Ухвала суду № 91497510, 10.09.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про передачу за підсудністю

"10" вересня 2020 р.Справа № 922/2236/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро до Товариство з обмеженою відповідальністю "Техстандарт-плюс",м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 462217,33 грн., розірвання договору та виселення за участю представників: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро, звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстандарт-плюс", в якій просить суд :

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техстандарт- Плюс» (ЄДРПОУ 34630238, вул. Лодзька, буд. 7, м. Харків, 61099) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (ЄДРПОУ 42767945 вул. Центральна, 6, м. Дніпро, 49000) до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати у розмірі 408310,06 грн., пеню у розмірі 26210,42 грн., індексацію у розмірі 27696,85 грн.

2. Розірвати договір оренди № 12/02-5768-ОД від 19.05.2015, укладений між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техстандарт-Плюс», предметом якого є нежитлові вбудовані приміщення ковального корпусу площею 2151,3 кв.м, нежитлові вбудовані приміщення ливарного корпусу площею 470,7 кв.м., нежитлові вбудовані приміщення модельної дільниці літ. "2А-1" та антресольний поверх площею 452,7 кв.м., прибудова літ. "2-А", площею 13,4 кв.м., що загалом складає 466,1 кв.м., прибудова замощення площею 3047,5 кв.м., розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Орбітальна, 13, що перебуває на балансі ДП «НВК" «Електровозбудування».

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Техстандарт- Плюс» (ЄДРПОУ 34630238, вул. Лодзька, буд. 7, м. Харків, 61099) з орендованого нежитлового вбудованого приміщення ковального корпусу площею 2151,3 кв.м, нежитлового вбудованого приміщення ливарного корпусу площею 470,7 кв.м., нежитлового вбудованого приміщення модельної дільниці літ. "2А-1" та антресольного поверху площею 452,7 кв.м., прибудови літ. "2-А" площею 13,4 кв.м., що загалом складає 466,1 кв.м., прибудови замощення площею 3047,5 кв.м., розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Орбітальна, 13, що перебуває на балансі ДП «НВК «Електровозбудування».

4. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 17.07.2020 призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 12.08.2020 об 11:45 год.

18.08.2020 до господарського суду звернувся представник позивача із заявою (вх. № 19010), в якій просить суд матеріали справи № 922/2236/20 направити за виключною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області, зазначивши, що оскільки місцезнаходженням нежитлових приміщень, щодо яких виник спір, є м. Дніпро, то за правилами виключної підсудності вирішення даного спору відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) господарського суду Дніпропетровської області.

У судове засідання 10.09.2020 представники сторін не з`явились, про причину неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, подане позивачем клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Ч. 1 ст. 27 ГПК України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Тобто загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Ст. 30 ГПК України встановлена виключна підсудність справ.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.

Так, ч. 3 ст. 30 ГПК України передбачає, що спори, які виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

При цьому тлумачення ч. 3 ст. 30 ГПК України повинно відбуватися з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою. Зокрема, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі "Толстой-Милославський" (Tolstoy Miloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.

З огляду на зазначений підхід Європейського суду з прав людини до тлумачення правових норм, положення ч. 3 ст. 30 ГПК України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.

Водночас, як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.09.2018 у справі № 902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За таких обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

При цьому виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.

Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст. ст. 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст. ст. 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла внаслідок несплати орендної плати, розірвати Договір оренди №12/02-5768-ОД від 19.05.2015, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техстандарт-плюс" та виселити з орендованого нежитлового вбудованого приміщення ковального корпусу площею 2151,3 кв.м., нежитлового вбудованого приміщення ливарного корпусу площею 470,7 кв.м., нежитлового вбудованого приміщення модельної дільниці літ. «2А-1» та антресольного поверху площею 452,7 кв.м., прибудови літ. «2-А» площею 13,4 кв.м, що загалом складає 466,1 кв.м., прибудова змощення площею 3047,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Орбітальна, буд. 13, що перебуває на балансі ДП "НВК "Електровозобудування".

Тобто даний спір стосується не лише зобов`язальних відносин між сторонами, але й взагалі припинення цивільного права на нерухоме майно.

З огляду на викладене, суд вважає, що спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки позовні вимоги мають явний, очевидний та нерозривний правовий зв`язок із нерухомим майном, а саме - нежитловими приміщеннями, відповідно, і позов має розглядатися за правилами виключної підсудності.

Таким чином, дана вимога стосується прав на об`єкт нерухомого майна, а тому підсудність цього спору повинна визначатися за правилами, встановленими ст. 30 ГПК України "Виключна підсудність".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що місцезнаходженням нежитлових приміщень, щодо яких виник спір, є м. Дніпро, суд дійшов висновку, що за правилами виключної підсудності вирішення даного спору відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно із ч. 3 ст. 31 ГПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1, 27, 30, 31, 233-235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву позивача про передачу справи № 922/2236/20 за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області (вх. № 19010 від 18.08.2020).

Матеріали справи № 922/2236/20 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстандарт-плюс", м. Харків, про стягнення 462217,33 грн., розірвання договору та виселення передати за виключною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу підписано 10.09.2020.

Суддя Р.М. Аюповасправа № 922/2236/20