Ухвала суду № 91500851, 14.09.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16207/18

Провадження № 1-кп/161/354/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про продовження строку запобіжного заходу

14 вересня 2020 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Артиша Я.Д.

при секретарі судового засідання Гайбун Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018030010003038 від 21 серпня 2018 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

за участю прокурора Василюка Н.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Лавренчука О.В., Петриченка О.Б.,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

23 серпня 2018 року ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 18 жовтня 2018 року включно.

Востаннє, 28 липня 2020 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повторно продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 25 вересня 2020 року включно.

В судовому засіданні прокурор, повторно, з тих же підстав, заявив письмові клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки такі закінчуються 25 вересня 2020 року, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час залишились незмінними.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (рішення "Лабіта проти Італії" від 06 квітня 2000 року, рішення "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року).

Крім того, у рішенні по справі "W. проти Швейцарії" від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Заслухавши прокурора, який подані клопотання підтримав, з підстав викладених у них та просив їх задовольнити в повному обсязі, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, які не заперечували з приводу задоволення клопотання щодо нього, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, які повністю заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та просили обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із утриманням під вартою, у тому числі, у зв`язку із його станом здоров`я та неможливістю подальшого лікування в умовах ізоляції та наявністю місця проживання, де є міцні соціальні зв`язки, однак, враховуючи те, що в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які на даний час не відпали, визначених ст. 177 КПК України, беручи до уваги дані про осіб обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, обоє не одружені, не працюють і не працювали до затримання, постійного місця проживання не мають, а відповідно у них відсутні міцні соціальні зв`язки, раніше судимі, за вчинення умисних тяжких, в тому числі, корисливих злочинів, судимість за які не погашені в установленому Законом порядку. Крім того, будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених судом, на даному етапі не встановлено та сторонами не доведено, у зв`язку з чим суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою, тому з метою запобігання спробам впливати на потерпілого та свідків, які хоча вже і допитані в суді, можливості переховуватись від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з метою забезпечення виконання ними процесуальних обов`язків, слід продовжити строки запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою застосованих щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 строком на 60 днів, а відповідно клопотання прокурора задовольнити.

При цьому, беручи до уваги вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства, тому суд одночасно із продовженням строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає запобіжний захід у вигляді застави та її розмір, враховуючи встановлені підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 183, 199, 372, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Василюка Н.М. - задовольнити.

Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцька Волинської області, без постійного місця проживання, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 (шістдесят) днів до 12 листопада 2020 року включно.

Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Рожище Рожищенського району Волинської області, без постійного місця проживання, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 (шістдесят) днів до 12 листопада 2020 року включно.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Головуючий:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Луцького міськрайонного суду Я.Д. Артиш