Ухвала суду № 91497679, 14.09.2020, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 вересня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/819/20

Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви № б/н від 04.09.2020

Позивач: громадянка Азербайджану ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1 ,

Відповідач- 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВУД ІНДУСТРІ»,

код ЄДРПОУ 34338802, вул. Індустріальна, 25, м. Корюківка. Чернігівська область, 15300,

Відповідач - 2: громадянин Азербайджану ОСОБА_2 ,

АДРЕСА_2,

Предмет спору: про визнання недійсним та скасування рішення єдиного учасника, визнання недійсною редакції статуту, визнання недійсними договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі, актів приймання-передачі часток та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Громадянка Азербайджану ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ІНДУСТРІ» та громадянина Азербайджану ОСОБА_2 , у якому позивач просить суд визнати недійсним акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ», посвідчений 07.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гунько І.І. за реєстровими номерами 356, 357; визнати недійсним акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ», посвідчений 07.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гунько І.І. за реєстровими номерами 352, 353; визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ», укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ», укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; визнати недійсним Рішення № 1 єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ІНДУСТРІ» від 24.02.2020, посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Білоус А.А. за реєстровим номером 369; визнати недійсним Статут ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ», затверджений 24.02.2020 Рішенням № 1 єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ІНДУСТРІ»; скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи № 10481050057000357 від 26.02.2020, проведену Кугук Альоною Іванівною , державним реєстратором юридичного відділу виконавчого апарату Корюківської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі підробленої довіреності від імені позивача було вчинено дії щодо продажу її частки в статутному капіталі відповідача-1 та одночасно з виключенням позивача зі складу Засновників ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ» було відчужено частку 51%, яка належала ОСОБА_3 , що є порушенням норм ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та положення Статуту ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ».

Також разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення її від сплати судового збору, оскільки предметом поданого позову є захист законних прав порушення яких спричинено кримінальним правопорушенням, на підставі чого позивач звільняється від справи судового збору відповідно до п.6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Позивач зазначає, що положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенням від 19.06.2001 «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, тому наявні всі підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання цього позову.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

У позовній заяві позивачем заявлено вимоги до двох відповідачів, проте не зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів окремо у розрізі кожної з таких вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Також позивачем у позовній заяві не наведено правові підстави позову (норм права) та спосіб захисту безпосередньо щодо визнання недійсними актів приймання-передачі часток в статутному капіталі ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ», посвідчених 07.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гунько І.І. за реєстровими номерами 352, 353, 356, 357.

Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно ч. 3, 4 ст. 10 Конституції України держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 10 Господарського процесуального кодексу України суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", що набрав чинності 16.07.2019, встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем було частково надано до позовної заяви документи на іноземній мові (копія паспорта позивача на азербайджанській мові) без перекладу на українську мову, посвідченого нотаріусом.

Згідно з ст. 79 Закону України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 року, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Отже, позивач мав подати до суду засвідчені нотаріально копії всіх сторінок паспорта з офіційним перекладом на українську мову.

Також зміст доданої до позовної заяви копії паспорта позивача неможливо розібрати через погану якість, а тому подані позивачем копії паспорта повинні бути наданні суду належної якості.

У позовній заяві позивач зазначає, що нею було отримано новий паспорт у зв`язку з закінченням терміну дії попереднього. Як вбачається з довіреності від 25.06.2019 року, у позивача був наявний паспорт № Р3633933, виданий 04.08.2009. Оскільки за загальним правилом термін дії паспорта складає 10 років, то на момент видачі довіреності цей паспорт був чинним, отже позивачем не зазначено і не надано доказів щодо викладених обставин про те, шо попередній паспорт втратив чинність на час видачі довіреності.

При викладенні обставин позивач зазначає, що одночасно з виключенням її зі складу Засновників ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ» було відчужено частку 51 %, яка належала ОСОБА_3 , що є порушенням ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та положень статуту ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ».

Також позивач посилається на те, що 27.05.2019 загальними зборами Засновників ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ» було прийнято рішення, оформлене протоколом № 27/05, про затвердження нової редакції Статуту цього товариства.

Однак позивачем не надано суду доказів на підтвердження вказаних обставин, а саме: статуту ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ» у редакції чинній на момент укладення спірних договорів, рішення загальних зборів Засновників ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ» від 27.05.2019 та протокол № 27/05 від цього ж числа.

Крім того, позивач зазначає про те, що було проведено загальні збори засновників ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ», на яких було прийнято рішення про зміни складу засновників, проте не зазначено та не надано доказів вказаним обставинам.

Відповідно до ч. 4 ст. 164 ГПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Позовна заява містить вимоги про визнання недійсними: договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ», укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ», укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , проте ці договори або їх копії до позовної заяви не додано.

Суд також зазначає, що наслідки розгляду справи, з огляду на предмет та підстави позову, стосуються та/або можуть вплинути на права, обов`язки та інтереси іншого колишнього учасника ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ» ( ОСОБА_3 ), проте жодних обгрунтувань, доводів, пояснень, клопотань щодо участі цієї особи у справі (в якості співвідповідача або третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору) позивачем не наведено.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

З вказаних норм випливає, що обов`язок позивача надіслати учасникам справи копії документів, доданих до позовної заяви, не залежить від того, чи є ці документи у інших учасників справи.

З пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила), вбачається, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Як доказ направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам, позивачем до позовної заяви додано: митну декларацію від 07.09.2020, фіскальний чек від 07.09.2020, опис вкладення від 07.09.2020 та поштову накладну Укрпошти від 07.09.2020.

У доданих до позовної заяви митної декларації та описі вкладення від 07.09.2020 на ім`я відповідачів зазначено, що на адресу останніх направлено позовну заяву з додатками на 47 арк.

З наданих митної декларації та опису вкладення неможливо з`ясувати, які саме додатки були направлені відповідачам, а відтак суд не може встановити чи усі копії документів, доданих до позовної заяви, позивач направив відповідачам.

Отже, позивач не надав належних доказів відправлення відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору суд зазначає наступне.

Способом захисту і предметом позову у справі про відшкодування матеріальних збитків є стягнення грошових коштів відповідно до розміру завданих матеріальних збитків. Предметом і способом захисту цього позову є немайнові вимоги щодо визнання актів та правочинів недійсними, відновлення становища, що існувало до порушення (ст. 20 Господарський кодекс України). Отже предмети позову у справах, на які посилається позивач з питання звільнення від сплати судового збору та у цій справі не є тотожними. Неприпустимо застосовувати норму п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» до усіх позовів, спір за якими пов`язаний з кримінальним правопорушенням.

Жодних обгрунтувань і доказів щодо складного фінансового становища позивача, а відтак і неспівмірності розміру судового збору з його доходами суду також не надано, а тому посилання позивача на рішення Європейського суду з прав людини у даному випадку є неправомірними.

Зважаючи на вищенаведене, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем фактично заявлено сім окремих немайнових вимог.

Отже, позивач повинен сплатити судовий збір за ставкою, визначеною п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за сім немайнових вимог у розмірі 14 714,00 грн (2102,00*2).

Таким чином, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

У справах "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany", "Kreuz v. Poland", "Пелевін проти України", "Наталя Михайленко проти України" та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі "Вайт і Кеннеді проти Німеччини", п. 59; рішення у справі " Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства" (T.P. and K.M. v. The United Kingdom) [GC], № 28945/95, п. 98, ECHR 2001; а також у справі "Z. Та інші проти Сполученого Королівства" (Z. And Others v. The United Kingdom) [GC], № 29392/95, п. 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання громадянки Азербайджану ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом подання до суду та відповідачам, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заяви про усунення недоліків, яка повинна містити:

- зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів окремо у розрізі кожної з таких вимог;

- правові підстави позову (норм права) та спосіб захисту безпосередньо щодо визнання недійсними актів приймання-передачі часток в статутному капіталі ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ», посвідчених 07.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гунько І.І. за реєстровими номерами 352, 353, 356, 357;

- зазначення обставин і доказів стосовно того, що попередній паспорт позивача втратив чинність на час видачі довіреності від 25.06.2019;

- зазначення обставин і доказів стосовно проведених загальних зборів засновників ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ», на яких було прийнято рішення про зміни складу;

- обгрунтування, пояснення, клопотання щодо участі у справі (в якості співвідповідача або третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору) ОСОБА_3 .

До заяви мають бути додані:

- засвідчені нотаріально копії усіх сторінок паспорта позивача (належної якості) з офіційним перекладом на українську мову;

- Статут ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ» у редакції чинній на момент укладення спірних договорів; рішення загальних зборів Засновників ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ» від 27.05.2019 та протокол № 27/05 від цього ж числа;

- договори купівлі-продажу (на українській мові або з офіційним перекладом на українську мову) часток в статутному капіталі ТОВ «ВУД ІНДУСТРІ» укладені між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 ;

- докази направлення відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- докази сплати судового збору у розмірі 14 714,00 грн.

Докази на іноземній мові мають бути офіційно перекладенні на українську мову.

Докази направлення відповідачам вказаних документів надати суду у встановлений судом п`ятиденний строк.

3. Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 4, 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

4. Попередити позивача про те, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, у тому числі щодо неподання або несвоєчасного подання своїх доводів та доказів на їх підтвердження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 14.09.2020 та оскарженню не підлягає.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун