Ухвала суду № 91498157, 14.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 вересня 2020 р. Справа №200/2664/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, в якому просить суд:

- скасувати рішення управління соціального захисту населення щодо відмови у призначені та виплати з моменту написання заяви державної допомоги у зв`язку із втратою годувальника, так як в ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради призначити та виплатити з моменту написання заяви державну допомогу у зв`язку із втратою годувальника, так як в ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок та надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору, або доказів на підтвердження матеріального становища позивача, докази зміни прізвища.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків за адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії та встановлено строк на усунення недоліків.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків за адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали, але не більше, ніж п`ять днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок та надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору, або доказів на підтвердження матеріального становища позивача.

12 серпня 2020 року через відділ документообігу та архівної роботи суду позивачем надано клопотання, в якому остання зазначає, що дані документи вона самостійно надати не може, так як у зв`язку з епідемією не може потрапити у місто Костянтинівка, так як знаходиться на тимчасово окупованій території і всі блокпости закриті.

У зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці, розгляд клопотання позивача здійснюється у перший робочий день судді.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає, що 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-IX від 18.06.2020, (далі - Закон України №731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строку наданого відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020 до 16.07.2020), зокрема на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, який закінчується через 20 днів після набрання чинності Законом України №731-IX від 18.06.2020. Враховуючи, що Закон України №731-IX набрав чинності 17.07.2020, строк виконання вимог ухвали суду від 13 квітня 2020 року у справі 200/2664/20-а закінчився 06.08.2020.

Щодо обставин викладених позивачем в обґрунтування неможливості виконати вимоги ухвали суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 8 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Обгрунтовуючи своє клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивач посилалась на ст.8 Закону України «Про судовий збір», якою визначено, що суд може відстрочити чи розстрочити позивачу сплату судового збору, враховуючи її майновий стан, що свідчить про обізнаність позивача під час складання позовної заяви (27.02.2020 року) про необхідність надання відповідних доказів на підтвердження її скрутного майнового стану.

При цьому, додані до позовної заяви додатки не є загальним відображенням скрутного майнового стану позивача. Документів на підтвердження скрутного майнового стану позивача матеріали справи не містять.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому положення Закону України "Про судовий збір" кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.

Посилання позивача на неможливість потрапити у місто Костянтинівку у зв`язку з закриттям блокпостів, суд оцінює критично з огляду на те, що позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою 10.03.2020 року, ухвалу суду від 13.03.2020 року про залишення позовної заяви без руху отримано останньою 18.03.2020 року, при цьому, загальновідомою обставиною є те, що Донецький напрямок КПВВ був закритий 21 березня 2020 року. Тобто, позивач мала змогу виїхати на підконтрольну Українській владі територію та отримати зазначені довідки, при цьому, позивачем не було вжито будь-яких заходів та перекладено безпідставно таке зобов`язання на суд.

Також, судом не приймається посилання позивача на те, що її скрутний матеріальний стан підтверджується довідкою з управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, з огляду на те, що зазначена довідка лише підтверджує факт неотримання позивачем допомоги, що не є відповідним доказом скрутного матеріального становища.

Окрім того, матеріали справи містять підтвердження самостійного отримання копій процесуальних документів у справі №200/2664/20-а, що спрямовувались судом за адресою АДРЕСА_1 , яка вказана у позовній заяві, як місце фактичного проживання позивача, зазначене підтверджується повідомленнями про особисте вручення поштової кореспонденції ОСОБА_1 - № НОМЕР_1 - вручено 02.04.2020 та № НОМЕР_2 - вручено 15.04.2020.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Разом з тим, судом враховано, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення у справі «Шульга проти України»).

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах «Скордіно проти Італії», «Сюрмелі проти Німеччини»).

Таким чином, позивач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Оскільки позивач мала достатньо часу для реалізації процесуальних прав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, щодо виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 13.03.2020 року, ухвали про продовження позивачу процесуальних строків на усунення недоліків від 30.03.2020 року та від 13.04.2020 року у повному обсязі та у встановлений судом строк особою, яка подала позовну заяву, не усунуто недоліки позовної заяви, а тому така підлягає поверненню.

Суд зазначає, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241-243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя П.В. Кочанова