Ухвала суду № 91480094, 16.07.2020, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1677/18

Провадження № 2/541/10/2020

У Х В А Л А

16 липня 2020 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Пащенко Є.М.,

відповідача по первісній позовній заяві ОСОБА_1

розглянувши в порядку загального провадження цивільної справи за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

07.08.2018 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій виклав прохання провести розподіл спільної сумісної власності подружжя.

Ухвалою суду від 20.08.2018 відкрито провадження у справі та призначено проведення підготовчого судового засідання.

05.09.2018 до початку проведення підготовчого засідання ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву, яку просила прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 . В обґрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 вказала, що в позовній заяві ОСОБА_2 не враховано частину майна, яке на її переконання, також входить до спільної сумісної власності подружжя та запропонувала варіант його розподілу.

Ухвалою суду від 16.10.2018 відкрито провадження по зустрічній позовній заяві та прийнято її до спільного розгляду з первісним позовом.

В судовому засіданні, яке відбулось 03.02.2020 позивач по первісній позовній заяві ОСОБА_2 заявив клопотання про особисту участь в наступному судовому засіданні ОСОБА_1 з метою надання особистих пояснень з приводу включення до позовних вимог зустрічної позовної заяви майна, яке підлягає поділу між співвласниками, якого не існує.

Суд своєю ухвалою задовольнив клопотання та визнав обов`язкову явку відповідача, ОСОБА_1 , у судове засідання на 26.03.2020.

У судове засідання, яке мало відбутись 26.03.2020 з`явилась ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 не з`явився. За день до судового засідання він подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженням на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусного захворювання. Та виклав прохання відкласти розгляд справи.

Суд відклав судове засідання на 29 квітня 2020 року, в яке з`явилась ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 знову не з`явився, подавши заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із продовженням Кабінетом Міністрів України карантинних заходів.

З аналогічних підстав суд відклав розгляд справи 09.06.2020 незважаючи на те, що ОСОБА_1 звилась у судове засідання для дачі особистих пояснень.

13.07.2020 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про вжиття необхідних та можливих заходів до належного завершення розгляду справи у розумні строки, оскільки оголошення карантину автоматично не припиняє діяльність суду та здійсненню правосуддя.

У чергове судове засідання 16.07.2020 з`явилась лише ОСОБА_1 , яка наполягала на завершенні розгляду цивільної справи. ОСОБА_2 у черговий раз до суду подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із продовженням постановою КМУ карантинних заходів.

Предмет даної цивільної справи має свою специфіку, так як первісна позовна заява та зустрічна позовна заява охоплює все майно, яке учасники вважають спільною сумісною власністю, а тому окремий розгляд первісної та зустрічної позовних заяв є недоцільним . Окрім того, у разі визнання судом неявки ОСОБА_2 з неповажних причин, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України має правовий наслідок у виді залишення його позовної заяви без розгляду.

Частиною 1 статті 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Вищевказана цивільна справа розглядається Миргородським міськрайнним судом Полтавської області з серпня 2018 року і участь ОСОБА_2 була представлена двома адвокатами Акрітовим П.К. та Жагою Є.Г.

Частиною 2 ст. 43 ЦПК України покладено обов`язок на учасників справи виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 44 ЦПК учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

ЦПК України дає невичерпний перелік дій, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами:

?подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана);

?подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин;

?заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування або перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

?подання кількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання кількох позовів з аналогічним предметом та з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

?подання завідомо безпідставного позову,

?подання позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

?необґрунтоване чи штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

?укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб;

?умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені кодексом.

З березня 2020 року суд чотири рази відкладає розгляд справи за заявами ОСОБА_2 про неможливість йому особисто прибути у судове засідання, а поважність неявки обґрунтовується дією карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). На переконання суду бездіяльність ОСОБА_2 , що проявляється у неявці до суду як його особисто, а також незабезпечення явки його представників, являється зловживанням процесуальним правом на відкладення розгляду справи, що спрямоване на безпідставне затягування або перешкоджання розгляду справи.

Тому суд керуючись положеннями пункту 2 частини 1 статті 148 ЦПК України прийняв рішення застосувати відносно ОСОБА_2 захід процесуального примусу у виді штрафу, зобов`язує заявитись у наступне судове засідання або забезпечити явку представників, у тому числі в режимі відеоконференції, та попереджає про наслідки подальшої бездіяльності .

Керуючись ст. 148 ЦПК України , суд,-

постановив :

Визнати бездіяльність ОСОБА_2 щодо систематичної неявки у судове засідання та незабезпечення явки у судове засідання свого представника як зловживання процесуальним правом.

У зв`язку із зловживанням процесуальним правом стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід державного бюджету штраф розміром 1 (один) прожитковий мінімумі для працездатних осіб, що становить 2197 (дві тисячі сто дев`яносто сім ) грн. на р/р для сплати штрафу (засіб процесуального примусу (за рішеннями про накладення штрафу) н/р (IBAN) UA528999980000031116106026007, код ЄДРПОУ 38004897, код вид платежу 21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), одержувач коштів УК у Печер.р-ні/Печепс.р-н/21081100.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з`явитись у наступне судове засідання, яке відбудиться о 15 год. 30 хв. 01.09.2020 або забезпечити свою участь під час судового розгляду справи шляхом явки його представника.

Попередити ОСОБА_2 , що відповідно до ч. 2 ст. 148 ЦПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії .

Повний текст ухвали виготовлено 16.07.2020.

Суддя: О. А. Городівський