Рішення № 91502022, 14.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 р. № 520/7750/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

16.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56, ЄДРПОУ: 08166355) щодо не виплати відповідно до п.1 наказу начальника 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України від 24.01.2019 року № 10 премії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на день виключення його зі списків особового складу 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України;

- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат (61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56, ЄДРПОУ: 08166355) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) премію відповідно до п.1 наказу начальника 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України від 24.01.2019 року № 10.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність щодо не виплати відповідно до п.1 наказу начальника 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України від 24.01.2019 року № 10 премії ОСОБА_1 на день виключення його зі списків особового складу 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, Харківський обласний військовий комісаріат, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що майор ОСОБА_1 з 04.07.2005 року по 16.07.2019 року проходив військову службу у 4104 Головному військовому представництві Міністерства оборони України на посаді провідного інженера.

На підставі наказу директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 16.07.2019 року № 166 позивача призначено для подальшого проходження служби до 85 військового представництва Міністерства оборони України, з послідуючим виключенням зі списків 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України.

З 16.07.2019 року позивач проходив подальшу військову службу у 85 військовому представництві Міністерства оборони України.

Як зазначено позивачем та не заперечувалось відповідачем, 4104 Головне військове представництво Міністерства оборони України (далі - 4104 ГВП МОУ) мало правовий статус - без права юридичної особи, було відокремленим підрозділом (представництвом) Управління військових представництв Міністерства оборони України та безпосередньо виконувало його окремі доручення. Згідно визначеної структури Управління військових представництв Міністерства оборони України перебуває у структурі апарату Міністерства оборони України, відповідно 4104 ГВП МОУ перебувало безпосередньо у структурі апарату Міністерства оборони України та виконувало його доручення. За організаційно-штатною структурою 4104 ГВП МОУ було окремою військовою установою, начальник якої був наділений певними повноваженнями. У структурі 4104 ГВП МОУ був відсутній відділ фінансового забезпечення. За розпорядженням начальника Генерального Штабу Збройних Сил України 4104 ГВП МОУ було встановлено на грошове забезпечення до відділу фінансового забезпечення Харківського обласного військового комісаріату.

Правовідносини між 4104 ГВП МОУ та відділом фінансового забезпечення ХОВК ґрунтувалися на підставі Інструкції про тимчасовий порядок фінансового планування, фінансування, витрачання та використання коштів за кошторисом Міністерства оборони України від 20 червня 2000 р. викладену в Збірнику вказівок № 9 Головного фінансового управління Міністерства оборони України. Відповідно на начальника 4104 ГВП МОУ було покладено обов`язок встановлювати вид та розмір передбачених видів грошового забезпечення підпорядкованим йому військовослужбовцям, а на відділ фінансового забезпечення ХОВК - проводити виплату на підставі зазначених наказів начальника 4104 ГВП МОУ.

27.12.2018 року Міністром оборони України було видано окреме доручення №2704/з/420, згідно якого за підсумками 2018 року відповідно до ст. 15,23,27 Дисциплінарного статуту ЗС України та ст.51 Бюджетного кодексу України дозволено заохотити одноразово премією військовослужбовців: в грудні 2018 року апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення; у січні 2019 року - установ, які виконують окремі доручення апарату Міністерства оборони та Генерального штабу в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення за грудень 2018 року.

На виконання окремого доручення Міністра оборони України від 27.12.2018 року №2704/з/420 начальником 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України 24.01.2019 було видано наказ №10, яким визначено виплатити премію військовослужбовцям 4104 ГВП МОУ в розмірах, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення у грудні 2018 року, зокрема майору ОСОБА_1 , провідному інженеру.

15.06.2020 року позивач звернувся із заявою до військового комісара Харківського обласного військового комісаріату про виплату заборгованості - премії у розмірі грошового забезпечення за грудень 2018 року, яка призначена відповідно до наказу начальника 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України від 24.01.2019 року №10 під час проходження ним військової служби у 4104 ГПВ МОУ.

Як вказано позивачем та не заперечувалось відповідачем, відповіді на вказану заяву отримано не було, як і не було виплачено заборгованість.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 5 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частинами 1-4 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 (далі - Інструкція №260), визначено порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Згідно з пунктом 1.2 Інструкції №260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 31.1 Інструкції №260 передбачено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби. Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково.

Відповідно до пункту 31.7 Інструкції №260 рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих за командою в кінці місяця клопотань безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.

Відповідно ч.1 ст.51 Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Згідно п.15 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" №551-XIV, до військовослужбовців застосовуються такі заохочення: а) схвалення; б) подяка; в) додаткове звільнення з розташування військової частини або корабля на берег поза чергою (для військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); г) повідомлення батькам або колективу за місцем роботи чи навчання військовослужбовця до призову (вступу) на військову службу про зразкове виконання ним військового обов`язку та отримані заохочення; ґ) додаткова відпустка строком до 5 діб (для військовослужбовців строкової військової служби); д) грамота; е) цінний подарунок; є) грошова премія; ж) занесення прізвища військовослужбовця до Книги пошани військової частини (корабля); з) дострокове присвоєння чергового військового звання; и) почесні нагрудні знаки; і) відомчі заохочувальні відзнаки.

З матеріалів справи вбачається, що п. 1 наказу начальника 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України від 24.01.2019 року №10 наказано виплатити премію військовослужбовцям 4104 ГВП МОУ в розмірах, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення у грудні 2018 року, зокрема майору ОСОБА_1 , провідному інженеру.

Як встановлено в ході розгляду справи, зазначений наказ є чинним та протягом встановленого строку безпідставно відділом фінансового забезпечення Харківського обласного військового комісаріату не реалізований.

Суд зазначає, що під час розгляду справи доказів протилежного до суду не надано та судом в рамках офіційного з`ясування обставин у справі не встановлено.

В той же час, відповідач зазначає, що кошти на виплату премії не надійшли, як і жодних роз`яснень з приводу спірного питання, а фінансування на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям військових представництв проводиться лише в межах щомісячного грошового забезпечення без врахування додаткових заохочувальних виплат.

Надаючи оцінку зазначеним доводам представника відповідача суд вважає їх необґрунтованими та в цілому не можуть свідчити про правомірність дій відповідача в частині не виплати позивачу премії, а також не свідчать про неможливість здійснення вказаних виплат, які передбачені законом та відповідно яких був виданий наказ від 24.01.2019 року № 10.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження факту відсутності в бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується 4104 Головне військове представництво Міністерства оборони України, коштів на преміювання, і як наслідок не надходження відповідних фінансових асигнувань на рахунки для виплати премії військовослужбовцям у вказаний період.

Водночас суд зазначає, що відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, Харківським обласним військовим комісаріатом допущено протиправну бездіяльність щодо не виплати відповідно до п.1 наказу начальника 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України від 24.01.2019 року № 10 премії ОСОБА_1 на день виключення його зі списків особового складу 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України.

Враховуючи вищевикладене, суд для належного відновлення прав позивача вважає за необхідне зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію відповідно до п.1 наказу начальника 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України від 24.01.2019 року № 10.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56, ЄДРПОУ: 08166355) щодо не виплати відповідно до п.1 наказу начальника 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України від 24.01.2019 року № 10 премії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на день виключення його зі списків особового складу 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України.

Зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат (61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56, ЄДРПОУ: 08166355) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) премію відповідно до п.1 наказу начальника 4104 Головного військового представництва Міністерства оборони України від 24.01.2019 року № 10.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.