Вирок № 91491088, 11.09.2020, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Деражнянський районний суд Хмельницької області

вул.Миру,43 м.Деражня, Деражнянський район, Хмельницька обл., Україна ін.32200

Справа № 673/713/20

Провадження № 1-кп/673/119/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2020 р.м.Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С.

при секретарі судового засідання Демчишиній Н.Г.

з участю прокурора Делінди В.Ю., обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та захисника останнього - адвоката Ковпака М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за номером № 12020240130000038 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2020 за якими обвинувачуються

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Болган Піщанського району Вінницької області, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживаючий по АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, на утримані неповнолітніх дітей не має, притягнутий до кримінальної відповідальності за:

-ч. 2 ст. 121 КК України (30.11.2018 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018100070003445 Київською місцевою прокуратурою №7 направлено до Подільського районного суду міста Києва);

-ч. 1 ст. 185 КК України (26.03.2020 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020240130000046 Хмельницькою місцевою прокуратурою направлено до Деражнянського районного суду Хмельницької області) та

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Зяньківці Деражнянського району Хмельницької області, зареєстрований та проживаючий в АДРЕСА_3 , громадянин України, українець, на утримані неповнолітніх дітей не має, на підставі ст. 89 КК України раніше не судимий,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125 та ч. 1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2020 року в період часу з 19 год. по 24 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у приміщенні житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_3 , що розташований по АДРЕСА_4 , під час спільного вживання алкогольних напоїв разом з ОСОБА_2 , внаслідок раптово виниклих неприязних відносин, що виникли через відмову ОСОБА_3 вживати з ними алкогольні напої, прийняв рішення про спричинення тілесних ушкоджень останньому.

Тоді ж, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні кухні будинку по АДРЕСА_4 , за місцем проживання ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, підійшов до ОСОБА_3 , який сидів на стільці за столом, після чого наніс останньому один удар кулаком правої руки в середню частину грудної клітки, чим спричинив йому фізичний біль, а також наніс один удар кулаком правої руки в область носа, від якого потерпілий ОСОБА_3 впав із стільця на підлогу.

В наслідок вищевказаних умисних протиправних дій, ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: підшкірних крововиливів обох навколоочних ділянок, струсу головного мозку та перелому кісток носа, які відносяться до тілесних ушкоджень ЛЕГКОГО ступеня тяжкості, що призвели до короткочасного розладу здоров`я (не більше 21 доби).

Своїми умисними діями, які виразились в умисному легкому тілесному ушкодженні, що призвело до короткочасного розладу здоров`я (не більше 21 доби), ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.

05 березня 2020 року в період часу з 19 год. по 24 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у приміщенні житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_3 , що розташований по АДРЕСА_4 , під час спільного вживання алкогольних напоїв разом з ОСОБА_1 , внаслідок раптово виниклих неприязних відносин, що виникли через відмову ОСОБА_3 вживати з ними алкогольні напої, після нанесення ОСОБА_1 ударів ОСОБА_3 , від яких потерпілий впав на підлогу, прийняв рішення без попередньої змови приєднатися до спричинення тілесних ушкоджень останньому.

Тоді ж, реалізуючи свій злочинний намір спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні кухні будинку по АДРЕСА_4 , за місцем проживання ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, підійшовши до ОСОБА_3 , який внаслідок нанесених ОСОБА_1 ударів лежав на підлозі, після чого наніс щонайменше 2 удари взутими ногами ОСОБА_3 в область потиличної ділянки голови, лівого плеча, внаслідок чого заподіяв потерпілому фізичний біль, а також щонайменше 4 удари взутими ногами ОСОБА_3 в область задньої поверхні грудної клітки зліва, грудної клітки справа, лівої частини тулуба в ділянку попереку та в ділянку шиї зліва, внаслідок чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження.

Внаслідок вищевказаних умисних протиправних дій, ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: переломів 8-9 ребра по задній поверхні грудної клітки зліва, 3, 9 ребра по середній аксілярній лінії справа; лівобічного пневмотораксу; підшкірної емфіземи шиї, тулуба та верхніх кінцівок, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров`я (більше 21 доби).

Своїми умисними діями, які виразились в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинах визнали повністю та дали показання, аналогічні обставинам викладеним в обвинувальному акті не заперечуючи фактичні обставини справи, та показанням один одного щодо вчинених злочинів, повідомивши суду, що вони дійсно перебували в стані тяжкого алкогольного сп`яніння, наносили удари потерпілому безпричинно в кількості та місцях на тілі, зазначених в висновку експерта. Крім того, обвинувачені повідомили, що розкаюються у вчиненому, просили суд їх суворо не карати.

В надісланій до суду письмовій заяві потерпілий ОСОБА_3 повідомив суду, що підтримує обвинувачення та при вирішенні даної справи покладається на думку суду.

Крім визнавальних показань, вина обвинувачених також підтверджується зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в суді іншими доказами.

Так, судом було досліджено висновок судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_3 за № 61 від 27.04.2020 року, згідно якого потерпілому нанесено численні тілесні ушкодження легкого та середнього ступеню тяжкості, а також характеризуючи данні на обвинувачених.

Таким чином, дії ОСОБА_1 судом кваліфікуються за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що призвело до короткочасного розладу здоров?я (не більше 21 дня), а дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто, умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров?я.

З огляду на досліджені судом докази, суд визнає винуватість обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм злочинах доведеною.

