Ухвала суду № 91488430, 10.09.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9965/17

У Х В А Л А

10.09.2020 Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) в складі головуючої судді Бірси О.В., за участю секретаря судових засідань Цімох М.М. та сторін кримінального провадження: прокурора Козія А.А., захисника Вакуленка В.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання доцільності продовження заходу забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого у об`єднаному кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040006732 від 14.05.2016 та за № 12020100040002546 від 09.04.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України, установив:

відповідно до вимог ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Обговоривши у судовому засіданні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченому вислухавши думку прокурора про доцільність продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, виходячи з тяжкості злочину, у вчиненні якого вони обвинувачується, та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що обвинувачений переховувався від суду, у завзяту з чим були оголошений у розшук, вислухавши думку захисника, який заперечував проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити запобіжний захід на непов`язаний з триманням під вартою, доводи обвинуваченого щодо слушності зміни йому запобіжного захід на альтернативний утримання під вартою, Суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Також, з положень норм ст. 199 КПК України випливає, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду вказаного питання суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу обвинуваченого та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

В цій справі з проблематики питання, що аналізується установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, з вищою освітою, непрацюючий, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України.

Ухвалою суду від 23.07.20 відносно обвинуваченого ублоо застосовано запобіжний захід у виді утримання під вартою, з огляду на те, що прокурором доведено наявність обґрунтуваної підозри та враховує, поряд з цим, тяжкість кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.289 КК України у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , за одне з яких передбачене ст. 289 ч. 2 КК України, встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, з урахуванням особи обвинуваченого, який не працює, не має постійного джерела доходів, не одружений, не має соціальних зв`язків, може продовжити злочинну діяльність, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, про наявність ризиків, передбачених положеннями ст.177 КПК України, які дають підстави для застосування запобіжного заходу, а тому з метою запобігти спробам обвинуваченого ОСОБА_1 ухилитись від суду, перешкодити встановленню істини по справі шляхом впливу на потерпілих, свідків, продовжити злочинну діяльність, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень.

На цей час, після об`єднання в цьому процесі судовий розгляд розпочато заново. Відповідно як потерпілі, так і свідки в даному кримінальному провадженні не допитані, обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких та за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені,а обвинувачений перебув у розшуку на етапі розгляду цього провадження судом, у світлі чого, з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.

При цьому, вони обумовлені у світлі, як вказаних відомостей, так і факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій він піддається до кримінальної відповідальності,з огляду на що об`єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Обставини регламентовані ст. 178 КПК України, у світлі даних про обвинуваченого, не є такими, що вказують на відсутність передумови визначеної п. 3 ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу у поєднанні з характером висунутого обвинувачення та проведеним комплексом досліджених, у цій справі, доказів, та тих, які тільки мають бути в ньому вчинені.

Також, в судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ухвалою суду було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії, який, у цей період, закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об`єктивних передумов.

Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 315 КПК України.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що дані заходи забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то Суд у світлі факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, фактом його перебування у розшуку, вважає недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам, у цей період провадження.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.

Відповідно Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Цей захід забезпечення кримінального провадження забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним, покладених на нього процесуальних обов`язків.

Також, на виконання вимог ст.ст. 183. 184 КПК в їх системному зв`язку Суд ураховуючи дані про особу обвинуваченого уважає за доречне визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 126 120 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, із зобов`язанням обвинуваченого у разі такого внесення застави прибувати до суду за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покладенням протягом 2 місячного терміну дії обов`язків, у разі внесення застави, з дня її внесення, а саме: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати при наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 331, 369-372, 376 КПК України Суд постановив:

продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді утримання під вартою до 08.11.2020.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 126 120 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ у місті Києві (одержувач - ТУДСАУ у місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, розрахунковий рахунок - № 37318005112089), із зобов`язанням обвинуваченого у разі такого внесення застави прибувати до суду за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покладенням протягом 2 місячного терміну дії обов`язків, у разі внесення застави, з дня її внесення, а саме:

? прибувати до суду із встановленою періодичністю;

? не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу суду;

? повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

? здати при наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Судове рішення, яке належить виконати негайно, відповідно до ч. 2 ст. 534 КПК України, підлягає безумовному виконанню.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою статті 392 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом та Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13.06.2019.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 08:40 год. 11.09.2020.

С у д д я Оксана БІРСА