Ухвала суду № 91497828, 11.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

11 вересня 2020 р. Справа № 120/3185/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Слюсар О.О.

представника позивача: адвоката Оверковського К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплати боргу,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року засобами поштового зв`язку до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області (наразі - Головне управління ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплати боргу від 13.05.2019 року № Ф-710-17У.

Ухвалою від 03.08.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

17.08.2020 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 22899/20), в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову. Крім того, відповідач звертає увагу щодо пропуску позивачкою строку звернення до суду, вказуючи при цьому, що про існування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 року № Ф - 710-17 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 18 964,52 грн. ОСОБА_1 дізналась у червні 2019 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання. За таких обставин відповідач клопоче залишити позовну заяву без розгляду.

01.09.2020 року за клопотанням представника позивачки розгляд справи в судовому засіданні було відкладено на 11.09.2020 року.

Ухвалою суду від 11.09.2020 року судом в порядку ст. 52 КАС України здійснено заміну первинного відповідача на його правонаступника - ГУ ДПС у Вінницькій області.

В той же час, перед початком розгляду справи по суті, 11.09.2020 року представником позивачки - адвокатом Оверковським К.В. заявлено клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи задля визначення відповідності підпису позивачки у лівому нижньому куті "рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу" (штриховий ідентифікатор: № 2200002626043). Оскільки, як стверджує представник, достовірність вказаного підпису викликає сумнів, а тому враховуючи, що з`ясування цієї обставини має істотне значення для вирішення питання щодо дотримання процесуального строку звернення до суду, просить суд призначити по справі судово-почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи виконаний підпис на документі - форма № 119 "рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу" з реквізитами, штрих-код у лівому верхньому куті "2200002626043", найменування адресата: " ОСОБА_1 " в графі "Розписка в одержанні" - позивачем ОСОБА_1 чи іншою особою?

Визначаючись щодо заявленого клопотання, суд виходив із наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Судовою експертизою, згідно зі ст. 1 Закону України Про судову експертизу, є дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до статті 103 КАС України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Отже, судова експертиза по адміністративній справі - це дослідження експертом, тобто особою, яка володіє спеціальними знаннями необхідними для з`ясування відповідних обставин справи, матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в адміністративній справі, що перебуває у провадженні суду.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. При цьому слід врахувати, що призначення по справі експертизи є правом суду, а не обов`язком.

В даному випадку суд встановив, що питання про призначення судової експертизи ініціюється стороною позивача виключно в межах дослідження обставин, пов`язаних зі строками звернення до суду, а не, власне, безпосереднім предметом судового спору, яким є оскаржувана вимога контролюючого органу від 13.05.2019 року та дії останнього щодо її винесення.

При цьому суд враховує, що обставини наявності/відсутності пропуску строку звернення до суду, наявність підставі для поновлення такого строку, у випадку його пропущення, можуть бути встановлені на підставі пояснень позивачки (представника позивачки), письмових доказів, інших засобів доказування, без отримання відповідного висновку експерта. Тим більше, що обставинам, які викладені у поданому клопотанні про призначення судової експертизи, судом може бути надана власна правова оцінка в межах вирішення питання, пов`язаного зі строками звернення до суду, без необхідності отримання спеціальних знань експерта. Тобто, питання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку може бути розглянуте судом за наявності відповідного клопотання позивача, а не у спосіб призначення у справі судової експертизи.

Таким чином, враховуючи відсутність усіх необхідних умов, визначених у ч. 1 ст. 102 КАС України, для призначення експертизи, суд доходить висновку, що в задоволенні відповідного клопотання представника позивачки необхідно відмовити.

В той же час додатково перевіряючи обставини дотримання позивачкою строків звернення до суду, суд враховує наступне.

За приписами частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас в силу положень частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує вимогу податкового органу від 13.05.2019 року за № Ф-710-17У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 18 964,52 грн.

Для звернення до суду щодо оскарження такого рішення встановлено спеціальний строк.

Зокрема, відповідно до частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Отже, для оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску законом встановлено 10-денний строк звернення до суду.

Із матеріалів справи слідує, що даний адміністративний позов про оскарження вимоги від 13.05.2019 року за № Ф-710-17 поданий позивачкою (зданий на пошту) 06.07.2020 року та надійшов до суду 09.07.2020 року. При цьому, з позиції відповідача, ОСОБА_1 отримала оскаржувану вимогу 19.06.2019 року. Таким чином, викладені вище обставини вказують на те, що позивачка пропустила 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". У той же час, клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку позивачкою не надано.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як зазначено у частині 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на викладене суд вважає, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 72, 102, 103, 122, 123, 160, 161, 169, 243, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Оверковського К.В. про призначення судово-почеркознавчої експертизи відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплати боргу залишити без руху.

Надати позивачу 7-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду заяви про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Копію ухвали надати (направити) позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович