Рішення № 91494350, 10.09.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4047/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Крегул М.М.,

при секретарі судового засідання - Ковач В.Ю.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 - Рутковського С.В.

представника відповідача - Котубей О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області, інспектора роти № 4 1 батальйону УПП в Закарпатській області ДПП лейтенанта поліції Павлишинець Мар`яни Василівни, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2429519 від 23.04.2020 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним позовом, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що постановою серії ЕАК №2429519 від 23.04.2020 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, за що накладено штраф у розмірі 425 гривень. Вважає, що оскаржувана постанова винесена неправомірно та є незаконною, оскільки правопорушення не здійснювала, постанова винесена з порушенням щодо її змісту та процедури складання, винесена постанова не аргументована жодними доказами, факт порушення зафіксований на припущеннях, протокол не складався, відеозапис відсутній, пояснення позивача при винесенні постанови враховані не були, жодних доказів до постанови не додано. Враховуючи викладене, позивач просить скасувати постанову ЕАК №2429519 від 23.04.2020 року.

18.08.2020 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він заперечує щодо задоволення позовних вимог, зазначає, що вимоги позивача є безпідставними та такими, шо не підлягають задоволенню.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомляла.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рутковський С.В. у судовому засіданні підтримав подану позовну заяву, просив задовольнити з підстав викладених у ній та розгляд справи провести за відсутності позивача у спрощеному судовому розгляді.

Представник відповідача Котубей О.В. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, доводи адміністративного позову та відзиву на нього, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2020 року інспектором 4 роти батальйону УПП в Закарпатській області ДПП Павлишинець М.В. було винесено постанову ЕАК №2429519 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, згідно якої, останню визнано винною та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 425 гривень.

Відповідно до вищевказаної постанови, 23.04.2020 року об 11 год. 33 хв. по вул. Новака в м. Ужгород , гр. ОСОБА_1 , було зупинено працівниками поліції та після зупинки остання, не увімкнула аварійну світлову сигналізацію, чим порушила п. 9.9. «б» ПДР України.

Згідно 9.9. «б» ПДР України аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Однак, суд вважає вказану постанову такою, що не відповідає вимогам закону (неправомірною), та є необґрунтованою та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Постанова (рішення) по справі про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, при складанні якого необхідно враховувати встановлені законом вимоги до змісту і форми цього документа.

У відповідності до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова має містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

У зазначеному вище процесуальному документі необхідно обґрунтовувати і мотивувати юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосованого стягнення. Обґрунтованість постанови по справі пов`язана з повним, всебічним і об`єктивним дослідженням обставин справи, правильним застосуванням матеріально-правових і процесуально-правових норм. При цьому, аргументація висновків має ґрунтуватися на даних, досліджених під час розгляду справ.

Висновок про наявність в діях (бездіяльності) особи складу адміністративного правопорушення може бути зроблено лише на підстави доказів, отриманих у встановленому законом порядку.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Водночас, у згаданій постанові ЕАК №2429519 від 23.04.2020 року відсутні будь які дані та докази, на підставі яких відповідачем зроблено висновок про наявність такого порушення та яким саме способом було встановлено дані обставини та яким засобами проводилася його фіксація. З дослідженого відеозапису, який долучено до відзиву, та досліджено в судовому засіданні , суд не вбачає можливості встановити відсутність чи найвність порушення позивачем ОСОБА_1 п. 9.9. «б» ПДР України.

Зазначенні обставини вказують на формальний розгляд справи, при винесенні постанови ЕАК №2429519 від 23.04.2020 року.

На думку суду, відповідач не вжив всіх заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості обов`язок доказування лежить на органі (посадовій особі), що розглядає справи про адміністративне правопорушення.

Саме по собі, описання відповідачем в оскаржуваній постанові ЕАК №2429519 від 23.04.2020 року складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою ОСОБА_1 такого порушення, оскільки, така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, передуванню якому і є фіксування цього правопорушення.

З огляду на наведене, суд не може взяти до уваги дані зазначені у постанові, оскільки, при винесенні постанови не наведено жодних належних та достатніх доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та повно і всебічно не були дослідженні усі обставини справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вищенаведеного, враховуючи, що обставини, відображені у оскаржуваній постанові ЕАК №2429519 від 23.04.2020 року, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова ухвалена відповідачем за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів про наявність в діях позивача ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.2,20,77,121,242,286,294 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області, інспектора роти № 4 1 батальйону УПП в Закарпатській області ДПП лейтенанта поліції Павлишинець Мар`яни Василівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2429519 від 23.04.2020 року - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2429519 від 23.04.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення. Відповідно до ст. 295 КАС України якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та проголошено 11.09.2020 року о 16 год. 25 хв.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул