на які вона вказує?

5)Чи могли виявлені у ОСОБА_2 тілесні пошкодження бути отримані при обставинах, на які вказував свідок ОСОБА_3 під час допиту в суді?

6)Чи могли виявлені у ОСОБА_2 тілесні пошкодження бути отримані при обставинах, на які вказував свідок ОСОБА_3 під час слідчого експерименту 15.04.2020 (без врахування доповнень слідчого)?

7)Чи можливо по виявленим у ОСОБА_2 тілесним пошкодженням визначити силу удару від якого вони утворились, якщо так, то чи нанесений удар з великою силою або малою силою (поштовхом тощо)?

8)Чи могли утворитися виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження утворитися від падіння?

9)Чи було необхідне надання медичної допомоги при виявлених у ОСОБА_2 тілесних пошкодженнях?

10)Чи залишились на тілі ОСОБА_2 сліди (шрами, рубці та ін), які свідчать про отримання нею тілесних пошкоджень та, в разі наявності, яка давність їх утворення?

11)При якому механізмі нанесення тілесних пошкоджень можливе горизонтальне розташування рани на передній поверхні лівої вушної раковини?

Захисник клопотання підтримав, пояснив, що незалежно від консультацій професора виникли сумніви щодо відповідності висновків експерта з показаннями свідків та слідчим експериментом, а експерт повторно ці сумніви не розвіяв. Вважає, шо висновки побудовані на припущеннях, враховуючи також те, що рана потерпілої не горизонтальна, як зазначено у висновку, а має нахил, при якому тілесне ушкодження потерпілої не могли утворитись за обстави, встановлених під час слідчого експерименту із свідком ОСОБА_3 .

Обвинувачена клопотання захисника підтримала.

Прокурор заперечував проти задоволення такого клопотання, вважає, що таке клопотання не підлягає задоволенню, обсяг зібраних доказів вважав достатнім, підстав для комісійної експертизи не вбачає, експерт достатньо роз`яснив зроблені ним висновки.

Суд, заслухавши учасників провадження дійшов такого висновку.

Підстави та порядок проведення експертизи під час судового розгляду кримінального провадження регламентовано статтями 242, 332 КПК України.

Згідно з ч.1, 2 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Згідно з ч.1 ст.242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Частиною другою ст.22 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно п.п.11, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

Комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів - фахівців у одній галузі знань.

Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Відповідно до ч.1 ст.356 КПК України з питань доведення або спростування висновків експерта в судове засідання 11.09.2020 повторно був викликаний експерт Мазоха І.В. для допиту для роз`яснення висновку.

На запитання, які виникли при дослідженні висновків експерта, учасникам провадження експертом Мазохою І.В. були надані роз`яснення.

Сама незгода з висновками експертиз не є підставою для призначення експертизи.

Посилання у клопотанні на електронне листування з професором судової медицини ОСОБА_6 стосовно характеристики висновків експерта, суд вважає оціночними судженнями, які не можуть бути покладені в основу висновку про необгрунтованість проведеного експертом експертного дослідження та бути підставою для призначення експертизи.

При цьому необхідно зазначити, що позитивне вирішення клопотань, заявлених сторонами кримінального провадження, у тому числі й щодо призначення судових експертиз та необхідності допиту додаткових свідків, є правом, а не обов`язком суду.

За змістом ст.22, п.14 ч.2 ст.36 КПК України функцію судового розгляду кримінального провадження покладено на суд, а функцію підтримання державного обвинувачення здійснюється прокурором, який вважав обсяг зібраних доказів в кримінальному провадженні достатнім.

За приписами ст.94 КПК України прокурор, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч.10 ст. 101 КПК України висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Виходячи з наведеного, суд ухвалює рішення на підставі наявних в кримінальному провадженні доказів, надавши їм правильну юридичну оцінку та витлумачивши, згідно з ст.17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи, в разі їх наявності, на користь такої особи.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне у клопотанні відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.242-244, 332, 350 КПК України, суд,

ухвалив:

1.У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_1 адвоката Сидоренко Юрія Володимировича відмовити.

2. Роз`яснити, що відповідно до ст.350 КПК України відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.І.Крєпкий