Рішення № 91479648, 10.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року м. Київ № 640/17670/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області

третя особа Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія"

про визнання протиправними дій, скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Хіміків, 68) щодо невжиття заходів з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/12854/16-ц від 07 березня 2017 року,

-зобов`язати Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Хіміків, 68) вжити заходи, передбачені главами 3, 4, 5 Закону України "Про виконавче провадження" щодо виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/12854/1 б-ц від 07 березня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що постановою державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 06 жовтня 2017 року відкрито виконавче провадження №54853705 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києві від 07 березня 2017 року у справі №761/12854/16-ц про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 1248793,20 грн та суму судового збору у розмірі 6890,00 грн. Проте, станом на час звернення з даним позовом таке судове рішення не виконано, дії щодо його примусового виконання не вчиняються.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області зазначив, що у Сєвєродонецькому міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області перебуває на виконанні зведене виконавче провадження №55496297, до складу якого входить виконавче провадження №54853705 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києві від 07 березня 2017 року у справі №761/12854/16-ц про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на користь ОСОБА_1 заборгованості, в рамках якого державним виконавцем вчиняються дії, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" пояснення по суті спору станом на час розгляду справи не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Постановою державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 06 жовтня 2017 року відкрито виконавче провадження №54853705 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києві від 07 березня 2017 року у справі №761/12854/16-ц про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 1248793,20 грн та суму судового збору у розмірі 6890,00 грн.

Постановою старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 09 січня 2018 року об`єднано виконавчі провадження, зокрема №54853705 у зведене виконавче провадження №55496297.

Постановою старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 05 травня 2018 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Також, постановами старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 09 січня 2018 року та 02 лютого 2018 року накладений арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Постановою старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 29 січня 2020 року передано виконавчий документ до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Постановою заступника начальника відділу Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 02 березня 2020 року прийнято виконавче провадження №54853705.

Постановою заступника начальника відділу Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ВП №54853705 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києві від 07 березня 2017 року у справі №761/12854/16-ц про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на користь ОСОБА_1 заборгованості до вирішення питання про банкрутство.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон, в редакції чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно пункту 1 частини 1, частини 5 статті 26 Закону Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до матеріалів справи заява позивача про відкриття виконавчого провадження датована 06 жовтня 2017 року.

Постановою від 06 жовтня 2017 року відкрито виконавче провадження №54853705 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києві від 07 березня 2017 року у справі №761/12854/16-ц.

Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Одночасно частиною 1 статті 52 Закону визначено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

При цьому, частинами 1, 2 статті 56 Закону визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

З матеріалів справи вбачається, що постановами старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 09 січня 2018 року та 02 лютого 2018 року накладений арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Також, постановою від 05 травня 2018 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Також, постановами старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 09 січня 2018 року та 02 лютого 2018 року накладений арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Як вказує відповідач у відзиві на позов ним було направлено платіжні вимоги щодо списання грошових коштів у банківські установи, в яких відкрито рахунки боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Статтею 30 Закону визначено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Як зазначено вище, постановою старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 09 січня 2018 року об`єднано виконавчі провадження, зокрема №54853705 у зведене виконавче провадження №55496297.

Статтею 46 Закону визначено, що у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку із втратою годувальника;

3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету;

5) у п`яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші вимоги, пов`язані з трудовими правовідносинами, задовольняються в порядку надходження виконавчих документів.

Оскільки рішенням Шевченківського районного суду міста Києві від 07 березня 2017 року у справі №761/12854/16-ц стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу (депозиту), отже суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що вимоги позивача відносяться до п`ятої черги.

Відповідач вказує, що до 17 червня 2020 року задовольнялись вимоги стягувачів четвертої черги.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 15 травня 2020 року у справі №913/266/20 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Згідно пункту 4 частини 1 статті 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника.

Як зазначено вище, постановою заступника начальника відділу Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 17 червня 2020 року ВП №54853705 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києві від 07 березня 2017 року у справі №761/12854/16-ц про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на користь ОСОБА_1 заборгованості до вирішення питання про банкрутство.

З урахуванням наведеного суд не вбачає бездіяльності відповідача з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/12854/16-ц від 07 березня 2017 року, отже позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування виконав та довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення», Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко