
Справа № 439/1102/20
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
10 вересня 2020 року м. Броди
Суддя Бродівського районного суду Львівської області Бородійчук О.І., з участю секретаря судового засідання Скорик І.Б., адвоката Галушки В.В., під час розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Бродівського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого водієм ПП «Шостак» с. Заболотці,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 375417 від 24 серпня 2020 року, гр. ОСОБА_1 о 02 год. 20 хв. 22 березня 2020 року по вул. Центральній у с. Лучківці Бродівського району Львівської області, керував автомобілем марки «ВАЗ 2109» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений шляхом отримання ним СМС-повідомлення. Він суду не подавав клопотань про відкладення розгляду справи.
Представник правопорушника адвокат Галушка В.В. в судовому засіданні просив справу розглянути у відсутності ОСОБА_1 .
Виходячи із вимог ст. 268 КУпАП розгляд справи проведено у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
В ході судового розгляду справи адвокат Галушка В.В. суду повідомив, що факт керування ОСОБА_1 ніхто не заперечує, але підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні.
Він просить суд закрити провадження у справі у зв`язку з наявністю обставини, зазначеної у п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто скасування акта, який встановлював адміністративну відповідальність. В обґрунтування своєї вимоги адвокат покликається на те, що Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» диспозицію ч. 1 ст. 130 КУпАП було викладено у новій редакції, в якій згадані вище діяння вже не визначені як адміністративне правопорушення, а як кримінальне. Також адвокат покликається на усі подальші зміни у законодавстві, на позицію Верховного Суду, Консультативної ради Європейських судів, Європейського суду з прав людини.
На думку судді, така підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відсутня, адже згідно з цим пунктом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність. А в результаті внесення змін до статті 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена.
У свою чергу, стаття 8 КУпАП передбачає, що закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Аналогічні положення містяться у частині другій статті 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Особи, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за статтею 286-1 КК, адже Законом було посилено юридичну відповідальність і замість адміністративної відповідальності було передбачено кримінальну відповідальність, яка є найбільш суворою за змістом державного примусу та правовими наслідками.
Тому особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Із змісту іншого клопотання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Галушки В.В. про закриття провадження у справі у зв`язку наявністю по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про підозру у кримінальному провадженні по даному факту, вбачається, що провадження у справі слід закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Він покликається на те, що Конституція України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, рішення ЄСПЛ забороняють повторне притягнення особи до відповідальності за те саме діяння.
Проте, на думку судді, такі твердження адвоката є помилковим, адже в ході судового розгляду даної справи встановлено, що ОСОБА_1 14 квітня 2020 року повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 286 КК України, а саме, що він порушив правила дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження (кримінальне провадження № 12020140160000132); 04 травня 2020 року до Бродівського районного суду Львівської області надійшло клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку з примиренням з потерпілим; 08 липня 2020 року судом звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закрито провадження у справі на підставі ст. 46 КК України та знято арешт із автомобіля, який був речовим доказом у справі.
Тому немає жодних підстав вважати, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення існує два провадження по тому самому факту щодо однієї особи, адже повідомлення про підозру ОСОБА_1 дійсно було у кримінальному провадженні, яке на даний час закрите.
Приймаючи рішення у справі про адміністративне правопорушення суддею враховано, що суть ст. 46 КК України, застосованої судом відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12020140160000132, полягає у способі врегулювання кримінально-правового конфлікту, в основу якого покладено посередництво у примиренні сторін. Звільнення від кримінальної відповідальності дає змогу: потерпілому – більш оперативно отримати належну компенсацію заподіяної йому шкоди; особі, яка вчинила злочин – бути звільненою від кримінальної відповідальності; державі – зекономити фінансові й інші ресурси для боротьби зі злочинністю.
Звільняючи від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, суд виходив з того, що він визнав себе винуватим в обсязі підозри і ще в ході досудового розслідування просив звільнити його від кримінальної відповідальності; на тому етапі досудового розслідування, коли ОСОБА_1 згодився на звільнення його від кримінальної відповідальності, прокурор виконав вимогу ч. 2 ст. 286 КПК України та склав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування в повному обсязі надіслав клопотання до суду.
В свою чергу, судом не приймалось рішень про визнання ОСОБА_1 винуватим за ч. 1 ст. 286 КК України, а лише враховано повне визнання вини ним самим.
За таких обставин твердження адвоката Галушки В.В., наведене у клопотанні про заборону подвійного притягнення особи до відповідальності є безпідставним, так як ОСОБА_1 не притягнуто судом до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12020140160000132 і станом на момент складення та розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, кримінальне провадження закрите, тому застосувати положення п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП жодних підстав немає.
На думку судді, встановлені в ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення обставини свідчать, що ОСОБА_1 22 березня 2020 року близько 02:20 год. керував транспортним засобом марки ВАЗ-2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Лучківці Бродівського району Львівської області в стані алкогольного сп`яніння.
Доказами цього є:
- протокол про адміністративне правопорушення від 24 серпня 2020 року серії БД № 375417, з якого вбачається, що 22 березня 2020 року о 02:20 год. ОСОБА_1 в с. Лучківці керував автомобілем марки ВАЗ-2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння;
- протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 22 березня 2020 року, із змісту якого вбачається, що будучи повідомленим про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України, ОСОБА_1 слідчому повідомив, що 21 березня 2020 року близько 22:30 год. він пив пиво;
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 22 березня 2020 року, з якого вбачається, що лікарем Бродівської лікарні проведено огляд ОСОБА_1 о 03:20 год. 22 березня 2020 року і встановлено, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння;
- повідомлення про підозру від 14 квітня 2020 року ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12020140160000132 за ч. 1 ст. 286 КК України, із змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння;
- клопотання прокурора від 28 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12020140160000132, із змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України;
- заява ОСОБА_1 від 28 квітня 2020 року, адресована прокурору про визнання вини та згоду на закриття кримінального провадження № 12020140160000132 за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України;
- пояснення ОСОБА_1 , надані суду в ході розгляду кримінального провадження № 12020140160000132 за ч. 1 ст. 286 КК України (наведені в ухвалі суду від 08 липня 2020 року у справі № 439/517/20 та зафіксовані у звукозаписі судового засідання), із змісту яких вбачається, що він дійсно 22 березня 2020 року близько 02:20 год. керував транспортним засобом марки ВАЗ-2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Лучківці Бродівського району Львівської області в стані алкогольного сп`яніння;
- Ухвала Бродівського районного суду Львівської області від 08 липня 2020 року у справі № 439/517/20 (провадження № 1-кп/439/96/20), із змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 визнав себе винуватим в порушенні правил дорожнього руху, що полягають в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП і жодної відповідальності за це не поніс.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Із змісту ч. 6 ст. 38 КУпАП вбачається, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Встановлено, що порушення вчинене ОСОБА_1 22 березня 2020 року; кримінальне провадження закрите судом 08 липня 2020 року, тобто три місяці з часу закриття кримінального провадження не минуло.
За таких обставин за вчинене адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 має бути накладено адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі, встановленому цим законом.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя -
П О С Т А Н О В И В:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути судовий збір в розмірі 420,40 грн. з ОСОБА_1 на користь держави, одержувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів 22030106, призначення платежу – стягнення судового збору на користь Держави.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя О. Бородійчук
Судове рішення № 91485785, Бродівський районний суд Львівської області було прийнято 10.09.2020. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 439/1102/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: