Вирок № 9148313, 08.04.2010, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1-28/2010 року

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2010 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Сотської С.О.

при секретарі Биковій О.П.

за участю прокурора Шевченко О.П.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, утриманців не має, директор ПП «Екватор», проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 06.05.1998 року, Білозерським районним судом Херсонської області за ст.. ст.. 17-141 ч. 3, 223 с. 3 КК України (в редакції закону 1960 року), до 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 3 роки;

- 02.06.1999 року, Первомайським міським судом Миколаївської області за ст.. ст. 144 ч. 3, 140 ч. 2, 42, 43 КК України (в редакції закону 1960 року), до 8 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, звільнився 12.01.2007 року, за строком відбуття покарання,

в скоєні злочину передбаченого ч. 3 ст. 187, ч.1 ст. 309 КК України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Дніпропетровська, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, утриманців не має, не працює, зареєстрованого АДРЕСА_2, проживаючого тимчасово АДРЕСА_4, раніше судимого:

- 11.12.2001 року Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська за ст.. ст.. 296 ч. 1, 141 ч. 2, 142 ч. 2, 42, 44 КК України, до 4 років позбавлення волі;

- 29.12.2004 року Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська за ст.. ст.. 289 ч. 2, 69, 70 ч. 4 КК України, до 2 років 3 місяців позбавлення волі;

- 25.06.2004 року Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська за ст.. ст.. 296 ч.3, 71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі;

- 04.07.2006 року Синельниковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.. 391 КК України, до 1 року 6 місяців 10 днів позбавлення волі;

- 28.11.2008 року Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська за ст.. 395 КК України до 6 місяців арешту, звільнився 15.05.2009 року, за строком відбуття покарання,

в скоєні злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця села Синюхин Брід Первомайського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня, знаходиться в фактичних шлюбних відносинах з громадянкою ОСОБА_8, утриманців не має, не працює, проживаючого АДРЕСА_3, раніше судимого:

- 17.04.1996 року Первомайським районним судом Миколаївської області, за ст.. ст.. 86-1, 81 ч. 4, 193 ч. 3, 42 КК України (в редакції закону 1960 року) до 10 років позбавлення волі, з конфіскацією майна;

- 24.03.1997 року Гусятинським районним судом Тернопільської області, за ст.. 17, 183 ч. 2, 43 КК України ( в редакції закону 1960 року) до 10 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився в 2007 році за строком відбуття покарання;

- 23.04.2008 року Малиновським районним судом міста Одеси за ст.. 395 КК України, 510 грн. штрафу;

в скоєні злочину передбаченого ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст.. 263 КК України;

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_5 вступив у попередню змову з підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спрямовану на незаконне заволодіння чужим майном.

В серпні 2009 року підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_6, отримавши від ОСОБА_5 інформацію про те, що житель міста Первомайська ОСОБА_9 займається обміном валюти, тримає при собі та за місцем проживання гроші у великій сумі, цінності, вирішили скоїти розбійний напад на його квартиру розташовану в будинку АДРЕСА_5 з метою їх викрадення.

ОСОБА_5 також повідомив співучасників, що він неодноразово спостерігав за ОСОБА_9, має план нападу та приготував для цього все необхідне.

16 серпня 2009 року, реалізуючи свій злочинний намір, підсудні в другій половині дня зустрілися в районі центрального ринку в місті Первомайську, звідки всі троє на автомобілі ВАЗ-2110 державний номер НОМЕР_5 зеленого кольору, під керуванням ОСОБА_7 прибули до центрального стадіону по вулиці Дзержинського і зупинилися біля магазину «Фурор», звідки було зручно вести спостереження за ОСОБА_9

Після 18 години ОСОБА_9 на автомобілі направився до місця свого проживання.

Вслід за ним, до його будинку підїхали підсудні. Зупинили автомобіль напроти 5-7 жилих будинків по вулиці 8-ї Повітрянодесантної Дивізії. ОСОБА_7 залишився в автомобілі спостерігати за навколишньою обстановкою, та повідомити ОСОБА_5 по мобільному телефону про відїзд ОСОБА_9 з двору до гаража, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5 направилися на чердачне приміщення будинку, де проживає ОСОБА_9

Отримавши від ОСОБА_7 повідомлення про відїзд ОСОБА_9 з двору будинку в напрямку центра міста, ОСОБА_5 допоміг ОСОБА_6 з горища спуститися на мотузці на балкон 5-го поверху вищезазначеного будинку і проникнути в квартиру №НОМЕР_7, яка належить ОСОБА_10, де останній відкрито з застосуванням насильства небезпечного для життя та здоровя потерпілої, яке виразилося в здійсненні пострілу з пістолету в груди, нанесенні удару ногою по обличчю, заволодів її майном: золотими сережками, та мобільним телефоном марки «Nokia-7070», завдавши при цьому матеріальний збиток на суму 1847 грн. Зрозумівши, що проник не в квартиру ОСОБА_9, а до іншої особи з місця події з викраденим зник на автомобілі, в якому його чекали ОСОБА_7 та ОСОБА_5

На другий день ОСОБА_7 та ОСОБА_6 покинули місце проживання, виїхали до міста Сімферополя, де і були затримані працівниками міліції при реалізації на ринку викраденого в ОСОБА_10 мобільного телефону.

26 серпня 2009 року 0 18 год. 25 хв. підсудний ОСОБА_5 в стані наркотичного спяніння був затриманий в місті Первомайську по вулиці Радянській біля магазину «Меблі» за підозрою в скоєнні розбійного нападу.

В ході його особистого обшуку в кишені штанів була вилучена наркотична речовина канабіс вагою 5,9 грам, яку підсудний незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

Підсудний ОСОБА_7 придбав вогнепальну зброю, помпову рушницю «Маверік», модель 88, 12 калібру виробництва «Мексика», зберігав її, та передав ОСОБА_12 для тимчасового зберігання без передбаченого законом дозволу.

Вину в скоєних злочинах підсудний ОСОБА_5 не визнав та пояснив, що ні в якому розбійному нападі він участі не приймав та цього злочину не вчиняв.

Наркотики при його затриманні йому підкинули працівники міліції.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обмовили його на досудовому слідстві під тиском працівників міліції.

ОСОБА_7 вину в розбійному нападі не визнав та пояснив суду, що на досудовому слідстві під фізичним та психічним тиском працівників міліції обмовив як себе так і ОСОБА_5

Факт придбання та зберігання без відповідного дозволу помпової рушниці підтвердив, та розповів, що в 2007 році його знайомий залишив в нього на зберігання вказану зброю, яку мав через деякий час забрати. В липні 2009 року він передав рушницю знайомому ОСОБА_12 для схову.

Про те, що помпова рушниця є бойовою вогнепальною зброєю не знав. Дозволу на її зберігання не мав.

Підсудний ОСОБА_6 повністю зізнався в скоєному злочині, і розповів суду, що 16 серпня 2009 року з метою заволодіння грошима «валютчика» ОСОБА_9 вирішив скоїти на його квартиру розбійний напад. Проник на горище будинку, де живе ОСОБА_9 і за допомогою мотузки спустився на лоджію 5-го поверху. В квартирі зустрів жінку і здійснив постріл з пістолету гумовою кулею в грудну клітину. Коли потерпіла впала на підлогу, наніс їй удар ногою в обличчя, по тулубу і став шукати гроші, сейф. Не знайшовши грошей, заволодів золотими сережками, та мобільним телефоном «Nokia-7070» з сім-карткою.

Зрозумівши, що потерпіла не дружина «валютчика», так як остання повідомила, що вона лікар, і що він проник не в ту квартиру через вхідні двері покинув місце злочину.

Далі піднявся на горище, переодягнувся, забрав сумку, куди поклав мотузку, маску, кросівки, і покинув будинок. Зупинив автомобіль, на якому доїхав до села Синюхин Брід, де проживав. По дорозі, з мосту в річку викинув сумку з предметами злочину.

Під тиском працівників міліції обмовив ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які не причетні до злочину.

Викладене обвинувачення підтверджується сукупністю доказів досліджених в судовому засіданні.

Зізнаючись у вчинені розбійного нападу, ОСОБА_6 в ході всього досудового слідства, та ОСОБА_7 при допиті його в якості підозрюваного давали детальні пояснення скоєного розбійного нападу, зокрема, щодо участі в ньому як ОСОБА_7 так і ОСОБА_5

Виказуючи один одного, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 розповіли слідчим органам про невідомі їм обставини скоєння злочину, його готування, розподілу ролей між ними.

При цьому вони вказували на деталі, які могли бути відомі лише особам, причетним до злочину.

Так, відповідно до неодноразових пояснень ОСОБА_6 в ході досудового слідства, при проведенні з ним двічі відтворення обстановки і обставин події, освідування, останній зізнався, що він з ОСОБА_7 та ОСОБА_5, ще 14 серпня 2009 року при зустрічі в першого домовилися про скоєння розбійного нападу на ОСОБА_9, ОСОБА_5 запропонував план нападу, та роль кожного з них в цьому злочині. Згідно з цим розподілом, ОСОБА_7 залишався на вулиці біля машини слідкувати, коли виїде з двору будинку ОСОБА_9 і поїде в гараж, та про це повідомить ОСОБА_5 по мобільному телефону, а він (ОСОБА_6.) і ОСОБА_5 піднімуться на горище будинку, де живе ОСОБА_9, звідки після дзвінка ОСОБА_7 він (ОСОБА_6.) на мотузці при допомозі ОСОБА_5 спуститься на лоджию5-го поверху квартири ОСОБА_9 і проникне туди, відкриє вхідні двері, щоб міг ввійти ОСОБА_5 і заволодіють грошима валютчика, які у великій сумі повинні бути в домашньому сейфі. На випадок, якщо в квартирі буде хтось із членів сімї, вирішили взяти пістолет з гумовими кулями для використання при нападі, який надасть ОСОБА_5

ОСОБА_6 розповідав, що, зустрівшись 16 серпня 2009 року, всі втрьох біля центрального ринку на автомобілі ОСОБА_7 ВАЗ 2110 державний номер НОМЕР_5 зеленого кольору направилися до центрального стадіону. Там ОСОБА_5 показав їм ОСОБА_9, і зупинилися біля магазину «Фурор», навпроти кафе «Минутка»,по вулиці Дзержинського, звідки спостерігали за останнім.

Коли ОСОБА_9 відїхав від стадіону, вони поїхали вслід за ним. ОСОБА_9 заїхав в двір свого будинку, а ОСОБА_7 зупинив автомобіль по вулиці 8-ї Повітрянодесантної Дивізії, звідки видно вїзд і виїзд з двору будинку АДРЕСА_5, і залишився в машині. Він з ОСОБА_5 піднялися на горище будинку де живе ОСОБА_9 По дорозі останній передав йому маску, пістолет. Ще в машині ОСОБА_5 одягнув на себе спортивну куртку чорно-сірого кольору з капюшоном і сірою полоскою на грудях, яка належить ОСОБА_7, резинові тапочки синього кольору.

Коли він з ОСОБА_5 знаходилися на горищі будинку, ОСОБА_7 підтримував з останнім зв'язок через наявні в них мобільні телефони.

Через 1.5-2 години ОСОБА_5 надійшло повідомлення від ОСОБА_7 Після чого перший спустив його з горища будинку по мотузці на лоджію 5-го поверху, і він проник в квартиру в якій зустрівся з потерпілою до якої застосував насильство та відкрив вхідні двері, щоб міг зайти ОСОБА_5 Став шукати гроші, сейф. Зрозумівши, що проник не в квартиру «валютчика» заволодів золотими сережками, мобільним телефоном, і не дочекавшись останнього покинув квартиру.

В машині його чекали ОСОБА_7 та ОСОБА_5, яким він повідомив, що потрапив не в ту квартиру. ОСОБА_5 забрав з собою пістолет, маску та мотузку, переодягнувся, і залишив спортивну куртку та сині тапочки які одягав в машині ОСОБА_7 Всі втрьох поїхали до центрального ринку, де ОСОБА_5 залишив свій автомобіль, а він з ОСОБА_7 поїхали в село Синюхин Брід.

ОСОБА_7 при допиті в якості підозрюваного 23.08.2009 року (т.4, а.с.220) повідомив слідчі органи, що він виконав заздалегідь обумовлену йому роль, яка зводилася до спостереження за виїздом «валютчика» з двору його будинку в гараж, та підтримання звязку по телефону з ОСОБА_5

Підсудний також розповідав, що напад на ОСОБА_9 запропонував скоїти сам ОСОБА_5 повідомивши, що вчинять його в той час, коли «валютчик» буде ставити ввечері машину в гараж. Для нападу він все підготував: маску, мотузку, пістолет, який може знадобитися на випадок, якщо в квартирі появиться господар, в якого також може бути пістолет.

ОСОБА_9 відїхав з двору десь близько 20 години, і не поїхав в гараж, а направився в сторону центру міста, про що він повідомив ОСОБА_5 по телефону. Коли останній повернувся до машини, то заявив, що ОСОБА_6 зробить все сам, так вони домовилися. Після повернення ОСОБА_6 дізнався, що той попав не в квартиру «валютчика». Останній сварився з ОСОБА_5, що той його «підставив».

Пояснення підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на досудовому слідстві узгоджуються між собою, не містять протиріч та підтверджуються іншими доказами дослідженими в судовому засіданні.

Зокрема, їх пояснення щодо часу, місця, способу розбійного нападу, застосування зброї, характеру насильства підтверджуються поясненнями потерпілої ОСОБА_10 про те, що близько 21 години, знаходячись в коридорі квартири, побачила незнайомого, на обличчі якого була маска. Від пострілу, вона впала на підлогу, знепритомніла. Коли прийшла до тями, то нападник вимагав гроші, показати де сейф, відкрито заволодів її сережками та мобільним телефоном з сім-карткою.

Під час проведення судово-медичної експертизи №814-м 07.09.2009 року (т.1, а.с. 236) у ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження, у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка виявилася зі струсом головного мозку, крововиливів обличчя, забійної рани обличчя, ссадин грудної клітини.

Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя, і які могли утворитися 16.08.2009 року. Показання потерпілої щодо застосованого до неї насильства і спричинених ушкоджень обєктивно відповідають даним судово-медичної експертизи.

Із висновку судово-хімічної експертизи (експертиза вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу) за № 1669 від 24 листопада 2009 року встановлено, що на поверхні гумового предмету круглої форми схожого на гумову кулю вилучену в ході огляду в квартирі потерпілої, та на жіночій нічній сорочці вилученій в потерпілої, виявлено присутність слідів речовини, які можна віднести до продуктів пострілу (т. 2, а.с. 112), (т.1, а.с. 70).

Про факт розбійного нападу на неї потерпіла розповіла своєму сусіду ОСОБА_13 Останній підтвердив це в судовому засіданні. На її обличчі свідок бачив гематому. ОСОБА_10 пояснила йому, що нападник проник в квартиру з даху будинку через балкон, використавши при нападі пістолет, заволодів сережками та мобільним телефоном.

Потерпіла також повідомила, що в ході відтворення обстановки і обставин події, підсудний ОСОБА_6 пояснював в її присутності та при понятих детально і добровільно, що в квартиру проникнути допомагав йому ОСОБА_5 за допомогою мотузки. Вона це прізвище запамятала, так як про злочин розповіла своєму зятю, а він їй повідомив, що з ОСОБА_5 жив в районі «Фрегат» в місті Первомайську і знає його добре.

Як видно із протоколів відтворення обстановки та обставин події, підсудний ОСОБА_6 послідовно відтворив обставини, при яких він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_7 скоїв протиправні дії відносно ОСОБА_10

Цю обставину підтвердили в суді свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_15 які були запрошені понятими при проведенні вищезазначеної слідчої дії.

Прізвища співучасників злочину підсудний називав сам. В протоколі своїми підписами вони засвідчили відповідність записів пояснень даних ОСОБА_6 слідчим.

Свідок ОСОБА_15 підтвердив, що ОСОБА_6 вказував, що злочин організував ОСОБА_5 Він допоміг ОСОБА_6 спуститися на балкон потерпілої за допомогою мотузки.

За свідченнями ОСОБА_16 (понятого), ОСОБА_6 в ході відтворення обстановки та обставин події 16 листопада 2009 року пояснював, що розбійний напад на потерпілу скоїли втрьох, та детально розповів про роль кожного із співучасників.

Допитані судом свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18 ОСОБА_12 підтвердили, що 16 серпня2009 року ОСОБА_6 з ОСОБА_7 на автомобілі ВАЗ 2110 державний номер НОМЕР_5 зеленого кольору в другій половині дня поїхали в місто Первомайськ. Повернувся ОСОБА_7 після 22 години. ОСОБА_6 вони не бачили, так як він живе в іншому будинку.

Вони також повідомили, що 14 серпня 2009 року, бачили в ОСОБА_7 ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_19, показання якої досліджувалося судом дала аналогічні пояснення.

Із показань свідка ОСОБА_9 в суді вбачається, що він дійсно займається обміном валюти і щодня знаходиться біля центрального стадіону.

16 серпня 2009 року він також знаходився біля стадіону. Після 18 години поїхав додому, на вулицю Одеська. В дворі будинку поставив машину, і знаходився в квартирі до 20-ї години.

В цей день бачив автомобіль ВАЗ 2110 зеленого кольору, який тривалий час стояв по правій стороні від стадіону, в районі магазину «Фурор».

До 16.08.2009 року кілька разів бачив біля кладовища, по вулиці Одеській автомобіль ВАЗ 2110 зеленого кольору, державний номер НОМЕР_5, та автомобіль ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_9 біля будинку АДРЕСА_6, звідки добре проглядається вїзд і виїзд в двір будинку АДРЕСА_5.

Як встановлено матеріалами справи, перший автомобіль належав ОСОБА_7, а другий ОСОБА_5

ОСОБА_9 також повідомив суду, що він щовечора ставить машину в гараж, який розташований в іншому місці ніж його будинок.

Після 20-ї години він виїхав з двору в напрямку центра міста, а не як звичайно в гараж.

Вказані пояснення ОСОБА_9 підтверджують факт, що підсудні до 16.08.2009 року спостерігали за ним і були обізнані, що після повернення додому, ввечері, ОСОБА_9 ставить свій автомобіль в гараж, і деякий час дома відсутній.

Пояснення свідка узгоджуються з поясненнями ОСОБА_7 на досудовому слідстві, в тій частині, що він проінформував ОСОБА_5 про те, що «валютчик» направився не в гараж, а в сторону центра міста, і які спростовують доводи останнього, що участі в злочині він не приймав.

Ця деталь, крім ОСОБА_7 іншим співучасникам злочину відома не була, і розповів він її органам досудового слідства при допиті 23 серпня 2009 року (т. 4, а.с. 220-222), а свідок ОСОБА_9 був допитаний на попередньому слідстві тільки 4 листопада 2009 року (т.2, а.с. 141).

Із змісту протоколу предявлення для впізнання особи, ОСОБА_6 впізнав в ОСОБА_9 саме ту особу, на яку він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 планували розбійний напад.

Про те, що підсудні готували напад на ОСОБА_9 органи слідства дізналися саме від підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_6 які сповістили про це при їх допитах 23.08.2009 року.

ОСОБА_9 про підготовку на нього розбійного нападу дізнався саме від ОСОБА_6 при проведенні вищезазначеної слідчої дії.

Свідок ОСОБА_21 (т. 2, ст.. 139) розповіла суду, що в серпні 2009 року вона з ОСОБА_5 знаходилася в гостях в ОСОБА_7, де був і ОСОБА_6 Через декілька днів після 14.08.2009 року вона зустріла всіх трьох біля павільйону з памятниками, в районі центрального ринку. Вони повідомили їй, що зустрілися у власних справах.

Підсудні не заперечували факт їх зустрічі 14 та 16 серпня 2009 року.

Підсудний ОСОБА_7, ОСОБА_6, підтверджували на досудовому слідстві в своїх показах (т. 4, а.с. 163,221), що останній в час нападу був одягнений в трикотажний спортивний костюм чорного кольору. ОСОБА_6 засвідчив про це в судовому засіданні.

27.08.2009 року працівниками міліції при проведенні санкціонованого обшуку в автомобілі ОСОБА_7 вилучили спортивний костюм чорного кольору з надписом по центру спини куртки «Mersedes-Benz» в якому із свідчень ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в ході досудового слідства був одягнений останній при скоєнні розбійного нападу.

Згідно висновку експертизи волокон і волокнистих матеріалів №1389 від 23.09.2009 року (а.с. 247-254, т. 1) вбачається, що надані на експертизу бавовняні волокна вилучені під час проведення додаткового огляду місця події - квартири ОСОБА_10, з вікна лоджії

мають родову належність з бавовняними волокнами, що входять до складу трикотажу спортивної кофти і штанів.

За свідченнями ОСОБА_22, яка проживає в пятому підїзді будинку АДРЕСА_5, 16 серпня 2009 року вона поверталася з роботи додому, після 19 години 30 хвилин. Між третім і четвертим поверхом вказаного підїзду зустріла невідомого чоловіка, який швидко біг з пятого поверху, саме з даху, так як чула гуркіт по східцям. На голові натянутий капюшон, обличчя закрите, був зігнутий, одягнений в спортивну кофту темно-сірого кольору, з чорними рукавами та горизонтальною світло-сірою смугою на грудях, показався худорлявим, дуже поспішав, ледве не зіштовхнувся з нею, , його зріст не менше 170 см.

Саме в цій куртці за свідченнями ОСОБА_6 був одягнений ОСОБА_5, при скоєнні злочину і потім залишив її в машині. На другий день він заніс куртку в будинок ОСОБА_7

ОСОБА_6 пояснив також, що на горище будинку з ОСОБА_5 піднімалися в пятому підїзді.

Свідок ОСОБА_13 мешканець будинку АДРЕСА_5 зазначав, що вихід на горище є тільки з першого та пятого підїзду будинку. Потерпіла ОСОБА_10 проживає в четвертому підїзді.

Тому доводи ОСОБА_6, що після розбійного нападу на потерпілу, він вийшов з квартири і піднявся знову на горище, де зібрав мотузку, переодягнувся не заслуговують на увагу.

