Рішення № 91485436, 07.09.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4753/20 2/335/1658/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 вересня 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі

головуючого судді Соболєвої І.П.,

за участі секретаря судового засідання Лазоренко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Запоріжжі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі адвоката Корсік Я.І. звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.2019 належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 29,07 кв.м., житловою площею 7,9 кв.м.

Під час реєстрації свого місця проживання позивачу стало відомо, що за вказаною адресою також зареєстрований відповідач у справі ОСОБА_2 , який є сином попереднього власником вказаної квартири, що перешкоджає позивачу розпоряджатись своїм майном на власний розсуд та обмежує її права як власника. Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просив суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 11.06.2020 відкрите провадження у справі та визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач не з`явилася, представник позивача подав до суду письмову заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутністю та відсутності позивача, наполягав на задоволенні позовних вимог, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач та третя особа в судове засідання не прибули з невідомих причин, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

У зв’язку із неявкою в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про проведення судового засідання, та від якого не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, причини неявки ним не повідомлені, відзиву на позов на подано, а представник позивача не заперечував проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, за наявними у справі доказами (у заочному порядку).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного 19.05.2020 між ОСОБА_3 та продавцем ОСОБА_4 , позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 29,07 кв.м., житловою площею 7,9 кв.м.

Разом з тим, згідно інформації Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, та інших матеріалів справи, за вищевказаною адресою зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який родинних зв`язків із позивачем не має та в квартирі не проживає.

У зв`язку з чим, суд зазначає.

Права власника квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України , які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов`язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім`ї колишнього власника у випадку зміни власника. Виникнення права членів сім`ї власника квартири на користування квартирою та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника квартири права власності на цю квартиру, а отже, припинення права власності на квартиру припиняє право членів його сім`ї на користування цією квартирою.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому, не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав. Власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», під час розгляду позовів про визнання особо такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім`ї, а також членами сім`ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК України) із зняттям останнього з реєстрації.

Судом встановлено, що відповідач у справі зареєстрований у спірній квартирі як колишній син власника. Факт реєстрації ОСОБА_2 в квартирі, яка на цей час належить позивачу, перешкоджає власниці повноцінно користуватись та розпоряджатись своїм майном.

Перехід права власності на квартиру іншій особі призводить до втрати членами сім`ї попереднього власника права користуватись зазначеною квартирою.

Таким чином, на підставі зазначених судом норм чинного законодавства, що регулюють данні правовідносини, беручи до уваги всі зібрані і досліджені судом докази у справі в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим, обставини, зазначені в позовній заяві, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

При цьому суд приймає до уваги, що у відповідності зі ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Позивач не ставить питання про стягнення з відповідача судового збору, сплаченого при зверненні до суду, тому суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

На підставі ст.ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 80, 89, 263–265, 280–283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду складено 7 вересня 2020 р.

Повні відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа – Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, адреса: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 36, ЄДРПОУ 40302133.

Суддя І.П. Соболєва