Рішення № 91496248, 10.09.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.2020 Справа № 905/1965/19 (905/654/20)

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Новікової К.Ю. у відкритому судовому засіданні розглянувши господарську справу за позовом Комунального концерну "Центр комунального сервісу" до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення 500000,00 грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача (в режимі відеоконференції) - Розпаченюк А.С. (за довіреністю), Жекова Г.І. (за довіреністю);

від відповідача (в режимі відеоконференції) - Щербань Л.А. (за довіреністю).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальний концерн "Центр комунального сервісу" звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення 500 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору доручення №123-КЕ від 25.05.2018.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1965/19 (905/654/20) за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 12.05.2020 року.

23.04.2020 до Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшов відзив на позовну в якому останній проти позовних вимог заперечує в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.05.2020 повідомлено сторін, що розгляд справи не відбудеться у зв`язку із встановлення карантину та обмежувальних заходів на території України, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби "COVID-19" та зазначено, що про дату та час проведення судового засідання учасники справи будуть повідомленні додатково ухвалою Господарського суду Донецької області після закінчення дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.06.2020 судове засідання призначено на 16.07.2020.

15.07.2020 на електронну пошту Господарського суду Донецької області надійшло клопотання від представника позивача про відкладення підготовчого засідання та надання строку для підготовки відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.07.2020 підготовче засідання відкладено на 11.08.2020.

11.08.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшла відповідь на відзив та письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.08.2020 закрито підготовче провадження у справі №905/1965/19 (905/654/20) та призначено розгляд справи по суті на 10.09.2020 року.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив суд відмовити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2018 року між Акціонерним товариством «Київенерго» (в подальшому перейменовано в Акціонерне товариство «К.ЕНЕРГО») та Комунальним Концерном «Центр комунального сервісу» було укладено Договір Доручення №123-КЕ (в редакції Додаткової угоди №3 від 01.07.2019).

П. 2.1 Договору передбачено, що Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе зобов`язання вчинити від імені та на користь Довірителя (з урахуванням вимог Регламентів та/або додаткових угод до цього Договору, які є його невід`ємними частинами) наступні дії:

2.1.1. Прийом Споживачів;

2.1.2. Обробка звернень Споживачів та надання відповідей;

2.1.3. Проведення звіряння взаєморозрахунків Споживачами за відпущену теплову енергію/комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з подальшим підписанням документів від імені Довірителя;

2.1.4. Врегулювання взаємовідносин зі Споживачами, які мають дебіторську заборгованість;

2.1.5. Врегулювання взаємовідносин із Споживачами, які одночасно мають дебіторську та кредиторську заборгованість за визначеним Довірителем алгоритмом;

2.1.6. Прийняття від Споживачів заяв, які мають переплату (кредиторську заборгованість);

2.1.7. Проведення досудової роботи з боржниками Довірителя яка супроводжується підготовкою та направленням боржникам претензій, інформаційних повідомлень, контактом із боржниками за допомогою засобів телефонного зв`язку, мережі Інтернет (за допомогою веб-сайту, електронних розсипок тощо), особистим контактом (у разі потреби);

2.1.8. Укладення із боржниками від імені Довірителя договорів реструктуризації (розстрочки) заборгованості, договорів поруки, договорів переведення боргу, та здійснення контролю за їх виконанням відповідно до розроблених Довірителем та наданих повіреному критеріїв та опису взаємодії Сторін при прийнятті рішення, викладених в Регламентах та/або додатках до цього Договору, які є його невід`ємними частинами;

2.1.9. Здійснення всіх типів коригувань в базах даних білінгових систем відповідно до розроблених Довірителем та наданих Повіреному критеріїв та опису взаємодії Сторін при прийнятті рішення щодо проведення коригувань та під час їх проведення, викладених в Регламентах та/або додатках до цього Договору, які є його невід`ємними частинами;

2.1.10. Внесення інформації в бази даних програмних продуктів по всім типам договорів Споживачів;

2.1.11. Виконання комплексу доручень з обробки інформації про Споживачів для проведення обліку особових рахунків, договорів, коригувань, оплат, заборгованості Споживачів і т.і. відповідно до розроблених Довірителем та наданих повіреному критеріїв та опису взаємодії Сторін при прийнятті рішення, викладених в Регламентах та/або додатках до цього Договору, які є його невід`ємними частинами;

2.1.12. Підготовка проектів відповідей на запити Довірителя згідно із законодавством з питань, які потребують опрацювання у відповідних структурних підрозділах Довірителя;

2.1.13. Формування звітів та розрахункових і звітних документів для бухгалтерського та податкового обліку, визначених в Регламентах та/або додатках до цього Договору, які є його невід`ємними частинами;

2.1.14. Вносити в базу даних білінгових систем інформацію щодо прийнятих платежів Споживачів на рахунки Довірителя;

2.1.15. Виконувати підготування реєстрів здійснення перерахунків, прийнятих платежів, що надійшли на рахунки Довірителя за відпущені Споживачам теплову енергію, комунальні послуги централізованого опалення/гарячого водопостачання в розрізі адміністративних районів.

Відповідно до п. 4.3. Договору доручення винагорода Повіреного за представництво інтересів Довірителя на умовах цього Договору за кожен календарний місяць виконання доручень Довірителя, 500 000,00 (п`ятсот тисяч гривень) грн, враховуючи ПДВ.

За результатами виконання доручень Довірителя, Повірений до 8 (восьмого) числа місяця, наступного за місцем, в якому виконувались доручення, оформляє та передає на підписання Довірителю акти (п.4.5 Договору).

Доручення визначено, що Протягом 5 (п`ят) робочих днів з моменту отримання актів, Довіритель, у разі відсутності заперечень, підписує акти, після чого один примірник акту повертає Повіреному або у цей же строк направляє Повіреному письмову вмотивовану відмову від їх підписання. Після усунення зауважень Повірений повторно надає акти на підписання Довірителю (п.4.6 Договору).

У випадку не підписання Довірителем актів у встановлений цим пунктом строк та не направлення у вищевказаний строк мотивованої відмови, акти вважаються погодженими Довірителем без зауважень, що є підставою для виплати Повіреному винагороди (п.4.7 Договору).

Оплата винагороди та відшкодування витрат Повіреного здійснюється шляхом щомісячного перерахування Довірителем грошових коштів в безготівковій формі на рахунок Повіреного у 10-денний строк з дати підписання Сторонами актів (п.4.8 Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2019 року (п.9.1 Договору).

У разі, якщо за 30 днів до моменту припинення дії даного Договору жодна із Сторін не повідомить про його розірвання, договір вважається пролонгованим щоразу на кожний наступний рік (п.9.2 Договору).

Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.9.3 Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Додатковою угодою №6 від 20.01.2020 до договору доручення від 25.08.2018 №123-КЕ сторони дійшли згоди припинити дію Договору доручення від 25.08.2018 №123-КЕ в частині виконання доручення з 01.02.2020. В частині проведення розрахунків Договір доручення від 25.05.2018 №123-КЕ продовжує діяти до повного їх виконання.

20.02.2020 Відповідач направив на адресу Позивача лист з Актом надання послуг №3 від 07.02.2020 року.

Позивач зазначає, що Акт отримано Відповідачем 26.02.2020 року, тобто з урахуванням пп. 4.6. Договору Доручення, останнім днем підписання та направлення такого Акту Повіреному або надання вмотивованої письмової відмови від його підписання припадало на 03.03.2020 року.

Оскільки, Відповідачем не було відреаговано на лист Позивача від 20.02.2020 р., тому Позивачем 20.03.2020 року було направлено на адресу Відповідача Вимогу про сплату заборгованості за актом надання послуг від 07.02.2020 року №3.

Однак, відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Вважаючи порушеним своє право Комунальний концерн "Центр комунального сервісу" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "К.Енерго" коштів у розмірі 500 000,00 грн.

Відповідач проти позову заперечував, оскільки Позивачем, як Повіреним, за Договором доручення у січні 2020 року не виконувалось жодних доручень Відповідача, як Довірителя, шляхом надання послуг, визначених у п. 2.1. Договору доручення, рівно як і в інший спосіб.

Відповідно до змісту Акту надання послуг № 3 від 07.02.2020 у розділі «Найменування робіт, послуг» зазначено «Винагорода Повіреного за представництво інтересів Довірителя згідно Договору-доручення № 123-КЕ від 25.05.2018 за січень 2020 року».

На думку АТ «К.Енерго», із зазначеного акту неможливо встановити, які ж саме доручення виконував Позивач, як Повірений, відповідний акт не містить жодного виду послуг, передбачених п. 2.1. Договору доручення, тобто відповідний акт не підтверджує надання жодних послуг, оскільки такі послуги Позивачем і не надавались.

АТ «К.Енерго» зазначає, що Відповідач, як Довіритель за Договором доручення, на виконання п. 3.2.4. Договору доручення, 01.07.2019 видав Повіреному довіреність, строк дії якої скінчився 31.12.2019, тобто в січні місяці 2020 року. Позивач, як Повірений за Договором доручення, не міг вчиняти жодних дій від імені та в інтересах Відповідача, як Довірителя за Договором доручення, більше того, Відповідач не надавав Позивачу жодних доручень.

Також, позивач обмежив права доступу Відповідачу до своїх баз даних/програмних продуктів щодо інформації про споживачів, які мають заборгованість/переплату за послуги Довірителя. Тобто, у січні 2020 Повірений фізично не міг надати жодну послугу, що передбачена п. 2.1. Договору доручення, оскільки у Повіреного не було доступу до відповідних баз даних/програмних продуктів Довірителя.

Листом № 02/78 від 08.01.2020 Позивач повідомив Відповідача про відсутність доступу до бази даних/програмних продуктів, про закінчення строку дії довіреності 31.12.2019, про відсутність у Повіреного необхідних умов та повноважень для належного виконання умов Договору доручення.

У відповідь на зазначений лист Відповідач направив Позивачу відповідь, де, було зазначено, чому Відповідач обмежив права доступу Повіреному до своїх баз даних/програмних продуктів щодо інформації про споживачів, які мають заборгованість/переплату за послуги Довірителя, а саме Відповідачем було зафіксовано непоодинокі порушення Позивачем умов розділу 8 Договору доручення, які виражаються у розголошенні конфіденційної інформації, яка розміщена у відповідних програмних продуктах АТ «К.ЕНЕРГО», третім особам. Цим же листом Відповідач повідомив Позивача про те, що не вважає за необхідне продовжувати дію Договору доручення, а тому припинив надавити доручення Позивачу як Повіреному і повідомив Позивача про відмову Довірителя від Договору доручення № 123-КЕ від 25.05.2018 та його припинення на підставі п. 1.ч. 1 ст. 1008 ЦК України.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, заявлена позивачем сума до стягнення у розмірі 500 000,00 грн становить заборгованість відповідача за Договором доручення №123-КЕ від 25.05.2018, а саме за актам наданих послуг №3 від 07.02.2020 року.

За приписами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів визначено у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (далі -Положення).

Відповідно до п. 2.1 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм (п. 2. 7 Положення).

Пунктами 2.15, 2.16 Положення визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності підприємства визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000 (далі - Положення (стандарт).

Відповідно до п. 2 Положення (стандарт) норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Згідно з п. 5 Положення 11 зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відповідно до змісту Акту надання послуг № 3 від 07.02.2020 у розділі «Найменування робіт, послуг» зазначено «Винагорода Повіреного за представництво інтересів Довірителя згідно Договору-доручення № 123-КЕ від 25.05.2018 за січень 2020 року».

Тобто, із зазначеного акту неможливо встановити, які ж саме доручення виконував Позивач, як Повірений, відповідний акт не містить жодного виду послуг, передбачених п. 2.1. Договору доручення, тобто відповідний акт не підтверджує надання жодних послуг, оскільки такі послуги Позивачем і не надавались.

