Рішення № 91497507, 14.09.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2202/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31) до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", в якому просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 77367,30 грн. Витрати зі сплати судового збору позивач також просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 10.07.2019 в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля ЗТЗ, ТЗ HYUNDAI д.н.з. НОМЕР_1 , ТЗ MAZDA д.н.з. НОМЕР_2 та ТЗ INFINITI FX35, д.н.з. НОМЕР_3 , під управлінням ОСОБА_1 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ПрАТ "СК "ВУСО" автомобіль, у зв`язку з чим страховиком було сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 100000,00 грн. Враховуючи, що цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП була застрахована у відповідача, позивач звернувся до останнього з вимогою про відшкодування суми понесених збитків. Проте, відповідачем сума відшкодування сплачена не була, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Окрім того, в прохальній частині позову позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2202/20. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

13.08.2020 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позов за вх. № 18695, в якому відповідач зазначає, що сума стягнення, яка мала б бути заявленою позивачем до стягнення за його підрахунками складає 75367, 20 грн. Страхове відшкодування у розмірі 75367,20 грн. та судовий збір у розмірі 1676, 14 грн. були перераховані на рахунок позивача декількома платежами на загальну суму 77043,34 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. У зв`язку з чим, відповідач вважає, що між сторонами відсутній спір та просить закрити провадження у справі та винести ухвалу про стягнення з відповідача частину суми судового збору в розмірі 425,86 грн.

Відзив долучений судом до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (далі - Страховик, Позивач) та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 5033486 від 18.03.2019 року, за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля ЗАЗ VIDA, державний номерний знак НОМЕР_4 (далі - ЗТЗ).

10.07 2019 року в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), за участі ЗТЗ, ТЗ HYUNDAI д.н.з НОМЕР_1 , ТЗ MAZDA д.н.з. НОМЕР_2 та ТЗ INFІNІTІ FX.35, д.н.з. НОМЕР_3 , під управлінням ОСОБА_1 В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ПрАТ «СК «ВУСО» автомобіль.

Відповідно до постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2019р. у справі №638/11075/19 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком, виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. Підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування, рекомендованої Страховиком.

Відповідно до рахунків СТО вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля складає 100 562,50 гри. Крім того Страхувальник поніс витрати на евакуацію ЗТЗ у розмірі 700,00 грн.

Керуючись умовами Договору, ПрАТ «СК «ВУСО» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується страховим актом № 08595-02 від 25 07.2019 року, доповненням № 1 від 20.08.2019 року до страхового акту № 08595-02 та платіжними дорученнями.

На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля INFІNІTІ FX.35, д.н.з. НОМЕР_3 була застрахована у ПрАТ "Харківська муніципальна страхова компанія" за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/004430178(надалі - Поліс), за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 100000,00 грн., франшиза -2000,00 грн.

Враховуючи вказане, 02.08.2019 за вих. № 6038 на адресу відповідача було надіслано претензію з вимогою про відшкодування суми понесених збитків. А також, 28.10.2019 за вих. № 8772 на адресу відповідача було направлено заяву про збільшення розміру страхового відшкодування.

Враховуючи те, що відповідачем не була здійснена виплата страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 77367,30 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Страхування, згідно з приписами ст. 1 Закону України "Про страхування", який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування", яка кореспондується зі статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим випадком, за умовами ч.2 ст.8 Закону України "Про страхування", є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За положеннями ст. 9 Закону України "Про страхування" страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Франшизою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Враховуючи наведене, заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов`язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

При цьому, визначаючи обов`язок страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ виплатити страхове відшкодування законодавцем у положеннях статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування.

За змістом статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалось, положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди, відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування).

Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17.

Положеннями статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 22.1 статті 22 Зазначеного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

Таким чином, відповідач, як страховик відповідальності винної у ДТП особи, на підставі статті 29 та пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством та в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

Враховуючи наведене, у справі, що розглядається, у відповідача у зв`язку із настанням страхового випадку (ДТП) виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, за мінусом франшизи.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до вимог п. 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.;

Е з - коефіцієнт фізичного зносу.

Як вбачається з матеріалів справи, за підрахунками позивача вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить :

44212,50 грн. + 42670,00 грн. *(1-0,56) + 13680,00 грн. + 700,00 грн. = 77367,30 грн.,

де 44212,50грн. - вартість ремонтно- відновлювальних робіт;

42670,00 грн. - вартість складових частин;

0,56 - коефіцієнт фізичного зносу;

13680,00 грн. - вартість матеріалів фарбування;

700,00 грн. - витрати на евакуацію.

При цьому, коефіцієнт фізичного зносу врахований позивачем у відповідності до Звіту про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу (вих. № 18165 від 31.03.2020).

Зважаючи на вказане, позивач вважає, що відповідачем повинна бути сплачена сума страхового відшкодування саме у розмірі 77367,30 грн.

Однак, суд звертає увагу, що згідно зі ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" сума сплати страхового відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами укладеного договору.

Полісом АМ/004430178 встановлена франшиза у розмірі 2000,00 грн.

77367,30 грн. - 2000,00 грн. = 75367,30 грн.

А отже, з вищенаведених розрахунків вбачається, що відповідач мав виплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 75367,30 грн. (страхове відшкодування за мінусом франшизи).

Враховуючи вказане, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 2000,00 грн. необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що після звернення позивача з позовом до суду, відповідачем було перераховано позивачу суму страхового відшкодування у загальному розмірі 77043,34 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 604 від 15.07.2020 на суму 20000,00 грн., № 581 від 23.07.2020 на суму 10000,00 грн., № 1365119251 від 28.07.2020, № 3892 від 28.07.2020. У відзиві на позов відповідачем пояснено, що перерахована сума складається з суми в погашення боргу у розмірі 75367,20 грн. та часткового погашення судового збору у розмірі 1676,14 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи сплату відповідачем суми страхового відшкодування у розмірі 75367,20 грн., суд приходить до висновку про закриття провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 75367,20 грн.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 2000,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 54,34 грн. залишаються за позивачем.

Решту витрат зі сплати судового збору у розмірі 2047,66 грн. суд мав би покласти на відповідача відповідно до приписів ч. 3 ст. 130 ГПК України, якими внормовано стягнення судових витрат з відповідача, у випадку не підтримки позивачем позовних вимог унаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову. Однак, приймаючи до уваги часткове погашення відповідачем перед позивачем витрат зі сплати судового збору у розмірі 1676,14 грн., стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 371,52 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 2000,00 грн.

Закрити провадження у справі в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 75367,20 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, код ЄДРПОУ 21186813) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, код ЄДРПОУ 31650052) витрати зі сплати судового збору у розмірі 371,52 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, код ЄДРПОУ 31650052);

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, код ЄДРПОУ 21186813).

Повне рішення складено "14" вересня 2020 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/2202/20