Ухвала суду № 91496488, 09.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

09.09.2020Справа № 910/7183/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Карпати» (81200, Львівська обл., Перемишлянський р-н, м. Перемишляни, вул. Міжгірська, буд. 8 В; ідентифікаційний код: 35047524)

до 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 11; ідентифікаційний код: 23311317)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Адміністрація державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26; ідентифікаційний код: 00034039)

про визнання правочину частково недійсним

Представники учасників справи:

від позивача: Онищенко Т.О., Іорданов К.І.;

від відповідача: Головатий А.В.;

від третьої особи: Бєляєв В.М.

ВСТАНОВИВ:

25.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Карпати» з вимогами до 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України про визнання правочину частково недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Карпати» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 27.05.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2020 відкрито провадження у справі №910/7183/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.07.2020, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Адміністрацію державної прикордонної служби України; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

30.06.2020 до Господарського суду міста Києва від Адміністрації державної прикордонної служби України надійшли письмові пояснення по справі.

30.06.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 01.07.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 22.07.2020.

16.07.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 22.07.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 26.08.2020.

У підготовчому засіданні 26.08.2020 представник відповідача заявив усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб - військовослужбовців, які отримали житло на об`єкті будівництва, що є предметом Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007.

У підготовчому засіданні 26.08.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відмову у задоволенні вказаної заяви відповідача, про що зазначено у протоколі судового засідання від 26.08.2020; відкладено розгляд справи на 09.09.2020.

У підготовче засідання 09.09.2020 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи, надали усні пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 09.09.2020, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку передати справу за підсудністю до Господарського суду Львівської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наступні обставини.

24.12.2007 між Департаментом забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України, правонаступником якого є 1 окремий відділ капітального будівництва Державної прикордонної служби України, (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Карпати» (сторона 2) укладено Договір №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві, предметом якого є спільна діяльність сторін з метою досягнення соціального ефекту: будівництва на земельній ділянці об`єкту (багатофункціонального комплексу житлових будинків з об`єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, остаточна площа якого визначається згідно з проектно-кошторисною документацією), у тому числі житла для військовослужбовців та членів їх сімей, та подальшого розподілу результатів спільної діяльності відповідно до умов договору.

У розділі 1 Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007 зазначено, що спільна діяльність - це діяльність сторін для досягнення певної мети: будівництва об`єкту, у тому числі житла для військовослужбовців та членів їх сімей з об`єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного, готельного та адміністративного призначення, будівництво яких заплановано сторонами на земельній ділянці військової частини №2144, загальною площею 5,0 га, розташованої за адресою: м. Львів, вул. Олени Степанівни, 8, яка передбачає розподіл результатів та ризиків цієї діяльності і регулюються цим договором та нормативно-правовими актами України; земельна ділянка - земельна ділянка, загальною площею 5,0 га, військової частини №2144, розташована за адресою: м. Львів, вул. Олени Степанівни, 8, яка на момент укладення цього договору надана у постійне користування стороні 1 в межах згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, що є невід`ємною частиною договору; об`єкт (результат спільної діяльності) - це багатофункціональний комплекс житлових будинків з об`єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, остаточна площа якого визначається згідно з проектно-кошторисною документацією, який запланований сторонами до будівництва на земельній ділянці.

Відповідно до п. 2.2 Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007 спільна діяльність здійснюється сторонами без об`єднання вкладів учасників.

Згідно з п. 3.1 Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007 з метою реалізації мети спільної діяльності сторони здійснюють вклади у спільну діяльність у вигляді грошових коштів, нерухомого майна, інших матеріальних і нематеріальних активів.

Відповідно до п. 3.2 Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007 сторони спільної діяльності здійснюють свої вкладі у наступний спосіб:

- вклад сторони 1 на цілі спільної діяльності буде здійснений шляхом внесення права користування земельною ділянкою, у тому числі будівництва на ній об`єкту (після відповідної зміни її цільового призначення). Вартість, порядок та строки внесення вкладу будуть встановлені сторонами після отримання стороною 1 державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, згідно якого користувачем земельної ділянки є сторона 1, та зміни її цільового призначення у встановленому законодавством порядку. Вклад сторони 1 на цілі спільної діяльності може здійснюватися також шляхом здійснення технічного нагляду та прийняття будівель в експлуатацію;

- вклад сторони 2 на цілі спільної діяльності буде здійснений фінансовими, майновими ресурсами у вигляді нерухомого та рухомого майна, майнових прав, цінних паперів, майнових зобов`язань (грошових та зобов`язань, що випливають з укладених угод), прав інтелектуальної власності, матеріальних, виробничих ресурсів, професійних та інших знань, навичок та вмінь, а також використання ділової репутації та ділових зв`язків, в порядку і на умовах, передбачених договором. Вклад сторони 2 визначений сторонами як 100% фінансування будівництва і попередньо оцінений у 194400000,00 грн. Вклад сторони 2 на цілі спільної діяльності оцінений сторонами у розмірі 81% від загальної площі житла у збудованому об`єкті та 100% площ приміщень соціально-побутового, торгового та адміністративного призначення об`єкту.

Відповідно до п. 5.1 Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007 після введення об`єкту в експлуатацію сторона 1 отримує житло (квартири), загальна площа яких становить 19% загальної площі квартир об`єкту; сторона 2 отримує квартири, загальна площа яких становить 81% від загальної площі квартир об`єкту, 100% нежитлових приміщень соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення об`єкту, які необхідні для його обслуговування.

У п. 5.2 Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007 сторонам погоджено, що розподіл об`єкту після будівництва здійснюється відповідно до вимог п. 5.1 договору після здачі об`єкту в експлуатацію протягом 10-ти днів.

Згідно з п. 5.3 Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007 протягом строку дії договору, до введення об`єкту в експлуатацію, сторони шляхом підписання відповідного протоколу визначають перелік квартир і приміщень згідно з п. 5.1 договору, що будуть розподілені між сторонами за результатами будівництва об`єкту. Остаточні показники кількості квартир та загальної житлової площі об`єкту буде визначено на підставі довідки бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п. 7.1 Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007 договір діє з дня його підписання до 31.12.2020.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007, якими вносились зміни та доповнення до умов вказаного договору.

Зокрема, 23.05.2016 між сторонами укладено Додаткову угоду №7/312-07/40, відповідно до якої на виконання п. 2.1 Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007 сторони на підставі скоригованого робочого проекту розпочинають будівництво IV черги об`єкту - 158-квартирного 9-10 поверхового 2-х секційного житлового будинку №4; прогнозований строк завершення будівництва - 11.02.2018.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №7/312-07/40 від 23.05.2016 сторона 2 протягом строку дії договору погоджує із стороною 1 перелік квартир шляхом підписання попереднього та кінцевого актів розподілу площі житла (квартир).

У п. 3 Додаткової угоди №7/312-07/40 від 23.05.2016 зазначено, що після завершення будівництва об`єкту (черги) сторонами на підставі обмірів БТІ проводиться остаточний розподіл часток сторін (квартир, нежитлових приміщень), що оформлюється Остаточним актом розподілу площі житла (квартир), який у подальшому є підставою для оформлення таких квартир, нежитлових та допоміжних приміщень у власність сторін, як первісних набувачів. До акту включаються усі квартири, офісні та інші приміщення, а також окремі споруди, тощо, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №7/312-07/40 від 23.05.2016 сторони погоджують Попередній акт розподілу загальної площі житла (квартир), який додається до цієї додаткової угоди.

Попереднім актом розподілу (Додаток №1 до Додаткової угоди №7/312-07/40 від 23.05.2016) сторони погодили попередній розподіл кількості та загальної площі квартир, що передбачається здійснити.

27.12.2016 між сторонами укладено Додаткову угоду №11/312-07/40, відповідно до якої на виконання п. 2.1 Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007 сторони на підставі скоригованого робочого проекту розпочинають будівництво I черги об`єкту (багатоквартирний житловий будинок (секції 1-2-3-4) з вбудованими нежитловими приміщеннями (№1 на генплані) 168-квартирний 6-10 поверховий 4-х секційний житловий будинок №1.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №11/312-07/40 від 27.12.2016 сторона 2 протягом строку дії договору погоджує із стороною 1 перелік квартир шляхом підписання попереднього та кінцевого актів розподілу площі житла (квартир).

У п. 3 Додаткової угоди №11/312-07/40 від 27.12.2016 зазначено, що після завершення будівництва об`єкту (черги) сторонами на підставі обмірів БТІ проводиться остаточний розподіл часток сторін (квартир, нежитлових приміщень), що оформлюється Остаточним актом розподілу площі житла (квартир), який у подальшому є підставою для оформлення таких квартир, нежитлових та допоміжних приміщень у власність сторін, як первісних набувачів. До акту включаються усі квартири, офісні та інші приміщення, а також окремі споруди, тощо, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №11/312-07/40 від 27.12.2016 сторони погоджують Попередній акт розподілу загальної площі житла (квартир), який додається до цієї додаткової угоди.

