Рішення № 91498084, 14.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року Справа № 160/5778/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови №М-16/01-26 від 15.01.2020р. та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2020р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області та, з урахуванням позовної заяви з виправленими недоліками від 10.06.2020р., просить:

- визнати протиправною відмову відповідача від 15.01.2020р. за №М-16/01-26 в оформленні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачеві з 05.03.2019р.;

- зобов`язати відповідача скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачеві станом на 05.03.2019р. відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 25.07.2005р. він є пенсіонером МНС України та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262), яка була обрахована в основному розмірі 90% грошового забезпечення, яке складається з таких складових: посадовий оклад - 1450,00 грн., оклад за військове звання - 135,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 40% - 634,00 грн., робота з таємними виробами, носіями, документами 10% - 145,00 грн., надбавка за високі досягнення або виконання особливо важливої роботи 50% - 1109,50 грн., премія 10% - 145,00 грн., премія 33,3%. Як зазначає позивач, на підставі постанов Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р. та №103 від 21.02.2018р. пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії позивачеві з трьох складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 5780,00 грн., оклад за військовим званням - 1480,00 грн., процентна надбавки за вислугу років 50% - 3630,00 грн., премія 0%. 05.03.2019р. набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018р. у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, у зв`язку з чим 13.01.2020р. позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати довідку про розмір його грошового забезпечення, де враховуються для перерахунку пенсії щомісячні відсоткові надбавки за особливо важливі завдання, премії, надбавки за таємність, а також НОУС пов`язаних з ризиком для життя і здоров`я та інших надбавок, які призначались при призначенні позивачеві пенсії. Листом №М-16/01-26 від 15.01.2020р. відповідач повідомив позивача, що з 05.03.2019р. втратили чинність пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р., а приводом для оформлення нових довідок про грошове забезпечення є прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення із затвердженням нової форми довідки, тоді як під час розгляду звернення позивача не встановлено факту прийняття Кабінетом Міністрів України рішень, які б тягнули за собою зміни в грошовому забезпеченні осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, а тому підстави для висновків про те, що у Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області виник обов`язок оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області іншу довідку про новий розмір грошового забезпечення відсутні; Порядок №45 або жоден інший нормативно-правовий акт не наділяє уповноважений орган, що видає довідки про розміри грошового забезпечення, повноваженнями самостійно встановлювати розміри грошового забезпечення осіб, звільнених зі служби цивільного захисту, віднімати чи додавати до розміру вказаного у довідці грошового забезпечення окремі види грошового забезпечення. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки на відповідача покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством; підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністром України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ; з 05.03.2019р. - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 - виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення та з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою КМУ №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на рішення Європейського Суду з прав людини, постанови Верховного Суду, зокрема, на рішення Верховного Суду від 17.12.2019р. у зразковій справі №160/8324/19, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 15.06.2020р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача, зокрема, надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.33).

01.07.2020р. засобами поштового зв`язку, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, у якому останній просив у задоволенні позову позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що на виконання вимог чинного, на час проведення перерахунку пенсії, законодавства відповідач надав довідку встановленого зразка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачеві до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на підставі якої йому було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018р.; пункти 1, 2, 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «ро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою №45, залишились чинними, а, відтак, порядок направлення довідок для його проведення є незмінним; рішенням суду у справі №826/3858/18 не покладено на територіальні органи ДСНС будь-яких зобов`язань щодо вчинення дій стосовно перерахунку грошового забезпечення особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам; оскільки Постановою №103 при перерахунку пенсії не передбачалось врахування додаткових видів грошового забезпечення, які отримував позивач на момент виникнення у нього права на перерахунок пенсії, вони правомірно не були включені до довідки про розмір грошового забезпечення №787 від 28.03.2018р.; чинна редакція ст.63 Закону №2262 не містить положень про підстави, розмір та види складових перерахунку пенсії, вказуючи лише на право не перерахунок пенсії за умови прийняття відповідного Урядового рішення, а тому скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку №2 Порядку №45 не дає відповідачу додаткових або нових підстав для складання нової довідки про розмір грошового забезпечення та направлення її до пенсійного органу; Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не направляло відповідачу - уповноваженому органу нові списки осіб для перерахунку пенсії та видачі нової довідки; визнання протиправними та нечинними зміни до пункту 5 і додатку №2 Порядку №45 не зумовлює відновлення дії попередньої редакції норм Порядку №45. Окрім того, відповідач вказує на те, що рішення Верховного Суду від 17.12.2019р. у справі №160/8324/19 не набрало законної сили. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на численні постанови Верховного Суду (а.с.40-46).

