
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2020 р. Справа№200/5351/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТ ГРУП" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТ ГРУП", в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТ ГРУП" на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році, у розмірі 402 241,77грн. та пеню у розмірі 5 188,81грн. на р/р UA908999980313181230000005052 в Маріуп.УК/Центральний р-н/50070000, ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37989721; код платежу 50070000, ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" відповідач у 2019 році не виконав норматив по створенню 7 робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим зобов`язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі, встановленому чинним законодавством, а саме адміністративно - господарські санкції в розмірі 402 241,77 грн. та пеню в розмірі 5 188,81 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог позивача. В обґрунтування заперечень зазначив, що протягом 2019 року підприємством виконані всі зобов`язання роботодавця відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Зазначив, що належним чином інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць та про потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування. Проте, центром зайнятості інваліди для працевлаштування до підприємства не направлялися, так само як і не було безпосереднього звернення інвалідів до підприємства для працевлаштування та відмов у їх працевлаштуванні. Отже, часткова незайнятість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, виникла не з вини підприємства. Також, у відзиві звернуто увагу суду на те, що разом із Звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік за Формою 10-ПІ ТОВ «ІНВЕНТ ГРУП» направлено на адресу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту України лист від 14.02.2020 року вих. №14/02-01 з повідомленням позивача, що у зв`язку із відсутністю вини відповідача за незаповнені, але створені робочі місця для інвалідів, законних підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій до останнього не має.
На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Окрім того, у відзиві, відповідач просив суд стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката, заява про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката разом із підтверджуючими суму витрат документами буде подана в строк, установлений п. 7 ст. 139 КАС України.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці, розгляд справи здійснюється у перший робочий день судді.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТ ГРУП" є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 33320092. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням товариства є: 87514, Донецька обл., м.Маріполь, Запорізьке шосе, 1.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТ ГРУП" у поданому до Відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік відобразило, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 244 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 3 особи, тоді як повинно працювати 10 осіб.
Тобто, відповідач не виконав норматив по створенню 7 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.
У звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТ ГРУП" у 2019 році самостійно не визначило суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, зазначило фонд оплати праці штатних працівників - 14 021 грн., середньорічну заробітну плату штатного працівника - 57 463,00 грн.
За проведеними позивачем розрахунками, сума адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році становила 402 241,77 грн., сума пені на заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році становила 5 188,81 грн.
Загальна сума заборгованості складає 407 430,58 грн.
Згідно Наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТ ГРУП" від 02.01.2019 року №1-ос «Про визначення «Комплексних заходів про виділення та створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в ТОВ "ІНВЕНТ ГРУП"», з метою виконання ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», на підприємстві затверджено та введено в дію «Комплексні заходи про виділення та створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в ТОВ "ІНВЕНТ ГРУП" на 2019 рік», визначені в додатку №1 до наказу №1-ос від 02.01.2019 року.
Як вбачається з Наказу №2-ос від 04.01.2019 року "Про виділення та створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю", на підприємстві виділено та створено робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю у відповідності до встановленого Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» нормативом в кількості 11 робочих місць.
Згідно Наказу від 28.12.2018 року №13-ШР про затвердження та введення в дію з 01 січня 2019 року штатного розпису є наявними виділені місця для осіб з інвалідністю у кількості 11 робочих місць.
Згідно Наказу від 01.02.2019 року №1-ШР про затвердження та введення в дію з 01 лютого 2019 року штатного розпису є наявними виділені місця для осіб з інвалідністю у кількості 11 робочих місць.
Згідно Наказу від 01.03.2019 року №2-ШР про затвердження та введення в дію з 01 березня 2019 року штатного розпису є наявними виділені місця для осіб з інвалідністю у кількості 11 робочих місць.
Згідно Наказу від 01.04.2019 року №5-ШР про затвердження та введення в дію з 01 квітня 2019 року штатного розпису є наявними виділені місця для осіб з інвалідністю у кількості 11 робочих місць.
Згідно Наказу від 26.04.2019 року №6-ШР про затвердження та введення в дію з 01 травня 2019 року штатного розпису є наявними виділені місця для осіб з інвалідністю у кількості 11 робочих місць.
Згідно Наказу від 31.05.2019 року №7-ШР про затвердження та введення в дію з 01 червня 2019 року штатного розпису є наявними виділені місця для осіб з інвалідністю у кількості 11 робочих місць.
Згідно Наказу від 01.07.2019 року №8-ШР про затвердження та введення в дію з 01 липня 2019 року штатного розпису є наявними виділені місця для осіб з інвалідністю у кількості 11 робочих місць.
Згідно Наказу від 01.08.2019 року №9-ШР про затвердження та введення в дію з 01 серпня 2019 року штатного розпису є наявними виділені місця для осіб з інвалідністю у кількості 11 робочих місць.
Згідно Наказу від 01.09.2019 року №10-ШР про затвердження та введення в дію з 01 вересня 2019 року штатного розпису є наявними виділені місця для осіб з інвалідністю у кількості 11 робочих місць.
Згідно Наказу від 01.10.2019 року №11-ШР про затвердження та введення в дію з 01 жовтня 2019 року штатного розпису є наявними виділені місця для осіб з інвалідністю у кількості 11 робочих місць.
Згідно Наказу від 01.11.2019 року №12-ШР про затвердження та введення в дію з 01 листопада 2019 року штатного розпису є наявними виділені місця для осіб з інвалідністю у кількості 11 робочих місць.
Згідно Наказу від 28.11.2019 року №13-ШР про затвердження та введення в дію з 01 грудня 2019 року штатного розпису є наявними виділені місця для осіб з інвалідністю у кількості 11 робочих місць.
Судом також встановлено, що 08.01.2019 року, 06.02.2019 року, 06.03.2019 року, 03.04.2019 року, 07.05.2019 року, 06.06.2019 року, 20.06.2019 року, 16.07.2019 року, 05.08.2019 року, 05.09.2019 року, 04.10.2019 року, 16.11.2019 року, 06.12.2019 року відповідач подавав до Маріупольського міського центру зайнятості звіти про наявність вакансій для інвалідів відповідно до кількості вільних місць (форма звітності № 3-ПН).
В матеріалах справи також є наявним лист Маріупольського міського центру зайнятості від 22.07.2019 року №07/3249/06-16/19 про підтвердження того, що 20.06.2019 року та 18.07.2019 року представники підприємства ТОВ "ІНВЕНТ ГРУП" приймали участь у інформаційних семінарах (з питань організації працевлаштування людей з інвалідністю), за участю представників Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та Управління з питань праці.
16.12.2019 року Маріупольський міський центр зайнятості листом від 16.12.2019 року №07/5512/06-16/19 на запит генерального директора від 04 грудня 2019 року №7841/2019 підтвердив, що 20.11.2019 року представники підприємства ТОВ "ІНВЕНТ ГРУП" приймали участь у ярмарці вакансій для осіб з інвалідністю.
Крім того, підприємством ТОВ "ІНВЕНТ ГРУП" періодично в місцевих засобах масової інформації розміщувалися оголошення про потребу на постійну роботу осіб з інвалідністю (місцева газета "Теледом": акт надання послуг від 31.01.2019 року №35 номер газети: 35, акт надання послуг від 28.02.2019 року №58 номер газети: 7, акт надання послуг від 31.03.2019 року № 126 номер газети: 12, акт надання послуг від 30.04.2019 року №173 номер газети: 16, акт надання послуг від 31.05.2019 року 199 номер газети: 21, акт надання послуг від 30.06.2019 №226 року номер газети: 24, акт надання послуг від 31.07.2019 року №259 номер газети: 29.
