Рішення № 91486821, 10.09.2020, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/498/20

Провадження №2/471/254/20

Номер рядка звіту 82

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2020 р.

Братський районний суд Миколаївської області

в складі:

головуючого судді – Скарницької І.Б.,

за участю секретаря – Романчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Братське цивільну справу № 471/498/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Братського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Братського районного нотаріального округу Миколаївської області Малярчук Н.В., про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Братського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватний нотаріус Малярчук Наталя Василівна, про зняття арешту з нерухомого майна.

Свої вимоги мотивує тим, що він є спадкоємцем після смерті своєї матері ОСОБА_2 , проте у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв`язку з тим, що на все нерухоме майно померлої накладено арешт. Арешт було накладено в рамках виконання судового рішення. Однак наразі виконавче провадження знищене без зняття арешту. Самостійно зняти арешт державний виконавець не має можливості.

Враховуючи вищевикладене позивач просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою суду.

Ухвалою суду від 01.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи у спрощеному провадженні.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача, відділу ДВС у судове засідання не з`явився, до суду надіслав свої заперечення.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Спадкоємцем після її смерті є син ОСОБА_1 , який звернувся до нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про спадщину та за його заявою було заведено спадкову справу.

Однак отримати свідоцтво про право на спадщину позивач не має можливості у зв`язку з тим, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав нерухомого майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельної ділянки площею 7,3798 з кадастровим номером 4821481000:05:000:0195 існує вид обтяження, а саме арешт майна боржника, та оголошення заборони його відчуження відповідно до постанови державного виконавця ВП 41595204 від 20.01.2014 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 26652300 від 01.12.2015 року.

Згідно інформації відділу ДВС на виконання у відділі перебувало виконавче провадження № 40847238 про стягнення боргу в сумі 61490,35 грн. на користь ПАТ «Акцепт Банк». 27.12.2013 року виконавче провадження повернуто стягувану в зв`язку з відсутність майна у боржника.

Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників від 18.06.2020 року відносно ОСОБА_2 відсутня інформація в реєстрі (арк..с. 14).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Статтею 368 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

На час звернення з позовом та розгляду справи порядок судового оскарження урегульовано Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, відповідно до ч. 1 ст. 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, суд, дослідивши матеріали справи, спадкову справу, вбачає, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї матері, прийняв спадщину, та фактично користується спадковим майном. Право позивача на спадкове майно, а саме земельної ділянки, ніким не оспорюється (претензій до позивача, як до спадкоємця пред`явлено не було). Підстав для збереження чинності арешту спадкового майна не встановлено.

Накладений арешт на нерухоме майно, яке входить до спадкового майна, перешкоджає позивачу реалізувати його право на спадщину в повній мірі. Враховуючи вищенаведене, порушене право позивача підлягає захисту шляхом знаття накладеного арешту з нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 3 - 10, 13, 18, 263 - 265, 268, 293 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Братського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Братського районного нотаріального округу Миколаївської області Малярчук Н.В., про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити повністю.

Зняти арешт з майна, яке належало ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зокрема заборону на нерухоме майно.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: с. Микільське Братського району Миколаївської області.

Відповідач - Братський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 34473278, місце знаходження: вул. Миру, 123, смт. Братське Братського району Миколаївської області.

Третя особа - Приватний нотаріус Братського районного нотаріального округу Миколаївської області Малярчук Н.В., місце знаходження: вул. Миру, 139, кву. 2, смт. Братське Братського району Миколаївської області.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України, з урахуванням п.3 розділу ХІІ "Прикінцевих положень" ЦПК України.

СуддяІ.Б. Скарницька