Ухвалою суду від 15.06.2020р. провадження у цій справі було зупинено на підставі п.9 ч.2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/20/19 (а.с.34-35).

Ухвалою суду від 15.07.2020 року було поновлено провадження у даній справі, у зв`язку з набранням законної сили рішення Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/20/19 (а.с.61).

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 14.09.2020р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду адміністративної справи за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

З 25.07.2005р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років (32 роки), призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", що підтверджується копією висновку про призначення пенсії за вислугу років №4/245 від 15.08.2005р. (а.с.26).

Зі змісту копій висновку про призначення пенсії за вислугу років №4/245 від 15.08.2005р. вбачається, що пенсія позивачеві була обрахована в основному розмірі 90% грошового забезпечення, яке складалось із таких складових: посадовий оклад, надбавка за безперервну службу 90%, оклад за звання, надбавка за вислугу років 40% додаткові види грошового забезпечення 100%, надбавка за ОУС 50%, надбавка за таємність 10%, доплата від суми пред.пенсії 50%, премія 33,3% (а.с.26).

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ №103), пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2018 року пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.

Вказаний перерахунок позивачеві був здійснений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №787 від 28.03.2018р. з таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 5780,00 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням (полковник вн.служби) - 1480,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 3630,00 грн., премії - 0 грн., що підтверджується копіями відповідної довідки та перерахунку пенсії по пенсійній справі №N/A4/245 з 01.01.2018р., наявними у справі (а.с.7,27,51).

У подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.0З.2019 у наведеній справі, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Вказане судове рішення набрало законної сили 05.03.2019р.

13.01.2020р. позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати довідку про розмір його грошового забезпечення, де враховуються для перерахунку пенсії щомісячні відсоткові надбавки за особливо важливі завдання, премії, надбавки за таємність, а також НОУС пов`язаних з ризиком для життя і здоров`я та інших надбавок, які були враховані при призначенні позивачеві пенсії з урахуванням вищенаведеного судового рішення, що підтверджується копією відповідної заяви (а.с.28).

Листом №М-16/01-26 від 15.01.2020р. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій повідомило позивача, що з 05.03.2019р. втратили чинність пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р., а приводом для оформлення нових довідок про грошове забезпечення є прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення із затвердженням нової форми довідки, тоді як під час розгляду звернення позивача не встановлено факту прийняття Кабінетом Міністрів України рішень, які б тягнули за собою зміни в грошовому забезпеченні осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, а тому підстави для висновків про те, що у Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області виник обов`язок оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області іншу довідку про новий розмір грошового забезпечення відсутні; Порядок №45 або жоден інший нормативно-правовий акт не наділяє уповноважений орган, що видає довідки про розміри грошового забезпечення, повноваженнями самостійно встановлювати розміри грошового забезпечення осіб, звільнених зі служби цивільного захисту, віднімати чи додавати до розміру вказаного у довідці грошового забезпечення окремі види грошового забезпечення, що підтверджується змістом копії відповідного листа (а.с.29).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з відмовою відповідача, оформленою листом від 15.01.2020р. за №М-16/01-26 у складанні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачеві з 05.03.2019р., у зв`язку з чим позивач просить відновити його права шляхом визнання такої відмови відповідача протиправною та зобов`язання відповідача скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачеві станом на 05.03.2019р. відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 9 Закону №2011 визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 43 Закону №2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262 встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини третьої статті 51 Закону №2262 перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом першим пункту 5 Порядку №45 у редакції Постанови №103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач та відповідне територіальне управління Пенсійного фонду України, у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.

Зокрема, на час звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби: у штабах і військах Цивільної оборони України, що ліквідовані, органах та підрозділах служби цивільного захисту та Держтехногенбезпеки - ДСНС.

Тобто, на відповідача покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 45.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.

Відповідно до пункту 24 Порядку№ 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262 уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, цією постановою установлено такі додаткові види грошового забезпечення:

- надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704);

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункту 6 Постанови № 704).

Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 - виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262 та статті 9 Закону №2011.

Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАС суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.

Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше в рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де ЄСПЛ установив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція ЄСПЛ була підтверджена і в рішенні від 16 вересня 1996 року "Гайгузус проти Австрії", у якому якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відмова відповідача в наданні оновленої довідки порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право позивача мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

За викладеного, суд приходить до висновку, що відмова Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, оформлена листом від 15.01.2020р. за №М-16/01-26 у складанні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачеві з 05.03.2019р., є протиправною.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у своєму рішенні від 17.12.2019р. у зразковій справі №160/8324/19, що набрало законної сили 24.06.2020р., а тому посилання відповідача у відзиві на те, що дане судове рішення не набрало законної сили є безпідставними.

Дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, що визначені у рішенні Верховного Суду у справі №160/8324/19.

Відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність відмови відповідача, оформленої листом від 15.01.2020р. за №М-16/01-26 у складанні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачеві з 05.03.2019р., з урахуванням вищенаведених норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, обставин справи, встановлених судом та вищенаведеної позиції Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19.

Є безпідставними та відхиляються судом посилання відповідача на те, що рішенням суду у справі №826/3858/18 не покладено на територіальні органи ДСНС будь-яких зобов`язань щодо вчинення дій стосовно перерахунку грошового забезпечення особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам; чинна редакція ст.63 Закону №2262 не містить положень про підстави, розмір та види складових перерахунку пенсії, вказуючи лише на право не перерахунок пенсії за умови прийняття відповідного Урядового рішення, а тому скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку №2 Порядку №45 не дає відповідачу додаткових або нових підстав для складання нової довідки про розмір грошового забезпечення та направлення її до пенсійного органу; Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не направляло відповідачу - уповноваженому органу нові списки осіб для перерахунку пенсії та видачі нової довідки; визнання протиправними та нечинними зміни до пункту 5 і додатку №2 Порядку №45 не зумовлює відновлення дії попередньої редакції норм Порядку №45, з огляду на те, що відмова відповідача в наданні оновленої довідки порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право позивача мирно володіти своїм майном.

Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у його рішенні від 17.12.2019р. у зразковій справі №160/8324/19, що набрало законної сили 24.06.2020р. та підлягає застосуванню адміністративним судом відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність відмови відповідача, оформленої листом від 15.01.2020р. за №М-16/01-26 у складанні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачеві з 05.03.2019р., суд приходить до висновку, що відповідач, відмовивши позивачеві у видачі оновленої довідки для перерахунку його пенсії, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено, що, відмовивши позивачеві у видачі оновленої довідки для перерахунку його пенсії листом від 15.01.2020р. за №М-16/01-26, відповідач порушив права та інтереси позивача на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання такої відмови відповідача протиправною, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.

Також і слід зобов`язати відповідача скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачеві станом на 05.03.2019р. відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, оскільки судом встановлено протиправність відмови відповідача, оформленої листом від 15.01.2020р. за №М-16/01-26 у складанні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачеві з 05.03.2019р., та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що зобов`язання відповідача скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачеві станом на 05.03.2019р. відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно квитанції №26766822 від 26.05.2020р. у розмірі 840 грн. 80 коп. (а.с.11).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови №М-16/01-26 від 15.01.2020р. та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області, оформлену листом від 15.01.2020р. за №М-16/01-26 у складанні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019р.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Короленка, 4; код ЄДРПОУ 38598371) скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 05.03.2019р. відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Короленка, 4; код ЄДРПОУ 38598371) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва