Ухвала суду № 91480848, 10.09.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3948/20

провадження №1-кс/619/936/20

УХВАЛА

іменем України

10 вересня 2020 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В., прокурора Лисенка В.Ю., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020220280000931 від 04.09.2020 щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки сел. Солоницівка, Дергачівського району, Харківської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, розлученої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , судимої вироком Дергачівського районного суду Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі зі звільненням від покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

установив:

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 02.09.2020 приблизно о 18 год 30 хв, перебуваючи за адресою: вул. Пушкіна, буд. 9, смт Солоницівка, Дергачівського району, Харківської області біля магазину «Сонячний» зустріла раніше їй знайому ОСОБА_2 . Під час бесіди ОСОБА_2 запропонувала ОСОБА_1 вжити спиртні напої, після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прослідували до будинку АДРЕСА_3 , де почали спільно вживати алкогольний напій - горілку. Далі, приблизно в період часу з 22 год 00 хв до 23 год 00 хв цього ж дня, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_2 перебуваючи у стані сильного алкогольного сп`яніння заснула поблизу 2-го під`їзду будинку номер 5, по вул. Пушкіна в смт Солоницівка. У цей час, ОСОБА_1 перебуваючи поряд з ОСОБА_2 , побачила в правій кишені шорт останньої мобільний телефон "VIVO 1820» блакитного кольору, та в цей час у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення вказаного мобільного телефону. Реалізуючи вказаний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення мобільного телефону ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, впевнилась в тім, що ОСОБА_2 спить, сторонніх осіб поруч немає, і в тім, що її злочинні дії ніким помічені не будуть, діючи умисно, повторно та протиправно, переслідуючи корисливий мотив та мету збагачення за рахунок чужого майна, таємно викрала мобільний телефон VIVO 1820 ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зникла, розпорядившись ним в подальшому на свій розсуд. У результаті вищевказаних злочинних дій ОСОБА_1 , потерпілій ОСОБА_2 відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №9 від 04.09.2020 спричинено матеріальну шкоду на суму 2900,00 грн.

До суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 строком на 60 діб, обґрунтовуючи його тим, що характеристикою особи підозрюваної встановлено, що вона зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працює, раніше судима 27.08.2020 Дергачівським районним судом за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнена від покарання з іспитовим строком на 2 роки, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 09.2017 з діагнозом: синдром залежності від опіоїдів. Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 07.09.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 07.09.2020; протоколом огляду місця події від 03.09.2020, висновком експерта за результатами товарознавчої експертизи №9 від 04.09.2020. Так, у зв`язку із повідомленням про підозру 09.09.2020 ОСОБА_1 у вчиненні нетяжкого злочину, за вчинення якого санкцією статті КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що у підозрюваної ОСОБА_1 можуть виникнути передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ст.177 КПК України спроби: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час по кримінальному провадженню не проведено усіх необхідних слідчих дій; 3) незаконно впливати на свідків, а також на інших учасників процесу, з якими на даний час ще не проведено усіх необхідних слідчих (розшукових) дій, у тому числі допитів, слідчих експерементів; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно з п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 скоїла нетяжкий, умисний корисливий злочин, маючи не зняту та не погашену у встановленому законодавством порядку судимість за вчинення умисного корисливого злочину та вчинила його в період іспитового строку. Знаходячись на свободі, вона може негативно вплинути на хід досудового розслідування та завадити встановленню істини у даній справі. Відтак, у слідства є достатні об`єктивні дані вбачати наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам. Отже, вищенаведені факти свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатність застосування до підозрюваної ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, а ніж тримання її під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Указаний запобіжний захід відповідає характеру кримінального правопорушення, суспільному інтересу.

У судовому засіданні прокурор Лисенко В.Ю. підтримав клопотання, зазначивши, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та існують ризики, які зазначені у п. п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні підозрювана свою вину у пред`явленій підозрі визнала повністю, заперечувала проти клопотання, просила обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, зазначивши, що має неповнолітнього сина, проживає з батьками, влаштовується на роботу, стала на шлях виправлення.

Слідчий суддя, заслухавши клопотання прокурора, думку підозрюваної, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п.п. 1-11 ч. 1 ст.178 КПК України, дійшов наступного висновку.

Згідно витягу з кримінального провадження №12020220280000931 до ЄРДР 04.09.2020 внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

09 вересня 2020 року ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Як передбачено ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Матеріали кримінального провадження, на які послався прокурор у клопотанні та надав належним чином звірені їх копії, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України обґрунтованою.

Як передбачено п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки та підозрювана будучи засудженою згідно вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 30.05.2018 за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу, маючи незняту та непогашену судимість за цим вироком, вчинила новий злочин 29.05.2020, за який була засуджена згідно вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 27.07.2020 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2-х років позбавлення волі, зі звільненням від покарання та встановленням іспитового строку 2 роки та в період іспитового строку вчинила новий злочин 02.09.2020, у якому їй пред`явлена підозра, що вказує на існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 , оскільки зазначені у клопотанні обставини свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а надані докази обґрунтовують ці обставини.

Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до нетяжкого злочину, покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваної винуватою у вчиненні злочину, даних про її особу, а саме, те, що вона не працює, має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як встановлено ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Як встановлено п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10510,00 (десять тисяч п`ятсот десть гривень) грн, що буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, у випадку внесення застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити повністю.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Підозрювану Анікіну Яну Юріївну взяти під варту негайно в залі суду.

Виконання ухвали покласти на начальника Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області та начальника Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Про взяття ОСОБА_1 під варту має бути негайно повідомлено її близьких родичів, членів сім`ї чи інших осіб за її вибором в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвала підлягає негайному виконанню та діє до 06 листопада 2020 року.

Визначити суму застави у розмірі п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10510,00 грн (десять тисяч п`ятсот десть гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача 820172, р/р ua208201720355299002000006674).

Підозрювана ОСОБА_1 звільняється з-під варти після внесення застави, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цієї підозрюваної під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрювана ОСОБА_1 , негайно здійснює розпорядження про її звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, зобов`язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та покласти такі обов`язки:

1) не відлучатися із смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків – два місяці, з моменту внесення застави.

Після закінчення строку, на який на підозрювану, обвинувачену були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної, обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваній, обвинуваченій, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваною, обвинуваченою, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя І. М. Нечипоренко