Ухвала суду № 91487283, 11.09.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1198/2020 Справа № 490/7050/19

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

У Х В А Л А

11 вересня 2020 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О. А. при секретарі Дудник Г.С.,

за участі позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , представника відповідачки ОСОБА_4 кизи адвоката Кричука В.В.,

розглянувши увідкритому судовому засіданні клопотання позивача про повернення заяви клопотання з додатками від 08.09.2020 року відповідачу ОСОБА_2 , поданому у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП "Шафаят", ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2019 року позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, в якому просив усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення та зобов`язання звільнити ПП "Шафаят, власника ПП ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 та інших невстановлених осіб, з приміщень адміністративно-побутового та торгівельного комплексу та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 17.10.2019 р. відведено суддю Черенкову Н.П. від розгляду цивільної справи №490/7050/19 за позовом ОСОБА_1 до ПП "Шафаят", ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном.

05.11.2019 року матеріали справи передані на розгляд судді Гуденко О.А.

В підготовчому засіданні від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення првадження по справі до набуття законної сили рішення по іншій цивільній справі № 490/10490/19 .

Ухвалою суду від 06 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

Ухвалою суду від 06 квітня 2020 року було закрито підготовче прровадження по справі та призначено справу до розгляду на 11 червня 2020 року, яке в призначену дату не відбулося ( неявка відповідачів) і було відкладено на 11 вересня 2020.

До початку судового засіданні - 08 вересня 2020 року через канцелярію суду надійшло клопотання від відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до ухвалення остаточного рішення по справі № 490/10490/19, яке перебуває у провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва, а також одночасно в цьому клопотанні містяться заперечення відповідача проти позовних вимог ОСОБА_1 по суті , також до вказаної заяви долучено певні докази.

10 вересня 2020 через канцелярію суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про повернення вказаної заяви з додатками відповідачеві , оскільки, по-перше, позивачеві не зрозуміло правову природу подання вказаного документу. Так, за вимогами ст. 174 ЦПК України така заява не відноситься до виду заяв по суті справи. Відповідно до вимог ст. 178,191 ЦПК України при поданні цього документу відповідачем порушено строки подання відзиву на позов, як того єдиного документу, де відповідач може викласти свої заперечення проти позову.

Ст. 180 ЦПК України регулює питання подання такого процесуального документу як заперечення - як-то виключно заперечення щодо поданих позивачем у відповіді на відзив аргументах; ст. 83 цього Кодексу - наслідки неподання доказів у встановлений судом строк.

Відповідно до ст. 222 ЦПК України, суд повинен залишити без розгляду заяви та клопотання , які без поважних приин не були заявлені в підготовчому провадженні або інший строк, встановлений судом.

Діючим ЦПК не передбачено можливість поноволення процесуальних строків для подання будь-яких заяв, доказів та інших документів у випадку, коли змінюється представник сторони. Крім того суд повинен вживати заходів до запобігання зловживання сторонами своїми процесуальними правами і з застосуванням наслідків, передбачених ст. 44 ЦПК України.

За такого, вважає, що поданий відповідачем 08.09.2020 року документ має бути повернутий судом і не братися до уваги.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечував проти задоволення такого клопотання і наполягав на розгляді його клопотання по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:

1) верховенство права;

2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін;

5) диспозитивність;

6) пропорційність;

7) обов`язковість судового рішення;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;

10) розумність строків розгляду справи судом;

11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;

12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ст. 10 цього Кодексу , суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

При цьому, за положеннями ст. 12 цього Кодексу, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Але і суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Так, ст. 174 ЦПК України визначено види та зміст заяв по суті справи - при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 5 цієї статті надано право суду дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.

Оскільки відповідачем подано як клопотання про зупинення провадження у справі , але ЦПК України не містить прямої заборони чи вимог щодо подачі цього клопотання виключно у межах підготовчого провадження по справі - отже відстуні у суду підстави для його повернення стороні як таке, що не можу бути прийнято судом через недотримання строків його подання, так і заперечення проти позову у вигляді одного єдиного цілого документу , до якого додано додатки , які неможливо розмежувати - які з них подано на обгрунтування клопотання про зупинення провадження у справі, а які - на обгрунтування заперечення проти суті позовних вимог .

За такого, суд вважає за можливе надати відповідачев ОСОБА_2 право подати таку спільну заяву у вигляді клопотання та заперечення проти позову - в тому числі з метою повного та всебічного розглядц справи на підставі усіх наявних у учасників процесу доказів.

Крім того, позивач просить про поверненя поданого ОСОБА_2 "документу", проте ЦПК України не передбачено такої процедури "як повернення клопотання в зв`язку з порушенням строків його подання", а про залишення такої заяви без розгляду ОСОБА_1 перед судом не клопоче.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 174,197, 222 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення документів відповідача ОСОБА_2 і - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає , заперечення можуть бути включені до апеляційної скарги по суті судового рішення.

Суддя Гуденко О.А.