Рішення № 91496237, 09.09.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.09.2020 Справа № 905/1859/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Жилбудсервіс", м. Щастя Луганської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерого" в особі Відокремленого підрозділу "Луганська теплова електрична станція", м. Курахове Донецької області

про стягнення коштів у розмірі 557 789,95 грн., -

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Чорнуха Є.В. за довіреністю №176/ВЄ/2020 від 14.07.2020

Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 11.12.2019 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 22.01.2020 року.

У судовому засіданні 17.08.2020 оголошено перерву до 09.09.2020 року.

Комунальне підприємство "Жилбудсервіс", м. Щастя Луганської області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерого" в особі Відокремленого підрозділу "Луганська теплова електрична станція", м. Курахове Донецької області про стягнення коштів у розмірі 557 789,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не належно виконано умови договору №4437-ВЭ-ЛуТЭС від 17.01.2019 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 193, 218, 220, 229 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 614, 629 Цивільного кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1859/19 визначено суддю Огороднік Д.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.09.2019р. позовну заяву Комунального підприємства "Жилбудсервіс", м. Щастя Луганської області залишено без руху.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2019р., у зв`язку з перебуванням судді Огороднік Д.М. у відрядженні, визначено головуючим суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 24.10.2019 позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/1859/19.

11 грудня 2019 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив б/н від 10.12.2019, в якому останній заперечив проти позовних вимог, зазначивши про відсутність правових підстав для стягнення спірної заборгованості внаслідок взаємозаліку суми основного боргу у розмірі 536 487,13 грн. за заявою відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.10.2019. Крім того, відповідачем зазначено про необґрунтованість, не співмірність вартості послуг адвоката у розмірі 50 000,00 грн. зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, отже справедливим розміром витрат на професійну правничу допомогу є 2 500,00 грн.

14 січня 2020 року до господарського суду Донецької області від позивача надійшла відповідь б/н від 10.01.2020 на відзив, в якій позивач зазначив про помилковість та необґрунтованість тверджень відповідача про взаємозалік суми основного боргу внаслідок укладання між відповідачем та КП «ЩТЕК» договору №5143-ВЭ-ЛуТЭС про відступлення права вимоги за договором №290917-06/17 від 29.09.2017, за яким позивач є боржником, оскільки 07.08.2019 між КП «ЩТЕК» та позивачем укладено договір №161 про розстрочення заборгованості, за умовами якого боржник - КП «Жилбудсервіс» (позивач) зобов`язався погасити заборгованість за договором №290917-06/17 від 29.09.2017 за період з вересня 2019 по серпень 2020 року, отже відсутні підстави для зарахування зустрічних однорідних вимог за договором №5143-ВЭ-ЛуТЭС про відступлення права вимоги.

27 січня 2020 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява б/н від 24.01.2020р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерого" в особі Відокремленого підрозділу "Луганська теплова електрична станція", м. Курахове Донецької області до Комунального підприємства "Жилбудсервіс", м. Щастя Луганської області про визнання правочину про взаємозалік укладеним.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.01.2020р. зустрічну позовну заяву б/н від 24.01.2020р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерого" в особі Відокремленого підрозділу "Луганська теплова електрична станція", м. Курахове Донецької області повернуто без розгляду.

У підготовчому судовому засіданні 14.01.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/1859/19 до розгляду по суті на 03.02.2020 року.

03 лютого 2020 року через канцелярію господарського суду Донецької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерого" надійшла апеляційна скарга №31-01/2020 від 31.01.2020р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.01.2020р. у справі №905/1859/19.

Разом з цим, від відповідача надійшло клопотання б/н від 03.02.2020р. про зупинення провадження у справі №905/1859/19 до розгляду апеляційної скарги №31-01/2020 від 31.01.2020р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.02.2020 зупинено провадження у справі №905/1859/19 до повернення матеріалів справи №905/1859/19 до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.07.2020 поновлено провадження у справі 905/1859/19, розгляд справи по суті призначено на 17.08.2020 року.

17.08.2020 року до господарського суду Донецької області від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких відповідачем зазначено про відсутність боргу заявленого позивачем, оскільки зобов`язання відповідача з оплати боргу у розмірі 536 87,13 грн. припинено внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог, платіжним дорученням №76651 від 18.04.2019 відповідачем сплачено 5 993,79 грн. за водовідведення за березень 2019, залишок боргу у розмірі 12 600,00 грн. сплачено останнім 02.10.2019 року. Також, відповідач заперечив проти розміру витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн. з підстав їх необґрунтованості.

У судове засідання 09.09.2020 представник позивача не з`явився, про дату та час розгляду справи по суті повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, зазначивши про залік зустрічних однорідних вимог на суму 536 487,13 грн., крім того зазначив про сплату залишку основного боргу у розмірі 12 600,00 грн., в підтвердження чого надав копію платіжного доручення №184350 від 02.10.2019 року.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст.210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» в особі відокремленого підрозділу «Луганська теплова станція» ТОВ «ДТЕК Східенерго» (далі - Споживач) та Комунальним підприємством «Жилбудсервіс» (далі - Виконавець) укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №4437-ВЭ-ЛуТЭС (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого Виконавець зобов`язується цілодобово надавати Споживачеві послуги з централізованої водопостачання (код 65100000-4 Послуги з розподілу води та супутні послуги) і централізованого водовідведення (код 90400000-1 Послуги у сфері водовідведення) - надалі за текстом - послуги з водопостачання та водовідведення, в обсязі встановлених ліміт: водоспоживання та водовідведення (Додаток № 1) та відповідної якості (Додаток № 2), Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги Виконавця за встановлений тарифами, у строки та на умовах, передбачених цим договором. Характеристика об`єкта надання послуг: виробничий об`єкт - ДТЕК ЛУГАНСЬКА ТЕС, що споживає для санітарно - побутових потре працівників питну воду і здійснює скид господарсько-побутових стоків за адресою: м. Щастя, вул. Гагаріна, 1 «О» (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору на момент укладення договору тарифи на надання послуг з водопостачанню - водовідведення становлять: водопостачання -14,150 грн/куб.м з ПДВ; водовідведення -16,846 грн./куб.м з ПДВ.

Орієнтовна річна вартість послуг цього договору на водопостачання та водовідведення визначається виходячи із зазначених у п.2.1 тарифів і лімітів на водопостачання водовідведення (Додаток № 1) і становить: оплата за послуги з водопостачання становить 1 898 458,33 грн., крім того ПДВ - 379 691,67 грн., разом з ПДВ 2 278 150,00 грн.; оплата за послуги з водовідведення становить 645 763,33 грн., крім того ПДВ - 129 152,67 грн., разом,з ПДВ - 774 916,00 грн. (п.2.3. Договору).

Згідно п.3.2. Договору Розрахунки за цим договором за спожиті послуги здійснюються в наступному порядку: шляхом перерахування авансового платежу на поточний рахунок Виконавця в розмірі 30% вартості послуг, спожитих у попередньому місяці, до 25 числа поточного місяця, на підставі отриманого від Виконавця рахунку; Остаточний розрахунок здійснюється до 15 числа місяця, наступного за звітним на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт, по фактично наданим послугам та отриманого від Виконавця рахунку.

Розділом 4 Договору визначені права та обов`язки сторін.

Так, за умовами п.4.2.1 Договору Споживач зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити плату Виконавцю за спожиту воду і скинуті сто відповідно до виставлених рахунків та умов договору.

За приписами п.5.1.1. Договору за порушення термінів оплати Споживач спланує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 100 % від загальної суми заборгованості.

Пунктом 10.1. встановлено, що цей договір діє з 01.01.2019 по 31.12.2019 та набирає чинності з дати підписання, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір та додатки до нього підписані уповноваженими представниками Сторін у встановленому чинним законодавством порядку.

В підтвердження виконання своїх зобов`язань з водопостачання та водовідведення на користь відповідача на загальну суму 1 073 008,81 грн., позивачем надані Акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг) №1082 та №1083 від 31.03.2019, №1465 та №1464 від 30.04.2019, №1699 та №1700 від 31.05.2019, №2198 та №2197 від 30.06.2019, №2568 та 2567 від 31.07.2019, №2852 та №2851 від 31.08.2019, які підписані відповідачем без зауважень.

Разом з цим, в матеріалах справи наявні рахунки на оплату №681 від 15.03.2019 на суму 10 427,65 грн., №1093 від 31.03.2019 на суму 19 979,30 грн., №1707 від 31.05.2019 на суму 159 864,69 грн., №1481 від 15.05.2019 на суму 34 016,60 грн., №1710 від 15.06.2019 на суму 47 962,98 грн., №2204 від 30.06.2019 на суму 172 226,64 грн., №2207 від 15.07.2019 на суму 51 666,20 грн., №2582 від 31.07.2019 на суму 172 065,64 грн., №2581 від 15.08.2019 на суму 51 612,54 грн., №2870 від 31.08.2019 на суму 188 542,29 грн., №1480 від 30.04.2019 на суму 11 185,72 грн., №1094 від 15.04.2019 на суму 5 997,16 грн., №1479 від 15.05.2019 на суму 3 352,34 грн., №1708 від 31.05.2019 на суму 10 443,48 грн., №1709 від 15.06.2019 на суму 3 141,71 грн., №2205 від 30.06.2019 на суму 12 458,51 грн., №2206 від 15.07.2019 на суму 3 748,38 грн., №2583 від 31.07.2019 на суму 46 150,62 грн., №2580 від 15.08.2019 на суму 13 845,19 грн. та №2871 від 31.08.2019 на суму 45 738,95 грн. (а.с.41-50).

Листом №05/907 від 12.09.2019 року позивач направив на адресу відповідача акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.08.2019 з проханням підписати останній, який отримано відповідачем - 17.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №9148000355178 (а.с.57).

Разом з цим, 11.10.2019 між Комунальним підприємством «Щастинська теплова енергетична компанія» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (Новий кредитор) укладено договір №5143-ВЭ-ЛуТЭС про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор передає належне йому право вимоги до КП «Жилбудсервіс» по договору №290917-06/37 від 29.09.2017 (Основний договір), а Новий кредитор приймає право вимоги зобов`язань на суму 536 487,13 грн., які виникли на підставі підписаних між первісним кредитором та КП «Жилбудсервіс» актів приймання - передавання товарної продукції №337 від 31.12.2017, №17 від 31.01.2018, №71 від 28.02.2018, №122 від 31.03.2018, №173 від 10.04.2018, №229 від 31.10.2018, №271 від 30.11.2018, №324 від 31.12.2018, №25 від 31.01.2019, №77 від 28.02.2019, №133 від 31.03.2019, №184 від 09.04.2019, що належне Первісному кредитору за Основним договором. З цього договору випливає, що з дати укладення цього договору Новий кредитор займає місце Первісного кредитора у вказаному в п.1.1. договору зобов`язанні Основного договору в обсязі та порядку, вказаному в цьому договорі (п.1.2) (а.с.86,87).

Актом прийму-передачі від 11.10.2019 Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв оригінали документів за переліком зазначеним в акті (а.с.191).

Листом №2076/32 від 16.10.2019 відповідач повідомив позивача про відступлення права вимоги на користь ТОВ «ДТЕК Східенерго» до КП «Жилбудсервіс» на суму 536 487,13 грн. за спожиту позивачем теплову енергію по договору №290917-06/37 від 29.09.2017, а також зазначив реквізити для погашення зазначеної заборгованості.

16.10.2019 заявою №2075/32 про зарахування зустрічних вимог відповідач заявив позивачу про зарахування зустрічних однорідних вимог: вимога КП «Жилбудсервіс» до ТОВ «ДТЕК Східенерго» у розмірі 536 487,13 грн. за спожиті з травня по вересень 2019 послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за договором №4437-ВЭ-ЛуТЭС від 17.01.2019 та вимога ТОВ «ДТЕК Східенерго» до КП «Жилбудсервіс» у розмірі 536 487,13 грн. за спожиту з грудня 2017 по квітень 2019 теплову енергію за договором №290917-06/37 від 29.09.2017, у зв`язку з чим, відповідач виконав свої грошові зобов`язання перед позивачем за договором №4437-ВЭ-ЛуТЭС від 17.01.2019 у розмірі 536 487,13 грн. з моменту направлення цієї заяви. Зазначена заява отримана позивачем - 17.10.2019, про що свідчить відбиток штемпелю останнього про отримання за №537 (а.с.89).

Заявою №937/32 від 05.08.2020 про зарахування зустрічних вимог відповідач заявив позивачу про зарахування зустрічних однорідних вимог: вимога КП «Жилбудсервіс» до ТОВ «ДТЕК Східенерго» у розмірі 536 487,13 грн. за спожиті з травня по вересень 2019 послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за договором №4437-ВЭ-ЛуТЭС від 17.01.2019 та вимога ТОВ «ДТЕК Східенерго» до КП «Жилбудсервіс» у розмірі 536 487,13 грн. за спожиту з грудня 2017 по квітень 2019 теплову енергію за договором №290917-06/37 від 29.09.2017, у зв`язку з чим, відповідач виконав свої грошові зобов`язання перед позивачем за договором №4437-ВЭ-ЛуТЭС від 17.01.2019 у розмірі 536 487,13 грн. з моменту направлення цієї заяви (а.с.192).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонукані відповідача до виконання грошових зобов`язань за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором послуги, який підпадає під правове регулювання норм §4 Глави 63 Цивільного кодексу України та статті 275 Господарського кодексу України, а також Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

У Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення визначено, що централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" цей закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою.

В статті 1 цього Закону визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням.

Отже, укладений між Позивачем та Відповідачем договір №4437-ВЭ-ЛуТЭС від 17.01.2019 є належною підставою для виникнення у останнього зобов`язань з оплати поставленого товару у строк, визначений його умовами, а саме п.3.2. договору.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання з водопостачання та водовідведення на користь відповідача виконав належним чином, що підтверджується Актами здачі - прийняття робіт (наданих послуг) №1082 та №1083 від 31.03.2019, №1465 та №1464 від 30.04.2019, №1699 та №1700 від 31.05.2019, №2198 та №2197 від 30.06.2019, №2568 та 2567 від 31.07.2019, №2852 та №2851 від 31.08.2019, які підписані відповідачем без зауважень.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов`язку з оплати спожитих послуг згідно умов спірного договору.

Як судом встановлено, що відповідачем здійснено оплату за березнь 2019 у сумі 5993,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням №76651 від 18.04.2019, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.188).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок неналежного виконання грошових зобов`язань за договором №4437-ВЭ-ЛуТЭС від 17.01.2019 утворилась та має місце заборгованість останнього в сумі 549 087,93 грн.

Разом з цим, як встановлено судом, внаслідок укладання між КП «Щастинська теплова енергетична компанія» та ТОВ «ДТЕК Східенерго» договору №5143-ВЭ-ЛуТЭС про відступлення права вимоги від 11.10.2019, відповідачем заявою №937/32 від 05.08.2020 про зарахування зустрічних вимог повідомлено позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 536 487,13 грн. за вимогою КП «Жилбудсервіс» до ТОВ «ДТЕК Східенерго» у розмірі 536 487,13 грн. за спожиті з травня по вересень 2019 послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за договором №4437-ВЭ-ЛуТЭС від 17.01.2019 та вимогою ТОВ «ДТЕК Східенерго» до КП «Жилбудсервіс» у розмірі 536 487,13 грн. за спожиту з грудня 2017 по квітень 2019 теплову енергію за договором №290917-06/37 від 29.09.2017, а також зазначено про виконання зобов`язань перед позивачем за договором №4437-ВЭ-ЛуТЭС від 17.01.2019. у розмірі 536 487,13 грн. з моменту направлення цієї заяви.

Згідно з ст. ст. 202, 203 Господарського кодексу України зобов`язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Статтею 601 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Правовий аналіз вказаних вище норм права дає підстави для висновку, що за ч. 1 ст.601 ЦК України та ст.203 ГК України зарахування здійснюється за наявності таких умов: 1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов`язань, між двома особами, де кредитор одного зобов`язання є боржником іншого (те саме повинно бути і з боржником); 2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов`язаннях повинні бути речі одного роду (гроші чи інші однорідні речі); 3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред`явити до зарахування вимоги за таким зобов`язанням, яке не підлягає виконанню.

При цьому, характер зобов`язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 3-25гс15 та від 01.04.2015 у справі № 3-34гс15.

Отже, вимога про сплату грошей в національній грошовій одиниці за загальним правилом є однорідною з іншою вимогою про сплату грошей. Адже гроші як предмет задоволення майнової вимоги мають ознаку замінності, абсолютної еквівалентності та інші властивості, що дозволяють проводити обмін та інші грошові операції.

З огляду на викладене, зобов`язання за договором №290917-06/37 від 29.09.2017 на загальну суму 536 487,13 грн. та вимоги про стягнення боргу у розмірі 536 487,13 грн. за договором №4437-ВЭ-ЛуТЭС від 17.01.2019 мають презюмуватися як однорідні у силу однорідності грошей як предмету виконання зобов`язань, при цьому, суд враховує, що строк виконання грошових зобов`язань за обома договорами настав.

За своєю правовою природою заява про зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином. Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень ст.601 ЦК України та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. В той же час, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину, а тому її слід вважати зробленою, а зобов`язання - припиненим внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог (враховуючи зокрема і положення п. 1 ч. 1 ст.211 ЦК України) у момент вчинення такого правочину, тобто у момент реалізації цього правочину суб`єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення (зокрема, направлення такої заяви іншій стороні у зобов`язанні).

Таким чином, проаналізувавши текст заявою №937/32 від 05.08.2020 про зарахування зустрічних вимог повідомлено позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог, судом встановлено, відповідач здійснив зарахування зустрічних вимог у відповідних зобов`язаннях на загальну суму 536 487,13 грн.

Тобто, грошові зобов`язання відповідача за договором №4437-ВЭ-ЛуТЭС від 17.01.2019 перед позивачем на суму 536 487,13 грн. припинені з моменту надіслання заяви №937/32 від 05.08.2020, а саме - 07.08.20200, що підтверджується накладною Укрпошти №914800429120 (а.с.193).

Відтак, провадження у справі у цій частині підлягає закриттю на підставі ч.2 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині вимог.

Крім того, судом встановлено, що платіжним дорученням №184350 від 02.10.2019, відповідачем здійснено платіж за договором №4437-ВЭ-ЛуТЭС від 17.01.2019 на загальну суму 53 316,00 грн., платіжним дорученням №76651 від 18.04.2019 у сумі 5 993,79 грн.

Отже враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення вимог позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 19 302,82 грн. - відсутні, оскільки зазначена сума основного боргу сплачена відповідачем згідно платіжних доручень №76651 від 18.04.2019 та №184350 від 02.10.2019 до відкриття провадження у справі, а саме до - 24.10.2019 року, тобто на момент відкриття провадження у справі №905/1859/19 предмет спору у цій частині був відсутній, що тягне за собою відмову в позові в цій частині.

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання позивача про відсутність підстав для зарахування зустрічних однорідних вимог через укладання між ним та КП «Щастинська теплова енергетична компанія» договору про розстрочення заборгованості №161 від 07.08.2019, яким позивачу як боржнику за договором №290917-06/37 від 29.09.2017 узгоджено період погашення боргу за період з вересня 2019 по серпень 2020, оскільки на момент зарахування зустрічних однорідних вимог строк виконання зобов`язань за договором №161 від 07.08.2019 сплинув, тоді як доказів виконання вказаного договору до суду не надано.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних і інфляційної індексації за весь період прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, отже, проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

Проте, перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо 3% річних за рахунком від 31.03.2019 на суму 9 551,65 грн. за період з 16.04.2019 по 20.05.2019, суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично невірним, оскільки відповідачем 18.04.2019 здійснено оплату на суму 5 993,79 грн., отже належним періодом нарахування є період з 16.04.19 по 17.04.19, тому здійснивши перерахунок 3% річних за вказаний період, їх розмірі складає 1,57 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних з водовідведення за спірними договором за період з 22.05.2019 по 16.09.2019, суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично вірним, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 323,98 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за водопостачання за спірним договором за період з 26.05.2019 по 16.09.2019, суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично вірним, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 2 285,67 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1,2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано договір про надання правової допомоги №0109/19 від 01.09.2019, укладений між Адвокатом Чернобаєм С.С. та позивачем, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1052, ордер ВВ №1001301, платіжне доручення №1066 від 01.10.2019 на суму 20 000,00 грн., Акт здачі - прийняття робіт №1 від 16.09.2019 (а.с.12-16).

Крім того, у позовній заяві зазначено попередній розрахунок витрат на правову допомогу на загальну суму 50 000,00 грн.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Принцип «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

За змістом п.1 ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція закріплена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №922/2685/19.

Так, згідно розрахунку витрат на правову допомогу на загальну суму 50 000,00 грн., зазначена допомога складається з: правового аналізу документів 10год. вартістю - 20 000,00 грн.; надання послуг усного консультування 5 год. - 10 000,00 грн.; складання позовної заяви до суду 12 год. - 12 000,00 грн.; формування документів для подання позовної заяви 8 год. - 8 000,00 грн.

Актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №1 від 16.09.2019, сторонами визначено надання правничої допомоги на загальну суму 20 000,00 грн., яка складається з правового аналізу документів та складання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором №4437-ВЭ-ЛуТЭС від 17.01.2019 (а.с.16).

Таким чином, дослідивши надані позивачем докази в підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи невелику кількість судових засідань, в яких адвокат прийняв участь (три судових засідання з проведених шести засідань) час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, приймаючи до уваги складність справи та наданих адвокатом послуг, що складаються лише з підготовки наявних у позивача документів та складання позовної заяви, пропорційність заявлених до стягнення витрат до предмета спору, а також часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що належна до компенсації відповідачем частина витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 5 000,00 грн.

Судові витрати у відповідності до вимог п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі cт.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Жилбудсервіс", м. Щастя Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерого" в особі Відокремленого підрозділу "Луганська теплова електрична станція", м. Курахове Донецької області про стягнення коштів у розмірі 557 789,95 грн., з яких 555 081,72 грн. - сума основного боргу та 2 708,23 - 3% річних - задовольнити частково.

Закрити провадження у справі №905/1859/19 за позовом Комунального підприємства "Жилбудсервіс", м. Щастя Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерого" в особі Відокремленого підрозділу "Луганська теплова електрична станція", м. Курахове Донецької області в частині стягнення сума основного боргу у розмірі 536 487,13 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерого" (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34; код ЄДРПОУ 31831942) в особі Відокремленого підрозділу "Луганська теплова електрична станція" (91480, Луганська область, м. Щастя, вул. Гагаріна, буд.1«О») на користь Комунального підприємства "Жилбудсервіс" (91480, Луганська область, м. Щастя, вул. Дружби, буд.2-А; код ЄДРПОУ 35629024) 3% річних у розмірі 2 611,22 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 8 086,57 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2020 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/