Рішення № 91496222, 03.09.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.2020 Справа № 905/743/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. при секретарі судового засідання Турко А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1, м.Маріуполь, Донецька область, в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, м. Дніпро, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Відділу освіти Мангушської районної державної адміністрації, смт.Мангуш, Донецька область

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Варда Спецбуд Монтаж», м.Київ

про визнання недійсним рішення уповноваженої особи відділу освіти Мангушської районної державної адміністрації про визнання переможцем процедури закупівлі UA-2019-07-31-000592-b ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж», оформленого протоколом №3 від 22.08.2019; визнання недійсним договору про закупівлю робіт №198 від 03.09.2019

За участю представників:

прокурор відділу прокуратури Харківської області Полякова С.О.

від позивача: представник не з`явився

від відповідача-1: Дмитроняк А.С. - адвокат за ордером ДН№078791 від 17.07.2020, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ДН№5332 від 03.01.2019

від відповідача-2: представник не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Заступник керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1, м. Маріуполь, Донецька область, в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, м. Дніпро, Дніпропетровська область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відділу освіти Мангушської районної державної адміністрації, смт. Мангуш, Донецька область, та Товариства з обмеженою відповідальністю «Варда Спецбуд Монтаж», м. Київ, про визнання недійсним рішення уповноваженої особи відділу освіти Мангушської районної державної адміністрації про визнання переможцем процедури закупівлі UA-2019-07-31-000592-b ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж», оформленого протоколом №3 від 22.08.2019; визнання недійсним договору про закупівлю робіт №198 від 03.09.2019.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідачем-1 порушено законодавство у сфері публічних закупівель, а саме: всупереч ст.ст.16, 17 Закону України «Про публічні закупівлі» прийнято рішення про відповідність тендерної пропозиції відповідача-2 вимогам тендерної документації в той час як відповідачем-2 були надані недостовірні відомості щодо: 1. наявності досвіду виконання аналогічних договорів; 2. наявності необхідного обладнання і матеріально-технічної бази. Помилковість висновку про відповідність тендерної пропозиції відповідача-2 вимогам тендерної документації призвела до незаконного прийняття рішення про визнання переможцем процедури закупівлі UA-2019-07-31-000592-b ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж» (рішення оформлене протоколом №3 від 22.08.2019), та подальшого неправомірного укладання договору про закупівлю робіт №198 від 03.09.2019, який відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України є недійсним. Обґрунтовуючи звернення до суду прокурор зазначає про наявність достатніх підстав для здійснення прокурором представництва держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, посилаючись на бездіяльність позивача.

Позивач, Східний офіс Державної аудиторської служби України, поданий прокурором позов не підтримав; подав заяву про відмову від позовних вимог, в якій зазначив про те, що листом від 11.02.2020 №38/2-1171 прокурор звертався до позивача стосовно наявності факту порушення Відділом освіти Мангушської районної державної адміністрації процедури закупівлі UA-2019-07-31-000592-b, у відповідь на що Східний офіс Державної аудиторської служби України повідомив про відсутність підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Відповідач-1 проти позовних вимог заперечив з мотивів їх необґрунтованості; зазначив про відсутність у прокурора підстав для здійснення представництва держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України; просив залишити позов без розгляду з посиланням на підписання позову заступником керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1, а не першим керівником як законним представником Маріупольської місцевої прокуратури №1.

Відповідач-2 проти позову заперечив, посилаючись на відповідність тендерної пропозиції кваліфікаційним вимогам замовника; зазначив про відсутність у прокурора підстав для здійснення представництва держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України; просив залишити позов без розгляду з підстав відмови позивача від позову.

За результатами розгляду клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду (розгляд клопотання здійснено в засіданні суду 17.07.2020 з занесенням до протоколу судового засідання) суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду згідно з п.9 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що відповідно до ч.5 ст.55 Господарського процесуального кодексу України відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

За результатами розгляду клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду (розгляд клопотання здійснено в засіданні суду 03.09.2020 з занесенням до протоколу судового засідання) суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки за приписами ч.1 ст.24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається як керівникам окружних прокуратур, так і їх заступникам. Згідно з п. 3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», до дня початку роботи окружних прокуратур їх повноваження здійснюють місцеві прокуратури. Отже висновок відповідача-1 про відсутність у заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 права підписувати позовні заяви є таким, що не відповідає наведеним законодавчім приписам.

Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду Донецької області від 28.04.2020; розгляд справи здійснено в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 20.05.2020 з подальшим відкладанням на 11.06.2020, 02.07.2020 та 17.07.2020; строк підготовчого провадження ухвалою суду від 11.06.2020 продовжувався на 30 днів; ухвалою суду від 17.07.2020 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 18.08.2020 з подальшим відкладанням до 03.09.2020.

У судовому засіданні 03.09.2020 суд розпочав розгляд справи по суті; у засідання з`явився прокурор та представник відповідача-1. Інші учасники справи представників не направили; про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Прокурор підтримав позовні вимоги; відповідач-1 заперечив проти позову.

Виходячи з того, що під час розгляду справи у сторін та прокурора були всі необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, судом було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст.42,46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті в даному судовому засіданні за наявними матеріалами. Дійшовши такого висновку суд вважає за необхідне зауважити на відсутності звернень учасників справи з приводу надання ним додаткового часу для подання до матеріалів справи додаткових доказів або клопотань щодо вчинення з боку суду додаткових процесуальних дій, зокрема щодо витребування доказів.

Оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

31.07.2019 було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів №UA-2019-07-31-000592-b, замовник - Відділ освіти Мангушської районної державної адміністрації; вид предмета закупівлі - Капітальний ремонт будівлі Мангушської загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 за адресою: вул.Мурзи, 8 в смт. Мангуш Мангушського району Донецької області (код ДК 021:2015:45453000-7- «Капітальний ремонт і реставрація»); строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг - від 01.10.2019 до 31.12.2020; розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі 41930349,60грн; вид забезпечення тендерних пропозицій - електронна гарантія; розмір забезпечення тендерних пропозицій - 205000,00UAH; кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 16.08.2019 00:00; дата та час проведення електронного аукціону - 16.08.2019 14:21.

Рішенням уповноваженої особи відділу освіти Мангушської районної державної адміністрації №1 від 26.06.2019 затверджено тендерну документацію на закупівлю по предмету: «Капітальний ремонт будівлі Мангушської загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 за адресою: вул. Мурзи, 8 в смт.Мангуш Мангушського району Донецької області (коригування).

Згідно з п.1 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної документації» Тендерної документації - тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення замовником), та завантаження необхідних документів, що вимагаються згідно з умовами тендерної документації.

Підпунктом 4 п.1 розділу III тендерної документації передбачено, що тендерна пропозиція повинна складатися з документів, вказаних в п.5 розділу III тендерної документації (крім документів передбачених підпунктами 5.6.1-5.6.4 пункту 5 розділу III тендерної документації).

За приписами п.4 розділу III тендерної документації тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.

Пунктом 5 розділу III тендерної документації встановлено, що учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати документи щодо підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям та відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, в тому числі: наявність обладнання та матеріально-технічної бази: довідка за формою додатку 5 цієї документації, яка містить інформацію про основні типи обладнання, автотранспорт, будівельні-машини і механізми учасника (із зазначенням марок, або типів, або моделей, кількості одиниць, власне чи залучене), необхідні для виконання замовлення, що є предметом закупівлі згідно додатку 3 цієї документації (пп.5.1); наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід (пп.5.2); наявність документально підтвердженого відповідно досвіду виконання аналогічного договору: інформаційну довідку про виконання аналогічних договорів згідно додатку 7 цієї документації; завірені копії аналогічних договорів, які наведені в довідці (додаток 7) та підтверджуючих документів (актів виконаних робіт КБ-2, КБ-3) щодо їх виконання; оригінали листів-відгуків від контрагентів, зазначених в довідці про виконання аналогічного договору, з зазначенням інформації про належне виконання договору. Відповідних досвід роботи: не менше 2 аналогічних договорів протягом останніх чотирьох років із вартістю кожного договору не менше 30% від суми тендерної пропозиції. Загальний досвід роботи учасника має бути не менше 4 років (пп.5.3); наявність фінансової спроможності (пп.5.4); документи, що підтверджують відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі (пп.5.5.).

У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника (пп.5.6.4 п.5.6 тендерної документації).

Пунктом 6 розділу III тендерної документації визначено, що учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерної пропозицій документальне підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником у Додатку №3 до цієї тендерної документації. Інформація про відповідність запропонованої пропозиції технічним вимогам, встановленим замовником у Додатку №3 до цієї тендерної документації повинна бути підтверджена відповідними документами. Тендерна пропозиція, що не відповідає технічним вимогам, викладеним у Додатку №3, буде відхилена як така, що не відповідає вимогами тендерної документації.

Відповідно до п.2 розділу IV «Подання та розкриття тендерної пропозиції» дата і час розкриття тендерних пропозицій визначаються електронною системою закупівель автоматично та зазначаються в оголошені про проведення процедури відкритих торгів.

За приписами п.1 розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» замовником визначаються критерії та методика оцінки відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі».

Тендерна пропозиція відхиляється замовником у разі якщо учасник: не відповідає кваліфікаційним критеріям установленим статтею 16 Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо забезпечення вимагалося замовником; наявні підстави, зазначені у статті 17 частині сьомій статті 28 Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Пунктом 4 розділу VI «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» визначено істотні умови, що обов`язково включаються до договору про закупівлю.

Відповідно до звіту про результати проведення процедури закупівлі №UA-2019-07-31-000592-b від 04.09.2019 на участь в процедурі закупівлі було подано 4 тендерні пропозиції, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське будівництво», первинна пропозиція - 41517378,03грн з ПДВ, остаточна пропозиція - 41445200,00грн з ПДВ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Варда Спецбуд Монтаж», первинна пропозиція - 41804210,00грн з ПДВ, остаточна пропозиція - 41500000,00грн з ПДВ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудит-Пром», первинна пропозиція - 41921418,00грн з ПДВ, остаточна пропозиція - 41921418,00грн з ПДВ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Літос», первинна пропозиція - 41930300,40грн з ПДВ, остаточна пропозиція - 41930300,40грн з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач-2 надав свою тендерну (цінову) пропозицію, до якої у тому числі було додано довідку про наявність у учасника торгів обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт за предметом закупівлі; довідку про наявність у учасника торгів документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів.

Рішенням, оформленим протоколом №3 від 22.08.2019 розгляду тендерних пропозицій уповноваженої особи з питань публічних закупівель відділу освіти Мангушської районної державної адміністрації, переможцем процедури відкритих торгів згідно з предметом закупівлі «Капітальний ремонт будівлі Мангушської загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 за адресою: вул.Мурзи, 8 в смт. Мангуш Мангушського району Донецької області (код ДК 021:2015:45453000-7- «Капітальний ремонт і реставрація») №UA-2019-07-31-000592-b визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Варда Спецбуд Монтаж»; за результатами розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж» встановлено, що остання відповідає кваліфікаційним вимогам та умовам тендерної документації, підстави відхилення тендерної пропозиції згідно зі ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі» відсутні. Вирішено прийняти рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем.

03.09.2019 між Відділом освіти Мангушської районної державної адміністрації (відповідачем-1), та відповідачем- 2, Товариством з обмеженою відповідальністю «Варда Спецбуд Монтаж», був укладений договір про закупівлю робіт №198 (договір підряду), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проектної документації та умов цього договору виконати роботи з «Капітальний ремонт будівлі Мангушської загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 за адресою: вул. Мурзи, 8 в смт. Мангуш Мангушського району Донецької області (коригування)» (ДК 021:2015:45453000-7- «Капітальний ремонт і реставрація») на об`єкті.

У відповідь на лист прокуратури від 11.02.2020 №38/2-1171 вих-20 Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області листом № 04-05-31-17-03/1290 від 05.03.2020 повідомило про те, що за результатами розгляду викладених у зверненні питань Управлінням не виявлено ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель, у зв`язку з чим відсутні підстави для прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі.

Посилаючись на той факт, що рішення уповноваженої особи відділу освіти Мангушської районної державної адміністрації про визнання переможцем процедури закупівлі UA-2019-07-31-000592-b ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж», оформлене протоколом №3 від 22.08.2019 та договір про закупівлю робіт №198 від 03.09.2019 прийняті з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», що є підставою для визнання їх недійсними, прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Досліджуючи обґрунтованість підстав для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді, слід зазначити, що в силу положень ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. В разі встановлення наявності у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

За приписами ч.2, ч.3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом ч.1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Так чч. 3,4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави». Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Разом з тим, надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

В обґрунтування підстав для представництва, прокурор зазначив, що порушення інтересів держави полягає в тому, що відповідачами під час проведення процедури закупівлі та при укладанні спірного договору були порушені встановлені Законом України «Про публічні закупівлі», що здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави, а отже існує загроза порушень економічних інтересів держави внаслідок укладання незаконного правочину, завдання шкоди державному бюджету у вигляді незаконних втрат. Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність рішення комітету з конкурсних торгів щодо укладення договору з переможцем, який допустив грубі порушення вимог Закону, на підставі якого витрачаються бюджетні кошти, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань, укладених з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призводить до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону, що в свою чергу негативно впливає на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави, що відповідно до ст.131-1 Конституції України покладає на органи прокуратури обов`язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення та підтримання даного позову.

Статтею 7 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснює, уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Згідно з п.34 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Основним завданнями Держаудитслужби є, зокрема, реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України від 02.06.2017 №23 затверджено положення про Східний офіс Держаудитслужби, згідно до якого останній підпорядковується Держаудитслужби та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно. Повноваження Східного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Виходячи з викладеного вище, прокурором вірно визначений орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином підстави для представництва прокурором інтересів держави підтверджені, звернення прокурора в інтересах держави до господарського суду в цій справі відповідає функції представництва прокуратурою інтересів держави та направлено на їх захист.

Розглядаючи спір по суті позовних вимог та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

На час проведення процедури закупівлі UA-2019-07-31-000592-b правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади були врегульовані Законом України «Про публічні закупівлі» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 №114-IX (далі Закон України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет або уповноважена особа (особи): планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом. Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.

Статтею 20 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення процедури відкритих торгів безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до ст.10 цього Закону.

Згідно з п.29 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація - це документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

За приписами ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу. Тендерна документація повинна містити, зокрема: 1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Згідно з п.30 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено переліку документів, які може вимагати замовник для підтвердження того чи іншого кваліфікаційного критерію. Замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», та зазначає у тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.

Отже вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та з дотриманням законодавства в цілому.

Замовником в п.5 розділу III тендерної документації визначено перелік кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого відповідно досвіду виконання аналогічного договору; наявність фінансової спроможності; документи, що підтверджують відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі.

У виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та тендерної документації для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, замовником в тендерній документації на закупівлю «Капітальний ремонт будівлі Мангушської загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 за адресою: вул. Мурзи, 8 в смт. Мангуш Мангушського району Донецької області (коригування)» (ДК 021:2015:45453000-7- «Капітальний ремонт і реставрація») встановлено вимоги щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази (обладнання, автотранспорт, будівельні машини і механізми - власне чи залучене) та документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору (не менше 2 аналогічних договорів протягом останніх 4 років із вартістю кожного договору не менше 30% від суми тендерної пропозиції) у вигляді надання учасниками в складі тендерної пропозиції відповідних довідок за встановленою формою.

В підтвердження відповідності тендерної пропозиції відповідача-2 кваліфікаційним критеріям, останнім надано довідку №8 від 06.08.2019 про наявність у відповідача-2 обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт за предметом закупівлі, яка містить інформацію про наявність як власного так і залученого обладнання та матеріально-технічної бази (том 1, а.с.70) разом з договором №190514/ОБ28 надання послуг технікою від 14.05.2019, укладеним між відповідачем-2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Омнібудком», відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Омнібудком» зобов`язалось надавати відповідачу-2 послуги автотранспортом, будівельною технікою, та вантажопідйомними машинами та механізмами, зазначеними в додатках до договору, які є його невід`ємною частиною, з особами, які мають право на керування такою технікою, в технічно справному стані для використання її у виробничій діяльності замовника. До договору підписана специфікація, в якій визначено перелік машин і механізмів наданих для виконання послуг.

Посилання прокурора на надання недостовірних відомостей щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази з причини відсутності зареєстрованої техніки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Варда Спецбуд Монтаж» або Товариством з обмеженою відповідальністю «Омнібудком» судом не приймаються до уваги оскільки умовами тендерної документації замовника не встановлено вимог щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази саме у власності учасника закупівлі, натомість в п.5 розділу III тендерної документації встановлено, що учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати документи щодо підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям та відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, в тому числі: наявність обладнання та матеріально-технічної бази: довідка за формою додатку 5 цієї документації, яка містить інформацію про основні типи обладнання, автотранспорт, будівельні-машини і механізми учасника (із зазначенням марок, або типів, або моделей, кількості одиниць, власне чи залучене), необхідні для виконання замовлення, що є предметом закупівлі згідно додатку 3 цієї документації, тобто вказаний пункт містить умову щодо можливості використання залученого обладнання. Відомостей щодо визнання недійсним/доказів фіктивності тощо договору №190514/ОБ28 від 14.05.2019 матеріали справи також не містять, отже посилання прокурора на недостовірність наданих відповідачем-2 даних в частині наявності необхідного обладнання та матеріально-технічної бази є припущенням та до уваги судом не приймається.

Стосовно наявних в тендерній пропозиції відомостей у підтвердження досвіду відповідача-2 виконання аналогічних договорів в довідці (том 1, а.с.71) зазначено два договори: договір №12/05 на виконання будівельних робіт від 12.05.2016 на суму 84276453,13грн та договір підряду №104-Т на виконання будівельно-монтажних робіт від 30.06.2017 на суму 80047000,00грн, що відповідає опублікованій в електронній системі публічних закупівель «Prozzoro» інформації, з якої вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Варда Спецбуд Монтаж» в підтвердження відповідного досвіду виконання аналогічних договорів до тендерної пропозиції додано договір підряду від 30.06.2017 №104-Т та акти приймання виконаних будівельних робіт до нього, договір №12/05 на виконання будівельних робіт від 12.05.2016 та акти приймання виконаних будівельних робіт, лист - відгук від 13.08.2019 №056/24-1835 Комунального підприємства «Спецжитлофонд». Наявність вказаних документів у тендерній пропозиції прокурором не заперечується. Претензій щодо договору №12/05 на виконання будівельних робіт від 12.05.2016 прокурор не висуває, разом з тим зазначає, що договір підряду від 30.06.2017 №104-Т на час подання тендерної пропозиції повністю відповідачем-2 виконаний не був, отже не мав розцінюватись як належний доказ у підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів відповідачем-2.

Судом встановлено, що договір підряду №104-Т на виконання будівельно-монтажних робіт від 30.06.2017, укладений між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Варда Спецбуд Монтаж» (підрядник), відповідно до якого замовник доручив, а підрядник забезпечив відповідно до проектної документації та умов договору виконання у 2017 та 2018 будівельно-монтажних робіт з реконструкції дошкільного навчального закладу №652 на вул. Волго-Донській, 21-а (вул.Бориспільській, 28/1) у Дарницькому районі м. Києва, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконані роботи в порядку та на умовах передбачених цим договором та договір підряду №12/05 на виконання будівельних робіт від 12.05.2016, укладений між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Варда Спецбуд Монтаж» (підрядник), відповідно до якого замовник доручив, а підрядник забезпечив відповідно до проектної документації та умов договору виконання у 2017 та 2018 будівельних робіт по об`єкту «Будівництво ліцею на 22 класи на ділянці №13 в 6-му мікрорайоні житлового масиву «Осокорки-Північні» у Дарницькому районі міста Києва, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконані роботи в порядку та на умовах передбачених цим договором.

Посилання прокурора на протоколи допиту посадових осіб Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» як свідків від 19.12.2019 щодо тривання на час проведення допитів робіт за договором підряду №104-Т на виконання будівельно-монтажних робіт від 30.06.2017 суд до уваги не приймає, оскільки протоколи допиту не свідчать про недостовірність поданих відповідачем-2 відомостей щодо власного досвіду до тендерної пропозиції.

Суд констатує, що вартість кожного з зазначених відповідачем-2 як договорів №12/05 від 12.05.2016 та №104-Т від 30.06.2017 складає більше 30% від суми тендерної пропозиції, договори укладені протягом останніх 4 років, відомостей щодо визнання недійсними/доказів фіктивності/підробки договорів матеріали справи не містять. Обставини щодо повного виконання, якості виконаних відповідачем-2 робіт тощо за вказаними договорами до предмету дослідження в межах розглядуваної судом справи не входять, отже ці обставини суд не встановлює. Посилання прокурора на недостовірність поданих відповідачем-2 відомостей щодо власного досвіду у виконанні аналогічних договорів суд до уваги не приймає як таке, що не підтверджене матеріалами справи. Суд також відзначає, що кваліфікаційними критеріями, які встановлені замовником в технічній документації не встановлено обов`язку учасника з надання саме договорів, за якими роботи виконані в повному обсязі.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Критеріями оцінки є: у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна; у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів. До початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. У разі якщо крім ціни установлені інші критерії оцінки до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично, відповідно до методики оцінки, установленої замовником в тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. Під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни. Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом. Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами аукціону серед учасників, тендерні пропозиції яких були визнані відповідними кваліфікаційним крітеріям та вимогам тендерної документації, найбільш економічно вигідною ціновою пропозицією визнано пропозицію учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Варда Спецбуд Монтаж», яка складає 41500000,00грн. Тендерна пропозиція учасника ТОВ «Міське будівництво», яку було визнано невідповідною кваліфікаційним крітеріям та вимогам тендерної документації, суд при розгляді справи не досліджував, оскільки ці обставини не входять до предмету доказування; прокурор невідповідність пропозиції не заперечує.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального Кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Приписами ст. ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведені законодавчі приписи та з огляду на відсутність доведених з боку прокурора обставин щодо недостовірності наданих відповідачем-2 як учасником закупівлі відомостей про наявність досвіду виконання аналогічних договорів та необхідного обладнання і матеріально-технічної бази, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати надану відповідачем-2 тендерну пропозицію такою, що не відповідає кваліфікаційним вимогам та умовам тендерної документації. Отже прийняття відповідачем-1 рішення про визнання переможцем процедури закупівлі UA-2019-07-31-000592-b ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж», оформленого протоколом №3 від 22.08.2019, свідчить про дотримання відповідачем-1 основних принципів здійснення закупівель, встановлених Законом України «Про публічні закупівлі».

Вказане зумовлює висновок суду про відсутність підстав для визнання недійсним рішення уповноваженої особи відділу освіти Мангушської районної державної адміністрації про визнання переможцем процедури закупівлі UA-2019-07-31-000592-b ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж», оформленого протоколом №3 від 22.08.2019, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ст.37 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписами ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу.

З урахуванням того, що судом в межах даної справи встановлено відповідність рішення уповноваженої особи відділу освіти Мангушської районної державної адміністрації про визнання переможцем процедури закупівлі UA-2019-07-31-000592-b ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж», оформленого протоколом №3 від 22.08.2019 вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», суд констатує відсутність законодавчо встановлених підстав для визнання договору про закупівлю робіт №198 від 03.09.2019 недійсним, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи відмову в задоволенні позову за приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на прокуратуру.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 03.09.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2020.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя К.І. Аксьонова