Рішення № 91492656, 11.09.2020, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/352/20

Єдиний унікальний №733/656/20

Рішення

Іменем України

11 вересня 2020 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого – судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами загального провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,

установив:

У липні 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській областізвернулося до суду позовом до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії. В обґрунтування своїх вимог останнє зазначило, що відповідач перебуває на обліку у позивача. Із 22 квітня 2004 року ОСОБА_1 було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. На даний час відповідач знову отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування». Під час згаданого вище переходу з одного виду пенсії на інший через некоректну роботу програми АСОПД відповідачу помилково було зараховано додатковий стаж, що в свою чергу є рахунковою помилкою, яка призвела до завищення страхового стажу та виникнення переплати пенсії за період з 22.04.2004 року по 31.03.2018 року у сумі 40 606,70 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь разом із судовими витратами.

Відповідно до відзиву, поданого ОСОБА_1 , останній просить відмовити у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з посиланням на пропущений строк позовної давності та ст. 1215 ЦК України, відповідно до якої не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (а.с. 54-55).

Відповіді на відзив позивачем не надано.

Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надавши письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач та його представник також у судове засідання не з`явилися, при цьому від останнього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області, який на даний час отримує пенсію по інвалідності.

Позивач зазначає, що при переході ОСОБА_1 з одного виду пенсії на іншу через некоректну роботу програми АСОПД відповідачу було помилково зараховано додатковий стаж, що у свою чергу є рахунковою помилкою та призвело до завищення страхового стажу останньому та виникнення переплати пенсії за період з 22.04.2004 року по 31.03.2018 року на загальну суму 40 606,70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4, та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2003 року №374/7965.

Згідно п. 3 цього Порядку, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

У судовому засіданні факт подання позивачу завідомо неправдивих даних, які стали б підставою для призначення пенсії ОСОБА_1 , не встановлено.

Таким чином, відсутні докази зловживань з боку відповідача, як пенсіонера, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» могли б бути визнані підставою для стягнення в судовому порядку надміру виплачених сум пенсії.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Крім цього, стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 22 січня 2014 року № 6-151цс13, від 02 липня 2014 року № 6-91цс14 та Верховного Суду від 14 листопада 2018 року № 61-29717св18, від 06 березня 2019 року № 61-29030св18.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні по справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) від 20.10.2011 р. Так, у пунктах 70 -71 наведеного рішення, суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Pincova та Pine проти Чеської Республіки, n. 58, а також рішення у справі Gashi проти Хорватії, заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007 р., та у справі Trgo проти Хорватії, заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009 р.).

За таких обставин, враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження недобросовісності відповідача під час нарахування і отримання ним пенсійних виплат, тому позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській областізадоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, місце розташування: вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів , ЄДРПОУ 21390940.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 11 вересня 2020 року.

Головуючий суддя В.М.Овчарик