Ухвала суду № 91494151, 13.09.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/1520/18

н.п. 1-кп/415/118/20

У Х В А Л А

Іменем України

13 вересня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

за участю секретаря Близнюка В.О.

прокурора Нескородової Г.А.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017130240002776 від 29.12.2017 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, не судимого, інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В

У провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні представник публічного обвинувачення - прокурор Нескородова Г.А., звернулась до суду з письмовим клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з особистого зобов`язання на тримання під вартою. Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 26.02.2018 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, з покладанням ряду обов`язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України. Всупереч цьому, обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово до суду не з`являвся, у зв`язку з чим ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 04.08.2020, оголошений у розшук. Крім того, судовий розгляду триває, також існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від суду, свідчать такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, те що ОСОБА_1 неодружений, утриманців немає, не працює.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив обрати інший запобіжний захід, альтернативний триманню під вартою. Зобов`язався надалі належним чином виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Суд, вислухавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання, суд зазначає, що згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ «Stanev v. Bulgaria», п. 143 зазначено, що затримання особи є настільки серйозним заходом, що воно може бути виправдане лише тоді, коли були розглянуті інші, менш суворі заходи і коли вони були визнані недостатніми для захисту індивідуального або суспільного інтересу, який міг би вимагати затримання особи.

У судовому засіданні прокурором об`єктивно доведено існування ризику того, що обвинувачений може переховуватися від суду, так ОСОБА_1 неодноразово до суду не з`являвся, у зв`язку з чим ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 04.08.2020, оголошений у розшук.

Окрім існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, судом оцінено в сукупності інші обставини, а саме вік та стан здоров`я ОСОБА_1 , його сімейний та матеріальний стан, його репутація та міцність соціальних зв`язків. Так останній є відносно здоровою людиною, хронічними захворюваннями не страждає та не потребує стаціонарного лікування поза межами слідчого ізолятора, неодружений, дітей немає, не працює.

У своєму рішенні «Пунцельт проти Чехії» від 25 квітня 2000 року, Європейський суд з прав людини, оцінюючи законність тримання особи під вартою, зазначив, що ті обставини, що заявник уже ухилявся від кримінального процесу, йому загрожувало відносно суворе покарання, на думку Суду є достатнім підставами для тимчасового обмеження права особи на свободу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено необхідність зміни запобіжного заходу, оскільки ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності. Судом також враховується, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який згідно положень ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень. Окрім того, суду не надавалися необхідні документи для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а саме відсутня адреса житла та згода його власника.

Разом з тим, керуючись вимогами ч. 5 ст. 182, ст. 183 КПК України, суд вважає можливим щодо обвинуваченого ОСОБА_1 при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 197, 331, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В

У задоволенні усного клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 - відмовити.

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з особистого зобов`язання на тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Змінити запобіжний захід з особистого зобов`язання на тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України на 30 днів, який рахувати з 12 вересня 2020 року до 11 жовтня 2020 року включно і утримувати останнього у Старобільському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 43940 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок) гривень (отримувач - ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача за ЄДРПОУ - 26297948, банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача - UA208201720355209001000002672), після внесення якої ОСОБА_1 повинен бути звільнений з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 на строк до 11 жовтня 2020 року включно обов`язки, передбачені п. п. 1 - 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати за викликом до суду;

2)не відлучатися за межі міста Лисичанська Луганської області без дозволу суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування зі свідками цього кримінального провадження;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд,

невиконання яких уможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дана ухвала діє до 11 жовтня 2020 року включно.

Копію ухвали надіслати до Старобільського слідчого ізолятору управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області, для відома та вручити обвинуваченому і прокурору.

Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Лисичанський міський суд Луганської області.

Суддя О.В. Шевченко