Рішення № 91496436, 07.09.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/108/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2020 Справа № 908/1725/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/1725/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕСС КОНСТРАКШН", ідентифікаційний код юридичної особи 41444303 (21017, м. Вінниція, вул. Гонти, буд. 39А)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Електротехніка", ідентифікаційний код юридичної особи 19275366 (71313, Запорізька область, Камянсько-Дніпровський район, с. Велика Знам`янка, вул. Степова, буд. 246 )

про стягнення 165 646 грн 21 коп.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Давидюк І.А., ордер ВН № 149707 від 03.08.2020;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕСС КОНСТРАКШН" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Електротехніка" 165 646 грн 21 коп.: 148195 грн 19 коп. суми отриманої попередньої оплати, 9325 грн 52 коп. пені, 2939 грн 36 коп. штрафу та 3% річних у сумі 5186 грн 14 коп. та суму судового збору.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2020 справу № 908/1725/20 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.07.2020 у справі №908/1725/20 позовна заява прийнята судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 30.07.2020 о 14 год. 40 хв.

28.07.2020 до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист з письмовими поясненнями.

29.07.2020 на електронну пошту суду від позивача надійшли письмові пояснення без електронного цифрового підпису.

Відповідно до ч. 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

На підставі викладеного, враховуючи приписи ст. 170 ГПК України, пояснення позивача до розгляду не прийняті.

30.07.2020 суд відкрив судове засідання з розгляду справи 908/1725/20. Перевірив явку представників сторін, представники сторін в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

На час розгляду справи, поштове повідомлення про вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 08.07.2020 відповідачу, до суду не поверталося.

В судовому засіданні 30.07.2020 суд прийняв до розгляду письмові пояснення позивача направлені до суду супровідним листом № 33 від 20.08.2020.

За наслідками судового засідання 30.07.2020, у зв`язку з тим, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 07.09.2020 об 11 год. 20 хв.

26.08.2020 від позивача у справі на виконання ухвали суду надійшов супровідний лист вих. № 39 від 14.08.2020 з доказами в підтвердження позовних вимог.

В судовому засіданні 07.09.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд оголосив про надходження до суду вищезазначених документів, які прийняті судом до розгляду.

Представник позивача підтримав позов повністю. Просив задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 148195 грн 19 коп. суми отриманої попередньої оплати, 9325 грн 52 коп. пені, 2939 грн 36 коп. штрафу та 3% річних у сумі 5186 грн 14 коп., у зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань щодо поставки товару.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Відзив на позовну заяву не надав. Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду даної справи. Повернення направленого за належною адресою відповідача конверта з ухвалою суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання» є належним повідомленням судом відповідача про розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про розгляд справи, достатність матеріали справи для розгляду спору, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

До того ж, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За наслідками судового засідання суд прийняв рішення, про що в судовому засіданні оголосив його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

УСТАНОВИВ:

14.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство «Електротехніка» (постачальник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕСС КОНТРАКШН" (покупець, позивач у справі) укладено договір поставки № 407-2 (надалі - договір)

Відповідно до предмету договору, за даним договором постачальник зобов`язується поставити у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та здійснювати його оплату на умовах даного договору. Кількість, асортимент, вартість товару, терміни поставки вказуються у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору ціна на товар, що поставляється постачальником вказується у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктами 5.1. та 5.2 договору передбачено, що покупець повинен сплатити на користь постачальника за поставлений ним товар. Оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом п`яти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури, або у строки, погоджені і встановлені сторонами у додатках до цього договору, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у національній валюті.

Відповідно до п. 6.2 договору, строки поставки товару - протягом двадцяти календарних днів з моменту оформлення покупцем замовлення постачальнику, або ж протягом іншого строку, визначеного сторонами відповідним додатком до цього договору. За погодженням з покупцем постачальник має право здійснити поставку товару достроково.

Розділом дев`ятим договору передбачено відповідальність сторін за не виконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором.

Усі спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, або які залишилися не врегульованими, розв`язуються у господарському суді в установленому діючим законодавством України порядку.

Вищевказаний договір підписаний з боку обох сторін. В установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

На виконання умов договору, відповідачем виставлено рахунки:

- № 1314 від 14.09.2017 на суму 2 575 871 грн 77 коп., та

- № 1461 від 10.10.2017 на суму 324391 грн 84 коп.

Платіжними дорученнями № 96 від 15.09.2017 на суму 909 130 грн 06 коп. та № 130 від 22.09.2017 на суму 666 741 грн 71 коп. позивач оплатив рахунок № 1314 від 14.09.2017 на загальну суму 2 575 871 грн 77 коп.

Платіжним дорученням № 211 від 17.10.2017 на суму 324 391 грн 84 коп. позивач оплатив рахунок № 1461 від 10.10.2017 на суму 324391 грн 84 коп.

Відповідачем на виконання умов договору, але несвоєчасно та не у повному обсязі поставлено товар за видатковими накладними від 06.10.2017, 19.10.2017, 07.11.2017 та 01.12.2017, у зв`язку з чим, вартість непоставленого товару відповідачем позивачеві саме за договором склала 11 744 грн 49 коп.

Також, у 2019 році між позивачем та відповідачем досягнуто домовленість щодо поставки товару без укладення письмового договору, у зв`язку з чим, відповідачем було виставлено позивачеві рахунок № 257 від 13.03.2019 на суму 1 142 916 грн 62 коп.

Платіжним дорученням № 331 від 21.03.2019 позивач сплатив відповідачеві за вказаним рахунком 571 458 грн 31 коп.

Відповідачем позивачу товар за вищевказаним рахунком поставлений частково, вартість непоставленого відповідачем на користь позивача товару склала 136 450 грн 70 коп.

З метою досудового захисту своїх прав та інтересів, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 155 від 24.10.2019, згідно з якою, вимагав від постачальника повернення сплачених грошових коштів у розмірі 148 195 грн 19 коп. у термін до 10.11.2019.

Претензія направлена позивачем відповідачеві 26.10.2019 залишилась без відповіді.

Стягнення з відповідача на користь позивача 148195 грн 19 коп. суми отриманої попередньої оплати, 9325 грн 52 коп. пені, 2939 грн 36 коп. штрафу та 3% річних у сумі 5186 грн 14 коп. було предметом судового розгляду у цій справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.13, ч.1, 2 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 67, ч.4 ст.179 ГК України, ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договорами поставки: договором поставки № 407-2 від 14.09.2017 та договором поставки оформленим виставленим відповідачем позивачу рахунком № 257 від 13.03.2019 на суму 1 142 916 грн 62 коп. та платіжним дорученням № 331 від 21.03.2019, яким позивач сплатив відповідачеві за вказаним рахунком 571 458 грн 31 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї ж норми Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, судом встановлено, що позивач на виконання умов договору поставки № 407-2 від 14.09.2017 здійснив передоплату за виставленими рахунками № 1314 від 14.09.2017 на суму 2 575 871 грн 77 коп. та № 1461 від 10.10.2017 на суму 324391 грн 84 коп. платіжними дорученнями № 96 від 15.09.2017 на суму 909 130 грн 06 коп., № 130 від 22.09.2017 на суму 666 741 грн 71 коп., № 211 від 17.10.2017 на суму 324 391 грн 84 коп.

Відповідачем на виконання умов договору поставлено товар за видатковими накладними від 06.10.2017, 19.10.2017, 07.11.2017 та 01.12.2017, у зв`язку з чим, вартість непоставленого товару відповідачем позивачеві за договором та здійсненою сумою передоплати склала 11 744 грн 49 коп.

Крім того, за досягнутою між позивачем та відповідачем домовленістю, за виставленим відповідачем позивачеві рахунком № 257 від 13.03.2019 на суму 1 142 916 грн 62 коп., платіжним дорученням № 331 від 21.03.2019 позивач сплатив відповідачеві за вказаним рахунком суму передоплати у розмірі 571 458 грн 31 коп. Відповідачем поставлено відповідачеві попередньо сплачений товар на суму 412 055 грн 02 коп., що підтверджується видатковою накладною вих. № 405 від 24.06.2019 та товару на суму 22952 грн 59 коп.

Вартість недопоставленого товару за рахунком № 257 від 13.03.2019 та здійсненою сумою передоплати - 571 458 грн 31 коп. склала 136 450 грн. 70 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.2 договору, строки поставки товару - протягом двадцяти календарних днів з моменту оформлення покупцем замовлення постачальнику, або ж протягом іншого строку, визначеного сторонами відповідним додатком до цього договору. За погодженням з покупцем постачальник має право здійснити поставку товару достроково.

Враховуючи відсутність окремо оформлених замовлень на поставку товару, належним чином оформленими замовленнями товару є платіжні доручення, згідно з якими, позивач погодився із товаром та його ціною, згідно з виставленими відповідачем рахунками.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе договірні зобов`язання зі своєчасної поставки товару належним чином не виконав, а виконав частково, та з порушенням строків поставки, згідно з п. 6.2 договору.

Щодо поставки товару на суму передоплати у розмірі 571 458 грн 31 коп. за рахунком № 257 від 13.03.2019, відповідач також прострочив поставку товару на суму 136 450 грн 00 коп.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 155 від 24.10.2019, згідно з якою, вимагав від постачальника повернення сплачених грошових коштів у розмірі 148 195 грн 19 коп. (11744 грн 49 коп. за договором поставки та 136450 грн 70 коп. за поставкою 2019 року) у термін до 10.11.2019.

Претензія направлена позивачем відповідачеві 26.10.2019 залишилась без відповіді.

Враховуючи не поставку відповідачем позивачу товару на загальну суму 148 195 грн 19 коп. (11744 грн 49 коп. за договором поставки та 136450 грн 70 коп. за поставкою 2019 року) та не повернення у встановлений у вимозі строк суми попередньої оплати, суд вважає обґрунтованими та правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 148 195 грн 19 коп. суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що зобов`язання відповідача перед позивачем з повернення грошових коштів виникли з моменту закінчення строку, встановленого у письмовій вимозі (претензії) про повернення 148 195 грн 19 коп. суми передоплати, стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних є обґрунтованим та правомірним з 12.11.2019 (оскільки 10.11.2019 є вихідним днем, і відповідач повинен був повернути суму передоплати за вимогою до 11.11.2019, включно) по 29.06.2020 (день закінчення нарахування за розрахунком позивача) в сумі 2807 грн 66 коп.

У іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 2378 грн 48 коп. суд відмовляє, як у безпідставною заявлених.

Щодо стягнення штрафних санкцій за несвоєчасними та не у повному обсязі здійсненими поставками товару за договором поставки № 407-2 від 14.09.2017, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За визначенням ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Позивач у позові та представник позивача у судовому засіданні наполягали на стягненні з відповідача на користь позивача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 9325 грн 52 коп. саме на підставі п. 9.3 договору поставки.

Відповідно до п. 9.3 договору, за запитом постраждалої сторони у разі невиконання або неналежного виконання покупцем вимог стосовно порядку оплати товару, він зобов`язаний на першу вимогу постачальника сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Отже, згідно з вказаним пунктом договору, передбачено стягнення пені саме з покупця, тобто позивача на користь постачальника (відповідача) за прострочення здійснення оплати за товар, а не з постачальника за прострочення поставки товару чи повернення коштів.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені згідно з п. 9.3 договору є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Згідно з п. 9.4 договору, на підставі якого позивачем заявлено штраф за порушення постачальником строку поставки саме за договором поставки № 407-2 від 14.09.2017, за запитом постраждалої сторони у разі порушення постачальником строків поставки за договором більше ніж на п`ятнадцять календарних днів покупець додатково та одноразово має право стягнути з постачальника штраф в розмірі 10% від вартості непоставленого в строк товару.

Згідно з розрахунку позивача, останній стягує з відповідача штраф на суму непоставленого саме за договором поставки № 407-2 товару в розмірі 11744 грн 49 коп. Однак, при цьому, стягує штраф за кожен день прострочення, що не відповідає правовій природі відповідного штрафу та п. 9.4 договору.

В даному випадку, сума штрафу, згідно з п. 9.4 договору, за непоставлений товар в сумі 11744 грн 49 коп. складає 1174 грн 45 коп. (11744 грн 49 коп.*10%) і саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У іншій частині позовних вимог щодо штрафу в сумі 1764 грн 91 коп. суд відмовляє, як у безпідставною заявлених.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом (загальний розмір якого складає 2484 грн 69 коп.) покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам, у зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2282 грн 66 коп. судового збору. 202 грн 03 коп. судового збору покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Електротехніка", ідентифікаційний код юридичної особи 19275366 (71313, Запорізька область, Камянсько-Дніпровський район, с. Велика Знам`янка, вул. Степова, буд. 246 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕСС КОНСТРАКШН", ідентифікаційний код юридичної особи 41444303 (21017, м. Вінниція, вул. Гонти, буд. 39А) 148195 (сто сорок вісім тисяч сто дев`яносто п`ять) грн 19 коп. суми отриманої попередньої оплати, 1174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн 45 коп. штрафу, 3% річних у сумі 2807 (дві тисячі вісімсот сім) грн 66 коп. та 2282 (дві тисячі двісті вісімдесят дві) грн 66 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 9325 грн 52 коп. пені, 1764, 91 грн штрафу, 2378,48 грн 3% річних, 202 грн 03 коп судового збору відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 14.09.2020.

Суддя А.О. Науменко