
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2020 р. Справа№200/5582/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання до вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
09 червня 2020 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:
1) визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 116 від 09 квітня 2020 року;
2) визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 150 від 05 травня 2020 року;
3) зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоду роботи на підприємстві ПАТ «Фелікс» з 12 січня 1999 року по 05 липня 2009 року, що складає 10 років 5 місяців 24 днів, повторно розглянувши заяву позивача № 3579 від 07 квітня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірним є питання незарахування відповідачем періоду роботи з 12 січня 1999 року по 05 липня 2009 року на підприємстві ПАТ «Фелікс», але зайнятість позивача повний робочий день у цей період на посаді, яка передбачена Списком № 2, належним чином підтверджується записами трудової книжки та уточнюючої довідки, що свідчить про протиправність рішень відповідача. Крім того, позивач з посиланням на постанову Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 673/283/1731 зазначає, що вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального стажу роботи спірний період є належним способом захисту, і просить суд не повертати заяву про призначення пенсії на повторний розгляд.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з порушенням частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року роз`яснено про продовження законом строку для усунення недоліків позовної заяви.
Після усунення недоліків ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
25 серпня 2020 року від Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області надійшов відзив, в якому представник відповідача просив відмовити в позові з підстав правомірності непризначення пенсії позивачеві, посилаючись на те, що відомості, зазначені в уточнюючій довідці, перевірити неможливо, оскільки вона видана підприємством, що знаходиться на непідконтрольній українській владі території, а тому пільговий стаж розраховано за персоніфікованими внесками без врахування спірного періоду і він складає лише 2 роки за період з 01 січня 2007 по 31 грудня 2008 року.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28 травня 2015 року № 1411025553 фактичним місцем проживанням позивача є: АДРЕСА_1 .
07 квітня 2020 року позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернулась до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши разом з заявою про призначення пенсії скановані копії з копій документів: паспорту та коду РНОКПП, трудової книжки, диплому, уточнюючої довідки Приватного підприємства «Фелікс» № 2564 від 03 листопада 2014 року, архівної довідки про заробітну плату, довідки внутрішньо переміщеної особи.
Рішенням № 116 від 09 квітня 2020 року позивачеві відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з тих підстав, що позивач у порушення пункту 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), замість сканованих оригіналів надала до управління скановані копії копій документів.
04 травня 2020 року позивач вдруге звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши разом з заявою про призначення пенсії скановані документи: паспорт та код РНОКПП, трудову книжку, диплом про навчання, свідоцтво про укладення шлюбу, пільгову довідку Приватного підприємства «Фелікс»» № 2564 від 03 листопада 2014 року, довідку про виплату пенсії через установу банку, довідку внутрішньо переміщеної особи.
Рішенням № 150 від 05 травня 2020 року позивачеві відмовлено в призначенні пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки неможливо зарахувати період роботи з 12 січня 1999 року по 05 липня 2009 року у зв`язку з тим, що на довідці, яка підтверджує пільговий стаж роботи за Списком № 2, міститься нечіткий штамп підприємства та відсутній підпис начальника відділу кадрів, а відомості зазначені в довідці неможливо перевірити, оскільки довідка видана підприємством, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Пунктом «б» частини восьмої статті 1 Указу Президента України від 08 листопада 2019 року № 837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» зобов`язано Кабінет Міністрів України вжити заходів до 30 червня 2020 року - стосовно запровадження механізму автоматичного, без звернення особи, призначення пенсій за віком при досягненні пенсійного віку.
На виконання цього Указу Пенсійним фондом України розпочато впровадження нової системи «Автоматичного призначення пенсій», яка передбачає подання заяви та сканованих копій документів в електронному вигляді через вебпортал Пенсійного фонду.
Згідно з абзацом 1 пункту 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), (далі - Порядок - 22-1), документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
З огляду на подання позивачем сканованих копій документів в електронному вигляді суд вбачає, що їх посвідчення повинно здійснюватись органом, що призначає пенсію, а тому вимога відповідача щодо надання сканованих копій документів, а не сканованих копій копій документів є обґрунтованою.
Разом з тим за змістом абзацу 1 пункту 4.3 Порядку № 22.1 рішення щодо призначення пенсії приймається за результатами розгляду поданих документів по суті. У межах цієї справи рішення з питань призначення пенсії від 09 квітня 2020 року № 116 прийнято відповідачем без розгляду документів по суті, тобто не у спосіб, передбачений законодавством.
У цьому випадку застосуванню підлягає абзац 3 пункту 1.7 Порядку № 22-1, відповідно до якого у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
А тому, враховуючи, що рішення від 09 квітня 2020 року № 116 прийнято не у спосіб, передбачений законодавством, що призвело до порушення прав позивача на призначення пенсії з дня прийняття заяви про призначення пенсії, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення відповідача.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Абзацом 1 пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 досягла віку - 57 років.
Загальний стаж ОСОБА_1 складає 39 років 0 місяців 28 днів, що відповідає умовам пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV. Кількість загального стажу сторонами не оспорюється.
У межах цієї справи спірним є питання наявності пільгового стажу не менше 10 років та зарахування до такого стажу періоду роботи з 12 січня 1999 року по 05 липня 2009 року.
Надаючи оцінку спірному періоду, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. […].
Записом № 6 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 21 листопада 1985 року встановлено, що ОСОБА_1 18 вересня 1991 року прийнята на посаду керівника ПТО у Мале приватне підприємство «Фелікс» (у подальшому перейменовано у Приватне підприємство «Фелікс»);
записом № 9 - 12 січня 1999 року переведена майстром будівельних та монтажних робіт, записом № 10 - 11 жовтня 2002 року підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2 код ОКПДТР 23419 згідно з атестацією робочих місць, наказ № 135 від 11 жовтня 2002 року, записом № 11 - робоче місце атестовано згідно з умовами труда за Списком № 2, наказ № 88/1 від 10 жовтня 2007 року; записом № 12 - 05 липня 2007 року призначена керівником департаменту з будівництва, наказ № 121 від 05 липня 2009 року.
Суд зазначає, що у трудовій книжці позивача щодо спірних періодів зроблені відповідні записи, відображені відповідні відомості про особу, яка вчинила ці записи, міститься її підпис, записи завірені печаткою підприємства, достовірність записів сумніву не викликає.
Отже, безпосередньо записами трудової книжки підтверджується, що позивач у період з 12 січня 1999 року по 04 липня 2009 року працювала за професією майстра будівельних та монтажних робіт, яка віднесена до Списку № 2, оскільки містить записи про атестацію робочого місця згідно з умовами труда за Списком № 2.
Відповідно до речення 1 пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок застосування Списків № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Професія майстра будівельних та монтажних робіт віднесена до Списку № 2 позицією 2290000б-23419 підрозділом «б» розділу ХХVІІ постанови Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» № 10 від 26 січня 1991 року (далі - постанова № 10). Оскільки строк дії постанови № 10 до 16 січня 2003 року, то вона охоплює спірний період роботи частково: з 12 січня 1999 року по 15 січня 2003 року.
Інша частина спірного періоду: з 16 січня 2003 року по 05 липня 2009 року підпадає під нормативне врегулювання постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» № 36 від 16 січня 2003 року (далі - постанова № 36), позицією 27б підрозділу «б» розділу ХХVІІ якої професія майстра будівельних та монтажних робіт віднесена до Списку № 2.
Таким чином, аналіз норм законодавства та відомостей трудової книжки свідчить про зайнятість позивача в період роботи з 12 січня 1999 року по 04 липня 2009 року за відповідною професією, яка віднесена до Списку № 2.
Стаж за цей період складає 10 років 5 місяців 23 дня, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Позивачем надано довідку Приватного підприємства «Фелікс» № 2564 від 03 листопада 2014 року на підтвердження наявного стажу, в якій зазначено, що у період з 12 січня 1999 року по 05 липня 2009 року позивач працювала на посаді майстра, яка передбачена Списком № 2 за кодом КП 27б підрозділу «б» розділу ХХVІІ постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» № 36 від 16 січня 2003 року (далі - постанова № 36).
Суд критично оцінює відомості, зазначені в цій довідці, оскільки вона не враховує період чинності постанови № 36, а тому враховує відомості викладені в ній, в частині, що не суперечать висновкам суду.
Доводи відповідача щодо нечіткого штампу підприємства та відсутності на довідці № 2564 від 03 листопада 2014 року підпису начальну відділу кадрів суд не приймає до уваги з огляду на те, на наданій відповідачем копії вищезазначеної довідки штамп та печатка чіткі, розбірливі, є можливість прочитати відомості про підприємство, також на обох сторінках довідки є підпис керівника та головного бухгалтера підприємства.
Доводи відповідача про неврахування цієї довідки з тих підстав, що вона сформована за даними архівів, які знаходяться на непідконтрольній Україні території, суд не приймає до уваги, оскільки довідка, яка надана позивачем для призначення пенсії видана на підставі первинних документи, які, в свою чергу, сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий відповідний стаж роботи.
Суд також зазначає, що діючим законодавством, яке регулює спірні правовідносини, не встановлено, що необхідною умовою для прийняття та врахування пенсійними органами документів для призначення пенсії є можливість перевірити оригінали документів, на підставі яких видавалась довідка.
Тобто в розрізі цієї справи та за умови підтвердження трудового стажу як громадянин України позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок застосування Списків № 383), встановлено, що […] до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 4.2 Порядку застосування Списків № 383 передбачено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Наказами № 135 від 11 жовтня 2002 року, № 88/1 від 10 жовтня 2007 року підтверджується виконання вищезазначених вимог про атестацію робіт за посадою майстра будівельних та монтажних робіт.
Також дані про атестацію робочих місць кореспондуються з записами № 10, 11 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 21 листопада 1985 року.
Отже, зайнятість позивача повний робочий день в період з 12 січня 1999 року по 04 липня 2009 року на Приватному підприємстві «Фелікс» на посаді, яка передбачена Списком № 2, належним чином підтверджується записами трудової книжки та уточнюючої довідки.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено в зарахуванні періоду роботи з 12 січня 1999 року по 04 липня 2009 року до пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, а тому позовні вимоги про скасування рішення відповідача № 150 від 05 травня 2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи з 12 січня 1999 року по 05 липня 2009 року, що складає 10 років 5 місяців 24 днів, повторно розглянувши заяву позивача № 3579 від 07 квітня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
За змістом статті 81 Закону № 1788-XII призначення і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України, а тому відповідач має виключну компетенцію в питаннях призначення, перерахунку та виплати пенсії позивачеві.
Крім того, втручання суду в повноваження суб`єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
За таких обставин та з метою належного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає, що належним способом захисту є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача № 3579 від 07 квітня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 12 січня 1999 року по 04 липня 2009 року на Приватному підприємстві «Фелікс».
Вимогу про зобов`язання відповідача до вчинення цих дій викладено судом з урахуванням того, що за відомостями трудової книжки спірний період становить з 12 січня 1999 року по 04 липня 2009 року, оскільки вже з 05 липня 2009 року позивач займала іншу посаду, а також з урахуванням найменування підприємства, яке відображено в трудовій книжці та уточнюючій довідці - Приватне підприємство «Фелікс». В частині відкоригованих вимог позов задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 681,60 грн, а тому частина суми сплаченого судового збору підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання до вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах № 116 від 09 квітня 2020 року.
Визнати протиправним та скасування рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах № 150 від 05 травня 2020 року.
Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: вул. Зелінського, буд. 27а, м. Маріуполь, Донецька область, 87548) повторно розглянути заяву № 3579 від 07 квітня 2020 року ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 12 січня 1999 року по 04 липня 2009 року на Приватному підприємстві «Фелікс».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: вул. Зелінського, буд. 27а, м. Маріуполь, Донецька область, 87548) судовий збір в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 14 вересня 2020 року.
Суддя Ю.М. Льговська
Судове рішення № 91498161, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 14.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/5582/20-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: