Рішення № 91506802, 31.08.2020, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2020 р. Справа №370/1954/14-ц

Макарівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Тандира О.В.,

із секретарем судового засідання Гребінською Н.П.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду у смт Макарів Київської області справу

за первісним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про заборону незаконного користування чужою власністю, про звільнення власності від чужого незаконного користування,

зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , Копилівської сільської ради, третя особа: ОСОБА_7 про визнання недійсними рішення сільської ради, державних актів на право власності на земельну ділянку і скасування їх державної реєстрації, про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними,

в с т а н о в и в:

08.08.2014 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , (далі - позивачі) звернулись до суду із позовом до ОСОБА_5 , (далі - відповідач), ОСОБА_8 , в якому вказали, що ними була придбана земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,323 га з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування жилого будинку та ведення особистого підсобного господарства за Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11.08.2008 року, зареєстрованим за № 5774, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В., зареєстрованим 21.10.2008р. в Макарівському райвідділі КРФЦДЗК за № 117. Ця ділянка належала продавцю ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії КВ, виданого Копилівською сільською радою народних депутатів Київської області 23.09.1996 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 000028.

На підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу земельної ділянки 27.10.2008 року позивачами отримані державні акти на право власності на земельну ділянку площею 0,250 га з кадастровим номером 3222783201:01:022:0052 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку; та на земельну ділянку площею 0,073 га з кадастровим номером 3222783201:01:022:0051 з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства.

Суміжними землевласниками є ОСОБА_8 , та ОСОБА_5 .

Земельні ділянки, придбані позивачами та суміжні ділянки, надавались однаковими за площею та розмежовувались прямими лініями, однак, на даний час навіть візуально за фактичним користуванням межі з суміжними землевласниками не є прямими лініями. Добровільно відновлювати законні спільні межі суміжні землевласники відмовляються, перешкоджають позивачам у побудові огорожі навколо нашої приватної землі. За замовленням позивачів 25.07.2014 року була проведена кадастрова зйомка на місцевості фактичних меж їх землекористування, за яким у фактичному користуванні позивачів наявні 0,2941 га, тобто на 3 сотки менше, ніж належить їм на праві власності. Позивачі вважають, що ОСОБА_5 , захватила 0,8 м фасаду їх ділянки і далі практично по всій її довжині. ОСОБА_8 , захопила своїм городом близько 1 м вглиб земельної ділянки позивачів та довжиною більш 30 м формою півкола.

Позивачі вважають, що ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 , порушують їх право власності на земельні ділянки, а тому просили суд заборонити вказаним особам користуватися їх земельними ділянками по АДРЕСА_1 , кадастрові номери 3222783201:01:022:0052 та 3222783201:01:022:0051; припинити незаконне землекористування ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 , цими ділянками; заборонити ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 , у перешкоджанні позивачам у побудові огорожі по периметру ділянок. Також згідно заяви позивачів про зміну предмету позову (т. 1 а.с. 113) позивачі додатково просили суд скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 , виданий ОСОБА_5 , серії НОМЕР_1 від 21.06.2004 року. Також просили судові витрати покласти на відповідачів.

12.12.2014 року ухвалою Макарівського районного суду Київської області у даній справі призначено земельно-технічну експертизу (т. 1 а.с. 69).

03.11.2015 року ОСОБА_5 , (позивач за зустрічним позовом) звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, вказавши третьою особою без самостійних вимог на предмет спору Управління держземагенства у Макарівському районі Київської області, ОСОБА_7 , в якому вказала, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 та господарські споруди, які збудовані в 1957 році, на відведеній їй в установленому законом порядку земельній ділянці, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.07.2009 року, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №23374242 від 22.07.2009 року та технічним паспортом на індивідуальний жилий будинок.

21.06.2004 року ОСОБА_5 , отримала державний акт на право власності на земельні ділянки площею 0,528га, кадастровий номер 3222783201:01:022:0005, кадастровий номер 3222783201:01:022:0010, по АДРЕСА_1 , що мають спільну межу із земельною ділянкою позивачів, як видно з державного акту на право власності на земельну ділянку серія КВ № 061649, по лінії Б-В.

Позивачі за первісним позовом отримали у власність спірні земельні ділянки згідно договору купівлі продажу від 11.08.2008 року №5774 укладеного між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_6 , на підставі чого вони отримали державні акти на право власності на земельні ділянки по АДРЕСА_1 , серія ЯЖ №245091 від 27.10.2008 року площею 0,25га, кадастровий номер 3222783201:01:022:0052 та серія ЯЖ №245090 від І7.10.2008 року площею 0,073га, кадастровий номер 3222783201:01:022:0051, які належали ОСОБА_6 , на підставі акту на право приватної власності на землю серії КВ, виданого Копилівською сільською радою народних депутатів Київської області 23.09.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №000028.

ОСОБА_5 , вказує, що згідно висновку земельно-технічної експертизи за №1-15 від 02.07.2015 року, фактичний порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_2 не відповідає правовстановлюючим документам на дану земельну ділянку; земельна ділянка ОСОБА_5 , накладається на земельну ділянку відповідачів за зустрічним позовом та частина житлового будинку і господарських споруд знаходяться на земельній ділянці відповідачів.

Позивач за зустрічним позовом вважає належним способом захисту порушеного права власності на її житловий будинок та господарські споруди і земельну ділянку - відновлення того становища, яке існувало до порушення права, тобто до видання правового акту індивідуальної дії, а тому у зустрічному позові просить суд визнати незаконним та скасувати рішення 6 сесії 22 скликання Копилівської сільської ради народних депутатів від 21.12.1995 року № 5774, в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку та безоплатної передачі у власність ОСОБА_6 , визнати недійсними державні акти відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , та ОСОБА_6 , на право приватної власності на земельну ділянку та скасування їх державної реєстрації, визнати незаконним та недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11.08.2008 року №5774, укладений між ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , та ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 138).

20.11.2015 року ОСОБА_8 , звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просила суд зобов`язати відповідачів за цим зустрічним позовом відновити стан земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222783201:01:022:0008, яка належить ОСОБА_8 ; перенести паркан між їх земельними ділянками у сторону ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; знести господарські будівлі і споруди, що їм належать та розміщені на земельній ділянці ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 145).

30.11.2015 року ухвалою Макарівського районного суду Київської області у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_5 , та у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_8 , відмовлено (т. 1 а.с. 153-155).

27.04.2016 року ухвалою Апеляційного суду Київської області ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 30.11.2015 року про відмову у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_5 , скасовано, вирішення даного питання повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 1 а.с. 264).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 , померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 23.08.2016 року (т. 2 а.с. 25). Згідно договору дарування домоволодіння від 02.12.2003 року, власниками домоволодіння по АДРЕСА_1 стали ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у рівних частинах. Вказані особи до участі у справі не залучалися, оскільки будь-яких клопотань про заміну неналежного відповідача суду не заявляв.

В подальшому ж, ухвалами Макарівського районного суду Київської області від 28.11.2016 року та від 13.12.2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , до ОСОБА_8 , залишено без розгляду (т. 2 а.с. 47; т. 2 а.с. 67).

Оскільки позовні вимоги до ОСОБА_8 , залишені без розгляду, суд не встановлював її спадкоємців та не залучав їх до участі у справі у порядку процесуального правонаступництва.

13.04.2018 року ухвалою Макарівського районного суду Київської області у зв`язку із набранням чинності нової редакції ЦПК України, ухвалено продовжувати розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження; встановлено відповідачу за первісним позовом 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачам за первісним позовом 5-тиденний строк з дня отримання відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу за первісним позовом 5-тиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень.

У встановлений судом строк, відповідач за первісним позовом ОСОБА_5 , подала відзив на позов, у якому просила суд у його задоволенні відмовити. Заперечення ОСОБА_5 , проти позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , є аналогічними доводам зустрічного позову ОСОБА_5

30.11.2018 року ухвалою Макарівського районного суду Київської області зустрічний позов ОСОБА_5 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області, ОСОБА_7 , про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, державного акту на право власності на землю ОСОБА_6 , визнання недійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок між ОСОБА_6 , та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прийнято до розгляду (т. 2 а.с. 112). Встановлено строки для подання відзиву на зустрічний позов, відповіді на відзив, письмових заперечень.

21.12.2018 року у встановлений судом строк ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , подали відзив на зустрічний позов, згідно якого просили у його задоволенні відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у їх первісному позові (т. 2 а.с. 120). Також відповідачі за зустрічним позовом додатково вказали, що жодним доказом ОСОБА_5 , не підтвердила розміри та місцерозташування її земельної ділянки того будинку та господарських споруд, які були збудовані в 1957 році, а не прибудовані чи добудовані пізніше - після 21.12.1995 року, коли її сусідка ОСОБА_6 , вже отримала свою земельну ділянку у власність у передбаченому законом порядку.

Право власності на земельну ділянку, яке ОСОБА_5 , просить суд захистити, у неї за наданим Державним актом на право власності на земельні ділянки площею 0,528 га, виникло в 2004 році - після внесення невідомою особою незавірених виправлень у Поземельній Книзі Копилівської сільради Макарівського району Київської області з 0,21 га на 0,24 га площі землекористування ОСОБА_5 .

Згідно копії Дозволу на підготовку матеріалів інвентаризації земельних ділянок для безоплатної передачі у власність під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, виданою Копилівською сільською Радою Макарівського району Київської області за № 79 від ...12.03р., за заявою ОСОБА_5 , на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , не зазначено площі земельних ділянок, на які ОСОБА_5 , виданий дозвіл.

28.12.2018 року ОСОБА_5 , подано відповідь на відзив ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , по зустрічному позову (т. 2 а.с. 146), в якому спростовуються вищенаведені доводи ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , та наводяться доводи, які аналогічні доводам зустрічного позову ОСОБА_5

02.12.2019 року ухвалою Макарівського районного суду Київської області задоволено заяву представника ОСОБА_3 , - ОСОБА_2 , про відвід судді, а справу передано на розгляд іншого судді у порядку ст. 33 ЦПК України (т.2 а.с. 230).

Ухвалою суду від 03.07.2020 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 31.08.2020 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_4 , не прибула, подала суду письмову заяву, згідно якої просила розглядати справу за її відсутності (т. 2 а.с. 243).

Представник ОСОБА_3 , - ОСОБА_2 , у судовому засіданні вимоги за первісним позовом підтримала, просила їх задовольнити. Проти зустрічного позову заперечила, просила у його задоволенні відмовити.

Представник ОСОБА_5 , - ОСОБА_1 , у судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити у повному обсязі. В той же час просив задовольнити зустрічний позов.

Третя особа Управління Держземагентства України у Макарівському районі повідомила про припинення юридичної особи, що свідчить про припинення процесуальної правосуб`єктності цієї особи, а тому справа розглядається без цієї особи (т. 2 а.с. 158).

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи з урахуванням ч. 8 ст. 128 ЦПК України повідомлені належним чином, що не перешкоджає розглядові справи по суті.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , є власниками земельних ділянок по АДРЕСА_1 : площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 3222783201:01:022:0052, державний акт серії ЯЖ245091, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів за № 010833000561 від 27.10.2008 року (т. 1 а.с. 9); та площею 0,073 га для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер 3222783201:01:022:0051, державний акт серії ЯЖ245090, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів за № 010833000560 від 27.10.2008 року (т. 1 а.с. 10).

Власниками вказаних земельних ділянок позивачі за первісним позовом стали на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.08.2008 року, зареєстрованим за № 5774, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В., зареєстрованим 21.10.2008р. в Макарівському райвідділі КРФЦДЗК за № 117 (т. 1 а.с. 5).

Ці ділянки до відчуження належали ОСОБА_6 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії КВ, виданого Копилівською сільською радою народних депутатів Київської області 23.09.1996 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 000028 (т. 1 а.с. 8). В свою чергу вказаний державний акт був виданий ОСОБА_6 , на підставі рішення Копилівської сільської ради від 21.12.1995 року.

Як на момент отримання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 , у 1996 році, так і на час розгляду справи, суміжним землевласником ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , є ОСОБА_5

ОСОБА_5 , належить земельна ділянка площею 0,528 га по АДРЕСА_2 , з яких 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд, кадастровий номер 3222783201:01:022:0005, а 0,278 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222783201:01:022:0010, державний акт серії КВ061649, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів за №065 від 26.06.2004 року (т. 1 а.с. 39).

Вказаний державний акт виданий ОСОБА_5 , на підставі рішення Копилівської сільської ради від 06.01.2004 року №83-9-ХХІУ.

Також судом встановлено, що ОСОБА_5 , на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_2 та господарські споруди, які збудовані в 1957 році, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.07.2009 року, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №23374242 від 22.07.2009 року та технічним паспортом на індивідуальний жилий будинок (т. 1 а.с. 34-38).

Згідно довідки Копилівської сільської ради від 25.09.2015 року за домогосподарством ОСОБА_5 , особовий рахунок № НОМЕР_3 , згідно погосподарської книги №2 за 2001-2005 року значаться площі земельних ділянок: всього 0,51 га, під ОЖБ 0,25 га, під ОСГ до 2004 року - 0,26 га, після - 0,278 га (т. 1 а.с. 136).

Також згідно погосподарської книги №2 за 2011-2015 роки за домогосподарством ОСОБА_5 , рахується (з виправленнями) всього 0,528 га, під ОЖБ 0,25 га, під ОСГ до 0,278 га (т. 2 а.с. 167).

Суміжним землевласником ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , з іншого боку була ОСОБА_11 , яка мала у власності земельну ділянку площею 0,228 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд, кадастровий номер 3222783201:01:022:0008, державний акт серії КВ061638, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів за №060 від 16.06.2004 року (т. 1 а.с. 29).

Згідно висновку земельно-технічної експертизи за №1-15 від 02.07.2015 року судовим експертом встановлено наступне.

Фактичний порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 не відповідає кадастровому плану (а.с.11), наданому

позивачами до суду з позовною заявою, та земельна ділянка по зазначеному кадастровому плану (а.с.11). Фактичний порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 не відповідає правовстановлювальним документам на дану земельну ділянку. Земельна ділянка, площею 0,2987 га, якою користуються гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , накладається на земельну ділянку гр. ОСОБА_8 , згідно Державного акта серії КВ №061638 від 21.06.2004 року. Площа накладення становить приблизно 0,0703 га (703 кв.м).

Фактичний порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_2 не відповідає правовстановлювальним документам на дану земельну ділянку. Встановити відповідність фактичного порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_2 відповідно до плану розміщення земельних ділянок (а.с.44), наданому відповідачкою ОСОБА_5 , до суду із запереченнями на позов не вбачається за можливе в зв`язку з відсутністю каталогу координат на зазначеному плані розміщення земельних ділянок. Земельна ділянка, площею 0,5103 га, якою користується гр. ОСОБА_5 , накладається на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , згідно Державних актів серії ЯЖ № 245091 від 27.10.2008 р., та Серії ЯЖ № 245090 від 27.10.2008 р., (Площа накладення становить приблизно 0,1101 га (1101 кв.м.).

Фактичний порядок користування земельними ділянками АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 із замірами на кожному існуючому на місцевості поворотному куту межі по всій довжині спільної межі земельних ділянок зазначено на Схемі №3 в Додатку до висновку (т. 1 а.с. 90).

У користуванні власників земельних ділянок АДРЕСА_3 , № НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 знаходяться земельні ділянки, фактичними площами:

- земельна ділянка АДРЕСА_1 , землекористувачі гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 - 0,2987 га;

- земельна ділянка АДРЕСА_2 , землекористувач гр. ОСОБА_5 , - 0,5103 га;

- земельна ділянка АДРЕСА_3 , землекористувач гр. ОСОБА_8 - 0,2300 га.

Порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів на ці земельні ділянки відсутнє.

Згідно плану розміщення земельних ділянок у с. Копилів Макарівського району Київської області, виконаних на замовлення ОСОБА_5 , вбачається, що фактичне користування земельними ділянками АДРЕСА_1 , землекористувачі гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 , та АДРЕСА_2 , землекористувач гр. ОСОБА_5 , не відповідає межам цих земельних ділянок згідно бази ДЗК, відповідно і правовстановлюючим документам (т. 1 а.с. 44). Аналогічні дані зображені на плані розміщення земельних ділянок у т. 1 а.с. 133-135.

Вирішуючи вимоги за даним позовом, суд керується наступним.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність / відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18.

Вказаний у ст. 16 ЦК України не є вичерпним, і згідно ч. 3 вказаної статті суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Спеціальним Законом, який регулює відносини між учасниками справи є ЗК України.

Так, згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

З системного аналізу вказаних норм ЦК України та ЗК України випливає, що судовому захисту підлягає лише законне право, належне особі у встановленому законом порядку.

З урахуванням визначення поняття «земельна ділянка», наведеного у ст. 79 та ст. 79-1 ЗК України, захист прав на земельну ділянку здійснюється щодо її площі та меж, визначених правовстановлювальними документами та внесеною інформацією про неї до Державного земельного кадастру.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись з первісним позовом, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, та після залишення судом частини вимог без розгляду, ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , просили заборонити ОСОБА_5 , користуватися належними їм земельними ділянками по АДРЕСА_1 , кадастрові номери 3222783201:01:022:0052 та 3222783201:01:022:0051; припинити незаконне землекористування ОСОБА_5 , цими ділянками; заборонити ОСОБА_5 , у перешкоджанні позивачам у побудові огорожі по периметру ділянок; скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 , виданий ОСОБА_5 , серії НОМЕР_1 від 21.06.2004 року.

Як було встановлено судом, з висновку земельно-технічної експертизи за №1-15 від 02.07.2015 року та додатково підтверджується планами розміщення земельних ділянок позивачів та відповідача, порушення меж та накладання земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , відповідно до правовстановлювальних документів на ці земельні ділянки відсутнє.

При цьому фактичне користування земельними ділянками АДРЕСА_1 , землекористувачі гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 , та АДРЕСА_2 , землекористувач гр. ОСОБА_5 , не відповідає межам цих земельних ділянок згідно бази ДЗК, відповідно і правовстановлюючим документам (т. 1 а.с. 44).

Крім того, з висновку експертизи судом встановлено, що фактичний порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 не відповідає правовстановлювальним документам на дану земельну ділянку. Земельна ділянка, площею 0,2987 га, якою користуються гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , накладається на земельну ділянку гр. ОСОБА_8 .

Земельна ділянка, площею 0,5103 га, якою користується гр. ОСОБА_5 , та на якій розміщені належні їй на праві власності будівлі і споруди, накладається на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , згідно Державних актів серії ЯЖ № 245091 від 27.10.2008 р., та Серії ЯЖ № 245090 від 27.10.2008 р.

Таким чином, з вказаних документів вбачається, що фактичні межі земельних ділянок позивачів за первісним позовом та відповідача за цим позовом, не відповідають межам, зазначеним у їх правовстановлюючих документах. Координати земельних ділянок АДРЕСА_3 , НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 , зазначені у правовстановлюючих документах, зміщені вліво по фасаду вул. Горького відносно фактичного землекористування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обраний позивачами за первісним позовом спосіб захисту порушеного права, а саме заборона відповідачу користуватися їх земельною ділянкою в даному випадку не є належним та таким, що забезпечить відновлення їх порушених прав, оскільки на частині ділянки, якою користується ОСОБА_5 , та яка накладається на ділянку позивачів знаходяться її будівлі та споруди, що були побудовані ще до оформлення права власності на цю ділянку за ОСОБА_6 . Невідповідність меж фактичного користування ділянками позивачів межам цих ділянок згідно правовстановлюючих документів, свідчить про порушення при передачі у власність ОСОБА_6 , земельної ділянки, яку в подальшому придбали ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 . Тому вимоги про заборону ОСОБА_5 , користуватися частиною земельної ділянки ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , згідно державних актів не підлягають задоволенню через неналежно обраний спосіб захисту порушеного права.

В той же час, вимоги позивачів за первісним позовом про заборону ОСОБА_5 , у перешкоджанні побудови огорожі по периметру ділянок також не підлягають задоволенню, так як позивачами не доведено створення їм відповідачем відповідних перешкод.

Що ж до вимог про скасування державного акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 , виданого ОСОБА_5 , серії НОМЕР_1 від 21.06.2004 року, то у їх задоволенні слід також відмовити, оскільки як встановлено судом, цей акт видано на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке позивачами не оспорюється.

Таким чином, у задоволенні первісного позову ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , слід відмовити повністю.

Що ж стосується вимог ОСОБА_5 , за зустрічним позовом, то слід зазначити, що судовому захисту підлягає лише право, набуте у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що фактичні межі земельної ділянки позивача за зустрічним позовом не відповідають межам, зазначеним у її правовстановлюючих документах, а відтак право, за захистом якого звертається до суду ОСОБА_5 , не може визнаватися законним.

Більше того, як встановлено судом, право власності у ОСОБА_5 , на земельну ділянку виникло з моменту отримання не державного акту та його реєстрації, а саме 26.06.2004 року, тобто вже після того, як була сформована земельна ділянка ОСОБА_6 , яка була передана їй у власність згідно державного акту Копилівською сільською радою народних депутатів Київської області 23.09.1996 року. Також слід зазначити, що вимога про визнання недійсним цього державного акту є необхідною для вирішення питання законності договору купівлі-продажу та виданих на підставі нього державних актів, а вона позивачем за зустрічним позовом не заявлялась.

Таким чином, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 , слід також відмовити.

Судові витрати по оплаті судового збору у разі відмови у позові стягненню не підлягають та покладаються на учасників справи, що їх сплатили.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 247, 265, 141, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

В задоволенні первісного позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про заборону незаконного користування чужою власністю, про звільнення власності від чужого незаконного користування - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , Копилівської сільської ради, третя особа: ОСОБА_7 , про визнання недійсними рішення сільської ради, державних актів на право власності на земельну ділянку і скасування їх державної реєстрації, про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 10.09.2020 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_3 - адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

ОСОБА_4 - адреса: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_6 .

ОСОБА_5 - адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_7 .

ОСОБА_6 - адреса: АДРЕСА_6 .

Копилівська сільска рада Макарівського району Київської області - адреса: вул. Жовтнева, 57, с. Копилів Макарівського району Київської області; код ЄДРПОУ 04362314.

ОСОБА_7 - адреса: АДРЕСА_1 ;

Суддя О.В. Тандир