Ухвала суду № 91481050, 11.09.2020, Зміївський районний суд Харківської області

621/2306/20

1-кп/621/256/20

У Х В А Л А

11 вересня 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

за участі: секретаря судового засідання - Запорожець М. Б.,

прокурора - Юр`єва І. Д.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника - Пасмурової І. О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12020220300000510 за обвинуваченням ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Змієві Харківської області, є громадянином України, має середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше судимий: 1) вироком Зміївського районного суду Харківської області від 27 липня 2012 року за сукупністю злочинів, передбачених частиною 1 статті 309, частиною 1 статті 317 Кримінального кодексу України, до позбавлення волі на строк 3 роки, від відбування покарання звільнений з випробуванням на строк 2 роки; 2) вироком Зміївського районного суду Харківської області від 15 листопада 2013 року за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, та за сукупністю вироків, до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, 30.05.2018 звільнений умовно-достроково від подальшого відбування покарання відповідно до постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.05.2018,

у злочині, передбаченому частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України,

у с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акта від 28.08.2020 ОСОБА_2 обвинувачується у закінченому замаху на умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині за наступних обставин: 11.06.2020 близько 18:00 години на території домоволодіння АДРЕСА_2 , за столом поблизу гаража перебували співмешканці ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , і ОСОБА_3 , які сумісно вживали спиртні напої.

Того ж числа та часу, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на ґрунті ревнощів, виникла сварка, під час якої у ОСОБА_2 виник умисел на протиправне позбавлення життя ОСОБА_1 .

Реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за вище вказаною адресою, схопив кухонний ніж, який знаходився на столі та за яким вони разом сиділи, і розуміючи небезпечність своїх дій, навмисно наніс один удар ножем в область проекції грудної клітини ліворуч ОСОБА_1 , чим спричинив останній легке тілесне ушкодження, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров`я, у вигляді одного непроникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч без ушкоджень органів грудної порожнини, після чого покинув місце вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_2 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення зазначеного умислу до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_1 була своєчасно надана медична допомога, чим попереджена її смерть.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Юр`єв І. Д. заявив мотивоване клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 .

На обґрунтування клопотання зазначив, що продовжують існувати ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На думку прокурора обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, дає підстави вважати, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_2 , захисник Пасмурова І. О. проти клопотання заперечували, просили про зміну запобіжного заходу на домашній арешт. На обґрунтування своєї позиції вказали на пропуск строку подання клопотання, а також на його немотивованість та безпідставність. Вважали, що відсутні докази таких ризиків, які вимагали б виключно тримання обвинуваченого під вартою для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала клопотання прокурора, щодо можливості застосування домашнього арешту обґрунтованих заперечень не висловила, проте зауважила, що побоюється протиправної поведінки з боку обвинуваченого.

Вислухавши думку учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, суд дійшов наступного:

Відповідно до статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ч. 2 ст. 314 КПК України передбачено, що підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Згідно статті 199 Кримінального процесуального кодексу України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час досудового розслідування слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області 12 червня 2020 року застосував, а 04 серпня 2020 року - продовжив дію запобіжного заходу - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор" відносно ОСОБА_2 до 12 вересня 2020 року.

На час підготовчого засідання сторонами не надано будь-яких доказів того, що зменшилися ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, або змінилися обставини, передбачені статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, які існували під час застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 а також і на час продовження його дії.

Враховуючи, що у злочині, передбаченому ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України обвинувачується ОСОБА_2 , який має непогашені судимості, зокрема за ч. 1 ст. 121 КК України за злочин, вчинений під час іспитового строку, призначеного за попереднім вироком, від відбування покарання за останнім вироком звільнився 30.05.2018 умовно-достроково, у поєднанні з тяжкістю покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, вказує на існування ризиків переховування від суду та вчинення нових кримінальних правовпорушень.

Крім того, на цей час судом не допитані потерпіла та свідки, що у поєднанні з побоюваннями потерпілої щодо можливої протиправної поведінки обвинуваченого у відношенні неї, підтверджує існування ризику незаконного впливу на потерпілу та свідків.

Наведені вище обставини в сукупності вказують на те, що ризики, які існували на час застосування запобіжного заходу під час досудового розслідування не зменшилися і продовжують існувати, а також на неможливість забезпечення виконання ОСОБА_2 процесуальних обов`язків, передбачених статтею 42 Кримінального процесуального кодексу України, та усунення ризиків продовження ним протиправної поведінки без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд відхиляє доводи захисника про те, що клопотання подано прокурором всупереч вимогам ч. 1 ст. 199 КПК України пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, оскільки через відкладення за клопотанням захисника підготовчого засідання, призначеного на 04.09.2020, суд не розглядав буд-яких інших клопотань, розгляд яких передбачено статтею 315 КПК України.

Отже, застосований запобіжний захід - тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема і тим, на які посилався у своєму клопотанні захисник.

За таких обставин належить відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України розмір застави у цьому кримінальному провадженні не визначається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 177, 181, 183, 199, 314, 315 Кримінального процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт та задовольнити клопотання сторони обвинувачення про продовження строку запобіжного заходу - тримання під вартою.

Продовжити строк запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор" на строк до 09 листопада 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Зміївський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий: В. В. Овдієнко