Судом також досліджено Акти здачі-прийняття виконаних робіт по розміщенню реклами про потребу у працевлаштуванні осіб з інвалідністю у газеті AVISO: від 31.10.2019 року №3 дата газети 08.10.2019 року, від 29.11.2019 року №5 дата газети 12.11.2019 року.
Окрім того, судом досліджені Акти надання послуг про розміщення реклами у газеті «Приазовський робочий», а саме: потреби у працевлаштуванні осіб з інвалідністю від 30.01.2019 року №164 дата газети 30.01.2019 року №7, від 20.02.2019 року №384 дата газети від 20.02.2019 року №13, від 13.03.2019 року №599 дата газети 13.03.2019 року №18, від 10.04.2019 року №961 дата газети 10.04.2019 року №961, від 15 травня 2019 року №1261 дата газети від 15.05.2019 року №34, від 12.06.2019 року №1488 дата газети 12.06.2019 року №42, від 03.07.2019 року №1693 дата газети 03.07.2019 року №46, від 07.08.2019 року №2052 дата газети 07.08.2019 року №56, від 11.09.2019 року №2318 дата газети 11.09.2019 року №65, від 09.10.2019 року №2587 дата газети 09.10.2019 року №73, від 13.11.2019 року №2859 дата газети 13.11.2019 року №82, від 11.12.2019 року №3163 дата газети 11.12.2019 року №90.
14.02.2020 року ТОВ "ІНВЕНТ ГРУП" звернулось до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з листом №14/02-01, в якому останній повідомляє, що підприємством було протягом 2019 року ТОВ «ІНВЕНТ ГРУП» виконані всі зобов`язання роботодавця відповідно до вимог ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», але незважаючи на докладені зусилля, ТОВ «ІНВЕНТ ГРУП» не виконаний норматив з працевлаштування інвалідів у зв`язку з відсутністю кандидатів-інвалідів. У зв`язку з чим, підприємство вважає, що до ТОВ «ІНВЕНТ ГРУП» не може бути застосована господарсько-фінансова санкція, передбачена ст. 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон №875-XII) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію Закон №875-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 31 січня 2007 року №70, якою затверджено низку нормативно-правових актів, зокрема Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", Порядок подання форми звітності № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".
На виконання п.4 ч.3 ст.50 Закону №5067 наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31 травня 2013 затверджено Порядок подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)". В контексті прийнятого Закону №5067 та затвердженого Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.
Суд зазначає, що періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.05.2019 р. по справі №820/1889/17.
Відповідно до статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів.
Згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Отже, для стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
У постанові від 26.06.2018 по справі № 806/1368/17 Верховний Суд зробив правовий висновок про те, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня 2018 року у справі № 819/639/17.
Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є звіт форми № 3-ПН.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16.
Як встановлено судом, відповідачем виконані вимоги статті 18 Закону №875-XII щодо створення робочих місць для інвалідів та прийняття заходів для їх працевлаштування, і не порушувалися вимоги статті 19 вказаного Закону (судом не встановлено, що мало місце безпідставної відмови у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості).
Отже, доказів того, що підприємство не створило робочі місця для інвалідів, відмовляло інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітувало Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивачем не надано.
Зважаючи на вжиття Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТ ГРУП" усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, суд вважає, що позивач намагається покласти на відповідача відповідальність у вигляді фінансових санкцій та пені за відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства осіб з інвалідністю, які бажають працевлаштуватись, що є неприпустимим.
Відповідно до статті 11, частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин суд, з урахуванням системного аналізу вказаних вище норм права, оцінивши в сукупності надані докази, дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем було сплачено судовий збір у сумі 6 111,46 грн. У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13492430, юридична адреса: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Сєрова, 1а) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТ ГРУП" (ЄДРПОУ 33320092, юридична адреса: 87514, Донецька область, м.Маріуполь, Запорізьке Шосе, буд.1) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - відмовити.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 14 вересня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя П.В. Кочанова
Судове рішення № 91498135, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 14.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/5351/20-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: