Рішення № 91498357, 14.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/9076/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо непроведення 12.12.2019 повного розрахунку з ОСОБА_1 при його звільненні, відповідно до вимог чинного законодавства;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 у відповідності до наказу №251 о/с від 12.12.2019 недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» в сумі 9457,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог стверджує, що наказом від 12.12.2019 №251 о/с у званні капітана поліції був звільнений за власним бажанням із посади старшого слідчого в особливо важливих справах -криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Вказаним наказом, визначено вислугу років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, яка складає 16 років 03 місяці 11 днів.

Однак, при звільнені 12.12.2019 відповідачем не виплачено у повному обсязі одноразову грошову допомогу в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення поліцейського за кожний повний календарних рік служби, чим, на думку позивача, порушено норму ч. 2 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі вручено позивачу та представнику відповідача, про що свідчить розписка про отримання та відмітка на заяві про отримання вказаної ухвали.

Головне управління Національної поліції в Житомирській області, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, направлено до суду відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог відповідач стверджує, що позивач, як особа, що має достатній розмір вислуги років, має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення. Зазначено, що в день звільнення позивача було з`ясовано, що ОСОБА_1 при неодноразових звільненнях з органів внутрішніх справ через скорочення штатів нараховувалась та виплачувалась одноразова грошова допомога на загальну суму 9457,50 грн (у 2017 році - в сумі 7881,25 грн, у 2018-606,25 грн, у 2019 році-970 грн) право на яку, позивач втратив у зв`язку із скасуванням наказів про звільнення через скорочення штатів та поновлення на службі в ОВС. Відповідач відмітив, що відповідно до нормативно-правових актів ОСОБА_1 було нараховано одноразову грошову допомогу у розмірі 24300 грн (25% місячного грошового забезпечення за 16 років календарної служби) та 23.12.2019 виплачено в розмірі 14842,50, тобто за мінусом суми, отриманої при звільненні з УМВС України в Житомирській області, одноразової грошової допомоги в розмірі 9457,50 грн. У зв`язку з чим, позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області та відповідно до витягу з наказу начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 12.12.2019 №251 о/с з 12 грудня 2019 року звільнений зі служби в поліції за п. 7 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Вказаним наказом визначено вислугу років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, яка складає 16 років 03 місяці 11 днів.

23.12.2019, при отриманні грошового забезпечення, позивач з`ясував, що одноразова грошова допомога була виплачена не у повному обсязі, у зв`язку з чим, у подальшому звернувся до відповідача щодо проведення остаточного розрахунку при звільненні.

Листом від 19.06.2020 №П-18/29/105/05-2020 ГУНП в Житомирській області повідомило позивача про те, що платіжним дорученням №5655 на картковий рахунок ОСОБА_1 в АТ КБ "Приватбанк" 23 грудня 2019 року було перераховано грошове забезпечення за один день служби в поліції та одноразову грошову допомогу при звільненні. На виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" при звільненні з органів внутрішніх справ через скорочення штатів позивачу була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога на загальну суму 9457,50 грн. У зв`язку із скасуванням, згідно судових рішень, наказу про звільнення через скорочення штатів та поновлення на службі в органах внутрішніх справ, позивач втратив право на одноразову грошову допомогу.

Позивач, вважаючи, що одноразова грошова допомога при звільненні не була виплачена у повному обсязі протиправно, звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначає Закон України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII).

Правове регулювання служби в поліції регламентується статтею 60 Закону № 580-VIII, згідно якої проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (надалі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Аналогічне положення закріплено в абзаці четвертому пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок № 393), за змістом якого військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Наведене положення п. 10 Порядку № 393 не пов`язує виплату одноразової грошової допомоги з набуттям особою права на пенсію.

Слід зазначити, що відповідач у листі від 19.06.2020, як підставу для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 зазначив, що при звільненні з органів внутрішніх справ через скорочення штатів позивачу була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога на загальну суму 9457,50 грн. Роз`яснено, що у зв`язку із скасуванням згідно судових рішень наказу про звільнення через скорочення штатів та поновленням на службі в органах внутрішніх справ, позивач втратив право на одноразову грошову допомогу. Повідомлено, що одноразова грошова допомога при звільненні з ГУ НП в Житомирській області за власним бажанням, яка була нарахована в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 16 років календарної служби в сумі 24300 грн виплачена з урахуванням отриманої позивачем одноразової грошової допомоги 9457,50 грн. при звільненні з УМВС України в Житомирській області через скорочення штатів, на яку він втратив право у зв`язку зі зміною причини звільнення з ОВС.

Суд не погоджується з наведеними у вказаному листі доводами відповідача, виходячи з наступного.

Системний аналіз наведених положень Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» дає підстави для висновку, що частина друга статті 9 цього Закону встановлює дві підстави для виплати одноразової грошової допомоги зазначеним у ній особам, зокрема, це особи, які мають право на пенсію та звільнені зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини за наявності вислуги років 10 років і більше.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу №251 о/с від 12.12.2019 Головного управління Національної поліції в Житомирській області звільнений за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію», вислуга років на день звільнення складає у календарному обчисленні 16 років 03 місяці 11 днів.

Відтак, суд зазначає, що підстава звільнення позивача зі служби в поліції та наявна вислуга років дає йому право на отримання спірної виплати, отже ОСОБА_1 має право на передбачену нормами частини другої статті 9 Закону № 2262-XII одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Аргументи відповідача зазначеного не спростовують.

Поряд із наведеним, суд зазначає, що відповідачем ОСОБА_1 одноразова грошова допомога при звільненні з ГУНП в Житомирській області за власним бажанням, була нарахована в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 16 років календарної служби в сумі 24300,00 грн та виплачена з урахуванням отриманої одноразової грошової допомоги 9457,50 грн при звільненні з УМВС України в Житомирській області, що підтверджується листом №П-18/29/105/05-2020 від 19.06.2020 ГУНП в Житомирській області.

Як слідує, із виписки АТКБ "Приватбанк" по картковому рахунку ОСОБА_1 та розрахункового листа за грудень 2019 року позивачу 23.12.2019 була виплачена вихідна допомога у розмірі 14842,50 грн.

Відповідач не надав жодних доказів виплати позивачу одноразової грошової допомоги при його звільненні 12.12.2020 зі служби в поліції в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення поліцейського за кожний повний календарний рік служби (16 років) на загальну суму 24300 грн.

Суд звертає увагу, що посилання у листі від 19.06.2020 на те, що при звільненні позивача з органів внутрішніх справ через скорочення штатів йому була нарахована та виплачена одноразова грошова на загальну суму 9457,50 грн , право на яку він втратив, у зв`язку із скасуванням згідно судових рішень наказу про звільнення через скорочення штатів та поновлення на службі в органах внутрішніх справ є безпідставними, оскільки в таких випадках виплата одноразової грошової допомоги здійснюється іншим органом, за іншою підставою та в іншому розмірі, зокрема на підставі ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, тоді як в даному випадку, порядок виплати одноразової грошової допомоги при звільнені за власним бажанням передбачено ч. 2 ст. 9 Закону № 2262-ХІІ.

Отже, відповідне право позивача на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні гарантується чинним законом, а умови його реалізації позивачем дотримано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої ч.2 ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у повному обсязі.

Також, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 , у відповідності до наказу №251 о/с від 12.12.2019, недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» в сумі 9457,59 грн.

Згідно із положеннями частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення повністю.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 229, 242-246, 250, 255, 257- 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 40108625) задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, передбаченої ч.2 ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у повному обсязі.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоплачену суму одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, передбаченої ч.2 ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у розмірі 9457,59 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа