Ухвала суду № 91491182, 11.09.2020, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-з/679/19/2020

Справа № 679/980/20

У Х В А Л А

про забезпечення позову

11 вересня 2020 року м. Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі №679/980/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконними та скасування запису про проведення державної реєстрації права власності та державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Нетішинського міського суду Хмельницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконними та скасування запису про проведення державної реєстрації права власності та державної реєстрації земельної ділянки. В означеному позові ОСОБА_1 просить: скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №29593131 від 21 грудня 2018 року про державну реєстрацію ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6810500000:02:005:0147, площею 0,1 га та запис №29593431 від 21 грудня 2018 року про державну реєстрацію ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6810500000:02:005:0148, площею 0,1513 га, які розташовані у АДРЕСА_1 ; скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 6810500000:02:005:0147, 6810500000:02:005:0148, площею 0,1 га та площею 0,1513 га, які розташовані у АДРЕСА_1 .

10 вересня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Волков С.В. подав до суду заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви останній посилається на те, що ОСОБА_1 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ №107978 від 12 липня 2005 року, виданого на підставі рішення Нетішинської міської ради від 28 квітня 2005 року №23, належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,0992 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель (кадастровий номер 6810500000:02:005:0077), а також згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ №107999 від 12 липня 2005 року, виданого на підставі рішення Нетішинської міської ради від 28 квітня 2005 року №23 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,0369 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 6810500000:02:005:0078).

Представник в заяві зазначає, що 04 березня 2006 року, вже після формування земельних ділянок ОСОБА_1 , як об`єктів цивільних прав із конкретно визначеними межами, та набуття останнім права власності на них, було розроблено проектну документацію на земельні ділянки відповідача, які 30 квітня 2009 року були сформовані, як об`єкти цивільних прав із присвоєнням їм кадастрових номерів 6810500000:02:005:0147, 6810500000:02:005:0148 геометрія яких в електронному документі перетинається (накладається) на земельні ділянки з кадастровими номерами 6810500000:02:005:0077 та 6810500000:02:005:0078, які належать позивачу на праві власності.

Відповідач неодноразово заявляла позивачу, що вона має намір продати житловий будинок та земельні ділянки з кадастровими номерами 6810500000:02:005:0147 та 6810500000:02:005:0148, які є предметом спору.

Зважаючи на означене вище, заявник, вважає, що є підстави вважати, що з моменту пред`явлення позивачем означеного вище позову, відповідач вживатиме дії щодо відчуження спірної земельної ділянки, а також передати її в оренду, поділити її або об`єднати з іншою земельною ділянкою, що може призвести до зникнення земельної ділянки, як цілісного об`єкта цивільних прав, або зміною власника, що тягне за собою необхідність зміни відповідача, що є неможливим на певній стадії судового процесу та зумовить необхідність пред`явлення нового позову, а також може в майбутньому ускладнити чи унеможливити поновлення порушених позивача прав та інтересів, за захистом яких останній звернувся до суду.

Таким чином, на переконання заявника, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

На підставі наведеного представник ОСОБА_1 - адвокат Волков С.В., посилаючись на ст. 150 ЦПК України, просить накласти арешт на земельні ділянки: площею 0,1 га (кадастровий номер 6810500000:02:005:0147), для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1606601168105, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ; площею 0,1513 га (кадастровий номер 6810500000:02:005:0148), для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1606768468105, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Також представник просить заборонити ОСОБА_2 передавати в оренду, позичку, вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження, пошкодження, знищення, зміну нерухомого майна земельних ділянок з кадастровими номерами 6810500000:02:005:0147, 6810500000:02:005:0148.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи судом за відсутності учасників справи.

Суддя, вивчивши заяву та матеріали справи, дійшла наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі й задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Умовою застосування забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії (п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд ( суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, що визначено ч. 3 ст. 150 ЦПК України.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суддею враховується практика Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Шмалько проти України», №60750/00, від 20 липня 2004 року право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Зі змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів суддею встановлено, що між сторонами дійсно існує спір щодо земельних ділянок, зокрема позивачем оскаржується їх реєстрація.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №217929812 від 27 липня 2020 року до позову убачається, що земельні ділянки площею 0,1га (кадастровий номер 6810500000:02:005:0147) та 0,1513 га (кадастровий номер 6810500000:02:005:0148), які розташовані у АДРЕСА_1 набуті ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 21 грудня 2018 року.

Водночас, представник вказує, що 04 березня 2006 року, вже після формування земельних ділянок ОСОБА_1 , як об`єктів цивільних прав із конкретно визначеними межами, та набуття останнім права власності на них, було розроблено проектну документацію на земельні ділянки відповідача, які 30 квітня 2009 року були сформовані, як об`єкти цивільних прав із присвоєнням їм кадастрових номерів 6810500000:02:005:0147, 6810500000:02:005:0148 геометрія яких в електронному документі перетинається (накладається) на земельні ділянки з кадастровими номерами 6810500000:02:005:0077 та 6810500000:02:005:0078, які належать позивачу на праві власності.

Вказані обставини будуть встановлені або спростовані судом за результатами розгляду справи.

При вирішенні питання про забезпечення позову суддя враховує те, що відповідач, маючи зареєстроване право власності на спірні земельні ділянки та не проживає за адресою їх знаходження, не має перешкод для їх відчуження, зміни правового статусу, тощо, тому припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, є достатньо обґрунтованим.

Зважаючи на предмет позову, суддя приходить висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборона вчиняти щодо нього певні дії є співмірними заявленим позовним вимогами та саме тими заходами, які унеможливлять ускладнення чи невиконання рішення суду, у разі задоволення або часткового задоволення позову, та забезпечать можливість ефективного захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними.

Крім того, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки та заборона щодо них вчиняти певні дії, на переконання судді, не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача щодо володіння та користування зазначеним майном, а лише тимчасово унеможливить розпорядження ним. Наявність арешту не перешкоджатиме останній користуватися спірними земельними ділянками.

Застосовуючи вказані заходи забезпечення позову, суддя враховує, що законодавством збалансовані права як особи, яка ініціює питання про забезпечення позову, так і особи, щодо якої такі заходи застосовані (ст. 159 ЦПК України) та те, що арешт майна чи заборона щодо нього вчиняти певні дії зводиться лише до тимчасового обмеження прав власника щодо розпорядження майном до вирішення спору по суті та згідно ч. 1 ст. 158 ЦПК України можуть бути скасовані судом з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Підстав для застосування заходів зустрічного забезпечення, передбачених ст. 154 ЦПК України, суддею не встановлено.

Керуючись ст.ст. 149, 150,153, 154 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Волкова Сергія Вікторовича про забезпечення позову в цивільній справі №679/980/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконними та скасування запису про проведення державної реєстрації права власності та державної реєстрації земельної ділянки задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки: площею 0,1 га (кадастровий номер 6810500000:02:005:0147), для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1606601168105, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ; площею 0,1513 га (кадастровий номер 6810500000:02:005:0148), для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1606768468105, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Заборонити ОСОБА_2 передавати в оренду, позичку, вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження, пошкодження, знищення, зміну нерухомого майна земельних ділянок з кадастровими номерами 6810500000:02:005:0147, 6810500000:02:005:0148.

Ухвалу направити для виконання Нетішинському міському відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, місто Нетішин, проспект Незалежності, будинок 31.

Про результати виконання даної ухвали повідомити Нетішинський міський суд Хмельницької області.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М.Гавриленко