Попереднім актом розподілу (Додаток №1 до Додаткової угоди №11/312-07/40 від 27.12.2016) сторони погодили попередній розподіл кількості та загальної площі квартир, що передбачається здійснити.

28.03.2018 між сторонами укладено Додаткову угоду №14/312-07/40, в якій зазначено, що за рахунок перепланування окремих приміщень громадського призначення та приміщень загального користування у 168-квартирному будинку №1 на вул. Олени Степанівни, 8 у м. Львові (1 черга будівництва) кількість квартир збільшилась до 173.

У п. 3 Додаткової угоди №14/312-07/40 від 28.03.2018 зазначено, що керуючись п. 3 Додаткової угоди №11/312-07/40 від 27.12.2016 та на підставі обмірів БТІ сторони провели остаточний розподіл часток (квартир, нежитлових приміщень) і погодили розподіл житла, про що склали Остаточний акт розподілу приміщень.

Остаточним актом розподілу (Додаток №1 до Додаткової угоди №14/312-07/40 від 28.03.2018) сторони погодили остаточний розподіл кількості та загальної площі квартир, що передбачається здійснити.

14.06.2019 між сторонами укладено Додаткову угоду №20/312-07/40, в якій зазначено, що за рахунок перепланування окремих приміщень громадського призначення та приміщень загального користування у 163-квартирному будинку №2 на вул. Олени Степанівни, 8 у м. Львові (2 черга будівництва) кількість квартир збільшилась до 168.

У п. 3 Додаткової угоди №20/312-07/40 від 14.06.2019 зазначено, що керуючись п. 3 Додаткової угоди №11/312-07/40 від 27.12.2016 та на підставі обмірів БТІ сторони провели остаточний розподіл часток (квартир, нежитлових приміщень) і погодили розподіл житла, про що склали Остаточний акт розподілу приміщень.

Остаточним актом розподілу (Додаток №1 до Додаткової угоди №20/312-07/40 від 14.06.2019) сторони погодили остаточний розподіл кількості та загальної площі квартир, що передбачається здійснити.

14.06.2019 між сторонами укладено Додаткову угоду №21/312-07/40, відповідно до якої керуючись п. 5.3 договору сторони погодили Попередній акт розподілу квартир та об`єктів соціальної інфраструктури з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного і адміністративного призначення по будинках №№3, 4, 5 на генплані.

Попереднім актом розподілу (Додаток №1 до Додаткової угоди №21/312-07/40 від 14.06.2019) сторони погодили попередній розподіл кількості та загальної площі квартир, що передбачається здійснити.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що як вбачається з п. 5.3 Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007, між сторонами підписується саме Протокол розподілу, тоді як між сторонами були складені Акти розподілу, процедура та порядок підписання яких договором взагалі не передбачені.

При цьому, наголошуючи на тому, що умовами Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007 не передбачено підписання Актів розподілу, позивач також вказує на те, що розподіляти річ (об`єкт нерухомості), яка визначена родовими ознаками, до створення такого об`єкту неможливо (тобто, до дати фактичного завершення будівництва).

Крім того, за твердженням позивача, попередні акти розподілу були підписані без врахування подальших змін в проектній документації та наразі не відповідають фактичним показникам будівництва, а їх застосування може привести до порушення сторонами відсоткового співвідношення, встановленого п. 5.1 Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007.

За таких обставин, на думку позивача, до завершення будівельних робіт на об`єкті у сторін відсутні права та підстави здійснювати розподіл площ, а отже і відсутні підстави укладати попередні Акти розподілу квартир та об`єктів соціальної інфраструктури, що свідчить про те, що вказані попередні та остаточні акти розподілу укладено передчасно, за відсутності необхідної право та дієздатності.

Враховуючи викладені обставини, позивач просить суд:

1) визнати недійсними:

- п. 3 Додаткової угоди №7/312-07/40 від 23.05.2016 до Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007,

- п. 4 Додаткової угоди №11/312-07/40 від 27.12.2016 до Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007,

- п. 1 Додаткової угоди №21/312-07/40 від 14.06.2019 до Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007,

- п. 3 Додаткової угоди №14/312-07/40 від 28.03.2018 до Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007,

- п. 3 Додаткової угоди №20/312-07/40 від 14.06.2019 до Договору №312-07/40 про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007;

2) визнати остаточні акти розподілу площ такими, що не породжують прав та обов`язків сторін договору:

- Остаточний акт розподілу загальної площі житла (квартир) 168-ми квартирного 6-9 поверхового багатоквартирного житлового будинку (секції 1-2-3-4) з вбудованими нежитловими приміщеннями та критим пассажем (житловий будинок №2 на генплані) 2 черги будівництва на вул. О Степанівни, 8 у м. Львові (Додаток №1 до договору в редакції Додаткової угоди №14/312-07/40 від 28.03.2018),

- Остаточний акт розподілу загальної площі житла (квартир) 168-ми квартирного 6-9 поверхового багатоквартирного житлового будинку (секції 1-2-3-4) з вбудованими нежитловими приміщеннями та критим пассажем (житловий будинок №2 на генплані) 2 черги будівництва на вул. О Степанівни, 8 у м. Львові (Додаток №1 до договору в редакції Додаткової угоди №20/312-07/40 від 14.06.2019);

3) визнати попередні акти розподілу такими, що не породжують прав та обов`язків сторін договору:

- Попередній акт розподілу загальної площі житла (квартир) у 158-квартирному 9-10 поверховому 2-х секційному житловому будинку №4 та об`єктів соціальної інфраструктури з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного і адміністративного призначення IV черги будівництва по вул. О. Степанівни, 8 у м. Львові (Додаток №1 до договору в редакції Додаткової угоди №7/312-07/40 від 23.05.2016),

- Попередній акт розподілу загальної площі житла (квартир) у 168-квартирному 6-10 поверховому 4-х секційному житловому будинку (№1 на генплані) з вбудовано-прибудованими приміщеннями І черги будівництва по вул. О. Степанівни, 8 у м. Львові (Додаток №1 до договору в редакції Додаткової угоди №11/312-07/40 від 27.12.2016),

- Попередній акт розподілу загальної площі житла (квартир) по будинках №№3, 4, 5 на генплані (Додаток №1 до договору в редакції Додаткової угоди №21/312-07/40 від 14.06.2019).

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Суд зазначає, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі №916/142/19.

У постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №905/1732/18 викладено правову позицію про те, що до позовів про права на нерухоме майно відносяться позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, зокрема: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 Цивільного кодексу України); негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (ст.391 Цивільного кодексу України); про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст.392 Цивільного кодексу України) тощо.

У постанові Верховного Суду від 03.06.2019 у справі №903/432/18 викладено правову позицію про те, що до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об`єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений щодо нерухомого майна. До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.

У постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №760/6693/17-ц судом зазначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм Верховний Суду у постанові від 19.06.2019 у справі №760/6693/17-ц висловив правову позицію, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно, вимог іпотекодержателя.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Більш того, 07.07.2020 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №910/10647/18, предметом спору у якій було визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 дійшла висновку, що у частині третій статті 16 Господарського процесуального кодексу України в попередній редакції йшлося про виключну підсудність господарським судам справ у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном.

Натомість у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції йдеться про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, тобто, перелік спорів цієї категорії розширено.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Таким чином, оскільки спір у даній справі стосується нерухомого майна та виник з приводу об`єкта нерухомого майна - багатофункціональний комплекс житлових будинків з об`єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення за адресою: м. Львів, вул. Олени Степанівни, 8, та стосується прав та обов`язків, пов`язаних з вказаним нерухомим майном, суд дійшов висновку, що такий спір повинен розглядатися за місцезнаходженням нерухомого майна (відповідно до ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України), тобто справа №910/7183/20 належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Львівської області.

Згідно з ч. 1 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У ч. 2 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Зважаючи на те, що спір у даній справі належить розглядати суду за місцезнаходженням нерухомого майна (м. Львів, вул. Олени Степанівни, 8), суд дійшов висновку передати справу №910/7183/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Карпати» до 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України (третя особа - Адміністрація державної прикордонної служби України) про визнання правочину частково недійсним на розгляд до Господарського суду Львівської області.

Керуючись статтями 30, 31, 182, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Справу №910/7183/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Карпати» до 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України (третя особа - Адміністрація державної прикордонної служби України) про визнання правочину частково недійсним передати на розгляд до Господарського суду Львівської області.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 11 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин