Рішення № 91496045, 10.09.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020м. ДніпроСправа № 904/1648/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310)

до Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (49033, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 147)

про стягнення 658 000,00 грн. 20% штрафу та 1 764,00 грн. витрат пов`язані із залученням представника незалежної організації

та

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (49033, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 147)

до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310)

про стягнення 658 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар та визнання перше речення п.5.6 договору поставки №1600821 від 22.02.2016 недійсним

Представники:

Від позивача (відповідач за зустрічним позовом): Данканич Є.І., довіреність, адвокат

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Бойко Н.Л., довіреність, юрисконсульт

Від відповідача: (позивача за зустрічним позовом): Варган А.О., ордер, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №2020.03.16/10-7578/4016 від б/д про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" заборгованості на загальну суму 659 764,00 грн., з яких:

- 658 000,00 грн. 20% штраф за порушення строку заміни неякісного товару на якісний;

- 1 764,00 грн. витрат пов`язані із залученням представника незалежної організації.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №1600821 від 22.02.2016 в частині своєчасної заміни неякісного товару, який був поставлений за видатковою накладною №0503 від 05.09.2019 на суму 3 290 000,00грн., та який був замінений на інший 24.01.2020 за накладною на повернення ТМЦ№2302 від 23.01.2020. Таким чином, відповідно до п.5.6 договору, у разі порушення терміну заміни товару, встановленого п.5.4, 5.5 договору, постачальник у термін до 3 банківських днів після закінчення такого строку заміни сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості неякісного та/або невідповідного асортименту товару. Також позивач зазначає, що відповідач повинен компенсувати суму на проведення експертизи №Н-1658 від 04.10.2019 в сумі 1 764,00 грн. з ПДВ, який був сплачений в повному обсязі (платіжне доручення №238904 від 28.10.2019).

Ухвалою суду від 30.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №904/1648/20, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До суду 29.04.2020 відповідачем подано клопотання про продовження строку надання відзиву на позовну заяву та розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 04.05.2020 клопотання відповідача задоволено частково, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.05.2020 о 11:30 год.

Відповідачем 21.05.2020 до суду подано відзив на позовну заяву яким просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 658 000,00 грн. в повному обсязі. В частині стягнення 1 764,00 грн. витрат пов`язані із залученням представника незалежної організації відповідач не заперечує оскільки відповідно до п.5.5 договору всі витрати, пов`язані із залученням представника незалежної організації покладаються на постачальника.

Відповідач зазначає, що він мав замінити товар у строк до 04.11.2019, а не до 24.10.2019, як зазначає позивач у позовній заяві оскільки відповідач отримав висновок експерта лише 15.10.2019. Проте здійснити заміну товару у вказаний вище строк відповідач не мав змоги з причин незалежних від відповідача. Відповідач 24.01.2020 здійснив заміну неякісного товару згідно накладної на повернення ТМЦ №2302 від 23.01.2020. Претензій щодо якості заміненого товар від позивача не надходили. Позивачем товар оплачено частково в сумі 2 632 000,00 грн. Заборгованість в розмірі 658 000,00 грн. залишається не сплаченою.

Таким чином, відповідач стверджує, що викладені обставини у відзиву в сукупності є достатньо вагомими підставами для відмови у задоволенні позовних вимог, а саме штрафу в розмірі 658 000,00 грн. в повному обсязі, проте у разі задоволення зазначених позовних вимог (повністю або частково) відповідач просить суд зменшити суму призначеного до стягнення штрафу на 99%. Відповідач просить суд прийняти до уваги ті обставини, що в матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про те, що в результаті дій відповідача погіршився фінансовий стан, виникли ускладнення в господарській діяльності позивача, чи завдало останньому збитків.

Також відповідач просить суд звернути увагу на наступне:

- загальна вартість установки барабану головного підйому, поставленої згідно Специфікації №14/1900334 від 17.01.2019 складає 2 741 666,67 грн. без ПДВ;

- розмір прибутку ПрАТ "Дніпрополімермаш" за вказаний товар складає 249 242,00 грн. згідно калькуляції на виріб від 17.01.2019;

- розмір штрафу згідно п.5.6 договору 20% від вартості неякісного товару складає 658 000,00 грн., що в 2,6 рази перевищує суму прибутку ПрАТ "Дніпрополімермаш" за виготовлену згідно Специфікації №14/1900334 від 17.01.2019 установку барабану головного підйому, креслення 1-42714-00.01.

З огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, у разі задоволення позовних вимог (повністю або частково), відповідач стверджує, що наявні підстави для зменшення суми призначеного до стягнення штрафу на 99%.

Приватним акціонерним товариством "Дніпрополімермаш" 21.05.2020 до суду подана зустрічна позовна заява про стягнення з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" 658 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар та визнання перше речення п.5.6 договору поставки №1600821 від 22.02.2016 недійсним.

Зустрічний позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом умов договору поставки №1600821 від 22.02.2016 щодо своєчасної та повної оплати за товар отриманий після заміни неякісного товару згідно накладної на повернення ТМЦ №2302 від 23.01.2020.

Щодо оспорюваного пункту договору поставки №1600821 від 22.02.2016, зокрема перше речення п.5.6. договору визначає наступне: "У разі порушення терміну заміни Товару, встановленого п.п. 5.4., 5.5. Договору, Постачальник у термін до 3 банківських днів після закінчення такого строку заміни сплачує Покупцеві штраф у розмірі 20% від вартості неякісного та/або невідповідного асортименту Товару." Позивач за зустрічним позовом зазначає, що вказаний пункт договору укладений на вкрай невигідних умовах для постачальника, оскільки загальна вартість установки барабану головного підйому, поставленої згідно Специфікації №14/1900334 від 17.01.2019 складає 2 741 666,67 грн. без ПДВ. Розмір прибутку ПрАТ "Дніпрополімермаш" за вказаний товар складає 249 242,00 грн. згідно Калькуляції на виріб від 17.01.2019. Розмір штрафу згідно п.5.6. договору 20 % від вартості неякісного товару складає 658 000,00 грн., що в 2,6 рази перевищує суму прибутку ПрАТ "Дніпрополімермаш" за виготовлену згідно Специфікації №14/1900334 від 17.01.2019 установку барабану головного підйому, креслення 1-42714-00.01.

До суду 25.05.2020 надійшло клопотання Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про відкладення розгляд справи №904/1648/20 на іншу дату у зв`язку з запровадженням карантину через спалах коронавірусу.

Ухвалою суду від 26.05.2020 прийнято зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення 658 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар та визнання перше речення п.5.6 договору поставки №1600821 від 22.02.2016 недійсним для спільного розгляду з первісним позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" про стягнення 658 000,00 грн. 20% штрафу та 1 764,00 грн. витрат пов`язані із залученням представника незалежної організації, постановлено розглядати справу № 904/1648/20 за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначено розгляд зустрічного позову разом з первісним позовом у підготовчому засіданні на 26 травня 2020 року о 11 год. 30 хв.

Приватним акціонерним товариством "Дніпрополімермаш" 26.05.2020 до суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи копії акту приймання-передавання товарів по кількості та якості за договором №1600821 від 22.02.2016, специфікації №14/1900334 від 17.01.2019 від 24.01.2020.

Підготовче засідання 26.05.2020 відкладено на 18.06.2020 о 11:00 год.

До суду 02.06.2020 надійшла відповідь позивача за первісним позовом на відзив де вказує, що відповідно до заявки на проведення експертизи від 04.10.2019, в цей же день за участю незалежного експерта ТПП України - Денисюка М.В., в присутності представників АТ НЗФ та ПРАТ "Дніпрополімермаш" була проведена експертиза. Відповідно до фактичних результатів експертизи, зазначених у висновку експерта №Н-1658 від 04.10.2019 слідує, що у поставленому 05.09.2019 товарі виявлені численні дефекти та невідповідність технічній документації. Позивач за первісним позовом звертає увагу суду на те, що твердження ПрАТ "Дніпрополімермаш" стосовно терміну заміни, який на його думку є не 24.10.2019, а 04.11.2019 - спростовується умовами підписаного та узгодженого сторонами п.5.5 договору, в якому сторони чітко вказали строк заміни неякісного товару, а саме: протягом 20 календарних днів з дати підписання висновку незалежної організації.

Щодо заяви відповідача за первісним позовом про зменшення штрафу до 99% позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач не надав належних доказів в підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх доводів, оскільки з даних Звіту про фінансовий стан за 2019 рік, на який посилається відповідач не вбачається, що фінансові результати його діяльності настали з об`єктивних, а не з суб`єктивних причин.

Також відповідачем за зустрічним позовом надано відзив на зустрічний позов в якому зазначає, що ненадання постачальником покупцю належних документів на поставлений товар по договору №1600821 від 22.02.2016, які є передумовою виконання покупцем обов`язку з оплати поставленого товару (п.3.5 договору та п.3 специфікації №14/1900334 від 17.01.2019) є простроченням кредитора, яке не призводить до прострочення боржника - відповідача та унеможливлює застосування до нього будь-яких правових наслідків порушення зобов`язання, в тому числі заходів відповідальності, що свідчить про безпідставність позовних вимог ПрАТ "Дніпрополімермаш" та є підставою для відмови у їх задоволенні.

Крім того, АТ "Нікопольський завод феросплавів" вважає, що ПрАТ "Дніпрополімермаш" не надав до суду будь-яких доказів, які б підтверджували той факт, що спірний пункт договору суперечить нормами Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин, відсутність вільного волевиявлення та невідповідність його внутрішній волі учасника спірного правочину, недодержання форми встановленої законом, для такого виду договорів.

Позивачем за зустрічним позовом до суду 18.06.2020 надана відповідь на відзив в якій зазначає, що накладна на повернення ТМЦ №2302 від 23.01.2020 не містить ціни товаро-матеріальних цінностей оскільки: - відвантаження установки барабану головного підйому на суму 3 290 000,00 грн. відбулося 05.09.2019 згідно видаткової накладної №0503 від 05.09.2019; - 13.11.2019 зазначений товар був повернутий покупцем на адресу ПрАТ "Дніпрополімермаш" згідно видаткової накладної №206 від 07.11.2019 без зазначення ціни товару, тобто, 13.11.2019 покупець не здійснив операцію по зняттю товару з бухгалтерського обліку; - операція, проведена 23.01.2020 по суті є переміщенням товару із складу постачальника на склад покупця після усунення недоліків товару, поставленого 05.09.2019.

Також позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідно до п.3 Специфікації №14/1900334 від 17.01.2019 оплата товару здійснюється за фактом поставки, за умови прийнятності якості, протягом 60 календарних днів з моменту надання рахунків фактур та податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних за фактично поставлений товар на склад покупця. Факт поставки товару відбувся 05.09.2019 згідно видаткової накладної №0503 від 05.09.2019, покупцю був наданий рахунок - фактура № 1270823847 від 05.09.2019 та зареєстрована податкова накладна №596 від 05.09.2019, квитанція №1 від 30.09.2019, реєстраційний номер документу 9224561163, приймання товару за якістю відбулося 24.01.2020 згідно акту приймання - передавання товарів по якості і кількості від 24.01.2020.

У підготовчому засіданні 18.06.2020 оголошувалась перерва до 09.07.2020 о 12:30 год.

У підготовчому засіданні 09.07.2020 оголошувалась перерва до 27.08.2020 о 12:30 год.

Під час підготовчого судового засідання 27.08.2020 вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 Господарського процесуального кодексу України, та за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

У судовому засіданні 27.08.2020 оголошувалась перерва до 10.09.2020 о 15:00.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.09.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів", найменування якого змінено на Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", (далі - покупець) та Публічним акціонерним товариством "Дніпрополімермаш", найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш", (далі - постачальник) 22.02.2016 укладено договір поставки №1600821 (далі - договір).

Відповідно п.1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого, марка вид, сорт, ціна вказується у специфікації (додатку до договору) (далі - товар), які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і за умовами, передбаченими договором.

Пунктом 2.1 договору визначено, що детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься у специфікації (додатку до договору).

Відповідно до п. 2.3 договору підтвердженням належної якості товару є сертифікат якості (та / або паспорт) з відміткою відділу технічного контролю (ВТК), виданий виробником товару, а також інші документи, передбачені чинним законодавством України, що підтверджують якість товару та його відповідність національним стандартам, технічним умовам і іншим встановленим законодавством вимогам.

Згідно з п.3.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцю товар у спосіб та за умовами, зазначеними у специфікації (додатку до договору). Умови поставки регламентуються відповідними термінами, що передбачені Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року, яка погоджена сторонами (далі - Інкотермс).

Відповідно до п. 5.3 договору у разі виявлення покупцем під час приймання невідповідності фактично поставленого за кількістю та/або якістю і/або асортиментом товару умовам договору покупець у письмовому виді, у тому числі за допомогою факсимільного, електронного зв`язку або рекомендованим листом повідомляє про це постачальника із зазначенням терміну, в який повинен прибути представник постачальника на територію покупця, а постачальник або його представник за довіреністю зобов`язаний прибути у встановлений покупцем термін для засвідчення факту невідповідності товару умовам договору шляхом підписання відповідного акта.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що протягом 2 робочих днів із моменту прибуття постачальника або його представника за довіреністю сторони складають та підписують відповідний акт. У разі невідповідності якості, асортименту поставленого товару умовам договору постачальник зобов`язується замінити неякісний, невідповідний асортименту товар на якісний, відповідний асортименту, протягом 20 календарних днів з дати підписання відповідного акта. Витрати, у тому числі транспорті, із заміни товару покладаються на постачальника.

Відповідно до п. 5.5 договору у разі якщо постачальник не прибув або прибув із порушенням встановленого п. 5.3 договору строку або відмовляється підписувати акт про невідповідність якості/кількості/асортименту поставленого товару умовам договору, або за наявності спірних питань між сторонами про відповідність поставленого товару умовам договору, покупець має право залучити для перевірки відповідності кількості/якості/асортименту товару представника незалежної організації (торгово-промислову палату України (далі - ТПП) або іншу організацію, узгоджену сторонами), у цьому випадку висновок незалежної організації є підставою для виникнення у сторін прав і обов`язків, передбачених договором. Постачальник зобов`язується замінити неякісний, невідповідний асортименту товар на якісний, відповідний асортименту, протягом 20 календарних днів з дати підписання висновку незалежної організації. Витрати, у тому числі транспортні, із заміни товару покладаються на постачальника. У випадку, якщо висновком незалежної організації був підтверджений факт невідповідності поставленого товару умовам договору, всі витрати, пов`язані із залученням представника незалежної організації, покладаються на постачальника.

Згідно з п. 5.6 договору у разі порушення терміну заміни товару, встановленого п. 5.4, 5.5 договору, постачальник у термін до 3 банківських днів після закінчення такого строку заміни сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості неякісного та/або невідповідного асортименту товару.

У Специфікації №14/1900334 від 17.01.2019 (а.с. 59 т. 1) до договору сторони погодили, що у червні 2019 року постачальник повинен був поставити наступний товар: установка барабанів головного підйому 1-4271-00.01 в кількості 1 шт. на суму 3 290 000,00 грн. з ПДВ (2 741 666,67 грн. без ПДВ).

Згідно з п. 2 Специфікації №14/1900334 від 17.01.2019 до договору, умовами поставки товару: DDP склад Покупця - м. Нікополь згідно з Інкотермс.

У п. 5 Специфікації №14/1900334 від 17.01.2019 сторони погодили, що датою переходу права власності до покупця на товар (продукцію) є дата складання акта прийому-передачі про отримання товару (продукції), а у разі його відсутності - дата складання видаткової накладної, підписаного (ної) обома сторонами.

У п.6 Специфікації №14/1900334 від 17.01.2019 сторони погодили, що оплата товару, що поставляється згідно специфікації №14/1900334 від 17.01.2019 здійснюється за фактом поставки, за умови прийнятності якості, протягом 60 календарних днів з моменту надання рахунків-фактур та податкових накладних зареєстрованих у Єдиному реєстру податкових накладних за фактично поставлений товару на склад покупця за умови виконання п.3.5 договору. Датою (моментом) оплати вважається дата списання коштів з проточного рахунка покупця.

У Додатковій угоді №1/1906238 від 13.09.2019 (а.с. 65 т. 1) сторони узгодили, що у випадку несвоєчасної заміни постачальником товару за специфікацією №14/1900334 від 17.01.2019 при підписанні Акту спільного приймання за якістю згідно інструкції П-7, строки і відповідальність застосовуються згідно умов договору.

На виконання умов договору постачальник здійснив поставку товару, передбаченого специфікацією №14/1900334 від 17.01.2019, а саме установки барабанів головного підйому в кількості 1 шт., що підтверджується видатковою накладною №0503 від 05.09.2019 на суму 3 290 000,00 грн. (а.с. 70 т. 1) та виставив рахунок №1270823847 від 05.09.2019 на суму 3 290 000,00 грн. (а.с. 69 т.1).

Проте при прийнятті товару та здійсненні вхідного контролю покупцем виявлено ряд зауважень до якості товару про які останній повідомив постачальника листом №2019.09.16/76-4043 16.09.2019 (а.с. 71, 72) про виявленні зауваження та запропонував направити компетентного представника постачальника з довіреністю для складання відповідного двостороннього акту за інструкцією П-7.

Листом від 18.09.2019 № 01-936 (а.с. 73, 74 т. 1) постачальник повідомив покупця, що 20.09.2019 його представники будуть направлені на Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" для приймання продукції, яка надійшла за видатковою накладною №0503 від 05.09.2019 та складання відповідного акта.

Листом №01-936/1 від 23.09.2019 (а.с. 75 т. 1) постачальник повідомив, що його представники прибудуть на територію Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" 24.09.2019 для проведення приймання та складання відповідного акта за Інструкцією по П-7.

24 вересня 2019 на території Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" проведено огляд товару за специфікацією №14/1900334 від 17.01.2019 за участю повноважних представників Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" - Зайцева В.В. (за довіреністю №190903 від 19.09.2019), Галкіна А.І. (за довіреністю №190902 від 19.09.2019) та Міколасюка О.А. (за довіреністю №190904 від 19.09.2019) та за наслідками чого було складено та підписано Акт №12 про приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю від 24.09.2019 (а.с. 76, 77 т. 1) у п. 3 якого перелічені виявлені під час приймання недоліки товару. Акт № 12 від 24.09.2019 був підписаний представниками Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", представники Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" відмовилися підписувати його, про що в акті вчинено запис.

У листі № 01-976 від 25.09.2019 (а.с. 80, 81 т. 1) постачальник обґрунтував відмову своїх уповноважених представників підписувати акт №12 від 24.09.2019 та запропонував звернутися до представника незалежної організації (ТПП Україна), на підставі п. 5.5. договору.

Відповідно до заявки на проведення експертизи від 04.10.2019 (а.с. 82 т. 1) в цей же день за участю незалежного експерта ТПП України - Денисюка М.В., в присутності представників Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" та Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" проведена експертиза.

Відповідно до результатів експертизи, зазначених у висновку експерта № Н-1658 від 04.10.2019 (а.с. 83 т. 1), у поставленому 05.09.2019 товарі виявлені численні дефекти та невідповідність технічній документації.

Експертною організацією було надано замовнику - Акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів" для оплати рахунок №Н-1658 від 04.10.2019 (а.с. 91 т. 1) на суму 1 764,00 грн. з ПДВ, який був сплачений останній в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №238904 від 28.10.2019 на суму 1 764,00 грн. (а.с. 92 т. 1).

Листом №2019.10.08/72-4043 покупець повідомив постачальника про необхідність своєчасно виконати заміну товару у строки передбачені п. 5.5. договору (а.с. 95, 96 т. 1).

Листом №01-1152 від 07.11.2019 (а.с. 97 т.1) постачальник просив покупця підготовити товар для повернення 13.11.2019.

Відповідно до видатковою накладної - повернення (брак) №206 від 07.11.2019 (а.с. 98 т.1) товар був повернутий 13.11.2019.

Неякісний товар був замінений 24.01.2020, що підтверджується накладною на повернення ТМЦ №2302 від 23.01.2020 (а.с. 100 т.1) та актом від 24.01.2020 приймання-передавання товарів по якості і кількості згідно з договором №1600821 від 22.02.2016, специфікації №14/1900334 від 17.01.2019 (а.с. 236 т.1).

Покупцем 31.03.2020 товар сплачено частково у сумі 2 632 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 207 т.1), призначення платежу: барабани головного підйому, рах.1270823847 від 05.09.2019, дог.1600821 від 22.02.2016.

Позивач за первісним позовом посилаючись на те, що постачальник зобов`язаний був замінити товар в кількості 1 шт. протягом 20 календарних днів з дати підписання висновку незалежної організації №Н-1658 від 04.10.2019, тобто в строк до 24.10.2019 (включно), проте заміна товару у визначені договором строки не відбулася, внаслідок чого просить стягнути з відповідача за первісним позовом заборгованість на загальну суму 659 764,00 грн., з яких 658 000,00 грн. 20% штраф (3 290 000 х 20%= 658 000,00) за порушення строку заміни неякісного товару на якісний та 1 764,00 грн. витрат пов`язані із залученням представника незалежної організації.

В свою чергу, позивач за зустрічним позовом посилаючись порушення строків оплати, а саме покупець зобов`язаний сплатити товар протягом 60 календарних днів з моменту отримання рахунків-фактур та податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, за фактично поставлений товар на склад покупця, проте покупцем товар сплачено лише частково у сумі 2 632 000,00 грн., внаслідок чого просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом заборгованість на загальну суму 658 000,00 грн. (3 290 000,00 - 2 632 000,00 = 658 000,00) та визнати перше речення п.5.6. договору поставки №1600821 від 22.02.2016 недійсним оскільки вказаний пункт договору укладений на вкрай невигідних умовах для постачальника.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність прострочення поставки та оплати.

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (ст.174 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цій строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У зв`язку з порушенням відповідачем за первісним позовом строку заміни неякісного товару на якісний суд вважає обґрунтованою вимогу позивач за первісним позовом про стягнення з відповідача штраф у сумі 658 000,00 грн. Враховуючи викладене, вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню.

Щодо вимоги за первісним позовом про стягнення 1 764,00 грн. витрат пов`язані із залученням представника незалежної організації, як визнана відповідачем за первісним позовом суд зазначає наступне.

Право відповідача визнати позовні вимоги повністю або частково передбачено статтею 46 Господарського процесуального кодексу України. Суд не приймає визнання позову відповідачем у справі, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч.ч.2,6 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).

Суд приймає визнання позовних вимог відповідачем, оскільки його дії не суперечать інтересам особи, яку він представляє.

З урахуванням викладеного позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі.

З приводу зазначеного клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Господарський суд не вбачає, що в даному випадку має місце винятковий випадок, як того вимагає чинне законодавство для зменшення розміру неустойки. Окрім того, сторони знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні підприємницької діяльності та відповідачем не надано жодного документу в підтвердження відсутності грошових коштів та скрутний матеріальний стан.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача за первісним на користь позивача підлягає 9 896,46 грн. витрат по сплаті судового збору.

Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення 658 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар отриманий після заміни неякісного товару згідно накладної на повернення ТМЦ №2302 від 23.01.2020 суд зазначає наступне.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості у сумі 658 000,00 грн. відповідачем за зустрічним позовом суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач за зустрічним позовом свої зобов`язання за договором щодо своєчасного розрахунку за переданий йому товар не виконав, оплату в установлені в договорі строки не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 658 000,00 грн.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача за зустрічним в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Щодо заперечення відповідача за зустрічним позовом про ненадання постачальником покупцю належних документів на поставлений товар по договору №1600821 від 22.02.2016 суд зазначає наступне.

Так, згідно з пунктом 3.5 договору разом із поставкою, але не пізніше дати поставки, постачальник зобов`язується надати покупцю оригінали документів, оформлених державною мовою відповідно до вимог діючого законодавства України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, а саме: - рахунок-фактуру, крім випадків, коли оригінал надається постачальником для здійснення попередньої оплати (оригінал державною мовою); - видаткову накладні на відпуск товару (оригінал державною мовою); - залізничну накладну (оригінал) - за умови поставки залізничним транспортом, або товаротранспортну накладну (оригінал), за умови поставки вантажним автотранспортом постачальника; - податку накладну в електронній формі; - акт прийому-передачі товару та інш.

Статтею 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За змістом статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Проте, як встановлено судом відповідач не звертався до позивача з вимогою надати будь-які відсутні документи, не скористався наданим законом і умовами договору правом відмовитися від приймання обладнання або від договору.

Щодо вимога за зустрічним позовом про визнання першого речення п.5.6. договору: "У разі порушення терміну заміни Товару, встановленого п.п. 5.4., 5.5. Договору, Постачальник у термін до 3 банківських днів після закінчення такого строку заміни сплачує Покупцеві штраф у розмірі 20% від вартості неякісного та/або невідповідного асортименту Товару." недійсним суд вважає її неправомірною та такою, що підлягає задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: законність змісту правочину, наявність в особи, яка його вчиняє, необхідного обсягу цивільної дієздатності, вільне волевиявлення учасника правочину, відповідність форми вчинення правочину вимогам закону, певна спрямованість правочину.

Згідно зі ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Отже, вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких договорів недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод (договорів) вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Слід відзначити, що ознаками правочину, що підпадає під дію статті 233 Цивільного кодексу України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність), під впливом тяжкої для неї обставини (наприклад, під загрозою банкрутства) і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки.

Доведення того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах, покладається на позивача. Останній, крім повернення йому одержаного другою стороною, вправі вимагати відшкодування йому завданих збитків і моральної шкоди стороною, яка скористалася тяжкою обставиною.

Правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 Цивільного кодексу України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах. Отже, правочин, вчинений під впливом тяжкої обставини, носить такі обов`язкові ознаки: особа вчиняє такий правочин під впливом тяжкої для неї обставини; особа вчиняє правочин на вкрай невигідних для себе умовах; особа вчиняє такий правочин добровільно та може бути ініціатором такого правочину; особа усвідомлює, що вчиняє такий правочин на вкрай невигідних для себе умовах, але вимушена це зробити під впливом тяжкої обставини. - друга сторона повинна усвідомлювати, що контрагент перебуває під впливом тяжкої обставини і вчиняє правочин вимушено, та скористатися цим.

Оспорюваний позивачем пункт договору не є такими, що укладені на вкрай невигідних умовах для позивача за зустрічним позовом, оскільки останнім, як встановлено під час розгляду справи, на виконання умов договору між сторонами складено 14 специфікацій на поставку різноманітного товару.

Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.

Позивач за зустрічним позовом під час здійснення своєї господарської діяльності, зокрема під час укладення оспорюваної угоди із відповідачем, повинен був допускати можливість настання несприятливих фінансових наслідків, отже, вступаючи у договірні відносини з відповідачем, не був позбавлений можливості провести комерційний розрахунок та визначити власний комерційний ризик.

Таким чином, оскільки обставин, які в силу вимог статті 233 Цивільного кодексу України є підставами для визнання недійсним першого речення п.5.6. договору судом не встановлено, а позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено, що договір був укладений проти волі позивача та здійснювався під тиском тяжких обставин, які змусили позивача вчинити правочин, підписати договір на вкрай невигідних умовах, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову в частині визнання першого речення п.5.6. договору недійсним.

За таких обставин вимоги за зустрічним позовом підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача підлягає 9 870,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України в разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Отже, при здійсненні зустрічного зарахування грошових сум - за первісним позовом 659 764,00 грн. та за зустрічним позовом - 658 00,00 грн., різниця в розмірі 1 764,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом.

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 9 896,46 грн. покладаються за первісним позовом на відповідача та за зустрічним позовом - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме покладаються на відповідача за зустрічним позовом у розмірі 9 870,00 грн.

Частиною 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, при проведенні зустрічного зарахування сум витрат зі сплати судового збору такі витрати покладаються на відповідача за первісним позовом у розмірі 26, 46 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 191, 231, 233, 238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" про стягнення 658 000,00 грн. 20% штрафу та 1 764,00 грн. витрат пов`язані із залученням представника незалежної організації задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (49033, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 147, ідентифікаційний код 00218615) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, ідентифікаційний код 00186520) 658 000,00 грн. 20% штрафу, 1 764,00 грн. витрат пов`язані із залученням представника незалежної організації та 9 896,46 грн. витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення 658 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар та визнання перше речення п.5.6 договору поставки №1600821 від 22.02.2016 недійсним задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, ідентифікаційний код 00186520) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (49033, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 147, ідентифікаційний код 00218615) 658 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар та 9 870,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Провести зустрічне зарахування вказаних сум та стягнути з Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (49033, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 147, ідентифікаційний код 00218615) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, ідентифікаційний код 00186520) 1 764,00 грн. витрат пов`язані із залученням представника незалежної організації та 26,46 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 14.09.2020.

Суддя Е.М. Бондарєв