Враховуючи вказані правові норми, суд дійшов висновку, що спірний акт надання послуг не відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством до первинних документів, а отже не може підтверджувати здійснення господарської операції між сторонами чи наявність зобов`язання за договором.

Крім того, у вищезазначеному акті зазначено «представництво інтересів Довірителя» тобто, відповідно до п. 3.2.4. Договору доручення Довіритель має видати Повіреному довіреність на вчинення дій, визначених у п. 2.1. цього Договору.

Дана норма Договору доручення кореспондується із приписами норм Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), відповідно до ст. 244 якого встановлено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Відповідач, як Довіритель за Договором доручення, на виконання п. 3.2.4. Договору доручення, 01.07.2019 видав Повіреному довіреність, строк дії якої скінчився 31.12.2019, тобто в січні місяці 2020 року Позивач, як Повірений за Договором доручення, не міг вчиняти жодних дій від імені та в інтересах Відповідача, як Довірителя за Договором доручення.

Окрім цього, що відповідно до п. 3.2.3. Договору доручення Довіритель має надати Повіреному наявну інформацію, необхідну для здійснення дій, зазначених у п. 2.1. цього Договору, в тому числі інформацію про споживачів, які мають заборгованість/переплату за послуги Довірителя та з якими Повірений проводить роботу на підставі цього Договору. Надання інформації здійснюється, в тому числі, шляхом надання Довірителем Повіреному відповідних баз даних/програмних продуктів Довірителя.

Однак, Довіритель обмежив права доступу Повіреному до своїх баз даних/програмних продуктів щодо інформації про споживачів, які мають заборгованість/переплату за послуги Довірителя. Тобто, у січні 2020 Повірений не міг надати жодну послугу, що передбачена п. 2.1. Договору доручення, оскільки у Повіреного не було доступу до відповідних баз даних/програмних продуктів Довірителя.

Своїм листом № 02/78 від 08.01.2020 Позивач повідомив Відповідача про всі вищезазначені обставини, про відсутність доступу до бази даних/програмних продуктів, про закінчення строку дії довіреності 31.12.2019, про відсутність у Повіреного необхідних умов та повноважень для належного виконання умов Договору доручення.

У відповідь на зазначений лист Відповідач направив Позивачу відповідь, де, було зазначено, чому Відповідач обмежив права доступу Повіреному до своїх баз даних/програмних продуктів щодо інформації про споживачів, які мають заборгованість/переплату за послуги Довірителя, а саме Відповідачем було зафіксовано непоодинокі порушення Позивачем умов розділу 8 Договору доручення, які виражаються у розголошенні конфіденційної інформації, яка розміщена у відповідних програмних продуктах АТ «К.ЕНЕРГО», третім особам. Цим же листом Відповідач повідомив Позивача про те, що не вважає за необхідне продовжувати дію Договору доручення, а тому припинив надавити доручення Позивачу як Повіреному і повідомив Позивача про відмову Довірителя від Договору доручення № 123-КЕ від 25.05.2018 та його припинення на підставі п. 1. ч. 1 ст. 1008 ЦК України.

Враховуючи зазначене, Відповідач не міг отримати послуги, оскільки у Позивача був відсутній доступ до баз даних/програмних продуктів Відповідача щодо інформації про споживачів, які мають борг/переплату перед Відповідачем, тобто Позивач був позбавлений можливості надавати послуги, передбачені п. 2.1. Договору доручення,

Крім того, строк дії довіреності Позивача на вчинення дій, передбачених п. 2.1. Договору, закінчився 31.12.2019, тобто у січні 2020 року Позивач не був уповноважений діяти від імені та в інтересах Відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження представництва інтересів Довірителя згідно Договору-доручення № 123-КЕ від 25.05.2018 за січень 2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач та відповідач, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд відмовляє у задоволені позову.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишити за Комунальним Концерном «Центр комунального сервісу»

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Комунального концерну "Центр комунального сервісу" до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення 500 000,00 грн. - відмовити повністю.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 10 вересня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2020 року.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов