Рішення № 91496763, 07.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2020Справа № 910/3415/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ-Транс Оператор" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22; ідентифікаційний код 39669343)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КазРефСервіс" (050011, Республіка Казахстан, м. Алмати, пр-т. Достик, буд. 105, оф. 100/1; ідентифікаційний код 161140004753)

про 957 000, 00 руб., що еквівалентно 362 128, 80 грн.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МГ-Транс Оператор" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КазРефСервіс", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 957 000, 00 руб., що еквівалентно 362 128, 80 грн. у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов контракту № 195/КЕ-МГО транспортного експедирування від 03.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ-Транс Оператор" залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів направлення (фіскальний чек та опис вкладення) копії позовної заяви від 05.03.2020 з доданими до неї документами на адресу відповідача.

13.03.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої позивачем було додано докази направлення (копії позовної заяви від 05.03.2020 з доданими до неї документами на адресу відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Також даною ухвалою зобов`язано позивача надати до суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на російську мову копії ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 про відкриття провадження у справі № 910/3415/20 у трьох примірниках в термін до 17.04.2020 для вручення відповідачу в порядку, передбаченому Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, через Спеціалізований міжрайонний економічний суд міста Алмати (Республіка Казахстан, 050050, м. Алмати, вул. Байзакова, вул. Шевченко, 273Б). Провадження у справі № 910/3415/20 зупинено.

02.04.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшли належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на російську мову копії ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 про відкриття провадження у справі № 910/3415/20 у трьох примірниках.

10.04.2020 Господарський суд міста Києва звернувся до Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Алмати із судовим дорученням про вручення відповідачу процесуального документа.

30.06.2020 до Господарський суд міста Києва від Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Алмати надійшло підтвердження про виконання судового доручення від 10.04.2020 та відповідне вручення представнику відповідача копії ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 поновлено провадження у справі № 910/3415/20.Повідомлено, що сторони відповідно до ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Суд зазначає, що згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про виконання судового доручення від 10.04.2020 ухвала Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 була вручена представнику відповідача 13.05.2020, однак станом на дату ухвалення рішення суду відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не подано, враховуючи те, що строки розгляду справи продовжувалися у відповідності до вимог п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції від 03.07.2020 та у зв`язку із запровадженням на території України карантину Кабінетом Міністрів України з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19.

Крім того, суд зазначає, що станом на 07.08.2020 відповідачем не подано до суду заяви про продовження процесуального строку на вчинення відповідної процесуальної дії (подання відзиву на позовну заяву), встановленого судом як це передбачено п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції від 17.07.2020.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МГ-Транс Оператор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КазРефСервіс" був укладений Контракт № 195/КЕ-МГО транспортного експедирування за умовами якого експедитор надав клієнту комплекс транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів залізничним транспортом, зокрема, надавав вагони для перевезення вантажів Відповідача, а останній, зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги.

Підпунктом 2.2.9. Контракту передбачено обов`язок клієнта оплатити вартість послуг експедитора відповідно до умов Контракту та відшкодувати вартість всіх передбачених платежів, в тому числі і по декларуванню, страховій премії, якщо дане перевезення, вантаж або рухомий склад були застраховані, а також відшкодувати всі понесені експедитором витрати або компенсувати всі збитки останнього.

Згідно п. 3.3., 3.4. Контракту, сторонами було досягнуто домовленості про надання послуг на підставі 100% попередньої оплати, не менше ніж за 5 (п`ять) банківських днів до дати початку майбутнього перевезення, але в будь-якому випадку не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дня виставлення рахунку.

Відповідно до п. 5.6. Контракту, сторони встановили, що всі документи з цього Контракту, передані між сторонами за допомогою факсимільного зв`язку та мають юридичну силу до моменту заміни на оригінальні екземпляри.

В пункті 4.13. Контракту сторони погодили, що всі спірні питання, що виникають під час виконання контракту, вирішуються сторонами шляхом переговорів. При неможливості вирішення спорів мирним шляхом, суперечки і розбіжності передаються на розгляд господарського суду міста Києва. При розгляді спорів застосовується законодавство України.

Цей Контракт набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019, але в будь якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. В тих випадках, коли перевезення заявленого клієнтом вантажу розпочато в межах терміну дії контракту, а закінчується після 31.12.2019 дія Контракту автоматичн о продовжується на весь період перевезення даного вантажу (п. 6.1. Контракту).

Позивач зазначає, що за весь час договірних відносин, він належним чином надавав відповідачу транспортно-експедиторські послуги, загальна вартість яких, складає 1 230 630 (один мільйон двісті тридцять тисяч шістсот тридцять) рублів 40 коп.

Як про це зазначає позивач, в період з 23.08.2019 по 18.09.2019 відповідачем була здійснена попередня оплата за надані позивачем послуги в розмірі 558 000 (п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч) рублів 00 коп.

У серпні та вересні 2019 року, позивачем, на виконання умов Контракту, були надані транспортно-експедиторські послуги з надання вагонів № 52628112, № 52627692, № 29056231, № 29055886 та № 52626611 для перевезення вантажів відповідача на загальну суму 548 000 (п`ятсот сорок вісім тисяч) рублів 00 коп., що підтверджується підписаним сторонами актом № 1 від 30.09.2019.

В жовтні 2019 року, позивачем, на виконання умов Контракту, були надані відповідачу вагони № 52597895, № 52596996, № 52593290, № 52593092, № 29110608, № 52565710, № 52627692, № 52628112, № 54589924 для перевезення вантажів на загальну суму 967 000 (дев`ятсот шістдесят сім тисяч) рублів 00 коп., що підтверджується підписаним сторонами актом № 2 від 31.10.2019.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказує, що у зв`язку з порушенням відповідачем п. 3.4. Контракту у Товариства з обмеженою відповідальністю "КазРефСервіс" залишається невиконане грошове зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "МГ-Транс Оператор" в розмірі 957 000 (дев`ятсот п`ятдесят сім тисяч) рублів 00 коп. за надані послуги при міжнародних перевезеннях, що за курсом НБУ станом на 05.03.2020 (1,00 рубль = 0,3784 грн.) становить 362 128, 80 грн.

Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом у серпні та вересні 2019 року, позивачем, на виконання умов Контракту, були надані транспортно-експедиторські послуги з надання вагонів № 52628112, № 52627692, № 29056231, № 29055886 та № 52626611 для перевезення вантажів відповідача на загальну суму 548 000, 00 рублів, що підтверджується підписаним сторонами актом № 1 від 30.09.2019.

У жовтні 2019 року, позивачем, на виконання умов Контракту, були надані відповідачу вагони № 52597895, № 52596996, № 52593290, № 52593092, № 29110608, № 52565710, № 52627692, № 52628112, № 54589924 для перевезення вантажів на загальну суму 967 000, рублів, підтвердженням чого також міститься підписаний сторонами актом № 2 від 31.10.2019.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем за весь час договірних відносин, було надано відповідачу транспортно-експедиторські послуги, загальна вартість яких, складає 1 515 000, 00 рублів.

Втім, позивач вказує, що відповідачем в період з 23.08.2019 по 18.09.2019 було здійснено попередню оплату за надані позивачем послуги в розмірі 558 000, 00 рублів.

Водночас, позивач стверджує, що оплати наданих послуг на суму 957 000, 00 рублів відповідачем здійснено не було.

Суд вказує, що доказів здійснення оплати в сумі 957 000, 00 рублів в матеріалах справи не міститься.

При тому, суд звертає увагу, що відповідач своїм правом не скористався відзиву до суду не надав, доводів позивача щодо наявної заборгованості відповідно не спростував.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Таким чином, неоплаченими клієнтом за надані експедитором послуги залишається сума в розмірі 957 000, 00 рублів.

При цьому, станом на час розгляду справи, відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання та не спростовано заявлених позовних вимог.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови контракту № 195/КЕ-МГО від 03.07.2019 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 957 000, 00 рублів, що за курсом НБУ станом на 05.03.2020 (1,00 рубль = 0,3784 грн.) становить 362 128, 80 грн, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ-Транс Оператор" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КазРефСервіс" (050011, Республіка Казахстан, м. Алмати, пр-т. Достик, буд. 105, оф. 100/1; ідентифікаційний код 161140004753) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ-Транс Оператор" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22; ідентифікаційний код 39669343) заборгованість в розмірі 362 128 (триста шістдесят дві тисячі сто двадцять вісім) грн 80 коп., що еквівалентно сумі 957 000 (дев`ятсот п`ятдесят сім тисяч) рублів 00 коп., за курсом 01 рубль = 0,3784 грн, встановленим Національним банком України станом на 05.03.2020 та витрати по сплаті судового збору розмірі 5 431 (п`ять тисяч чотириста тридцять одна) грн 93 коп., що еквівалентно сумі 14 354 (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят чотири) рублі 99 коп., за курсом 01 рубль = 0,3784 грн., встановленим Національним банком України станом на 05.03.2020.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 07.09.2020

Суддя Д.О. Баранов