При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на «Д» обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, в цілому стан його здоров`я нормальний, по місцю фактичного проживання характеризується вкрай негативно, офіційно не працює, не одружений, дані про наявність неповнолітніх дітей в справі відсутні, інвалідності не має, депутатом місцевих рад не являється, літніх чи хворих батьків на утриманні не має, раніше неодноразово притягався до кримінальної та адміністративної відповідальності, не судимий, на військовому обліку в Деражнянському РВК не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого судом визнаються повне визнання ним вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого являються вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

В свою чергу, вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на «Д» обліку в лікаря психіатра не перебуває, проте з 2019 року перебуває на «Д» обліку в лікаря нарколога, в цілому стан його здоров`я нормальний, проте йому встановлено діагноз алкоголізм 2 ступеню, по місцю фактичного проживання характеризується також вкрай негативно, офіційно не працює, не одружений, інвалідності не має, депутатом місцевих рад не являється, літніх чи хворих батьків, а також неповнолітніх дітей на утриманні не має, не судимий в силу ст. 89 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого судом визнаються повне визнання ним вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого являються вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Водночас, з огляду на поведінку та показання обвинуваченого ОСОБА_2 під час судового розгляду, суд критично оцінює його заяву про щире каяття, тому не визнає його обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого.

При цьому, суд також бере до уваги, що вчинені обвинуваченими злочини відноситься до категорії злочинів невеликого та середнього ступеню тяжкості, цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди заявлено лише прокурором Деражнянського відділу Хмельницької місцевої прокуратури на користь Комунального підприємства «Деражнянська центральна районна лікарня» Деражнянської районної ради на суму 3373 грн., потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов не заявлявся, судові витрати в справі відсутні, заходи процесуального примусу не застосовувались, запобіжні заходи обвинуваченим не обиралися.

Як вбачається з досудових доповідей Деражнянського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області від 07.09.2020 року відносно обох обвинувачених, останні контроль над своєю поведінкою та емоціями не стримують, у складних ситуаціях можуть проявляти агресію до оточуючих, у вирішенні проблем можуть використовувати неадекватні стратегії, які можуть нести загрозу оточуючим. В свою чергу, історія вчинених обвинуваченими правопорушень встановлює високий ризик вчинення ними повторного кримінального правопорушення, як і водночас, складає високий ризик небезпеки обох обвинувачених для суспільства.

Таким чином, з огляду на інформацію, що характеризує особистість обвинувачених, їх спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації обґрунтовано вважає, що виправлення обвинувачених без позбавлення або обмеження їх волі може становити небезпеку для суспільства, а виконання покарання у громаді, навіть у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, вочевидь не можливе.

З огляду на конкретні обставини справи, а особливо на особу обвинувачених, їх схильність до вчинення злочинів, суд, вважає, що звільнення їх від покарання із застосуванням іспитового строку в порядку ст.ст. 75 та 76 КК України, не призведе до позитивних змін в їх особистості і не створить у них готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки таке покарання не матиме належного та відповідного виховного впливу на обвинувачених та не сприятиме їх виправленню, оскільки після неодноразового притягнення до кримінальної відповідальності вони знову вчинили новий злочин, який є предметом даного судового розгляду.

Таким чином, визначаючи вид та суворість покарання, суд враховує характер вчинених правопорушень, їх безпідставність та жорстокість, ступінь вини обох обвинувачених, відсутність відшкодування ними завданого збитку, задовільну поведінку обвинувачених під час досліджуваних судом обставин, співпрацю з судовими та правоохоронними органами, їх психічний та фізичний стан, постійне зловживання алкоголем, та, вочевидь, низький загальний розвиток, як особистості, який не дає їм змоги цілком усвідомити наслідки своєї протиправної поведінки та зробити відповідні правильні висновки щодо дотримання правил поведінки в суспільстві, умови їх виховання та проживання, а також інші фактичні обставини справи, які в цілому свідчать про можливість обвинувачених стати на шлях виправлення лише після відбуття ними

достатнього реального покарання, яке не перевищуватиме розумні строки та не буде занадто несправедливим в силу його надмірної суворості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкції інкримінованої йому частини 2 статті 125 Особливої частини КК України ближче до її вищої межі у виді арешту, яке на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

В свою чергу, за наведених вище обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання в межах санкції інкримінованої йому частини 1 статті 122 Особливої частини КК України ближче до її нижчої межі у виді 1 року обмеження волі, яке на думку суду, також буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Водночас, долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а також задовольнити вказаний вище цивільний позов прокурора в повному обсязі, оскільки він повністю доводиться дослідженими судом матеріалами даної кримінальної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 368, 370 та 374 КПК України, ст. 65-67 КК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 6 місяців.

Початок строку покарання рахувати з моменту його фактичного затримання.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

Початок строку покарання рахувати з моменту його фактичного затримання.

Цивільний позов прокурора Деражнянського відділу Хмельницької місцевої прокуратури на користь Комунального підприємства «Деражнянська центральна районна лікарня» Деражнянської районної ради на суму 3 373 грн. задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1686,5 грн. з кожного.

Речові докази згідно постанови слідчого від 12.05.2020 року залишити при матеріалах даної кримінальної справи.

Запобіжний захід обвинуваченим не обирався, судові витрати в справі відсутні, цивільний позов потерпілим не заявлявся, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження не приймались.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана через Деражнянський районний суд Хмельницької області, який його ухвалив, до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, яка негайно після проголошення вручається безпосередньо обвинуваченому та прокурору.

Суддя О. С. Дворнін