Рішення № 91486040, 11.09.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5306/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2020 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді – Мруць І.С.

за участю секретаря судового засідання – Мороза В.В.

справа №462/5306/20

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача- Бельдій Н.В.

відповідач - Управління Патрульної поліції в Львівській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом представника ОСОБА_1 – Бельдій Наталії Володимирівни до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернулася в суд із позовом до відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у якому просить визнати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ДП18 №501196 від 17 вересня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП протиправною та скасувати її, а провадження у справі закрити. Сплачений судовий збір стягнути з відповідача на користь позивача.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_1 ні 17 вересня 2019 року, а ні в будь який інший час. Йому взагалі не було відомо про адміністративне правопорушення від 17.09.2019 року. Звертає увагу, що при складанні оскаржуваної постанови водій не мав при собі посвідчення водія, тому особу було встановлено згідно витягу бази даних «НАІС» і в подальшому була зроблена відповідна довідка від 19 вересня 2019 року, тобто особа, яка керувала транспортним засобом марки «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_1 представилась ОСОБА_1 при цьому не надавши жодних документів, які б посвідчували її особу. В оскаржуваній постанові зазначена адреса проживання правопорушника: АДРЕСА_1 , проте ОСОБА_1 згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи від 21.11.2018 року з 02.02.2006 року проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач вважає, що особою правопорушником зазначеним у протоколі серія ДП18 №501196 від 17.09.2019 року є його брат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача наголошує, що на долученому до матеріалів справи DVD-R диску з відеозаписами №2-190917071513000032 та №201909170771407000031 чітко видно, що особа яка керувала транспортним засобом марки «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_1 та ОСОБА_1 є зовсім різними людьми.

Вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною, необґрунтованою, пов`язує це із тим, що посадова особа патрульної поліції, яка складала відповідний протокол, не встановила особу фактичного правопорушника.

Відповідачами не подано відзив, який містив би заперечення проти позову.

04 вересня 2020 року ухвалою судді позовну заяву представника ОСОБА_1 – Бельдій Наталії Володимирівнипоновлено строк на оскарження постанови, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

11.09.2020 року ОСОБА_1 та його представник подали заяву про розгляд позовної заяви представника ОСОБА_1 – Бельдій Наталії Володимирівни без їх участі (а.с.35). У заяві зазначили, що свої позовні вимоги підтримують.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, хоча відповідач належним чином був повідомлені про місце, час та дату цього засідання, а відтак їх неприбуття у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності осіб, що не з`явились, на підставі наявних в справі доказів.

На підставі ч. 9 ст.205 цього Кодексу справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами згідно з ч.4 ст.229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою серії ДП18 № 501196 від 17 вересня 2019 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, та зазначено, що 17 вересня 2019 року о 03 год. 05 хв. у м.Львові по вул. Т.Шевченка, 384 водій не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1А ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1ст 126 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. (а.с.8).

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Вирішуючи питання про винність ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, суд враховує викладенні позивачем пояснення в позовній заяві, долучені докази та постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як роз`яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення. Постанова повинна містити: відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування.

Виходячи з вимог статті 77 КАС України, відповідач повинен був довести, що саме ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, проте будь-яких доказів цього не надав.

У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь , недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такий висновок зроблено також у постанові КАС ВС від 08.07.2020 №463/1352/16-а (К/9901/21241/18).

Відповідно до ст. 245 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У поданому позові позивач вину у вчиненні правопорушення заперечив з підстав, що не здійснював правопорушення, яке зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що відповідачем не з`ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, всупереч ст. 77 КАС України ним не надано суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, і доводять достовірність порушення позивачем Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За наведених обставин, будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, оскільки наявні у справі докази, зокрема, постанова, не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Тому, з огляду на вищевказане, з врахуванням з`ясованих фактичних обставин у справі та досліджених доказів, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю, оскільки вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення - не доведена.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.245,251,254,256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст.6, 9, 77,241,244,246,268,271, 286,Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позов представника ОСОБА_1 – Бельдій Наталії Володимирівни до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- задоволити.

Постанову інспектора управління патрульної поліції у Львівській області лейтенанта поліції Ільчишин Івана Богдановича по справі про адміністративне правопорушення від 17 вересня 2019 року серії ДП18 №501196 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП – скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп., сплачений ОСОБА_1 , стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області.

Рішення може бути оскаржено, згідно з ч.4 ст.286 КАС України, протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно з ст.272 КАС України, після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - управління патрульної поліції у Львівській області – 79053 місто Львів, вулиця Перфецького, будинок № 19, ЄДРПОУ - 38008294

Суддя: І.С. Мруць