При проведенні обшуку в будинку ОСОБА_7 26 серпня 2009 року була вилучена спортивна куртка сіро-чорного кольору, з капюшоном чорного кольору, сірою полосою на грудях, що підтверджується даними протоколу-обшуку (т.1 а.с. 54), поясненнями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, які були запрошені понятими при проведенні обшуку.

Із висновку ґрунтознавчої експертизи № 1754 від 14.12.2009 року вбачається, що на поверхнях двох тапочок синього кольору які були вилучені під час огляду автомобіля ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 17) 18.09.09 виявлено нашарування суміші речовин мінералогічного походження, які мають спільну родову належність з керамзитом вилученим з чердачного приміщення будинку АДРЕСА_5 в ході додаткового огляду місця події (т. 2 а.с. 152).

Як показував підсудний ОСОБА_6, ОСОБА_5 був взутий в сині резинові тапочки, і після злочину залишив їх в машині ОСОБА_7

Пояснення підсудних ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на досудовому слідстві про те, що останній з ОСОБА_5 в період підготовки до скоєння розбійного нападу спілкувалися по телефону були перевірені органами досудового слідства і обєктивно підтверджені вибіркою вхідних та вихідних дзвінків мобільного звязку НОМЕР_6, що належить ОСОБА_7 та мобільного звязку НОМЕР_10, що належить ОСОБА_5, наданих відповідно до закону СП «МТС».

Із змісту цієї інформації вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з 19 години 50 хвилин до 22 години 25 хвилин постійно підтримували мобільний зв'язок.

Підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не заперечували в суді, що 16 серпня 2009 року спілкувалися по мобільному звязку, і що вказані номера мобільних телефонів належать їм.

Пояснення підсудного ОСОБА_6, що золоті сережки потерпілої, якими він заволодів при розбійному нападі через знайому ОСОБА_23 здав в ломбард в місті Дніпропетровську разом з ОСОБА_7 обєктивно підтверджуються даними протоколу виїмки золотих сережок від 27 серпня 2009 року в ломбарді ПО «Гемма».

За свідченнями ОСОБА_23, які оголошувалися та досліджувалися судом (т. 1, а.с. 89) встановлено, що 18 серпня 2009 року до неї додому приїхали ОСОБА_6 з своїм знайомим по кличці «ОСОБА_7», і на прохання першого вона здала золоті сережки в ломбард на своє імя в залог, отримала 631 грн., які передала ОСОБА_6

ОСОБА_7 пояснив в суді, що прозвище «ОСОБА_7» відноситься до нього.

Свідок ОСОБА_25 (касир ломбарду), показання якої оголошувалися і досліджувалися судом підтвердила, що в серпні 2009 року ОСОБА_23 здавала золоті сережки вагою 5,4 грам в ломбард.

Згідно протоколу зважування, вага золотих сережок становить 5,4 г. (т.1 а.с. 95).

Із довідки ПП ОСОБА_26 вбачається, що вартість одного грама золота станом на 16 серпня 2009 року становить 280 грн. (т.1, а.с. 10), вартість бувшого в користуванні мобільного телефону «Nokia-7070» згідно товарознавчого дослідження становить 300 грн.

Згідно даних особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 від 23.08.2009 року встановлено, що в нього вилучено мобільний телефон «Nokia-7070».

При огляді речових доказів в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 заявив, що на предявленому буксировочному тросі він спускався на балкон потерпілої, що спростовує його пояснення в суді, про те, що він викинув його в річку після нападу.

Допитаний судом свідок ОСОБА_27 розповів, що 14 серпня 2009 року він видав доручення на керування автомобілем ВАЗ-21093 державний номер НОМЕР_8 ОСОБА_5 В машині залишалася чорна сумка з буксировочним тросом, яку він забрав тільки в кінці серпня 2009 року після продажу автомобіля. При проведенні обшуку працівниками міліції, в гаражі домоволодіння ОСОБА_27 вилучена сумка з буксировочним тросом, яку він забрав з машини.

Підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на досудовому слідстві пояснювали, що буксировочний трос (мотузку) приніс ОСОБА_5, а після злочину забрав його з собою.

Аналізуючи викладені докази суд дійшов висновку, що показання підсудних ОСОБА_6 на досудовому слідстві, ОСОБА_7 при його допиті в якості підозрюваного є обєктивними, відповідають іншим доказам по справі. В їх сукупності вони спростовують доводи підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про непричетність їх до розбійного нападу на потерпілу. Тому суд кладе їх в основу вироку по справі.

ОСОБА_6 також повідомляв в суді, що при допиті його в якості підозрюваного 23.08.2009 року він добровільно давав пояснення і викладені вони були слідчим в протоколі допиту вірно.

Із змісту цього протоколу вбачається, що розбійний напад він скоїв разом з ОСОБА_5 і ОСОБА_7

ОСОБА_7 при обранні запобіжного заходу відносно нього судом, з участю адвоката підтверджував свою причетність разом з ОСОБА_5 до розбійного нападу.

ОСОБА_5 не зміг пояснити в суді, де знаходився 16 серпня 2009 року в період з 18 до 22 години.

Доводи підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що попереднє слідство проведено упереджено, а покази вони давали під фізичним та психічним тиском працівників міліції, та ОСОБА_5 про застосування до нього насильства при затриманні є безпідставними, про що свідчить проведена перевірка їх повідомлень прокурором як Первомайської міжрайонної так і Миколаївської обласної прокуратури відповідно до статей 4, 97 КПК України.

Зміна показань ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо участі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в скоєнні злочину суд розцінив як його намагання допомогти останнім в такий спосіб уникнути відповідальності за вчинені злочини.

Із протоколу особистого обшуку ОСОБА_5 при його затриманні за підозрою в скоєнні розбійного нападу від 26.08 2009 року вбачається, що в останнього вилучено із карману штанів паперовий згорток з речовиною рослинного походження, зеленого кольору, з пряним запахом коноплі.

Допитані судом свідки ОСОБА_28, ОСОБА_29 повідомили суду, що вони були запрошені працівниками міліції понятими при затриманні ОСОБА_5 При його особистому обшуку було вилучено чотири мобільних телефони, один з яких був у правій шкарпетці, та з лівої задньої кишені штанів газетний згорток, в якому була подрібнена рослинна речовина зеленого кольору, з пряним запахом коноплі. В їх присутності слідчий склав протокол затримання, вилучені предмети були упаковані, прошиті нитками і опечатані, де вони поставили свої підписи.

Далі з затриманим проїхали в наркодиспансер, де було проведено обстеження ОСОБА_5 на стан спяніння. Останній відмовився від проведення дослідження в біологічних середовищах організму, а саме сечі та здачі крові. Потім в Первомайському міському відділі міліції було проведено зважування пакунку з рослинною речовиною.

Свідки повідомили, що при проведенні обшуку ОСОБА_5 знаходилися поруч з ним, не відлучалися, і якби хтось із працівників міліції підкинув йому згорток з наркотичною речовиною, то це не залишилося б ними непоміченим.

Як зазначено у висновку судово-хімічної експертизи речовина вилучена у ОСОБА_5 при його затриманні, надійшла в прозорому полімерному пакеті,який разом з паперовою біркою прошито нитками чорного кольору, кінці якої опечатано фрагментом паперу з відбитком печатки «№ 1» Первомайського МВ УМВС в Миколаївській області. На бірці пакету рукописним способом виконано напис про вміст пакету, наявні підписи понятих, слідчого Чабан Г.С., спеціаліста ОСОБА_24.

Згідно даного висновку за № 1367 від 10.09.2009 року надана на експертизу речовина у висушеному та подрібненому стані має ботанічні ознаки рослини роду коноплі, містить тетрагідроканабінол, відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс (марихуана), маса якого складає 5,9 грамм.

Доводи підсудного ОСОБА_5, що пакет з наркотиком йому підкинули при затриманні працівники міліції спростовуються поясненнями вищезазначених свідків ОСОБА_28 та ОСОБА_29, показання яких в суда не викликають сумніву. Вони детально розповіли про затримання підсудного очевидцями якого були.

Той факт, що ОСОБА_28 та ОСОБА_29 при допиті в суді не назвали вірно колір ниток якими були прошиті пакунки, не може свідчити, що вимоги закону щодо вилучення предметів були порушені слідчим, і це ставить під сумнів достовірність цього доказу.

З моменту затримання ОСОБА_5, серпень 2009 року, пройшов тривалий час, і такі деталі могли бути ними забуті.

ОСОБА_5 не заперечував, що його особистий обшук був проведений в присутності понятих.

Згідно протоколу медичного огляду від 26.08.2009 року ОСОБА_5 знаходився в стані наркотичного спяніння.

Свідок ОСОБА_12 розповів суду, що в липні 2009 року ОСОБА_7 передав йому помпову рушницю, щоб той сховав її, та вказав місце схову працівникам міліції.

Відповідно до змісту протоколу огляду місця події від 23 серпня 2009 року вбачається, що в лісополосі, в районі АДРЕСА_7 вилучена помпова рушниця, «Маверік», 88 моделі 12, калібру, виробництва Мексика.

Згідно висновку балістичної експертизи № 1509 від 01.102009 року вказана помпова рушниця є ручною одноствольною багатоцільовою бойовою вогнепальною зброєю придатною для здійснення пострілів (т. 1, а.с. 162)

Даний висновок експертизи підтвердив в судовому засіданні експерт Матвієнко С.А.

Безпідставними суд вважає пояснення підсудного ОСОБА_5, що йому не надавався для підпису протокол про ознайомлення з матеріалами справи відповідно до вимог ст.. 218-220 КПК України.

Як вбачається із змісту протоколу, підсудний ОСОБА_5 ознайомлений з матеріалами кримінальної справи, але в присутності понятих ОСОБА_20, ОСОБА_14 відмовився від його підпису.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_20, ОСОБА_14 підтвердили що в їх присутності ОСОБА_5 відмовився підписати протокол про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. Про те, що йому потрібний додатковий час для ознайомлення не заявляв.

Аналізуючи викладені докази, суд дійшов висновку, що підсудні за попередньою змовою між собою, вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій) з проникненням в житло і їх дії вірно кваліфіковано органами досудового слідства за ч. 3 ст. 187 КК України.

Крім того підсудний ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту і його дії також вірно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 1 ст. 309 КК України.

Дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, зберігання, та передачу вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи від 18.09.2009 року ОСОБА_5 психічним захворюваннями не страждає, в період часу, до якого відноситься інкримінуєме йому діяння міг усвідомлювати свої дії, та керувати ними.

Обираючи міру покарання підсудним, суд враховує суспільну небезпеку скоєних злочинів, роль кожного із співучасників, та дані про їх особи.

За місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 характеризуються посередньо, ОСОБА_6 за місцем відбування покарання - негативно

Обставини, що обтяжують покарання підсудних є рецидив злочину, та вчинення злочину в стані наркотичного спяніння для ОСОБА_5

Обставини, що помякшують покарання ОСОБА_6 є щире каяття, для ОСОБА_5 хворобливий стан здоровя.

Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особи підсудних, суд вважає, що їх виправлення і перевиховання можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.. ст.. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 309 КК України і призначити покарання: за ч. 3 ст. 187 КК України позбавлення волі строком на 9 (девять) років, з конфіскацією Ѕ частини майна, що є його приватною власністю.

За ч. 1 ст. 309 КК України позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, застосовуючи принцип поглинення менш сурового покарання більш суровим, остаточно призначити покарання позбавлення волі строком на 9 (девять) років, з конфіскацією Ѕ частини майна, що являється його приватною власністю, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України і призначити покарання: за ч. 3 ст. 187 КК України позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, з конфіскацією Ѕ частини майна, що є його приватною власністю.

За ч. 1 ст. 263 КК України позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, застосовуючи принцип поглинення менш сурового покарання більш суровим, остаточно призначити покарання позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, з конфіскацією Ѕ частини майна, що являється його приватною власністю з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України і призначити покарання: позбавлення волі строком на 9 (девять) років з конфіскацією Ѕ частини майна, що є його приватною власністю, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_7, ОСОБА_6 обчислювати з 23.08.2009 року, ОСОБА_5 з 26.08.2009 року.

Речові докази по справі: чорну сумку з тросом, нічну сорочку, гумову кулю, резинові тапочки синього кольору,помпову рушницю «Маверік» модель 88, 12 калібру, виробництва «Мексика», канабіс вагою 5,9 грамм, керамзит, мікрообєкти волокнистого походження, спортивну кофту чорно-сірого кольору, спортивну кофту чорного кольору, рукавиці робочі 7 штук - знищити; чотири мобільні телефони, вилучені у ОСОБА_5 повернути матері ОСОБА_5 ОСОБА_4; чотири мобільні телефони вилучені в ОСОБА_7, - повернути співмешканці ОСОБА_7 ОСОБА_8; автомобіль ВАЗ 2110, д.н. НОМЕР_5, - передати ОСОБА_11; золоті сережки та мобільний телефон, що належать потерпілій ОСОБА_10, - передати ОСОБА_10;

Стягнути судові витрати на проведення експертиз з ОСОБА_5 2501 грн. 22 коп., з ОСОБА_7 2450 грн. 56 коп., з ОСОБА_6 1994 грн. 21 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області, р/р № 35229001000016, відкритий в ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЗКПО 25574110.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу всім засудженим залишити заключення під варту.

Вирок може бути оскаржено на протязі 15 днів до апеляційного суду Миколаївської області всіма учасника процесу з подачею апеляції через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

СУДДЯ:-підпис-

Копія вірна:

Суддя Первомайського міськрайонного суду

Миколаївської області Сотська С.О.